Постанова

від 11.11.2019 по справі 804/421/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 листопада 2019 року м. Дніпросправа № 804/421/15

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.

суддів: Малиш Н.І., Юрко І.В.,

секретар судового засідання Лащенко Р.В.

за участі представників позивача Кравець Є.А., Луніної М.І.

представника відповідача Пилипенко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 р. (суддя Жукова Є.О., повне судове рішення складено 01.03.2019 р.) в справі № 804/421/15 за позовом Державного підприємства Придніпровська залізниця до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Придніпровська залізниця звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування пунктів 7, 8, 16 20, 21 вимоги від 05.11.2014 р. № 04-05-05-15/10943 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.02.2015 р. (а.с. 68-69 т.2)).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2015 р. позов задоволено частково, визнано протиправною і скасовано вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 р. № 04-05-05-15/10943 у частині пункту 20 вимоги щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000,0 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги, у зв`язку з чим в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги здійснювати у межах фінансового плану; пункту 21 вимоги щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги, у зв`язку з чим в подальшому витрати на юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2015 р. апеляційна скарга Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області залишена без задоволення, апеляційна скарга Державного підприємства Придніпровська залізниця задоволена частково, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року в адміністративній справі № 804/421/15 скасована, позов Державного підприємства Придніпровська залізниця задоволено частково, визнано протиправними та скасовано пункти 7, 8, 20, 21 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 № 04-05-05-15/10943, в задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 02.10.2018 р. касаційна скарга Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області задоволена частково, скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року та постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року у справі № 804/421/15, справа № 804/421/15 направлена на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

06.12.2018 р. позивачем подано уточнений адміністративний позов (а.с. 9-20 т.3), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 05.11.2014 р. № 04-05-05-15/10943 в частині:

пункту 7 щодо встановлення здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440,06 грн. (в тому числі до пп. 7.1 медичним закладам в загальній сумі 13 895 440,06 грн., до п. 7.2 - за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000 грн. та громадській організації Дитячий футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн.) шляхом стягнення з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 715 440, 06 грн. та зарахувати на поточні банківські рахунки залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

пункту 8 щодо покриття витрат інших фізичних осіб на відновлювальне лікування ветеранів залізниці на загальну суму 1 013 824 грн., у зв`язку з чим стягнути кошти в сумі 1 013 824 грн. з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалось за рахунок коштів залізниці та перерахуванням грошових коштів на поточні банківські рахунки залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи, в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду в порядку, визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи;

пункту 16 щодо зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження у сумі 1165,75 грн., у зв`язку з чим відшкодувати в повному обсязі шляхом внесення підзвітними особами на розрахунковий рахунок коштів, в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів, шкоду у визначеному чинним законодавством порядку;

пункту 20 щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги;

пункту 21 щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2019 р. здійснена заміна відповідача правонаступником - Східним офісом Держаудитслужби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 р. позов задоволено, визнано протиправною та скасовано вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 05.11.2014 р. № 04-05-05-15/10943 в частині:

- пункту 7 щодо встановлення здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440, 06 грн., (у тому числі - по пп.7.1. медичним закладам у загальній сумі 13 895 440, 06 грн.; по пп. 7.2. за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва Залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги: Громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000, 0 грн. та Громадській організації дитячій футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000,0 грн.) шляхом стягнення з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 715 440, 06 грн. та зарахувати на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи;

- пункту 8 щодо покриття витрат інших фізичних осіб на відновлювальне лікування ветеранів Залізниці на загальну суму 1 013 824, 0 грн., у зв`язку з чим стягнути кошти в сумі 1 013 824, 0грн. з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці та перерахуванням грошових коштів на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи;

- пункту 16 щодо зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження у сумі 1 165,75 грн., у зв`язку з чим відшкодувати у повному обсязі шляхом внесення підзвітним особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку;

- пункту 20 щодо здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000,0 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги;

- пункту 21 щодо здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ненадання належної оцінки доказам, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта є аналогічними змісту виявлених в ході ревізії порушень фінансової дисципліни з боку позивача.

У спростування висновків суду першої інстанції про не надання відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених в акті ревізії, апелянт вказав про не зазначення судом першої інстанції, чому відхиляються аргументи відповідача про порушення позивачем п. 13 п. п. 2 в) постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів , ч. 9 ст. 75 Господарського кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники позивача в судовому засіданні просили в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до п. 1.1.3.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на III квартал 2014 року та Основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції та її територіальних органів на 2014 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.02.2014 № 63-р, на підставі направлення на проведення ревізії від 01.07.2014 № 1253, Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 р.

За наслідками проведеної ревізії контролюючим органом складено акт планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Державного підприємства Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 р. від 30 вересня 2014 року № 05-19/66, в тексті якого встановлені відповідні порушення.

05 листопада 2014 року контролюючим органом за наслідками проведення ревізії та на підставі акта ревізії від 30 вересня 2014 року № 05-19/66 винесено вимогу № 04-05-05-15/10943 Про усунення порушень , окремими пунктами якої визначено наступне.

Положеннями пункту 7 вимоги за здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715440 грн. 06 коп. зобов`язано підприємство стягнути з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14715 440,06 грн. та зарахувати на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.

У пункті 8 вимоги за покриття витрат інших фізичних осіб на відновлювальне лікування ветеранів Залізниці на загальну суму 1 013 824 грн. зобов`язано підприємство стягнути кошти в сумі 1 013 824 грн. з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці, та перерахувати грошові кошти на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.

У пункті 16 вимоги за встановлення зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження у сумі 1 165 грн. 75 коп. внаслідок їх оплати без наявності оригіналів документів, наказів про відрядження висунуто вимогу до підприємства відшкодувати у повному обсязі суму витрат шляхом внесення підзвітними особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку.

У пункті 20 вимоги за здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги на загальну суму 639 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги підприємство зобов`язано в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

У пункту 21 вимоги за здійснення витрат на юридичні послуги на загальну суму 103 000 грн. понад затверджені фінансовим планом обсяги зобов`язано підприємство в подальшому витрати на юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції фактично виходив з не надання відповідачем належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 73, 74 КАС України стосовно наявності складу фінансового правопорушення, які б підтверджували факт правомірності висновків, викладених в акті ревізії від 30.09.2014 р. №05-19/66, за наслідками яких сформовано оскаржувану вимогу від 05.11.2014 р. №04-05-05-15/10943 в частині пунктів 7, 8, 16, 20, 21.

При цьому судом першої інстанції не встановлювались фактичні обставини справи, не надавалась правова оцінка виявленим у ході ревізії порушенням фінансової дисципліни, які є спірними в цій справі.

Суд першої інстанції обмежився переліченням доказів, які надані до матеріалів справи позивачем, не надавши жодної оцінки таким доказам у контексті порушень, викладених у оспорених пунктах вимоги.

Відтак, суд доходить до висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції має бути скасовано із ухваленням нового судового рішення.

Судом встановлено, що Державною фінансовою інспекцією у Дніпропетровській області проведена планова ревізія фінансово-господарської діяльності ДП Придніпровська залізниця за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 р., за наслідками якої складено акт від 30.09.2014 р. № 05-19/66, яким встановлені відповідні порушення.

05.11.2014 р. контролюючим органом за наслідками проведення ревізії та на підставі акта ревізії від 30.09.2014 р. № 05-19/66 винесено вимогу № 04-05-05-15/10943 Про усунення порушень , окремими пунктами якої визначене наступне.

У пункті 7 вимоги вказано, що ревізією встановлено здійснення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам понад визначені фінансовим планом обсяги у порушення п. 1 ст. 75 Господарського кодексу України, п. 13 пп. 2в постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилання боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів на загальну суму 14 765 237,51 грн.:

7.1 медичним закладам у загальній сумі 13 895 440,06 грн. (оплата комунальних послуг, виконання ремонтно-будівельних робіт, придбання медикаментів тощо);

7.2 за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000,00 грн. та громадській організації Дитячий футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн.;

7.3 оздоровчим закладам ДП Придніпровська залізниця (виконання ремонтних робіт працівниками ВСП Вагонне депо Дніпродзержинськ ) на суму 43 000 грн.;

7.4 оплата ВСП Вагонне депо Дніпродзержинськ підписки газет Магістраль та Придніпровська магістраль для пенсіонерів, витрати на які не передбачено Колективним договором, на суму 6 797,45 грн.,

у зв`язку з чим зобов`язано підприємство стягнути з осіб, винних у незаконному наданні благодійної допомоги у загальній сумі 14 765 237,51 грн. та зарахувати на поточні банківські рахунки залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

У пункті 8 вимоги зазначено, що ревізією встановлено покриття витрат інших фізичних осіб на суму 1 013 824,00 грн., що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 5.1.15 Колективного договору залізниці на 2012-2013 в частині здійснення оплати за відновлювальне лікування ветеранів залізниці без наявності таких, у зв`язку з чим зобов`язано стягнути кошти в сумі 1 013 824 грн. з фізичних осіб, покриття витрат яких здійснювалося за рахунок коштів Залізниці, та перерахувати грошові кошти на поточні банківські рахунки Залізниці, у тому числі шляхом проведення претензійно позовної роботи; в іншому випадку шляхом стягнення з осіб, винних у незаконних витратах коштів, шкоду у порядку визначеному чинним законодавством, у тому числі шляхом проведення претензійно-позовної роботи.

У пункті 16 вимоги вказано про встановлення зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження на суму 17 729,20 грн. (ВСП Господарська служба - 1 165,75 грн., ВСП Запорізьке моторвагонне депо - 16 563,45 грн.) внаслідок їх оплати без наявності оригіналів документів, наказів про відрядження, чим порушено пп. 140.1.7 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 р. № 318, у зв`язку з чим висунуто вимогу відшкодувати у повному обсязі суму витрат шляхом внесення підзвітним особами на розрахунковий рахунок коштів, у тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у виплаті коштів шкоду у визначеному чинним законодавством порядку;

У пункті 20 вимоги зазначено про встановлення здійснення витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги на загальну суму 639 000 грн., чим порушено п. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів , у зв`язку з чим зобов`язано в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

Пунктом 21 вимоги визначено, що ревізією встановлено здійснення витрат на юридичні послуги понад затверджені фінансовим планом обсяги на загальну суму 103 000 грн., чим порушено п. 5 ст. 89 Господарського кодексу України, п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2003 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів , у зв`язку з чим зобов`язано в подальшому витрати на юридичні послуги здійснювати у межах фінансового плану.

Про вжиті заходи і виконання цих обов`язкових вимог підприємство повинне надіслати відповідну письмову інформацію, копію наказу по підприємству за результатами ревізії та документи, що підтверджують відшкодування сум фінансових порушень, до виконавця ревізії - Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області до 09 грудня 2014 року.

Судом встановлено, що Міністерством транспорту України та Міністерством інфраструктури Придніпровській залізниці затверджено фінансові плани, в яких до складу інших операційних витрат включено витрати на благодійну допомогу (рядок 016/1) за 4 квартал 2012 р. в сумі 312 000 грн., за 2013 рік - 835 000 грн., до яких відноситься безкоштовне перевезення дітей і безкоштовне надання в поїздах постільної білизни та чаю ветеранам війни.

Фінансовим планом на 2014 рік затверджено інші операційні витрати, а витрати на благодійну допомогу (рядок 016/1) на 2014 рік не передбачено.

Фінансовим планом за 2012 рік віднесено до складу інших витрат операційної діяльності (рядок 016/4/6) 234 749 тис.грн., в тому числі витрати на надання допомоги лікарням у жовтні-грудні 2012 р. на суму 3 623 тис.грн.

Фінансовим планом за 2013 рік віднесено до складу інших витрат операційної діяльності (рядок 016/4/6) 258 107 тис.грн., в тому числі витрати на надання допомоги лікарням на суму 11 716 тис. грн.

Фінансовим планом за 2014 рік віднесено до складу інших витрат операційної діяльності (рядок 016/4/6) 185 872 тис.грн., в тому числі на 1 півріччя витрати на надання допомоги лікарням на суму 2 807 тис.грн.

Завищення витрат на благодійну допомогу стороннім юридичним особам на загальну суму 14 715 440 грн. 06 коп. доводиться контролюючим органом на підставі висновків за чотирма групами операцій, проте спірними є дві, а саме:

- надання допомоги медичним закладам у загальній сумі 13 895 440,06 грн. (пункт 7.1 вимоги);

- надання допомоги за рахунок прибутку на підставі спільних постанов керівництва Залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги: громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000 грн. та громадській організації Дитячій футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн.) (пункт 7.2 вимоги).

Позивач вважає, що зазначені витрати здійснені не як витрати на благодійну допомогу, а як надання фінансової допомоги структурним підрозділам залізниці, відомчим медичним закладам та громадським організаціям.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 75 Господарського кодексу України встановлено, що державне комерційне підприємство зобов`язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і

соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план на кожен наступний рік.

Відповідно до частини 2 статті 75 Господарського кодексу основним плановим документом державного комерційного підприємства є фінансовий план, відповідно до якого підприємство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів.

Частиною 5 статті 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати майнові об`єкти, що належать до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно належить, і лише на конкурентних засадах, якщо інше не встановлено законом. Розпоряджатися в інший спосіб майном, що належить до основних фондів, державне комерційне підприємство має право лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені цим Кодексом та іншими законами.

Нормативними актами, які регулюють питання складення фінансового плану, є Порядок складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану, затверджений наказом Міністерства економіки України від 21.06.2005 р. № 173 (зі змінами, внесеними наказом від 16.03.2009 р. № 216) (далі - Порядок № 173), та Інструкція щодо складання та затвердження фінансових планів, надання звітності про їх виконання підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Міністерства, затверджена наказом Міністерства інфраструктури України від 15.06.2011 р. № 152 (далі - Інструкція № 152).

Порядком № 173 визначена процедура складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану, а також встановлена форма фінансового плану (додаток 1) та форма звіту про виконання фінансового плану (додаток 3).

Процедура складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання передбачає наступні етапи: подання залізницями проектів фінансового плану через Укрзалізницю до Міністерства інфраструктури України, подання Міністерством інфраструктури планів до Мінекономрозвитку та Мінфіну України разом з проектом рішення Кабінетом Міністрів України, затвердження Кабінетом Міністрів України зведеного фінансового плану залізниць України, після чого - затвердження фінансового плану конкретної залізниці Міністерством інфраструктури України.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 173 органи, уповноважені управляти державним майном, здійснюють аналіз проекту фінансового плану підприємства та приймають рішення щодо його затвердження (погодження) або повернення його на доопрацювання. Доопрацьовані фінансові плани повторно подаються до відповідних міністерств. У разі, коли проект фінансового плану підприємства не відповідає вимогам Порядку № 173 та Інструкції № 152, він вважається не поданим.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 173 контроль за своєчасним складанням фінансових планів підприємств, а також за виконанням показників затверджених фінансових планів, здійснюють органи, уповноважені управляти державним майном або корпоративними правами держави, та органи, відповідальні за забезпечення реалізації державної політики у відповідній сфері.

Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 р. № 1673 Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів (далі - постанова № 1673) визначено розмір витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку (за результатами попереднього року).

У разі виникнення об`єктивної потреби у плануванні зазначених витрат понад визначені граничні розміри за відсутності чистого прибутку їх обсяг встановлюється за рішенням органу уповноваженого управляти майном суб`єкта господарювання, за погодженням з органом, уповноваженими затверджувати фінансові плани.

Судом встановлено, що Міністерством транспорту та Міністерством інфраструктури Придніпровській залізниці затверджено фінансові плани.

Так, у фінансовому плані на 2012 рік розмір благодійної, спонсорської та іншої допомоги становив 1 061 тис. грн. (1% від чистого прибутку за 2010 рок, який складав 106 133 тис. грн.), зокрема на 4 квартал 2012 р. - 312 тис. грн..

У фінансовому плані на 2013 рік розмір благодійної, спонсорської та іншої допомоги становив 835 тис. грн. (1% від чистого прибутку за 2011 рок, який складав 83 518 тис. грн.).

При цьому витрати на благодійну допомогу включено у фінансових планах до складу інших операційних витрат (рядок 016/1), до яких відноситься безкоштовне перевезення дітей і безкоштовне надання в поїздах постільної білизни та чаю інвалідам і учасникам війни.

Фінансовим планом на 2014 рік витрати на благодійну допомогу не передбачено.

Суд звертає увагу, що при формуванні показників фінансових планів щодо розміру благодійної, спонсорської та іншої допомоги позивачем застосовано показники обсягу чистого прибутку не за попередні роки, що передують плановому року, а показники обсягу чистого прибутку за роки, що передують попередньому року від планового року.

Розмір чистого прибутку за 2011 рік склав 79 600 000 грн., з них у 4 кварталі 2011 р. - 7 150 000 грн., відповідно, обсяг затвердженої фінансовим планом благодійної, спонсорської та іншої допомоги у 4 кварталі 2012 р. не повинен перевищувати 71 500 грн.

Розмір чистого прибутку у 2012 році склав 31 928 000 грн., відповідно, обсяг затвердженої фінансовим планом благодійної, спонсорської та іншої допомоги на 2013 рік не повинен перевищувати 319 280 грн.

Таким чином, позивачем допущено порушення пункту 13 постанова № 1673 в частині визначення розміру витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу суб`єктів господарювання, державна частка у статному фонді яких перевищує 50 відсотків, у розмірі не більш як 1 відсоток обсягу чистого прибутку не за результатами попереднього року, що потягло за собою перевищення за планових показників благодійної, спонсорської та іншої допомоги на 2012-2013 роки.

Судом встановлено, що позивачем за період з 01.10.2012 р. по 30.06.2014 р. перераховано фінансової допомоги лікувальним закладам на загальну суму 13 895 440,06 грн., в тому числі у 4 кварталі 2012 р. - 2 247 576,89 грн., у 2013 році - 10 212 361,99 грн., у 1 півріччі 2014 р. - 1 435 501,18 грн., з цільовим призначенням - погашення заборгованості за енергоносії та інші комунальні послуги, придбання медикаментів, матеріалів, продуктів харчування, меблів, медичного обладнання та інвентарю, капітальний і поточний ремонт.

Також на підставі спільних постанов керівництва залізниці та президії дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці здійснювалось надання благодійної допомоги громадській організації Футбольний клуб ветеранів Локомотив на загальну суму 415 000 грн. та громадській організації Дитячий футбольний клуб Локомотив на загальну суму 405 000 грн. шляхом перерахування коштів на відповідні рахунки.

Витрати з надання допомоги лікувальним закладам та громадським організаціям відображено позивачем у звітах про виконання фінансових планів у рядку 016/4/6 Інші витрати операційної діяльності .

Пунктом 2.17 Рекомендацій щодо складання фінансового плану підприємства та звіту про його виконання, підготовки пояснювальних записок до них, які є додатком до Порядку № 173, визначено, що у рядку 016 "Інші операційні витрати" відображається

розмір собівартості реалізованих виробничих запасів, сума

безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву

сумнівних боргів, витрати на благодійну допомогу, відрахування на

недержавне пенсійне забезпечення, втрати від знецінення запасів,

втрати від операційних курсових різниць, визнані фінансові

санкції, інші витрати, пов`язані з операційною діяльністю

підприємства.

У звіті про виконання фінансового плану показник рядка 016

відображає фактичну суму інших операційних витрат за звітний

період.

Виходячи з форми звіту про виконання фінансового плану підприємства, яка є додатком № 3 до Порядку № 173, форми інформації до звіту про виконання фінансового плану, витрати на благодійну допомогу відображаються по рядку 016/1, інші операційні витрати - по рядку 016/4.

Таким чином, зазначені вище порушення щодо підготовки та складання фінансових планів, а також відображення у звітах про виконання фінансових планів витрат на благодійну, спонсорську та іншу допомогу як інші витрати операційної діяльності, призвело до порушення частини 1 статті 75 Господарського кодексу України в частині здійснення витрат на таку допомогу понад визначені фінансовими планами обсяги, а також п. 13 постанови № 1673 в частині здійснення витрат на благодійну та іншу фінансову допомогу понад визначені законодавством граничні рівні, що потягло за собою здійснення зайвих витрат в розмірі 13 895 440,06 грн., в тому числі за жовтень-грудень 2012 р. в сумі 2 247 576,89 грн., за 2013 рік в сумі 10 212 361,99 грн., за січень-червень 2014 р. в сумі 1 435 501,18 грн. (надання допомоги лікувальним закладам), а також в розмірі 820 000 грн., в томі числі у 4 кварталі 2012 р. в сумі 190 000 грн., у 2013 році в сумі 410 000 грн., у 1 півріччі 2014 р. в сумі 220 000 грн. (надання допомоги громадським організаціям).

Відтак, суд доходить висновку про обґрунтованість підпунктів 7.1 та 7.2 пункту 7 вимоги, відповідно, відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Суд визнає необґрунтованими доводи позивача стосовно відсутності у відповідача компетенції на здійснення контролю за складанням та виконанням фінансових планів.

Закон України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939-ХІІ), визначаючи правові та організаційні засади здійснення такого контролю, встановлює, серед іншого, завдання, функції та права органу державного фінансового контролю.

При цьому власне фінансовий контроль цим Законом визначений і як головне завдання (стаття 1), і як основна функція (стаття 2) органу державного фінансового контролю.

Головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки (частина 1 статті 2 Закону № 2939-ХІІ).

За змістом пункту 1 частини1 статті 8 цього Закону орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної

власності; цільовим використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; складанням бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм

та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у

розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень.

Аналіз приведених приписів Закону № 2939-ХІІ свідчить про те, що відповідач наділений функціями здійснення контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у підконтрольних установах, якою є Придніпровська залізниця як суб`єкт господарювання державного сектору економіки.

Стосовно пункту 16 вимоги суд зазначає наступне.

Позивачем оскаржено пункт 16 вимоги в частині встановлення зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження на суму 1 165,75 грн. (ВСП Господарська служба ) внаслідок їх оплати без наявності оригіналів документів, наказів про відрядження, чим порушено пп. 140.1.7 Податкового кодексу України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.12.1999 р. № 318,

Ревізією встановлено завищення в обліку понесених витрат на відрядження в сумі 1 165,75 грн. внаслідок: відсутності в авансових звітах від 19.02.2014 р. оригіналів залізничних квитків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що підтверджують витрачання коштів працівниками на суми 131,37 грн., 131,37 грн., 153,26 грн. відповідно; відсутності в авансовому звіті від 20.05.2013 р. двох оригіналів залізничних квитків ОСОБА_4 , що підтверджують витрачання коштів працівником на загальну суму 337,83 грн.; відсутності в авансовому звіті від 05.03.2014 р. наказу керівника про відміну відрядження ОСОБА_5 до м. Київ, відсутності підстави для повернення квитка (витрати в розмірі 292,44 грн.); відсутності в авансовому звіті від 16.10.2012 р. наказу керівника про відміну відрядження ОСОБА_6 до м. Одеса, відсутності підстави для повернення квитка (витрати в розмірі 59,74 грн.); відсутності в авансовому звіті від 16.10.2012 р. наказу керівника про відміну відрядження ОСОБА_7 до м. Одеса, відсутності підстави для повернення квитка (витрати в розмірі 59,74 грн.).

Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 (в редакції наказу від 17.03.2011 р. № 362) (далі - інструкція № 362), визначено, що направлення працівника підприємства у відрядження здійснюється керівником цього підприємства або його заступником (направлення у відрядження державного службовця здійснюється керівником державної служби) і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням: пункту призначення, найменування підприємства, куди відряджений працівник строку й мети відрядження.

Відповідно до пункту 8 розділу ІІ цієї інструкції відрядженому працівникові понад установлені суми компенсації витрат у зв`язку з відрядженням відшкодовуються також витрати на оплату податку на додану вартість за придбані проїзні документи, користування в поїздах постільними речами та найм житлового приміщення згідно з підтвердними документами в оригіналі.

В спірному випадку позивачем здійснена компенсація вартості залізничних квитків за відсутності їх оригіналів (оригінали загублено), а також витрат за повернення квитків без відсутності відповідних наказів про скасування відрядження, що є порушенням вимог інструкції № 362 та призвело до необґрунтованого покриття видатків фізичних осіб.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість пункту 16 вимоги, відповідно, відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Посилання позивача, що в цьому випадку саме на підставі резолюції керівника та затверджених керівництвом авансових звітів працівників здійснювалося відшкодування вартості квитків, не можуть бути прийняті судом як обґрунтовані, через доведеність порушення положень інструкції № 362, що призвело до зайвого відшкодування працівникам витрат на відрядження на суму 1 165,75 грн.

Стосовно пунктів 20 та 21 вимоги суд зазначає наступне.

Ревізією встановлено здійснення позивачем витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги на загальну суму 639 000 грн., а також здійснення витрат на юридичні послуги понад затверджений план на загальну суму 103 000 грн.

Так, на 4 квартал 2012 р. фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 63 000 грн., фактичні витрати відповідно до звіту про виконання фінансового плану за цей період склали 765 000 грн. Позивач обґрунтовує помилковість збільшення витрат на 702 000 грн. через віднесення за цим шифром витрат з роз`яснення та супроводження операцій з погашення зовнішньоекономічних боргів залізниці, які було заплановано, проте такі витрати необхідно віднести до шифру як юридичні послуги.

На 2013 рік фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 351 000 грн., фактичні витрати склали 420 000 грн., що на 69 000 грн. більше, ніж передбачено фінансовим планом. Здійснення витрат понад затверджений обсяг обумовлено внесенням змін до програмно-алгоритмічного забезпечення автоматизованої інформаційної системи та програмного забезпечення з обліку використання електроенергії згідно з договором від 22.05.2013 р. № ПР/Е-13395/НЮ, укладеним в ТОВ Памак .

На 1 півріччя 2014 р. фінансовим планом передбачено витрати на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 146 000 грн., фактичні витрати склали 716 000 грн., що на 570 000 грн. більше, ніж передбачено фінансовим планом. Здійснення витрат понад запланові позивач обґрунтовує проведенням камеральної перевірки.

Фінансовим планом на 4 квартал 2012 р. витрати на юридичні послуги передбачено в розмірі 626 000 грн., фактичні витрати відповідно до звіту про виконання фінансового плану склали 27 000 грн. Враховуючи помилкове віднесення витрат на консультаційні та інформаційні послуги в розмірі 702 000 грн., фактично витрати на юридичні послуги за 4 квартал 2012 р. перевищують заплановані у фінансовому плані на 103 000 грн.

Консультаційні та інформаційні, а також юридичні послуги, відносяться до складу інших адміністративних витрат відповідно до порядку № 173 та зазначаються у рядках 014/5/10 та 014/5/11 фінансового плану.

Тобто, суд вважає доведеним факт здійснення позивачем витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги, що є порушення частини 1 статті 75 Господарського кодексу України.

При цьому суд зазначає, що перевищення витрат за консультаційні та інформаційні послуги, а також на юридичні послуги, не призвело до збитків підконтрольній установі.

Пункти 20 та 21 вимоги не зобов`язують підконтрольну установу відшкодувати збитки, а тільки зобов`язують в подальшому витрати на консультаційні та інформаційні послуги, а також юридичні послуги, здійснювати у межах фінансового плану.

Таким чином, суд визнає зазначені пункти вимоги обґрунтованими, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Доводи позивача щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу щодо пунктів 20 та 21 вимоги суд вважає спростованими приведеними вище висновками про доведеність факту здійснення позивачем витрат на консультаційні та інформаційні послуги понад затверджені фінансовими планами обсяги, що є порушення частини 1 статті 75 Господарського кодексу України.

Разом з тим, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині скасування пункту 8 вимоги.

Так, пункт 8 вимоги стосується покриття витрат інших фізичних осіб на суму 1 013 824 грн. внаслідок встановлення ревізією покриття витрат інших фізичних осіб на суму 1 013 824,00 грн., що є порушенням п. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та п. 5.1.15 Колективного договору залізниці на 2012-2013 в частині здійснення оплати за відновлювальне лікування ветеранів залізниці без наявності таких.

За умовами колективного договору залізниці на 2012-2013 роки (пункт 5.1.15) право на посилений захист мають ветерани-залізничники.

29.10.2010 р. між ДТГО Південно-Західна залізниця та Дорожньою громадською організацією ветеранів війни та праці ДП Придніпровська залізниця укладено договір № ПЗ/КВС-106885/НЮ, за умови якого передбачено надання послуг відновлюваного лікування ветеранів залізничного транспорту в стаціонарному відділенні лінійної лікарні с. Клубівка ДГТО Південно-Західна залізниця .

Спірним є питання покриття позивачем витрат на лікування пенсіонерів-залізничників, хоча колективним договором передбачено здійснення таких витрат щодо ветеранів-залізничників.

Не є спірним питанням фактичне здійснення позивачем витрат на лікування пенсіонерів, які тривалий час працювали на залізниці, в лікарні м. Клубівка.

При цьому для здійснення лікування такої категорії осіб договором № ПЗ/КВС-106885/НЮ передбачені певна процедура, яка включає направлення Дорожньою радою ветеранів письмових заяв на надання послуг, сплата рахунків за фактично отримані послуги на підставі акту про надання послуг.

Відповідно до спільної постанови керівництва залізниці та президії Дорпрофсожу від 26.03.2012 р. № Н-32/42, № П-4-1, якою затверджено Положення про облік пенсіонерів на Придніпровській залізниці, на Придніпровській залізниці до категорії ветеранів-залізничників віднесено пенсіонерів-залізничників, які вийшли на пенсію з підприємств залізничного транспорту України та країн СНД, загальний стаж роботи яких на залізничному транспорті становить для жінок 15 років, для чоловіків 20 років, за умови безперервного стажу роботи перед виходом на пенсію не менше 5 років.

Таким чином, суд вважає, що ветеран-залізничник, пенсіонер-залізничник, ветеран залізничного транспорту є тотожними поняттями та характеризують певну категорію осіб, які потребують додаткового захисту та мають право на отримання, як в цьому випадку, послуг за рахунок залізниці.

Відповідно, суд визнає необґрунтованим висновок ревізії про наявність в цьому випадку порушень фінансової дисципліни та скасовує пункт 8 вимоги.

Доводи відповідача стосовно отримання відновлювального лікування пенсіонерами та оплата лікування позивачем здійснена всупереч умовам колективного договору спростовані приведеними вище висновками суду.

Так суд визнає необґрунтованими доводи апелянта стосовно того, що оскільки вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної установи є обов`язковою, тому не може оскаржуватися в суді як індивідуальний акт, а стягнення збитків здійснюється за позовом контролюючого органу.

Вимога органу державного фінансового контролю є індивідуальним актом в розумінні КАС України, оскільки є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, який стосується прав або інтересів позивача, відповідно, такий індивідуальний акт може оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства.

Крім того, судом враховується позиція Верховного Суду, викладена у постанові в цій справі, яка полягає у наступному.

Аналізуючи посилання відповідача, а також судів попередніх інстанцій на правові позиції Верховного Суду України, Суд зазначає, що висновок про те, що збитки контролюючим органом можуть бути стягнуті лише в ході відповідного судового процесу (а не шляхом пред`явлення обов`язкової до виконання вимоги), не спростовує того, що судами першої інстанції повинні бути встановлені обставини, які дають змогу перевірити законність вимоги контролюючого органу, як індивідуально-правового акту, з точки зору її відповідності законодавчо встановленим приписам щодо її змісту та форми. Саме аналіз змісту вимоги контролюючого органу свідчить про те, чи такі вимоги дотримано та чи породжує така вимога права і обов`язки для підконтрольної установи.

Та обставина, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу (зокрема стягнення збитків у судовому порядку - на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону №2939, з чим кореспондується зміст абзацу 4 пункту 50 Порядку № 550) жодним чином не спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову.

Суд зазначає, що під час вирішення справ, предметом яких є правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, судам належить, виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, враховувати чи прийнята вона на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством. З метою встановлення того, чи контролюючим органом при прийнятті спірної вимоги владні управлінські функції реалізовані у передбачений законом спосіб, суду належить надати правову оцінку змісту вимоги як індивідуально-правового акту, встановлювати обставини, покладені в основу її прийняття та наявність або відсутність фінансових правопорушень. .

На користь позивача мають бути стягнуті з бюджетних асигнувань відповідача судові витрати зі сплати судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Так, позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 487,20 грн. Оскільки судом задоволена одна позовна вимога з п`яти заявлених, на користь позивача стягується судовий збір в розмірі 97,44 грн.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного офісу Держаудитслужби на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 р. в справі № 804/421/15 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 р. в справі № 804/421/15 за позовом Державного підприємства Придніпровська залізниця до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги скасувати.

Ухвалити в справі № 804/421/15 нове рішення.

Позов Державного підприємства Придніпровська залізниця до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 8 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 05.11.2014 р. № 04-05-05-15/10943.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з бюджетних асигнувань Східного офісу Держаудитслужби на користь Державного підприємства Придніпровська залізниця судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 97 (дев`яносто сім) грн. 44 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 11.11.2019 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19.11.2019 р.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя Н.І. Малиш

суддя І.В. Юрко