Постанова

від 26.01.2022 по справі 640/218/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 640/218/19

адміністративне провадження № К/9901/35466/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Блажівської Н.Є., Шишова О.О.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №640/218/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Зернолія до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09 жовтня 2018 року форми Р №1154140304, форми ПС №0013181401, форми ПС №1155140304, від 28 грудня 2018 року №0016791401 форми В4 , №0016801401 форми Р .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено повністю та стягнуто на користь ТОВ Зернолія понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 40 500 (сорок тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У подальшому, представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у зв`язку з тим, що частина витрат, понесених у зв`язку з проведенням експертизи, залишилась нестягнутою.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року заяву представника ТОВ Зернолія про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто на користь ТОВ Зернолія понесені ним документально підтверджені судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 10 631 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року частково також задоволено заяву ТОВ Зернолія про виправлення описки у пункті 3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року та викладено його в наступній редакції: Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія (02002, місто Київ, вулиця Є. Сверстюка, 2А, офіс 510, код ЄДРПОУ 00688798) понесені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 40 500 гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980). В іншій частині заяви відмовлено.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Головним управлінням ДПС у м. Києві було подано касаційну скаргу на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року, в якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення у справі.

Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що у експертному дослідженні, на його думку, не були висвітлені жодні спеціальні знання, яких бракувало суду для вирішення справи по суті і не зрозуміло в чому взагалі полягала необхідність проведення експертного дослідження. Уважає, що розмір витрат на проведення експертного дослідження є не пропорційним задоволеним позовним вимогам, відтак є необгрунтованим.

Таким чином, підставою для відкриття касаційного провадження у справі є посилання скаржника на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а додаткове рішення та постанову апеляційного суду без змін, як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

У відповідності до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 3 статті 341 КАС України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Так, відповідно до частини 1 статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд зазначає, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися не вирішені певні вимоги особи, яка бере участь у справі, зокрема щодо судових витрат, якщо вказане питання не було вирішено.

Поряд з цим, у розумінні статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно з частиною 5 статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до частин 6-8 статті 137 КАС України розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до статті 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Як установлено судами, на підтвердження здійснення оплати за проведену у справі експертизу позивачем було надано до суду акт №1 від 04 червня 2019 року, в якому зазначено про сплату позивачем суми у розмірі 30 000,00 грн за проведення експертизи; належним чином засвідчену копію рахунків №01/05-19 від 13 травня 2019 року, №01/06-19 від 04 червня 2019 року; розрахунок вартості експертизи у справі №640/218/19; платіжні доручення №9428 від 14 травня 2019 року на суму 15 000,00 грн, №9651 від 05 червня 2019 року на суму 15 000,00 грн. Указані докази надані представником позивача до ухвалення судового рішення у даній справі.

Судами враховано, що відповідач з висновком експертизи, актом від 04 квітня 2019 року та розрахунком витрат був ознайомлений. При цьому, жодних клопотань про зменшення витрат на проведення зазначеної експертизи відповідачем не заявлено, доказів неспівмірності таких витрат не надано.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вищезазначеного, враховуючи, що судом при ухваленні судового рішення від 25 листопада 2019 року стягнуто на користь позивача лише частину витрат, понесених у зв`язку з проведенням експертизи, зважаючи на надані представником позивача докази на підтвердження здійснення відповідних витрат та своєчасність подання таких доказів, суд дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача та ухвалення додаткового рішення у справі №640/218/19 про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у місті Києві на користь позивача судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи у розмірі 10 631,00 грн.

Крім цього, як ураховано судами, основну суму судових витрат, пов`язаних з підготовкою висновку експерта, було стягнуто з відповідача рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року, при цьому, апелянтом при оскарженні рішення суду першої інстанції не було вказано/належним чином обгрунтовано незгоду з розподілом судових витрат. Так, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року було лише вирішено питання стягнення суми судових витрат, пов`язаних з підготовкою висновку експерта, що не була розподілена судом при прийнятті рішення, на суму 10631,00 грн. Понесення стороною позивача зазначеної суми судових витрат була належним чином підтверджена та клопотання з відповідними доказами було подано у строк, встановлений процесуальними нормами КАС України.

Також, судами попередніх інстанцій обгрунтовано враховано, що при первинному розподілі судових витрат (судового збору та витрат на підготовку висновку експерта), клопотань про зменшення витрат на проведення експертизи відповідачем не заявлено, доказів неспівмірності таких витрат до суду не надано.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судами норм процесуального права є необгрунтованими, оскільки не знайшли свого підтвердження.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Відтак, касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року у справі №640/218/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді Н.Є. Блажівська

О.О. Шишов