Постанова

від 18.11.2020 по справі 640/218/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/218/19 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Зернолія з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 09 жовтня 2018 року форми Р № 1154140304, форми ПС № 0013181401, форми ПС № 1155140304, від 28 грудня 2018 року № 0016791401 форми В4 , № 0016801401 форми Р .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року позовні вимоги задоволено повністю, зокрема, вирішено стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія понесені ним документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 40500 (сорок тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія про виправлення описки задоволено частково.

Виправлено описку в пункті 3 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2019 року, виклавши її в наступній редакції Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія понесені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 40500 (сорок тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві . В іншій частині заяви відмовлено.

Представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у зв`язку з тим, що частини витрат, понесених у зв`язку з проведенням експертизи, залишилась нестягнутою.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія про ухвалення додаткового судового рішення задоволено.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Зернолія понесені ним документально підтверджені судові витрати, пов`язані з проведенням експертизи у розмірі 10631 (десять тисяч шістсот тридцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, яким було достягнуто судові витрати (витрати на проведення експертизу) в даній справі, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції в частині задоволення заяви про відшкодування судових витрат та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заяви позивача про відшкодування судових витрат відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення заяви.

Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Нормами ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно приписів ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз ; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Положеннями ч. 5 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони , проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Відповідно до ч. ч. 6-8 ст. 137 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з нормами ст. 101 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Під час ухвалення додаткового рішення у даній справі, судом першої інстанції було досліджено, що на підтвердження здійснення оплати за проведену експертизу стороною позивача було надано до суду: акт № 1 від 04 червня 2019 року, в якому зазначено про сплату позивачем суми у розмірі 30000,00 грн. за проведення експертизи; належним чином засвідчену копію рахунків № 01/05-19 від 13 травня 2019 року, № 01/06-19 від 04 червня 2019 року; розрахунок вартості експертизи у справі № 640/218/19; платіжні доручення № 9428 від 14 травня 2019 року на суму 15000,00 грн. та № 9651 від 05 червня 2019 року на суму 15000,00 грн. Вказані докази надані представником позивача до ухвалення судового рішення у даній справі. Також, витрати на підготовку висновку експерта були на момент ухвалення додаткового рішення були оплаченими.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що основну суму судових витрат, пов`язаних з підготовкою висновку експерта, було стягнуто з відповідача рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2019 року, яке було залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2020 року , при цьому, апелянтом при оскарженні рішення суду першої інстанції не було вказано/належним чином обгрунтовано незгоду з розподілом судових витрат . Так, додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 року було лише вирішено питання стягнення суми судових витрат, пов`язаних з підготовкою висновку експерта, що не була розподілена судом при прийнятті рішення , на суму 10631,00 грн. Понесення стороною позивача зазначеної суми судових витрат була належним чином підтверджена та клопотання з відповідними доказами було подано у строк, встановлений процесуальними нормами КАС України.

Також, при первинному розподілі судових витрат (судового збору та витрат на підготовку висновку експерта), клопотань про зменшення витрат на проведення експертизи відповідачем не заявлено, доказів неспівмірності таких витрат до суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом належно не обгрунтовано апеляційну скаргу, а саме, не вказано та не підтверджено в чому саме полягає порушення судом першої інстанції під час ухвалення додаткового рішення в даній справі та чому заявлена позивачем до відшкодування сума є неспівмірною зі складністю справи (предметом доказування) чи недоведеною (непідтвердженою).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права та із з`ясуванням всіх фактичних обставин, що мали значення для правильного розгляду заяви, з огляду на що, апеляційна скарга не дає підстав для скасування оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 132, 137, 139, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення .

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2020 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко