Постанова

від 27.01.2022 по справі 640/2116/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2022 року

м. Київ

справа №640/2116/19

адміністративне провадження № К/9901/22804/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 (колегія суддів: Горяйнов А.М., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі № 640/2116/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-2), про визнання дій відповідача-1 і відповідача-2 протиправними та зобов`язати їх: виключити позивача з реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність; скасувати стосовно позивача донарахування єдиного соціального внеску в розмірі 9009,66 грн., нарахування штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1354,48 грн., пені - у розмірі 402,41 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2019 (суддя - П.В. Вовк) вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням відповідач, - 26.04.2019, подав апеляційну скаргу, що підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті (а.с. 94).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2019 (суддя-доповідач - Сорочко Є.О., а.с.60-62) вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 3.06.2019 апеляційну скаргу відповідачу було повернуто.

19.06.2019 відповідач повторно звернувся із апеляційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2019, що була подана до поштового відділення 18.06.2019 (підтверджується відтиском поштового штемпелю на конверті (а.с.78). Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 (колегія суддів: Горяйнов А.М., Файдюк В.В., Чаку Є.В.) було відмовлено в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с.81-82).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2019 вказану апеляційну скаргу залишено без руху, з підстав несплати апелянтом судового збору, а також пропуску ним строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При цьому суд, вирішуючи клопотання відповідача про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення місцевого суду та доводи, які в ньому вказані (відсутність належного фінансування) зауважено, що неможливість сплатити судовий збір у встановлений законом строк не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження. Крім того, суд в ухвалі звертає увагу на відсутність зі сторони відповідача активних дій пов`язаних на отримання з бюджету коштів на сплату судового збору, необхідного для подачі даної апеляційної скарги.

Водночас суд апеляційної інстанції відзначив, що повторна апеляційна скарга Головного управління ДФС у м. Києві подана з такими ж недоліками, що і апеляційна скарга від 26.04.2019, а саме за відсутністю доказів сплати судового збору.

У строк, встановлений апеляційним судом, відповідач, 25.07.2019 надав суду платіжне доручення № 2895 від 21.06.2019 та клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги та відкрити апеляційне провадження. Зазначене клопотання обґрунтоване тим, що Головне управління ДФС у м. Києві за першої можливості сплатило судовий збір та надало до суду відповідний документ.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.03.2019 у справі № 640/2116/19.

Процесуальне рішення суду апеляційної інстанції було мотивовано тим, що наведені податковим органом причини пропуску строку на апеляційне оскарження в наданому на вимогу суду клопотанні є аналогічні, які ним вказувались в першому клопотанні, поданому одночасно з апеляційною скаргою. Водночас суд апеляційної інстанції повторно наголосив на тому, що неможливість сплатити судовий у встановлений строк та дотримання строку апеляційного оскарження при першому зверненні до апеляційного суду не є поважною причиною для порушення цього строку при повторному поданні апеляційної скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції від 29.07.2019, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, направити справу до цього ж суду для продовження розгляду. Вказується на те, що суд не дав належної оцінки фінансовій ситуації податкового органу щодо сплати судового збору.

Письмового відзиву на вказану касаційну скаргу відповідача від позивача до Верховного Суду не надходило, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та правильність застосування ним норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Так, за змістом частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частин 1-3 статті 298 зазначеного Кодексу апеляційна скарга реєструється у день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу, визначеному в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно із приписами п.4 ч.1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Як вбачається з матеріалів апеляційного провадження, оскаржувана ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження від 29.07.2019 була постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками розгляду клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, що надійшло до суду 25.07.2019. При цьому таке клопотання було надано відповідачем на виконання ухвали суду від 15.07.2019, якою апеляційна скарга була залишена без руху.

Отже, дії судді-доповідача та суду апеляційної інстанції були послідовними під час отримання апеляційної скарги, перевірки її на відповідність вимогам КАС України. Одним з таких етапів перевірки є визначення дотримання апелянтом строків для подачі апеляційної скарги, пропуск якого (з урахування вказаних неповажних підстав у заяві про поновлення таких строків) є підставою для залишення її без руху, із наданням десятиденного строку для усунення таких недоліків.

Водночас Верховний Суд, аналізуючи підстави пропуску відповідачем строку на апеляційне оскарження, які ним були вказані в згадуваному клопотанні, погоджується із висновками суду апеляційної інстанції, що вони є неповажними. Зокрема Суд касаційної інстанції відзначає, що судом апеляційної інстанції було вірно встановлено, про те, що відповідач повторно звертаючись із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції як і в перший раз не сплатив судовий збір, при цьому не надав доказів своїх активних дій, які ним вчинялись по такій сплаті.

В частині відсутності у податкового органу фінансової можливості сплати судовий збір, то Верховний Суд вважає за необхідне зауважити проте, що обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють контролюючий орган від обов`язку своєчасної його сплати.

Враховуючи наведене, Суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Суд касаційної інстанції визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм процесуального права, чинного на час постановлення спірної ухвали від 29.07.2017.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник