Рішення

від 28.03.2019 по справі 640/2116/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2019 року № 640/2116/19

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі головуючого судді Вовка П.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1, позивач) до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-1), Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач-2), в якому позивач просить суд:

- визнати дії відповідача-1 і відповідача-2 протиправними та зобов'язати їх виключити позивача з реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність;

- визнати дії відповідача-1 і відповідача-2 протиправними та зобов'язати їх скасувати стосовно позивача донарахування єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн., нарахування штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн., пені - у розмірі 402, 41 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що види діяльності позивача як фізичної особи-підприємця та особи, яка провадить незалежну професійну діяльність співпадають, відтак він не має обов'язку подавати звітність як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, оскільки у такому випадку буде мати місце подвійний облік ідентичної господарської діяльності, а відповідно і подвійне оподаткування, що суперечить принципам податкового законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 лютого 2019 року прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та встановлено, що справа буде розглядатись одноособово суддею Вовком П.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Крім того, ухвалою суду від 12 лютого 2019 року, зокрема, запропоновано відповідачам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали надати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).

У встановлений судом строк відповідачами не було надано відзивів на позовну заяви чи інших заяв по суті справи, з яких можливо встановити їх відношення до заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з 29 серпня 2016 року як фізична особа-підприємець та як найманий працівник в адвокатському об'єднанні Столиця (код ЄДРПОУ 33147351), обслуговуючому кооперативі Житлово-будівельний кооператив НОВА АНГЛІЯ (код ЄДРПОУ 40152852).

Крім того, позивач перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з 27 лютого 2018 року як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю - адвокат, на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 17 листопада 2017 року № 821.

Згідно електронної бази даних АІС Податковий блок , в ІКП по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (22%)) ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) за 2017 рік нараховано єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю, в т.ч. яка обрала спрощену систему оподаткування, на загальну суму 8 448, 00 грн.

Відповідно до електронної бази даних АІС Податковий блок , станом на 19 грудня 2016 року в ІКП по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (22%)) ФОП ОСОБА_2 за 2018 рік нараховано поквартально в автоматичному режимі єдиного внеску як фізичній особі-підприємцю, на загальну суму 7 371, 54 грн., та поквартально в автоматичному режимі як особі, яка провадить незалежну професійну діяльність - на загальну суму 6 552, 48 грн. у розмірі мінімального страхового внеску за місяць, які підлягають сплаті на загальних підставах.

При цьому, ФОП ОСОБА_2 по рахунку зі сплати єдиного внеску за кодом бюджетної класифікації 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність (22%)) за період з 01 січня 2018 року по 19 грудня 2018 року сплачено єдиного внеску на загальну суму 10 333, 66 грн.

Водночас, в інтегрованій картці платника ОСОБА_1 станом на 19 грудня 2018 року по коду платежу 71040000 (для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність) обліковується заборгованість у розмірі 4 094,36 грн., довідково нараховані штрафні санкції за несвоєчасну сплату єдиного внеску та пеня.

На думку позивача, контролюючими органами неправомірно було включено його до реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність, а також донараховано єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн., штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн., пеню - у розмірі 402, 41 грн.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України (тут і далі по тексту всі нормативно-правові акти наведені в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 3 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі також - Закон), єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно з п. 3 цієї ж частини, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.

Частиною 2 та 3 статті 9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 ч. 1 статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 4 Закону, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Приписами п.п. 2 п. 1 статті 7 Закону передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Згідно з пп.14.1.226 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також - ПК України), самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Пунктом 2 ч. 1 статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу (п. 178.1 та п. 178.2 статті 178 ПК України).

Відповідно до п. 65.1 статті 65 ПК України, взяття на облік фізичних осіб - підприємців у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, наданих державним реєстратором згідно із Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань .

Пунктом 65.2 статті 65 ПК України встановлено, що облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

При цьому, відповідно до пп. 65.4.4 п. 65.4 статті 65 ПК України, контролюючий орган відмовляє в розгляді документів, поданих для взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Таким чином, податковим законодавством виключена можливість подвійного взяття на облік особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, у разі коли фізична особа вже взята на облік як самозайнята особа.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з 29 серпня 2016 року як фізична особа-підприємець та як найманий працівник.

Позивача було включено до реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокат) з 27 лютого 2018 року на підставі рішення Ради адвокатів Черкаської області від 17 листопада 2017 року № 821.

Між тим, з аналізу зазначених вище положень законодавства вбачається, що адвокатська діяльність підпадає під визначення незалежної професійної діяльності, оподаткування доходів від отримання якої регулюється статтею 178 ПК України, лише у випадку, якщо така особа не зареєстрована як фізична особа-підприємець відповідно до вимог законодавства.

Суд зазначає, що законодавець розмежовує фізичних осіб-підприємців, та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, при цьому порядок обліку та сплати єдиного внеску фізичними особами-підприємцями з ознакою провадження незалежної професійної діяльності Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не передбачений.

Облік платників єдиного внеску здійснюється відповідно до статті 5 Закону, зокрема, відповідно до ч. 3 статті 5 цього Закону, взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1 до Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та Положення про реєстр страхувальників, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 116 від 204 листопада 2014 року.

Оскільки позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець згідно з Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань , до нього не можуть застосовуватись положення ч. 3 статті 5 Закону.

Відтак, в межах спірних правовідносин, у податкових органів були відсутні правові підстави для включення ОСОБА_1 до реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність та не доведено правомірності донарахування позивачу єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн., штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн. та пені у розмірі 402, 41 грн.

Ухвалою суду від 12 лютого 2019 року у відповідачів було витребувано: відомості про те, на підставі чого позивач обліковується в реєстрі страхувальників як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; докази дотримання п. 4 розділу VI Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року № 1162 в частині повідомлення позивача про необхідність подання заяви за формою 1-ЄСВ для взяття його на облік як платника єдиного внеску; відомості про підстави нарахування позивачу єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн., нарахування штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн., пені - у розмірі 402, 41 грн. (розрахунок чи інший документ, з якого можливо становити суму такого нарахування).

Не зважаючи на те, що вказана ухвала суду була отримана представником ГУ ДФС у м. Києві 18 лютого 2019 року, а ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві засобами поштового зв'язку 15 лютого 2019 року, вона не була виконана податковими органами.

Згідно ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З метою належного та ефективного захисту прав позивача та враховуючи встановлену судом протиправність дій з боку податкових органів, суд дійшов висновку про задоволення вимоги щодо зобов'язання їх виключити ОСОБА_1 з реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

При цьому, не підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання відповідачів скасувати стосовно позивача донарахування єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн., нарахування штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн., пені - у розмірі 402, 41 грн. , оскільки сам факт наявності цих коштів в інтегрованій картці не порушують права та інтереси ОСОБА_1

Порушення прав та інтересів позивача, на думку суду, могло б мати місце лише під час надання таким коштам статусу податкового боргу та прийняття у зв'язку з цим податкового повідомлення-рішення чи податкової вимоги, проте оскільки такі рішення суб'єктами владних повноважень не приймались, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Необхідно зазначити, що позовна заява не містить будь-яких доводів та аргументів на обґрунтування позовних вимог щодо зобов'язання суб'єктів владних повноважень вчинити певні дії, з огляду на що, суд не вбачає належних правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої відповідачем не виконано.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи положення статті 139 КАС України, суд присуджує на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1 536, 80 грн. солідарно за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 255 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (02068, АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_2; паспорт серії НОМЕР_3, виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 24 травня 2006 року) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980), Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві (02068, місто Київ, вулиця О.Кошиця, будинок 3; код ЄДРПОУ 39479227) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо включення ОСОБА_1 до реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у м. Києві, Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо донарахування ОСОБА_1 єдиного соціального внеску в розмірі 9 009, 66 грн. (дев'ять тисяч дев'ять гривень шістдесят шість копійок), нарахування штрафу за не сплату єдиного соціального внеску в розмірі 1 354, 48 грн. (одна тисяча триста п'ятдесят чотири гривні сорок вісім копійок), пені - у розмірі 402, 41 грн. (чотириста дві гривні сорок одна копійка).

Зобов'язати Головне управління ДФС у м. Києві, Державну податкову інспекцію у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві виключити ОСОБА_1 з реєстру (обліку) осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 768, 40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону №2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.В. Вовк