Постанова

від 31.01.2022 по справі 620/1053/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2022 року

м. Київ

справа №620/1053/19

адміністративне провадження № К/9901/21085/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Тацій Л.В.,

суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., -

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 (прийняту судом у складі: головуючого судді Горяйнова А.М., суддів: Кузьменка В.В., Файдюка В.В.) у справі за позовом Департаменту до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , про зобов`язання знести багатоквартирний житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Департамент звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у відповідача відсутній дозвіл на будівництво багатоквартирного будинку Corner по АДРЕСА_2 , оскільки виявлено факт подання недостовірних даних, у зв`язку з чим скасовано право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданих повідомлень та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Зазначає, що відповідачем в установлений строк добровільно не виконано вимоги припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.12.2017, винесеного позивачем, що є підставою, відповідно до чинного законодавства, для звернення до суду про знесення самочинного збудованого об`єкта.

Короткий зміст рішень судів першої й апеляційної інстанцій

Чернігівський окружний адміністративний суд рішенням від 19.07.2019 позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_1 знести багатоквартирний будинок Corner на АДРЕСА_2 .

Задовольняючи позов суд першої інстанції, зазначив, що відповідач без відповідних дозвільних документів з істотними порушеннями будівельних норм і правил провів будівництво першої секції багатоквартирного житлового будинку на рівні першого поверху на земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети та має інше цільове призначення, а також не виконав у встановлений строк вимоги приписів головного державного інспектора інспекційного відділу № 3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_16 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та про зупинення підготовчих та будівельних робіт, тому на підставі положень статті 376 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача знести багатоквартирний будинок Corner на АДРЕСА_2 .

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.07.2020 рішення суду першої інстанції скасував та відмовив у задоволенні позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що фактично вимога про знесення об`єкта нерухомого майна заявлена до особи, яка внаслідок завершення будівництва і відчуження права власності на квартири втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Натомість судове рішення у цій справі безпосередньо стосується прав та інтересів власників квартир, адже задоволення позову та виконання судового рішення матимуть наслідком знищення об`єктів права приватної власності, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає можливість вирішення цього спору без залучення відповідних осіб до участі у розгляді справи в якості відповідачів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

21.08.2020 Департамент звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції зазначив, що Департаментом заявлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_1 , квартири у якому вже набули статусу об`єктів цивільних прав та право власності на які зареєстроване за фізичними особами і юридичною особою, які не є відповідачами у справі. Також апеляційний суд зауважив, що судове рішення у цій справі безпосередньо стосується прав та інтересів власників квартир, адже задоволення позову та виконання судового рішення матимуть наслідком знищення об`єктів права приватної власності, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає можливість вирішення цього спору без залучення відповідних осіб до участі у розгляді справи в якості відповідачів.

Разом із тим, реєстрація права власності квартир відбулась у процесі будівництва, що ставить під сумнів законність реєстрації права власності на спірні квартири.

Вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що треті особи, права яких можуть бути порушені прийнятим рішенням у даній справі, мають право звернутись до суду за захистом у порядку цивільного судочинства, оскільки у Департаменту не виникало будь-яких публічно-правових правовідносин із останніми.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи апеляційну скаргу ОСББ Деснянський , не з`ясував яким чином вказане рішення порушує права, а також чи уповноважене останнє звертатися до суду з апеляційною скаргою з метою захисту прав та інтересів співвласників, зокрема у судах, з урахуванням того, що створено воно було ОСОБА_1 , ОСОБА_17 (які зареєстрували право власності на квартири не у спосіб, встановлений законом) та ОСОБА_18 (яка відсутня у Реєстрі як власник).

У додаткових поясненнях скаржник зазначив, що ОСББ Деснянський лише 05.10.2020 ініціювало питання про отримання містобудівних умов та обмежень земельної ділянки, що, на думку Департаменту свідчить про будівництво багатоквартирного будинку без належно розробленого та затвердженого проекту.

У відзиві на касаційну скаргу ОСББ Деснянський просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2020 визначено такий склад колегії суддів: головуючий суддя - Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стрелець Т.Г., скаргу передано судді-доповідачу.

Верховний Суд ухвалою від 08.09.2020 відкрив касаційне провадження.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Департамент 15.03.2017 здійснив реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва Індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_2 , а 09.06.2017 - на об`єкті Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 . Замовником будівництва згідно з вказаними повідомленнями був ОСОБА_1 .

У подальшому Департамент зареєстрував декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта Індивідуальний житловий будинок на АДРЕСА_2 від 09.06.2017 № КВ 142171601689 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта Будівництво індивідуального житлового будинку на АДРЕСА_2 від 07.08.2017 № КВ 141172190156.

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 09.06.2017 № КВ 142171601689 державний реєстратор ДП Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ ОСОБА_19 здійснив реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 111,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200.

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07.08.2017 № КВ 141172190156 державний реєстратор ДП Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів НДІБМВ ОСОБА_20 28 листопада 2017 року здійснив реєстрацію права власності на житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 144,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0309, 8000000000:62:118:0306, 8000000000:62:118:0300, 8000000000:62:118:0310, 8000000000:62:118:0303.

Наказом Департаменту від 05.12.2017 № 394 право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданих повідомлень та реєстрацію декларацій про готовність об`єкта до експлуатації від 09.06.2017 № КВ 142171601689 та від 07.08.2017 № КВ 141172190156 було скасовано.

Зазначений наказ був прийнятий на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.11.2017 № 055-18186. У вказаному листі зазначено, що будівельні паспорти забудови земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не видавалися.

Колегія суддів апеляційного суду звернула увагу на те, що зазначені обставини стосувалися об`єктів будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , проте не багатоквартирного житлового будинку, а двох індивідуальних житлових будинків.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 27.12.2017 головному державному інспектору інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом ОСОБА_16 було доручено здійснити перевірку за адресою: АДРЕСА_1 , щодо дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил у зв`язку із надходженням звернення всеукраїнської громадської організації Об`єднання Богдана Хмельницького від 08.11.2017 № 64.

За підсумками перевірки був складений акт від 28.12.2017, згідно з яким під час виїзду на місце посадової особи Департаменту встановлено, що ОСОБА_1 самочинно без документів, що надають право виконувати будівельні роботи та належно затвердженої проектної документації розробленої у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, виконуються будівельні роботи із будівництва першої секції багатоквартирного клубного будинку Corner за адресою: АДРЕСА_2 .

Також у вказаному акті перевірки зазначено, що замовник будівництва - ОСОБА_1 пред`явив документ, що посвідчує особу (паспорт) та не надав наступні документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера; документи, які підтверджують право власності чи користування земельною ділянкою; документи, які підтверджують право власності на об`єкти нерухомого майна; технічні паспорти на об`єкти нерухомого майна; вихідні дані для проектування; розрахунок класу наслідків об`єкта будівництва; проектну документацію на будівництво, розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку; договори на здійснення технічного та авторського наглядів; копії сертифікатів технічного та авторського нагляду; договори, укладені з підрядною та проектною організаціями; документи згідно з пунктом 4.8 ДБН А.3.1-5-2016 Організація будівельного виробництва ; звіт щодо можливості реконструкції об`єктів будівництва. Разом з цим, з метою здійснення заходів спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання будівельних робіт на АДРЕСА_2 .

Крім того, актом від 28.12.2017 було зафіксовано, що під час проведення перевірки за вказаною адресою виконувались будівельні роботи з будівництва першої секції багатоквартирного житлового будинку на рівні першого поверху.

За підсумками перевірки Департамент склав приписи, які адресовані ОСОБА_1 :

- від 28.12.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт до усунення допущених порушень;

- від 28.12.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил у термін до 29.01.2018.

Відповідно до направлення для проведення позапланової перевірки від 22.02.2018, виданого на підставі наказу Департаменту від 17.10.2018 № 60, головний державний інспектор інспекційного відділу № 3 Управління контролю за будівництвом ОСОБА_16 провела позапланову перевірку об`єкта будівництва Реконструкція індивідуальних житлових будинків під багатоквартирний житловий будинок на АДРЕСА_2 .

За підсумками перевірки був складений акт від 06.03.2018, у якому зазначено, що станом на час проведення перевірки згідно з даними єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо наявності документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів на АДРЕСА_2 . Громадянин ОСОБА_1 у строк до 29.01.2018 письмово не повідомив Департамент про виконання вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28 грудня 2017 року. Під час перевірки ОСОБА_1 не надав документи, що дають право виконувати будівельні роботи, а також проектну документацію, розроблену у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкт будівництва за адресою: АДРЕСА_2 .

Одночасно в акті від 06.03.2018 зафіксовано, що ОСОБА_1 в установлений строк добровільно не виконав вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 28.12.2017, що є підставою для звернення до суду з позовом про знесення самочинно реконструйованого об`єкта відповідно до статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності .

Крім того, в акті від 06.03.2018 зазначено, що ОСОБА_1 у строк до 10.01.2018 письмово не повідомив Департамент про виконання вимог припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 28.12.2017 та на час перевірки продовжує виконувати будівельні роботи із реконструкції індивідуальних житлових будинків під багатоквартирний житловий будинок Corner на АДРЕСА_2 .

Департамент зазначає, що 01.03.2018, тобто до складення акта перевірки від 06.03.2018 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про знесення об`єкту самочинного будівництва. Однак ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 19.03.2019 провадження у справі № 754/5334/18 було закрите з тих підстав, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У квітні 2019 року Департамент звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов`язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов Департаменту обґрунтований тим, що ОСОБА_1 здійснив самочинне будівництво вказаного житлового будинку та не виконав припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.12.2017, у зв`язку з чим є підстави, передбачені статтею 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статтею 376 Цивільного кодексу України, для зобов`язання відповідача знести самовільно збудований об`єкт.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у межах доводів касаційної скарги перевірив постановлені у цій справі судові рішення, обговорив доводи касаційної скарги і дійшов висновку про таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно з частиною другою статті 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Положеннями частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Подібні за змістом правила встановлені також частиною першою статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , яка передбачає, що у разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису. У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об`єкта та компенсацію витрат, пов`язаних з таким знесенням.

Зазначені норми права вказують на те, що у разі виявлення самочинного будівництва, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, за рішенням суду особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, може бути зобов`язано знести такий об`єкт за власний рахунок з відшкодуванням витрат, пов`язаних із приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

За змістом статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 376 Цивільного кодексу України предметом правового регулювання цих норм є правовідносини, що виникають між органом державного архітектурно-будівельного контролю, особою, яка здійснила самочинне будівництво та власником земельної ділянки, на якій збудовано або будується об`єкт.

Суд апеляційної інстанції встановив, що згідно з актом від 28.12.2017 під час виїзду на місце посадова особа Департаменту встановила, що ОСОБА_1 виконує будівельні роботи із будівництва першої секції багатоквартирного клубного будинку Corner за адресою: АДРЕСА_2 на рівні першого поверху.

Разом з тим на час розгляду і вирішення справи в суді фактичні обставини змінилися.

На виконання службової записки судді-доповідача у цій справі були сформовані інформаційні довідки щодо зареєстрованих прав власності на об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , а також на квартири, що знаходяться у житловому будинку за цією адресою.

На підставі інформаційних довідок, колегія суддів апеляційного суду встановила, що право власності ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 111,2 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200 було погашене 13 грудня 2017 року у зв`язку з поділом нерухомого майна згідно з висновком щодо технічної можливості з поділу ОНМ від 11 грудня 2017 року, що складений ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна .

Право власності ОСОБА_1 на індивідуальний житловий будинок загальною площею 299,9 кв.м (житлова площа 144,9 кв.м) за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельних ділянках з кадастровими номерами: 8000000000:62:118:0203, 8000000000:62:118:0202, 8000000000:62:118:0201, 8000000000:62:118:0200 було погашене 25 травня 2018 року у зв`язку з поділом нерухомого майна згідно з висновком щодо технічної можливості з поділу ОНМ від 25 травня 2018 року, що складений ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна .

Крім того, за ОСОБА_1 20 березня 2017 року було зареєстроване право власності на об`єкт незавершеного будівництва житлової нерухомості на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 15 березня 2017 року. Зазначений об`єкт знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та був розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:62:118:0131. Проте 12 травня 2017 року право власності було погашене у зв`язку із знищенням об`єкта нерухомого майна.

Щодо державної реєстрації права власності на квартири у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 були встановлені такі обставини:

1) Право власності на квартиру АДРЕСА_3 було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна . З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 20 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 30 вересня 2019 року - ОСОБА_6

2) Право власності на квартиру АДРЕСА_4 було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна . З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

3) Право власності на квартиру АДРЕСА_5 було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна . З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 05 червня 2019 року - ОСОБА_21

4) Право власності на квартиру АДРЕСА_6 було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна . З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

5) Право власності на квартиру АДРЕСА_7 було зареєстроване вперше 13 грудня 2017 року за ОСОБА_1 на підставі технічного паспорту та висновку щодо можливості поділу ОНМ, що складені ТОВ Всеукраїнське бюро технічної інвентаризації, реєстрації та оцінки нерухомого майна . З 26 січня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 січня 2018 року.

6) Право власності на квартиру АДРЕСА_8 було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_15

7) Право власності на квартиру АДРЕСА_9 було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

8) Право власності на квартиру АДРЕСА_10 було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 05 лютого 2020 року - ОСОБА_22

9) Право власності на квартиру АДРЕСА_11 було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 липня 2018 року право власності на квартиру зареєстроване за ОСОБА_17 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року. Право власності ОСОБА_17 було погашене 13 листопада 2018 року внаслідок поділу об`єкта нерухомого майна (двокімнатної квартири) та одночасно зареєстровано право власності ОСОБА_17 на однокімнатну квартиру. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

10) Право власності на квартиру АДРЕСА_12 було зареєстроване вперше 25 травня 2018 року за ОСОБА_1 на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 07 серпня 2017 року № КВ 141172190156. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_17

11) Право власності на квартиру АДРЕСА_13 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 14 лютого 2020 року - ОСОБА_23

12) Право власності на квартиру АДРЕСА_14 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_2

13) Право власності на квартиру АДРЕСА_15 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 03 липня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_3

14) Право власності на квартиру АДРЕСА_16 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 07 жовтня 2019 року - ОСОБА_14

15) Право власності на квартиру АДРЕСА_17 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 30 вересня 2019 року - ОСОБА_13

16) Право власності на квартиру АДРЕСА_18 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

17) Право власності на квартиру АДРЕСА_19 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_4

18) Право власності на квартиру АДРЕСА_20 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_12

19) Право власності на квартиру АДРЕСА_21 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_11

20) Право власності на квартиру АДРЕСА_22 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

21) Право власності на квартиру АДРЕСА_23 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 21 березня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_4

22) Право власності на квартиру АДРЕСА_24 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

23) Право власності на квартиру АДРЕСА_25 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

24) Право власності на квартиру АДРЕСА_26 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 15 жовтня 2019 року - ОСОБА_10

25) Право власності на квартиру АДРЕСА_27 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

26) Право власності на квартиру АДРЕСА_28 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 29 січня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_24

27) Право власності на квартиру АДРЕСА_29 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

28) Право власності на квартиру АДРЕСА_30 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 15 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_25

29) Право власності на квартиру АДРЕСА_31 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

30) Право власності на квартиру АДРЕСА_32 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 25 жовтня 2019 року - ОСОБА_9

31) Право власності на квартиру АДРЕСА_33 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 14 березня 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_26

32) Право власності на квартиру АДРЕСА_34 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

33) Право власності на квартиру АДРЕСА_35 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 07 лютого 2019 року власником вказаної квартири є ОСОБА_26

34) Право власності на квартиру АДРЕСА_36 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 15 червня 2020 року - ОСОБА_27

35) Право власності на квартиру АДРЕСА_37 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

36) Право власності на квартиру АДРЕСА_38 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 07 листопада 2019 року - ОСОБА_8

37) Право власності на квартиру АДРЕСА_39 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

38) Право власності на квартиру АДРЕСА_40 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири є ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР .

39) Право власності на квартиру АДРЕСА_41 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 26 грудня 2019 року - ОСОБА_28

40) Право власності на квартиру АДРЕСА_42 було зареєстроване вперше 13 листопада 2018 року за ОСОБА_17 на підставі технічного паспорту та висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна. З 12 вересня 2019 року власником вказаної квартири було ТОВ КЛУБНИЙ БУДИНОК КОРНЕР , а з 27 вересня 2019 року - ОСОБА_7 .

Записи про державну реєстрацію права власності на квартири АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 , АДРЕСА_45 , АДРЕСА_46 , АДРЕСА_47 та АДРЕСА_48 - відсутні.

Отже на час розгляду і вирішення справи в суді власниками квартир у будинку, щодо якого поданий позов про знесення, є фізичні особи та товариство. Натомість ОСОБА_1 , до якого заявлені позовні вимоги та який зазначений відповідачем у справі, не є власником будинку за адресою: АДРЕСА_1 чи окремих квартир у ньому.

Відповідно заявлені Департаментом позовні вимоги, впливають на права та інтереси також інших осіб, які є власниками квартир у багатоквартирному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду в порядку адміністративного судочинства позовної заяви Департаменту, у якій заявлені вимоги до особи, що здійснила будівництво, проте не є власником об`єктів нерухомого майна, колегія суддів апеляційного суду правильно виходила із такого.

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду справи за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про знесення об`єктів самочинного будівництва належать до компетенції адміністративних судів. Такий висновок обґрунтований тим, що звертаючись до суду з позовом про знесення об`єкту самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє не з метою захисту своїх приватних прав та інтересів, а з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам. Метою знесення об`єктів самочинного будівництва за позовом органів державного архітектурно-будівельного контролю є не перехід права власності на ці об`єкти, а приведення будівництва у відповідність до імперативних вимог публічно-правових норм, направлених на захист суспільних інтересів. Такий спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування.

Зазначений правовий висновок був уперше сформульований Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11 квітня 2018 року у справі № 161/14920/16-а за адміністративним позовом Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради до фізичної особи-підприємця про зобов`язання знести за власний рахунок самочинно збудоване приміщення (кафе).

У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в цій категорії, яка полягала у тому, що об`єкти самочинного будівництва належать до об`єктів цивільних прав, а тому спори за позовами органів державного архітектурно-будівельного контролю про знесення самочинного будівництва підлягають розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Необхідність відступити від зазначеної правової позиції Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала тим, що за приписами ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Статтею 331 ЦК України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

З огляду на вказані норми права Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що для того, щоб новостворене майно стало об`єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття до експлуатації; 3) державна реєстрація. Доки ці умови не виконано, особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна) згідно з ч. 3 ст. 331 ЦК України.

Колегія суддів також враховує, що згідно з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16 червня 2020 року № 1340/6225/18, факт реєстрації права власності на окремі квартири в багатоквартирному житловому будинку, знести який, як самочинно збудований просить позивач, не спростовує висновків суду про те, що спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм є те, що позивач у спірних відносинах здійснює публічно-владні управлінські функції надані законом.

Враховуючи, що Департамент звернувся до суду саме як суб`єкт владних повноважень з метою реалізації владних управлінських функцій у сфері містобудівної діяльності, а саме - здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, спір підлягає розгляду в порядку та за правилами адміністративного судочинства.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених Департаментом вимог з огляду на їх характер, встановлені судом апеляційної інстанції обставини та коло осіб, які беруть участь у справі, колегія суддів апеляційного суду дійшла обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Позивачем заявлено вимогу про зобов`язання ОСОБА_1 знести багатоквартирний житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , квартири у якому вже набули статусу об`єктів цивільних прав та право власності на які зареєстроване за фізичними особами і юридичною особою, які не є відповідачами у справі.

Фактично вимога про знесення об`єкта нерухомого майна заявлена до особи, яка внаслідок завершення будівництва і відчуження права власності на квартири втратила право володіти, користуватися та розпоряджатися таким майном.

Натомість судове рішення у цій справі безпосередньо стосується прав та інтересів власників квартир, адже задоволення позову та виконання судового рішення матимуть наслідком знищення об`єктів права приватної власності, які зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що виключає можливість вирішення цього спору без залучення відповідних осіб до участі у розгляді справи в якості відповідачів.

Відповідно до частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Положеннями частини четвертої статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з частинами першою, другою статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що вирішення питання про позбавлення права власності третіх осіб на об`єкти нерухомого майна у межах справи за позовом органу державного архітектурно-будівельного контролю до забудовника, який на час вирішення спору не є власником нерухомого майна, про зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва, положеннями статті 38 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та статті 376 Цивільного кодексу України - не передбачене.

Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 825/1475/16 зазначив, що звернення до суду не може використовуватися як засіб позбавити іншу особу належних їй прав, навіть не безспірних, без пред`явлення позову саме до такої особи.

Суд апеляційної інстанції також слушно зазначив, що питання щодо визначення належного відповідача у справах про знесення самочинного будівництва у разі переходу права власності до іншої особи було предметом дослідження у справі № 755/3782/17. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 липня 2020 року дійшов висновку про те, що особа, набувши у власність нежитлове приміщення магазину, набула також усі права та обов`язки щодо придбаного майна, які мав первісний його власник, який здійснював самочинне будівництво. Тому саме новий власник нерухомого майна був визнаний належним відповідачем у справі про знесення такого майна як об`єкта самочинного будівництва.

Додатково апеляційний суд врахував правову позицію Верховного Суду щодо меж державного архітектурно-будівельного контролю, що викладена в постанові від 17 жовтня 2019 року у справі № 826/4151/16, яка полягає у тому, що будівництво об`єкта завершується реєстрацією права власності на об`єкт містобудування, а проведення архітектурно-будівельного контролю здійснюється у процедурі його створення.

Розглядаючи цей адміністративний позов як форму здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за створенням об`єктів будівництва, слід наголосити на тому, що за підсумками вирішення справи за позовом Департаменту буде вирішене питання про право власності осіб, у відношенні яких позивач не наділений владними управлінськими функціями, адже вони не є суб`єктами містобудівної діяльності.

З моменту виявлення позивачем можливого порушення вимог містобудівного законодавства під час виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 (грудень 2017 року) спірні правовідносини істотно змінилися внаслідок завершення відповідних робіт та набуття права власності на квартири. Вони перестали бути виключно адміністративними та регулюються також нормами цивільного законодавства. Діючи з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав внаслідок порушення архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, Департамент повинен враховувати також приватні права та інтереси власників квартир.

Верховний Суд у постанові 26 березня 2020 року у справі № 826/8041/18 наголосив на тому, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював особливу важливість принципу належного урядування . Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що доводи Департаменту щодо здійснення самочинного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , можуть бути перевірені судом з метою запобігання шкоди інтересам суспільства внаслідок створення об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку, з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, проте у межах справи, до якої в якості відповідачів будуть залучені власники квартир, що розміщені в цьому будинку, з урахуванням інтересів таких осіб та з наданням їм можливості доводити перед судом свою позицію.

Згідно з частиною третьою статті 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Зазначена норма права вказує на те, що питання про залучити особи до участі у справі в якості співвідповідача може бути вирішене судом першої інстанції до ухвалення рішення у справі. Можливість залучення співвідповідачів на стадії апеляційного перегляду справи Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що адміністративний позов Департаменту до ОСОБА_1 не підлягає задоволенню як такий, що заявлений до неналежного відповідача.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції належним чином проаналізував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, ретельно дослідив докази у справі, надав їм належну оцінку, повно та всебічно з`ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про те, що адміністративний позов Департаменту до ОСОБА_1 не підлягає задоволенню як такий, що заявлений до неналежного відповідача.

Слід зазначити, що за змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У касаційній скарзі не наведено доводів, які б ставили під сумнів правильність висновків, викладених у постанові суду апеляційної інстанції. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що право власності на квартири у спірному будинку набуто, на думку позивача, незаконно.

Враховуючи наведене, Суд визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

З огляду на викладене, керуючись статтями 341- 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

постановив:

Касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2020 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді : А.І. Рибачук

Т.Г. Стрелець