Постанова

від 03.02.2022 по справі 640/19536/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року

м. Київ

справа №640/19536/18

адміністративне провадження № К/9901/707/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Пасічник С.С., Хохуляка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2019 у справі №640/19536/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00014101402 від 09.11.2018 року, відповідно до якого, нараховано суму грошового зобов`язання на загальну суму 1120648,00 грн., з яких: з податку на прибуток у сумі 896 518,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 224 130,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 року №00014101402.

До Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" - Звєрєвої Людмили Сергіївни надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі. Заяву мотивовано тим, що апелянт здійснив судові витрати пов`язані з розглядом справи (на правничу допомогу) на загальну суму 70 720,00 грн, відшкодування яких не вирішено судом.

Додатковою постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" Звєрєвої Людмили Сергіївни про прийняття додаткового судового рішення - задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" (код ЄДРПОУ 30221332) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) 00 гривень. В іншій частині заяви - відмовлено.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що час, витрачений адвокатами для надання послуг, та заявлена сума 70 720,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу не є співмірною, а тому дійшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 35 000,00 грн.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року по справі №640/19536/18.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що призвело до невірного вирішення справи по суті. Крім того зазначає, що витрати на правничу допомогу не підтверджені належними доказами, оскільки неможливо встановити які саме 5 юристів приймали участь у справі та виконували саме той обсяг робіт, які вказано у специфікації. Також вказує, що відзив на апеляційну скаргу підписано представником Корендюк Д.І., але у специфікації послуг відсутня інформація щодо участі даного представника у підготовці проекту відзиву. Також вказує на неможливість встановити ставки оплати, оскільки невідомо який саме кваліфікаційний рівень та займану посаду займають юристи, вказані в специфікації, та саме яким чином розрахована ставка оплати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Надаючи правову оцінку висновкам Шостого апеляційного адміністративного суду, пов`язаним з вирішенням питання про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Отже, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення "гонорару успіху" у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 вересня 2019 року між адвокатським об`єднанням Кроу Ейбі Україна (виконавець) та ТОВ ЕКСАТ (замовник) укладено договір про надання правової допомоги №230919 та додаткову угоду №1 до Договору №230919 про надання правової допомоги від 23 вересня 2019 року, за умовами якого виконавець зобов`язується здійснити захист, представництво та надати будь-які інші не заборонені законом види правової допомоги замовнику, а саме надання правової допомоги у зв`язку з розглядом Шостим апеляційним адміністративним судом справи №640/19536/18, зокрема, але не виключено в таких формах: підготовка процесуальних документів у справі, участь у судових засіданнях, надання усних та письмових консультацій клієнту з питань, пов`язаних з розглядом справи судом апеляційної інстанції, ознайомлення з матеріалами справи, отримання процесуальних документів, тощо. За вказані послуги, Замовник сплачуватиме Виконавцю винагороду щомісячно згідно специфікації наданих послуг за погодинними ставками, зазначеними у п.3 Договору №230919 про надання правової допомоги від 23 вересня 2019 року.

На підтвердження обґрунтованості витрат на правничу допомогу позивачем до суду надано Договір про надання правової допомоги №230919 від 23 вересня 2019 року, а також, додаткова угода до нього № 1 від 23 вересня 2019 року; Акт приймання - передачі наданих послуг № 59 від 21 листопада 2019 року; специфікація послуг від 21 листопада 2019 року; рахунок на оплату № 89 від 21 листопада 2019 року; платіжне доручення № 1370 від 21 листопада 2019 року на суму 70 720,00 грн.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, за фактом надання зазначених послуг правової допомоги між ТОВ ЕКСАТ та адвокатським об`єднанням Кроу Ейбі Україна складено та підписано акт приймання-передачі наданих послуг від 21.11.2019 на загальну суму 70 720,00 грн

На підставі вказаного акту приймання-передачі від 21.11.2019, адвокатським об`єднанням Кроу Ейбі Україна виставлено рахунок на оплату №89 від 21.11.2019, який оплачено з боку ТОВ ЕКСАТ платіжним дорученням №1370 від 21.11.2019.

Отже, дійсність юридичного факту понесення витрат на професійну правничу допомогу з боку ТОВ ЕКСАТ підтверджено належними доказами.

У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції встановив, що час, витрачений адвокатами для надання послуг, та заявлена сума 70 720,00 грн для відшкодування витрат на правничу допомогу не є співмірною, а тому дійшов до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 35 000,00 грн

Посилання скаржника в касаційній скарзі на ту обставину, що відзив на апеляційну скаргу підписано представником Корендюк Д.І., але у специфікації послуг відсутня інформація щодо участі даного представника у підготовці проекту відзиву, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки правом підпису будь-якої документації від ТОВ ЕКСАТ у межах даної справи наділена, у тому числі і Корендюк Д.І.

Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17.

Суд також звертає увагу на те, що чинне законодавство покладає обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У касаційній скарзі податковий орган не наводить жодного аргументу щодо неспівмірності таких витрат.

Верховний Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку відзиву на апеляційну скаргу, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 35000 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Суд, переглянувши додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в межах доводів касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення вимог касаційної скарги податкового органу, внаслідок чого касаційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Додаткову постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2019 у справі №640/19536/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко С.С. Пасічник В.В. Хохуляк