Постанова

від 10.12.2019 по справі 640/19536/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19536/18 Головуючий у 1 інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Карпушової О.В. Собківа Я.М. Борейка Д.Е

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" - Звєрєвої Людмили Сергіївни про прийняття додаткового судового рішення у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00014101402 від 09.11.2018 року, відповідно до якого, нараховано суму грошового зобов`язання на загальну суму 1120648,00 грн., з яких: з податку на прибуток у сумі 896 518,00 грн та за штрафними санкціями в сумі 224 130,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.11.2018 року №00014101402.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2019 року залишити без змін.

25 листопада 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" - Звєрєвої Людмили Сергіївни надійшла заява про прийняття додаткового судового рішення у справі. Заяву мотивовано тим, що апелянт здійснив судові витрати пов`язані з розглядом справи (на правничу допомогу) на загальну суму 70 720,00 грн, відшкодування яких не вирішено судом.

06 грудня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду від представника Головного управління ДФС у м. Києві надійшли заперечення проти заяви про стягнення правничої допомоги.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності до змісту вказаної статті, додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

З матеріалів справи вбачається, що заявник просить відшкодувати судові витрати пов`язані з розглядом даної справи (на професійну правничу допомогу) на загальну суму 70 720,00 грн., з приводу чого, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У свою чергу, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При цьому, в силу положень ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, на переконання судової колегії, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

На підтвердження здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу в матеріалах справи містяться: Договір про надання правової допомоги №230919 від 23 вересня 2019 року, а також, додаткова угода до нього № 1 від 23 вересня 2019 року; Акт приймання - передачі наданих послуг № 59 від 21 листопада 2019 року; специфікація послуг від 21 листопада 2019 року; рахунок на оплату № 89 від 21 листопада 2019 року; платіжне доручення № 1370 від 21 листопада 2019 року на суму 70 720,00 грн.

Колегія суддів, проаналізувавши надані документи, враховуючи предмет позову, час, витрачений адвокатами для надання послуг та обсяг таких, вважає, що сума 70 720,00 грн. не є співмірною, а відтак, приходить до висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 35 000,00 грн., що буде, за даних обставин справи, справедливим і співмірним відшкодуванням таких.

Також, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14 листопада 2019 року по справі № 826/15063/18, згідно яких: …суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

…При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг .

З наявної в матеріалах специфікації наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги №230919 від 23 вересня 2019 року, складеного 21 листопада 2019 року, адвокати витратили 49,5 годин часу на надання послуг позивачу, відповідно, розмір гонорару становить 70 720,00 грн.,який і заявлений позивачем до відшкодування.

Однак, матеріали справи свідчать, що на участь у судових засіданнях суду апеляційної інстанції представники позивача витратили 31 хвилину часу, згідно журналів судових засідань, а не 12 годин, як зазначено у вказаній специфікації.

Також, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 листопада 2019 року по сраві №160/3114/19 суд зазначив, що: … вчинення адвокатом таких дій як роздрукування документів, безпосереднє подання їх до суду та надіслання їх копій сторонам неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги .

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги представника позивача про відшкодування 1200,00 грн., що заявлені у специфікації за подачу відзиву та направлення її копії відповідачу, задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 17 Закону Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить йому суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним прийняти додаткову постанову шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) 00 гривень. В іншій частині заяви слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 132, 139, 242, 243,250, 252, 313, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" - Звєрєвої Людмили Сергіївни про прийняття додаткового судового рішення - задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСАТ" (код ЄДРПОУ 30221332) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 35 000,00 (тридцять п`ять тисяч) 00 гривень.

В іншій частині заяви - відмовити.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Судді Вівдиченко Т.Р. Карпушова О.В. Собків Я.М.

Повний такст додаткової постанови виготовлено 16 грудня 2019 року