Постанова

від 06.07.2010 по справі 15/131-09-4188

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 р. № 15/131-09-4188

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

головуючого Чернова Є.В.,

суддів: Уліцького А.М.,

Цвігун В.Л.

розглянувши касаційну ска ргу Державної податкової інсп екції у Суворовському районі м. Одеси

на рішення від 18.09.09

у справі №15/131-09-4188

господарського суду Одеської області

за позовом Приватного підприємця О СОБА_4

до Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Буддеталь"

про визнання договору іпотеки дійсним та визнання права вл асності на майно

за участю представників ст орін

від позивача: у засідання не прибули

від відповідача: Баришникова Г.В., дов.

від касатора: у засідання не прибули

ВСТАНОВИВ:

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до господ арського суду Одеської облас ті з позовом до Товариства з о бмеженою відповідальністю "Б уддеталь" про визнання дійсн им укладеного між сторонами в справі договору іпотеки б/н від 07.05.08, а також визнання за по зивачем в рахунок погашення боргових зобов'язань відпові дача за договором позики б/н в ід 07.05.08 права власності на пере дбачені договором іпотеки не житлові будівлі та споруди з агальною площею 6463,6 м2 у м. Одеса по вул. Цегляна, 2: адміністрат ивну будівлю літ. "А", Ѕ гуртожи тку літ. "В", складів літ. "Б", "Е", пе чей літ. "Ж", "К", трансформаторів літ. "Н", "М", "О", цехів літ. "Ц", "Р", "З", г аражу літ. "Г", вбиральні літ. "С" .

Позов мотивовано посиланн ям на положення ст.ст. 220, 575 ЦК Ук раїни та обставини невиконан ня відповідачем зобов'язань з повернення позики за догов ором, забезпеченим іпотекою, договір про що укладено в про стій письмовій формі, від пос відчення якого нотаріально в ідповідач ухилився.

Рішенням від 18.09.09 господарсь кий суд Одеської області (суд дя Петрова В.С.) позовні вимоги задовольнив у повному обсяз і, визнавши їх доведеними.

Ухвалою від 03.06.10 Вищий господ арський суд України порушив касаційне провадження за кас аційною скаргою Державної по даткової інспекції у Суворов ському районі м. Одеси, в якій заявлено вимоги про скасуван ня рішення суду першої інста нції та відмову в задоволенн і позову новим рішенням.

Згідно з вимогами ст. 107 Госпо дарського процесуального ко дексу України право касаційн ого оскарження рішення місце вого господарського суду, що набрало законної сили, та пос танови апеляційного господа рського суду мають сторони у справі, прокурор, а також особ и, які не були залучені до учас ті у справі, якщо суд прийняв р ішення або постанову, що стос ується їх прав та обов' язкі в.

Звертаючись з касаційною с каргою, скаржник доводить, що рішення в справі стосується його прав і обов'язків, оскіль ки ним визнано право власнос ті позивача на об'єкти нерухо мого майна, які відповідач не мав права відчужувати без уз годження з касатором у зв'язк у з їх перебуванням у податко вій заставі.

Як вбачається з мотивуваль ної частини оскаржуваного рі шення, при вирішенні спору су дом першої інстанції не досл іджувались обставини щодо пр ава відповідача на відчуженн я спірного в справі майна на м омент укладення відповідних договорів. З огляду на виклад ене судова колегія дійшла ви сновку про обґрунтованість д оводів касатора щодо наявнос ті в нього права на касаційне оскарження рішення в справі .

У судовому засіданні відпо відач заявив клопотання про зупинення провадження в дані й справі до вирішення адміні стративної справи за позовом ТОВ "Буддеталь" до ДПІ в Сувор овському районі м. Одеси про в изнання нечинними рішень, ал е порадившись на місці судов а колегія відмовила в задово ленні цього клопотання за ві дсутністю правових підстав.

Заслухавши суддю-доповіда ча, пояснення представника в ідповідача, перевіривши мате ріали справи, судова колегія вважає, що касаційна скарга п ідлягає задоволенню частков о з наступних підстав.

Як встановив суд першої інс танції, між сторонами в справ і 07.05.08 укладено договір позики , на підставі якого позивач пе редав готівкою грошові кошти в сумі 400000 грн. відповідачеві, я кий зобов'язався повернути т аку ж суму грошових коштів з у рахуванням індексу інфляції до 07.05.09, що підтверджується кви танцією прибуткового касово го ордеру №10 від 07.05.08.

У зв'язку з неповерненням ві дповідачем суми позики стано м на 20.08.09 у нього виникла заборг ованість перед позивачем в р озмірі 788400 грн. з урахуванням ш трафу, пені та індексу інфляц ії.

Разом з тим, у п. 4.5 договору по зики передбачено, що на забез печення виконання позичальн иком своїх зобов'язань відпо відно до цього договору стор онами додатково укладається договір іпотеки нерухомого майна, що належить позичальн ику, і на яке у випадку неповер нення позики може бути зверн ене стягнення позикодавцем у порядку, передбаченому дого вором іпотеки.

На виконання цього пункту д оговору позики між сторонами у справі 07.05.08 укладено договір іпотеки, яким забезпечено ви конання відповідачем як іпот екодавцем його обов'язків пе ред позивачем за вищевказани м договором позики. При цьому предметом іпотеки визначено нежитлові будівлі та споруд и загальною площею 6463,6 м2 у м. Оде са по вул. Цегляна, 2: адміністр ативну будівлю літ. "А", Ѕ гурто житку літ. "В", складів літ. "Б", "Е" , печей літ. "Ж", "К", трансформато рів літ. "Н", "М", "О", цехів літ. "Ц", "Р" , "З", гаражу літ. "Г", вбиральні лі т. "С", які зареєстровані в ОМБТ І та РОН 28.04.01 в кн. 13 неж. стр. 5 реєс тр. №2969. Узгоджена за договором іпотеки вартість предмета і потеки, що відповідає баланс овій вартості нежитлових буд івель та споруд, складає 700000 гр н.

Відповідно до ст.ст. 574, 575, 577 ЦК У країни іпотекою є застава не рухомого майна, що залишаєть ся у володінні заставодавця або третьої особи; застава ви никає на підставі договору, з акону або рішення суду. При ць ому якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інши х випадках, встановлених зак оном, договір застави підляг ає нотаріальному посвідченн ю.

Проте вищевказаний догові р іпотеки укладено в простій письмовій формі, а в п. 1.5 перед бачено, що сторони зобов'язую ться протягом одного місяця з дати підписання цього дого вору з'явитись до нотаріальн ої контори та посвідчити дог овір іпотеки нотаріально. Ал е за доводами позивача, відпо відач від нотаріального посв ідчення цього договору ухили вся.

Звертаючись з позовом у спр аві, позивач, зокрема заявив в имогу про визнання дійсним в казаного договору іпотеки на підставі ч. 2 ст. 220 ЦК України, ві дповідно до якої якщо сторон и домовилися щодо усіх істот них умов договору, що підтвер джується письмовими доказам и, і відбулося повне або частк ове виконання договору, але о дна із сторін ухилилася від й ого нотаріального посвідчен ня, суд може визнати такий дог овір дійсним; у цьому разі нас тупне нотаріальне посвідчен ня договору не вимагається.

Суд першої інстанції задов ольнив цю позовну вимогу, заз начивши про встановлення обс тавин щодо досягнення сторон ами домовленості щодо усіх і стотних умов договору іпотек и, що підтверджується матері алами справи та не суперечит ь вимогам Закону України "Про іпотеку", а також фактичне вик онання ними умов договору.

Проте судом залишено поза у вагою те, що при вирішенні дан ого спору суттєвим є встанов лення обставин дотримання ст оронами вимог, додержання як их є необхідним для чинності правочину, передбачених ч.ч. 1 -3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, оскільки їх недотримання визначено ст. 215 цього Кодексу в якості підст ав недійсності правочину.

При розгляді справи суд пер шої інстанції ухилився від д ослідження умов спірного пра вочину та визнав його дійсни м без дослідження дотримання сторонами вказаних норм щод о відповідності змісту право чину вимогам законодавства.

Зокрема, суд не врахував пол оження ч.ч. 1, 7 ст. 576 ЦК України, зг ідно з якими предметом заста ви може бути майно, що може бут и відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стя гнення; при чому застава окре мих видів майна може бути заб оронена або обмежена законом .

Статтями 5, 6 Закону України "П ро іпотеку" також передбачен о, що предметом іпотеки можут ь бути один або декілька об'єк тів нерухомого майна за умов и, якщо це майно може бути відч ужене іпотекодавцем і на ньо го відповідно до законодавст ва може бути звернене стягне ння. У разі обмеження правомо чності розпорядження нерухо мим майном згодою його власн ика або уповноваженого орган у державної влади чи органу м ісцевого самоврядування так а ж згода необхідна для перед ачі цього майна в іпотеку.

Залишивши поза увагою вище вказані правові норми, суд пе ршої інстанції не досліджува в обставини щодо наявності у відповідача відповідного пр ава відчужувати передбачені спірним договором об'єкти не рухомого майна, зокрема, відс утності обмеження його право мочностей на розпорядження ц им майном згодою певних осіб , у тому числі в зв'язку з переб уванням його на момент уклад ення спірного договору іпоте ки в заставі чи податковій за ставі.

Так, звертаючись з касаційн ою скаргою, Державна податко ва інспекція у Суворовському районі м. Одеси доводить, що н а момент укладення спірного договору іпотеки усі активи відповідача перебували в под атковій заставі, про що 28.09.07 вне сено реєстраційний запис до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про податков у заставу, а відтак відповідн о до пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону Україн и "Про порядок погашення зобо в'язань платників податків п еред бюджетами та державними цільовими фондами" відчужен ня відповідачем будь-якого н ерухомого майна підлягало пи сьмовому узгодженню з податк овим органом.

З огляду на встановлені ст. 1117 ГПК України межі перегляду справи в касаційній інстанц ії судова колегія не має прав а встановлювати або вважати доведеними обставини, що не б ули встановлені у рішенні го сподарського суду, але врахо вує недослідження судом перш ої інстанції обставин щодо н аявності чи відсутності у ві дповідача права розпоряджен ня переданим у іпотеку майно м на момент укладення відпов ідного договору, які є суттєв ими для правильного вирішенн я спору про визнання цього до говору дійсним.

Одночасно позивач заявив в имогу про визнання за ним у ра хунок погашення боргових зоб ов'язань відповідача за дого вором позики б/н від 07.05.08 права в ласності на передбачені спір ним договором іпотеки нежитл ові будівлі та споруди загал ьною площею 6463,6 м2 у м. Одеса по в ул. Цегляна, 2: адміністративну будівлю літ. "А", Ѕ гуртожитку л іт. "В", складів літ. "Б", "Е", печей л іт. "Ж", "К", трансформаторів літ. "Н", "М", "О", цехів літ. "Ц", "Р", "З", гара жу літ. "Г", вбиральні літ. "С".

Визнання права є одним із сп особів захисту цивільних пра в та інтересів, передбачених ч. 2 ст. 16 ЦК України. Такий спосі б захисту передбачений також п. (а) ч. 3 ст. 152 ЗК України. Відпові дно до ст. 15 ЦК України кожна ос оба має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або ос порювання. Стаття 1 ГПК Україн и передбачає право відповідн их осіб звертатися до господ арського суду за захистом св оїх порушених або оспорювани х прав і охоронюваних законо м інтересів.

При цьому в силу ч. 3 ст. 16 ЦК Ук раїни суд може відмовити у за хисті цивільного права та ін тересу особи в разі порушенн я нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодек су.

Відповідно до ст. 392 ЦК Україн и власник майна може пред' я вити позов про визнання його права власності, якщо це прав о оспорюється або не визнаєт ься іншою особою, а також у раз і втрати ним документа, який з асвідчує право власності.

З аналізу цієї норми вбачає ться, що вона передбачає звер нення з позовом про визнання права власності лише власни ка, тобто особи, яка має відпов ідне право, але воно оспорюєт ься або не визнається іншою о собою тощо. З огляду на таке ві дповідний позов може бути за доволений лише в разі встано влення обставин виникнення у позивача на момент зверненн я з позовом права власності н а відповідне майно як підста ви для визнання його власник ом, право якого підлягає захи сту; а також особи, що порушує таке право шляхом його оспор ення або невизнання, або ж втр ати позивачем відповідного д окумента.

Суд першої інстанції при ви рішенні спору в цій частині в иходив з того, що відповідно д о ст.ст. 572, 589 ЦК України та п. 1.3 дог овору іпотеки позивач як зас таводержатель набув права зв ернення стягнення на предмет застави у зв'язку з невиконан ням відповідачем забезпечен их іпотекою зобов'язань за до говором позики, а п. 1.4 договору іпотеки передбачено право і потекодержателя задовольни ти забезпечену іпотекою вимо гу шляхом набуття права влас ності на предмет іпотеки в ра хунок виконання основного зо бов'язання в порядку, встанов леному ст. 37 Закону України "Пр о іпотеку".

Зважаючи на вищевикладені висновки суду касаційної ін станції щодо невстановлення суттєвих обставин щодо дійс ності спірного договору іпот еки, висновки суду першої інс танції в цій частині спору та кож є передчасними.

Крім того слід зазначити, що задовольняючи позовну вимог у про визнання за позивачем п рава власності на майно, суд п ершої інстанції виходив лише з обставин наявності в нього права задовольнити забезпеч ену іпотекою вимогу шляхом н абуття права власності на пр едмет іпотеки. Але судом не до сліджувались обставини щодо реалізації цього права пози вачем, тобто вчинення ним пев них дій, спрямованих на задов олення своєї вимоги саме так им шляхом, та набуття ним прав а власності на спірне майно н а момент звернення з позовом з урахуванням наявності спо ру щодо дійсності договору і потеки, а також положень зако нодавства, що визначають мом ент набуття права власності. Також суд першої інстанції н е з'ясував обставини щодо пор ушення певним чином відповід ного права позивача, його осп орення чи невизнання тощо.

З огляду на викладене судов а колегія дійшла висновку пр о недотримання судом першої інстанції вимог ст.ст. 43, 47, 43, 84 ГП К України щодо повного і всеб ічного встановлення усіх сут тєвих обставин, тому рішення підлягає скасуванню як таке , що не відповідає нормам мате ріального та процесуального права.

Оскільки касаційна інстан ція обмежена у праві оцінки д оказів та встановленні факти чних обставин справи, а право оцінки доказів належить до п овноважень судів першої та а пеляційної інстанцій з додер жанням принципу рівності сто рін у процесі, справа підляга є направленню на новий розгл яд до суду першої інстанції д ля встановлення на підставі відповідних доказів усіх сут тєвих обставин щодо правовід носин, які існують між сторон ами.

Керуючись ст.ст. 108, 1115, 1117, 1119-12 ГПК України, ст.ст. 6, 8, 125, 129, 150 Конститу ції України, Постановою Плен уму Верховного Суду України №9 від 01.11.96 "Про застосування Кон ституції України при здійсне нні правосуддя", рішенням Кон ституційного Суду України №8 -рп/2010 від 11.03.10, Вищий господарськ ий суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу за довольнити частково.

2. Рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 18.09.09 у справі №15/131-09-4188 скасувати, а справу передати на новий ро згляд до суду першої інстанц ії.

Постанова Вищого господар ського суду України касаційн ому оскарженню не підлягає.

Головуючий Є.Чернов

Судді А.Уліцький

В.Цвігун