Постанова

від 19.01.2022 по справі 520/14989/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2022 р. Справа № 520/14989/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021, головуючий суддя І інстанції: Панов М.М., м. Харків, по справі № 520/14989/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура"

до Харківської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" (далі по тексту - ТОВ "Дверна фурнітура", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі по тексту - Слобожанська митниця, відповідач, митний орган), в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості UА807000/2021/000875/2 від 29.04.2021;

- стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішення про коригування митної вартості №UА807000/2021/000875/2 від 29.04.2021, винесене відповідачем за результатами перевірки митної декларації № UA807170/2021/025949 про відмову ТОВ "Дверна фурнітура" у митному оформленні товарів є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки декларантом було надано митному органу повні та достатні відомості на підтвердження задекларованої митної вартості товарів та її складових (контракт, специфікацію до контракту, інвойс, платіжні доручення, документи про кількість та якість товару, експортну декларацію відправлення, документи, що підтверджують вартість перевезення товару), а тому підстав для визначення митної вартості на підставі резервного методу не існувало.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/14989/21 в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" (проспект Московський, буд. 199Б, оф. 716, м. Харків, 61000, ЄДРПОУ 41779593) до Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, буд. 16-Б, м. Харків, 61003, ЄДРПОУ 4332958) про визнання протиправними та скасування рішення - відмовлено.

На зазначене рішення позивачем було подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі № 520/14989/21 задоволено.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі № 520/14989/21 - скасовано.

Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Дверна фурнітура до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000875/2 від 29.04.2021.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дверна фурнітура (м. Харків, пр-т. Московський, 199Б, код ЄДРПОУ 41779593) витрати на правничу допомогу у розмірі 7500 (сім тисяч п`ятьсот) грн. 00 коп.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дверна фурнітура (м. Харків, пр-т. Московський, 199Б, код ЄДРПОУ 41779593) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 4114,87 (чотири тисячі сто чотирнадцять) грн. 87 коп. та за подання апеляційної скарги в сумі 6172,32 (шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 32 коп.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 520/14989/21 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат, понесених із оплатою професійної правової допомоги та судового збору по адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення - залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись із вказаним додатковим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 520/14989/21 та ухвалити нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25500 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу внаслідок не задоволення позову рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021, оскільки на вказане рішення позивачем подано апеляційну скаргу, тобто воно є таким, що не набрало законної сили. Крім того, посилаючись на приписи ч.8 ст. 139 КАС України стверджує, що вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу мають бути задоволені у повному обсязі, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, які полягають в порушенні законів та міжнародних договорів України. З урахуванням викладеного, враховуючи, що розмір заявлених представником позивача витрат на правничу допомогу в даній справі є обґрунтованим, розумним та співмірним зі складністю справи, наданими адвокатом послугами, часом, витраченим на їх надання, ціною позову та значенням справи для сторони, вважає, що наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 25500 грн.

Відповідач, в надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив залишити її без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду - без змін. Зазначив, що у зв`язку з ухваленням Харківським окружним адміністративним судом рішення від 18.10.2021 про відмову у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції в оскаржуваному додатковому рішенні правильно застосував норми матеріального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Крім того, просив замінити первісного відповідача по справі - Слобожанську митницю Держмитслужби на Харківську митницю.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 задоволено клопотання представника Слобожанської митниці Держмитслужби. Замінено відповідача по справі № 520/14989/21 з Слобожанської митниці Держмитслужби на Харківську митницю

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги додаткове рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.10.2021 представником позивача до суду подано заяву, в якій він просить суд стягнути зі Слобожанської митниці Держмитслужби за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" судові витрати у справі № 520/14989/21 на професійну правничу допомогу в розмірі 25500,00 гривень та судового збору в розмірі 4114,87 грн.

Відмовляючи у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу витрат, понесених із оплатою професійної правової допомоги та судового збору, суд першої інстанції, посилаючись на ч.1 ст. 139 КАС України, виходив з відсутності підстав для стягнення вказаних судових витрат з відповідача, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення.

Надаючи оцінку вказаному додатковому рішенню першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч.3, 4 ст.143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/WestAllianceLimited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 25500 грн представником позивача до заяви від 27.10.2021 додано договір № 370 від 20.07.2021 про надання правової допомоги, платіжні доручення № 1094 від 26.10.2021 на суму 15000 грн та № 1022 від 30.07.2021 на суму 10000 грн, довіреність від 20.07.2021, Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 370-А від 26.10.2021.

Так, відповідно до п. 2.1 вказаного договору № 370 від 20.07.2021 про надання правової допомоги, укладеного між Адвокатським об`єднанням Центр захисту права в особі голови правління Грінцова О.В. та ТОВ Дверна фурнітура в особі директора Приходька А.В., адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання клієнту правової допомоги (юридичних послуг): оскарження, визнання протиправними та скасування рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості № UА807000/2021/000875/2 від 29.04.2021 та картки відмови Слобожанської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807170/2021/000781 від 30.04.2021 року в судовому порядку.

Згідно з п. 6.1 вказаного договору юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням клієнт оплачує в гривнях, в розмірі, погодженому між сторонами, відповідний розрахунок відображається в акті виконаних робіт та/або у додатковій угоді, або у рахунку на оплату юридичних послуг.

При розрахунку вартості юридичних юридичної допомоги за цим Договором враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, її партнерами та співробітниками, що відображається у договорі або в додатковій угоді, або в рахунку на оплату юридичних послуг.

Дослідивши зміст вказаного Акту № 370-а виконаних робіт (наданих послуг), судом встановлено, що позивачем отримано наступні послуги адвоката:

- складання та подання до суду позовної заяви з завіреними належним чином додатками до позовної заяви - 10 годин - 15000 грн (з розрахунку 1500 грн за 1 годину роботи адвоката);

- вивчення відзиву на позов - 1 година - 1500 грн;

- підготовка та подання до суду відповіді на відзив - 4 години - 6000 грн;

- підготовка та подання до суду заяви про розподіл судових витрат - 2 години - 3000 грн.

Вартість послуг виконавця за цим актом складає 25500 грн.

Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою про ухвалення додаткового рішення, представник позивача надав до суду всі необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена позивачем.

Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 ст.134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі №816/2096/17).

При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Так, в поданому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача наполягає на відсутності підстав для задоволення заяви представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, з огляду на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по даній справі було відмовлено у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, що в силу приписів ст. 139 КАС України виключає можливість стягнення з відповідача на користь позивача вказаних витрат.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи у КАС, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне.

Щодо заяви в частині відшкодування витрат на правничу допомогу за складання та подання до суду позовної заяви із завіреними належним чином додатками до позовної заяви у розмірі 15000 грн з розрахунку 1500 грн за 1 годину роботи адвоката, колегія суддів, враховуючи складність справи, що розглядається, обсяг інформації, яку необхідно було опрацювати представнику позивача для складання позовної заяви, ціну позову (274324,67 грн), об`єм складеної позовної заяви (15 повних аркушів) та її зміст, вважає, що належним та обґрунтованим розміром витрат за надання вказаних послуг буде сума у розмірі 7500 грн, що відповідає ціні за надані послуги з правової допомоги, на які адвокатом витрачено 5 годин часу, що в свою чергу є співмірним зі складністю даної справи, її значенням для сторони та наведеною вище ціною позову.

З приводу витрат на правничу допомогу за надання послуг з вивчення відзиву на позов у розмірі 1500 грн та підготовки та подання до суду відповіді на відзив на суму 6000 грн, колегія суддів відмічає, що вивчення відзиву на позов, підготовка та подання до суду відповіді на відзив неможливо вважати самостійними послугами з надання правової (правничої) допомоги, оскільки у сукупності вони є складовою процесу написання відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим заяву представника позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в цій частині слід задовольнити частково, визначивши загальний розмір витрат на вказані послуги на рівні ціни за підготовку відповіді на відзив у розмірі 6000 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, пов`язаних з підготовкою та поданням до суду заяви про розподіл судових витрат в розмірі 3000 грн, колегія суддів, дослідивши зміст вказаної заяви, який частково становить цитування статтей 132, 134, 139 КАС України, ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність та ст. 59 Конституції України (2 аркуші) та один аркуш з обґрунтуванням заявленої до відшкодування суми витрат на правничу допомогу, вважає що обґрунтованим та співмірним розміром витрат за надання правничої допомоги в цій частині буде розмір, що становить 1500 грн, тобто, на рівні ціни за одну годину, витраченого адвокатом часу.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що лише послуги зі складання позовної заяви (7500), підготовки відзиву на позовну заяву (6000 грн), підготовки заяви про розподіл судових витрат (1500 грн) є видами правничої допомоги, які можливо віднести до складу витрат на правничу допомогу за актом виконаних робіт за договором № 370 від 20.07.2021.

Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що відображено в акті виконаних робіт № 370-А від 26.10.2021, а також задоволення позовних вимог в повному обсязі, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви представника позивача про розподіл судових витрат, понесених на правничу допомогу, та стягнення на користь позивача суми таких витрат в розмірі 15000 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача з огляду на складність даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи та ціни позову.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Підставами для зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи (частина перша статті 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року по справі № 520/14989/21 слід скасувати та прийняти нове, яким задовольнити частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнути з Харківської митниці на користь ТОВ Дверна фурнітура витрати на правничу допомогу в розмірі 15000 грн.

Керуючись ст.ст.134, 139, ч.4 ст.241, ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дверна фурнітура" - задовольнити частково.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 по справі № 520/14989/21 - скасувати.

Прийняти нове, яким задовольнити частково заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (61003, м. Харків, вул. Короленка, 16-Б, код ЄДРПОУ 44017626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Дверна фурнітура (м. Харків, пр-т. Московський, 199Б, код ЄДРПОУ 41779593) витрати на правничу допомогу в сумі 15000 (п`ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова