Постанова

від 17.01.2022 по справі 440/3573/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 р.Справа № 440/3573/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання - Юсіфової Г.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Гіглава О.В., м. Полтава) від 19.08.2021 (повний текст рішення складено 30.08.2021) по справі №440/3573/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірісмаркетсервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2021 року (згідно даних на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про:

- визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язання Головне управління ДПС у Полтавській області, код ЄДРПОУ ВП: 44057192, виключити ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", код ЄДРПОУ: 40379223 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку є протиправними, оскільки вказані рішення містять лише інформацію "Учасник схеми формування та використання ймовірно ризикового податкового кредиту та "Не спростовано участь платника у схемі формування та використання ймовірно ризикового податкового кредиту", тобто рішення носять загальний характер, не підтверджені доказами, є неоднозначними та суперечливими з огляду на свою "ймовірність", а не конкретність та однозначність формування ризикового податкового кредиту. Також спірне рішення №20666 не містить необхідної позначки у колонках: "у зв`язку з виявленням обставин та/або тримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності" або "з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р.№". Відсутність вказаної позначки свідчить лише про безпідставність прийняття рішення №20666 і, як наслідок, рішення №26480. Таким чином, спірні рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податків. Оспорювані рішення порушують гарантоване право позивача на підприємницьку діяльність, оскільки несуть за собою виключно негативний характер та правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключення поданих податкових накладних / розрахунків коригувань. Також негативні наслідки полягають у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною реєстрація якої зупинена, що, у подальшому, несе ризики погіршення ділової репутації, застосування штрафних санкцій згідно укладених договорів, а згодом припинення господарських відносин з контрагентами.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" (ідентифікаційний код 40379223) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" (вул. Монастирська, буд. 8, кім. 93, м. Полтава, Полтавська область, 36020, ідентифікаційний код 40379223) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн (одна тисяча п`ятсот гривень нуль копійок).

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач зазначає, що комісією Головного управління ДПС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, діючи відповідно до положень законодавств, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовуючи надані законодавством права, правомірно прийнято рішення про включення до переліку ризикових платників податку на додану вартість Товариство з обмеженою відповідальністю "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", яке не порушує індивідуальні охоронювані законам права та /або інтереси позивача. Щодо стягнутих витрат на правничу допомогу апелянт зазначає, що позивачем не було надано належних доказів щодо обґрунтованості суми судових витрат.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" (ідентифікаційний код 40379223) зареєстроване в якості юридичної особи 29.03.2016, номер запису в ЄДР про юридичну особу 1 588 102 0000 015281, основний вид діяльності - 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний) (том 1 а.с. 22-23).

Листом від 13.01.2021 №164/10/16-97-04-09 (вх.№642/5/16-31 від 14.01.2021) в.о. начальника Комісії з реорганізації ГУ ДФС у Полтавській області проінформовано начальника ГУ ДПС у Полтавській області про те, що проведеним аналізом встановлено, що відповідні суб`єкти господарювання, серед яких ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", здійснюють ризикові фінансово-господарські операції, у зв`язку з чим, слід розглянути питання щодо відповідності таких підприємств, в тому числі ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", критеріям ризиковості, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" (том 1 а.с. 105).

За змістом листа про надання інформації від 25.01.20211 №943/6/16-31-18-03-25 за підписом начальника ГУ ДПС у Полтавській області О. Лаврова, відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у листопаді 2020 року ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснено придбання продукції/послуг на суму ПДВ 1278,9 тис. грн, в тому числі в основних постачальників - ТОВ "Цифротех" (п.н.33164534), у якого придбано телефонні апарати для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку (термінал Nomі 1290,7 штук, код 8517120000) на загальну суму ПДВ 926,1 тис. грн; ТОВ "ТВК КРАЙТ" (п.н.30336335), у якого придбано будівельні матеріли на загальну суму ПДВ 101,5 тис. грн. Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у листопаді 2020 року ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснено постачання продукції/послуг на суму ПДВ 497,8 тис. грн, в тому числі ТОВ "КВА" (п.н. 39720797) реалізовано будівельні матеріали (пісок річковий сухий, шпаклівка, щебінь, сітка шліфувальна, цемент, фарба, покриття, профнастил, труба профільна, плитка і т.д.) на суму ПДВ 450,4 тис. грн. В зв`язку із зазначеним, управління прохало ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" протягом п`ятнадцяти днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати на адресу управління інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів (том 2 а.с. 154-156).

Вказаний лист направлявся на адресу ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", проте повернувся до ГУ ДПС у Полтавській області без вручення його адресату (том 2 а.с. 151-153).

Згідно з узагальненою інформацією відділу моніторингу операцій та ризиків, роботи з ризиками управління з питань виявлення та опрацювання податкових ризиків ГУ ДПС у Полтавській області від 26.01.2021 №649/16-31-18-03-20, ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області з 29.03.2016; зареєстроване платником ПДВ з 01.05.2016; власні основні фонди відповідно до Фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва за 9 місяців 2020 року відсутні. Підприємство не забезпечено трудовими та матеріальними ресурсами для ведення господарської діяльності; керівник ОСОБА_1 є також посадовою особою 11 СГД у м. Гадяч; значна частина податкового кредиту підприємством сформована за рахунок придбання мобільних телефонів, телефонних апаратів для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку, які в подальшому не реалізовано (том 1 а.с. 48).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №26 ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" доводилось до відпрацювання по наказу №543 в якості "вигодоформуючого" за листопад 2020 року. Листи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх документального підтвердження направлені платнику податку, термін відповіді не настав. Згідно даних інформаційних систем ДПС та даних ЄРПН за січень-грудень 2020 року встановлено, що підприємство не забезпечено трудовими та матеріальними ресурсами для ведення господарської діяльності та значна частина податкового кредиту підприємством сформована за рахунок придбання мобільних телефонів, телефонних апаратів для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку, які в подальшому не реалізовано. Тобто, ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснює мінімізацію податкових зобов`язань шляхом придбання товарів без подальшої їх реалізації та приймає участь у формуванні ймовірно ризикового податкового кредиту. За підсумками відкритого голосування прийнято рішення (одноголосно) про відповідність ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (том 1 а.с. 44).

Відтак, 09.02.2021 відносно ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" прийнято рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №20666 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку "Учасник схеми формування та використання ймовірно ризикового кредиту" (том 1 а.с. 45).

У подальшому, згідно листа про надання інформації від 15.02.2021 №4071/6/16-31-18-03-28 за підписом заступника начальника ГУ ДПС у Полтавській області Н. Новоженіної, відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у грудні 2020 року ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" (п.н. 40379223) здійснено придбання продукції на суму ПДВ 1887,9 тис. грн, в тому числі в основних постачальників - ІП "І-АР-СІ" (п.н. 38204199), у якого придбано смартфони, мобільні телефони, захисні чохли на суму ПДВ 778,4 тис. грн; ТОВ "Цифротех" (п.н.33164534), у якого придбано термінали, робот-пилососи, телевізори на суму ПДВ 724,7 тис. грн. Відповідно до даних ЄРПН встановлено, що у грудні 2020 року ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснено постачання продукції на суму ПДВ 1657,4 тис. грн, в тому числі основним покупцям: ТОВ "КВА" (п.н. 39720797), якому реалізовано щиток освітлення герметичний ЩО-12НГ, щебінь, цвяхи, шпаклівку, труби, суміші кнауф, смартфони, профілі, плінтуси, емаль, гіпсокартон, вікна, арматуру, алюмінієву конструкцію, саморізи, дюбеля тощо на суму ПДВ 1305,0 тис. грн; ТОВ "Фортуна Т" (п.н. 41485947), якому реалізовано шини, автошини, телевізори на суму ПДВ 211,7 тис. грн. В зв`язку із зазначеним, управління прохало ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" протягом п`ятнадцяти днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати на адресу управління інформацію (пояснення та їх документальні підтвердження) з приводу наведених вище фактів (том 2 а.с. 169-171).

Вказаний лист направлявся на адресу ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", проте повернувся до ГУ ДПС у Полтавській області без вручення його адресату (том 2 а.с. 166-168).

19.02.2021 за №1 ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" направлено контролюючому органу повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку (том 1 а.с. 9-17, 107-252, том 2 а.с. 1-125).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 01.03.2021 №40 ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" доводилось до відпрацювання по наказу №543 в якості "вигодоформуючого" за листопад, грудень 2020 року. Листи щодо підтвердження реальності здійснення господарських операцій та їх документального підтвердження направлені платнику податку, повернуто з відміткою "вибув". Згідно даних інформаційних систем ДПС та даних ЄРПН за січень-грудень 2020 року встановлено, що підприємство не забезпечено трудовими та матеріальними ресурсами для ведення господарської діяльності та значна частина податкового кредиту підприємством сформована за рахунок придбання мобільних телефонів, телефонних апаратів для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку, які в подальшому не реалізовано. Тобто, ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснює мінімізацію податкових зобов`язань шляхом придбання товарів без подальшої їх реалізації та приймає участь у формуванні ймовірно ризикового податкового кредиту. За підсумками відкритого голосування прийнято рішення (одноголосно) про відповідність ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (том 1 а.с. 46).

Відтак, 01.03.2021 відносно ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" прийнято рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, згідно з яким платник податків відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку "Учасник схеми формування та використання ймовірно ризикового кредиту" (том 1 а.с. 47).

Не погодившись з рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, товариство звернулося до суду з цим позовом про визнання вказаних рішень протиправними та їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої виходив з того, що оскаржувані рішення не містить в собі жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою підприємство та/або контрагент, задіяні у проведенні ризикових операцій , та не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланням на відповідні документи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотриманню законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами ст.62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно із приписами ст.72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: від платників податків та податкових агентів; від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та Національного банку України; від банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів; за результатами податкового контролю; для інформаційно-аналітичної забезпечення діяльності також використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Положеннями п. 74.2 ст.72 Податкового кодексу України визначено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з приписами п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Положеннями п. 5 Порядку №1165 визначено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Додатком 1 до Порядку №1165 визначено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Приписами пункту 25 Порядку №1165 передбачено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1165, комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком.

Приписами пункту 44 Порядку №1165 визначено, що комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Так, під час судового розгляду справи судом встановлено, що рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки згідно даних інформаційних систем ДПС та даних ЄРПН за січень-грудень 2020 року встановлено, що підприємство не забезпечено трудовими та матеріальними ресурсами для ведення господарської діяльності та значна частина податкового кредиту підприємством сформована за рахунок придбання мобільних телефонів, телефонних апаратів для сотових мереж зв`язку та інших бездротових мереж зв`язку, які в подальшому не реалізовано. Тобто, ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" здійснює мінімізацію податкових зобов`язань шляхом придбання товарів без подальшої їх реалізації та приймає участь у формуванні ймовірно ризикового податкового кредиту.

Колегія суддів зазначає, що приписами ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відтак, колегія судів, вважає за необхідне вказати, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Вказана позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.12.2020 по справі № 340/474/20 та постанові віл 05.01.2021 у справі №640/10988/20.

Дослідивши зміст спірного рішення від 09.02.2021 №20666 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією регіонального рівня не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. № ; не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо.

Також, в обох оскаржуваних рішеннях відповідачем, в рядку Податкова інформація не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків без вказівки на відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку.

Отже, оспорюванні рішення не містять обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку .

На підтвердження своїх тверджень апелянт посилається на податкові інформації щодо суб`єктів господарювання, які доведені листом управління оперативно-розшукової діяльності ГУ ДФС у Полтавській області № 164/10/16-97-04-09 від 13.01.2021, в тому числі ТОВ "Ірісмаркетсервіс".

Однак, вказана інформація має загальний характер та не містить конкретних відомостей при здійсненні яких саме ризикових операцій позивачем оформлено первинні документи на надання послуг без фактичного здійснення господарської операції. Крім того, дана інформація не була зазначена в оскаржуваному рішенні, як підстава, що слугувала для висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Під час розгляду справи контролюючим органом не подано до ані до суду першої ані до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України.

Крім того, рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку може бути прийнято лише після перевірки одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Разом з цим, у спірних відносинах прийняттю оскаржуваного позивачем рішення не передувало подання на реєстрацію податкових накладних.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Колегія суддів вважає, що не виклавши розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, що були задіяні в таких операціях, в спірному рішенні, як це передбачено п.8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах.

Згідно з п. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обов`язок доведення відповідності оскарженого рішення (діяння) закону за критеріями п. 2 ч. 2 КАС України, який покладено відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України саме на відповідача, як суб`єкта владних повноважень, останній не виконав.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 09.02.2021 №20666 та від 01.03.2021 №26480 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, винесене щодо ТОВ "Ірісмаркетсервіс".

Стосовно позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", код ЄДРПОУ: 40379223 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями п.6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Колегія суддів зауважує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.11.2019 по справі № 227/3208/16-а.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача у спірних відносинах буде саме зобов`язання Головного управління ДПС у Полтавській області виключити ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС", код ЄДРПОУ: 40379223 з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Щодо стягнутих витрат на правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. колегія судів зазначає.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано належним чином завірені копії: - ордеру на надання правової допомоги серії ВІ №1041023 (том 1 а.с. 54); - договору про надання правової допомоги від 09.04.2021, укладеного між ТОВ "ІРІСМАРКЕТСЕРВІС" та адвокатом Слуцьким О.В. (том 1 а.с. 60-62); - додатку №1 до договору про надання правової допомоги від 09.04.2021 "Узгодження погодинної вартості роботи адвоката" (том 1 а.с. 63); - додатку №2 до договору про надання правової допомоги від 09.04.2021 "Попередній розрахунок вартості послуг на правову допомогу" на суму 4000,00 грн (том 1 а.с. 63); - квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 29.04.2021 на суму 4000,00 грн (том 1 а.с. 65); - акту прийому-передачі від 18.08.2021 до договору від 0.04.2021 про надання правової допомоги (том 2 а.с. 235).

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що понесені позивачем судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у розмірі 1500 грн.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись принципом верховенства права, гарантованим статтею 8 Конституції України та статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд на підставі статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року по справі 440/3573/21 про задоволення позовних вимог прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.08.2021 по справі № 440/3573/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов Повний текст постанови складено 27.01.2022 року