Постанова

від 17.01.2022 по справі 520/9870/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 р.Справа № 520/9870/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

представник відповідача Зекова С.П.

представник позивача Романченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 та на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 головуючий суддя І інстанції: Зінченко А.В., м. Харків, повний текст складено 28.08.21 відповідно по справі № 520/9870/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00078280728 від 19.05.2021 на загальну суму 615 778,75 грн., з яких: збільшене грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 507 023,00 грн. та 108 755,75 грн. пені.

- визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00078220728 від 19.05.2021 на загальну суму 304 166,25 грн., з яких: збільшене грошове зобов`язання з ПДВ на суму 243 333,00 грн. та 60 833,25 грн. пені.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" задоволено.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙ-ДІСКОНТ" (вул. Біологічна, буд. 7 А, м. Харків, 61030, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДР 40304048) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, невірно застосовано приписи п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.п. "а" п. 198.1 абзаців першого та другого п.п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України. Зазначив, що перевіркою встановлено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій з реалізації будівельних матеріалів та придбання юридичних послуг між ТОВ СТРОЙ-ДІСКОНТ та Товариством з обмеженою відповідальністю Юридична інвестиційна компанія Форум (код ЄДРПОУ 37765197). Вказав на те, що договори про надання юридичних послуг по взаємовідносинам ТОВ ЮІК Форум не містять додаткових підтверджуючих документів, які могли б свідчити про фактичне виконання. Первинні документи надані до перевірки підписані від ТОВ ЮІК Форум Пузановим М.К., який повідомив про непричетність до здійснення господарської діяльності. ГУ ДПС отримано заяву ОСОБА_1 (вх. ГУ ДПС від 18.12.2018 № П/691) щодо здійснення фіктивного підприємництва без відома ОСОБА_1 як посадової особи ТОВ ЮІК Форум . Крім того, наявне відкрите кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 Кримінального кодексу України. За весь період діяльності підприємством ТОВ ЮІК Форум (податковий номер 37765197) реалізовано переважно юридичні послуги, послуги оренди нежитлових приміщень, послуги по виготовленню технічного паспорта, та інше, проте придбано у ТОВ СТРОЙ-ДІСКОНТ - будівельні матеріали в асортименті. За результатами аналізу податкової інформації щодо ТОВ ЮІК Форум (податковий номер 37765197) складеної за період листопад 2017 - листопад 2018, встановлено нереальність виконання оформлених операцій, виходячи з відсутності документального підтвердження щодо наявності основних засобів, необхідних для виконання таких операцій, зокрема складських приміщень, транспортних засобів для перевезення товарів. Відсутнє документальне підтвердження, щодо участі ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 при укладанні відповідних правочинів щодо купівлі-продажу будівельних матеріалів з підприємствами-покупцями, зазначеними у звітах. Вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення повністю відповідають вимогам діючого законодавства, а тому є законними та обґрунтованими.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, відповідач також оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що додаткове рішення прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Позивач подав відзиви на апеляційні скарги відповідача, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційні скарги відповідача без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та додаткове судове рішення, доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що з 22.03.2021 по 02.04.2021 фахівцями ДПС проведено планову виїзну перевірку ТОВ Строй-Дісконт за період з 2017-2020 рр.

За результатами перевірки 09.04.2021 складено Акт №5989/20-40-07-28-09/40304048.

Позивач подав заперечення до Акту перевірки, у встановлений п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України строк з документами на їх обґрунтування.

Листом від 17.05.2021 вих. № 673/6/20-40-07-28-15 відповідач повідомив позивача про залишення без задоволення вказаних заперечень.

Згідно із матеріалами перевірки, відповідач дійшов висновків про допущення ТОВ Строй-Дісконт наступних порушень вимог податкового законодавства: 1) занижено дохід від будь-якої діяльності на загальну суму 209 948 грн.; 2) занижено суму фінансового результату до оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 2 816 801 грн.; 3) занижено податок на прибуток на загальну суму 507 023 грн.; 4) завищено податкові зобов`язання по нереальним операціям в частині реалізації будівельних матеріалів на адресу ТОВ ЮІК Форум (податковий номер 37765197) на загальну суму ПДВ 34 991,47 грн.; 5) не нарахування податкових зобов`язань при реалізації будівельних матеріалів іншим особам на суму ПДВ 34 991,47 грн.; 6) завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 243 333 грн., що призвело до заниження суми ПДВ що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 243 333 грн.; 7) несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання з ПДВ в сумі 62,44 грн.; 8) подання розрахунку сум доходу, сплаченого на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) за 4 квартал 2018 року подано з недостовірними даними; 9) не подано до органів ДФС повідомлень про прийняття працівника на роботу в порушення ст. 24 КЗпП України та однойменного Порядку № 413 від 15.06.2015; 10) ст. 115 КЗпП України заробітна плата протягом 2017 та січня-червня 2018 рр. виплачувалась працівникам один раз на місяць.

За результатами перевірки відповідачем прийнято 4 податкових повідомлення-рішення, два з яких позивач вважає такими, що порушують його права, а саме: № 00078280728 від 19.05.2021 на загальну суму 615 778,75 грн., що складається з: збільшене грошове зобов`язання з податку на прибуток в сумі 507 023,00 грн. та 108 755,75 грн. пені та податкове повідомлення-рішення № 00078220728 від 19.05.2021 на загальну суму 304166,25 грн., що складається з: збільшене грошове зобов`язання з ПДВ на суму 243 333,00 грн. та 60 833,25 грн. пені, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження включення зазначених витрат до витрат контролюючому органу були надані необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , зокрема: договори комісії, акти виконаних робіт та документи, що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю компанії платника податку, тобто з наданих документів вбачається зміст і обсяг господарської операції. В свою чергу, відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України), для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Пунктом 44.2 ст. 42 ПК України передбачено, що для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пп. 135.1 ст. 135 ПК України).

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними, розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Пунктами 1, 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Враховуючи вищевказані норми законодавства, первинні документи, які складені суб`єктами господарської діяльності на операції, що не відповідають сутності і не несуть доказовості відносно змісту здійсненої операції не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

Верховний Суд України у постанові від 20.01.2016 у справі № 826/11531/14, Верховний Суд у постановах від 24.01.2018 у справі № 2а-19379/11/2670, від 19.11.2019 у справі № 826/487/16 неодноразово звертав увагу, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Відтак, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності; наявності у покупця належним чином складеної та зареєстрованої податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас норми податкового законодавства у взаємозв`язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування податкових вигод, зокрема, це: не пов`язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів.

Отже, предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та витрат (доходу) позивача.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 9 та чч. 1, 2 ст. 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частинами 1 та 2 ст. 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Докази мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності (ст. ст. 73-76 КАС України).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд першої інстанції правомірно вказав на те, що не є достатнім доказом фіктивності проведення господарських операцій контрагентом позивача ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум відомості узагальненої податкової інформації, а також суперечливі заяви самого ОСОБА_1 від 2018 року, в яких він спочатку зазначає про фіктивну діяльність цього товариства без його участі та відома як його директора, проте згодом заперечив ці факти як такі, що дані ним під примусом з боку працівників правоохоронного органу з метою подання показань щодо непричетності ОСОБА_1 до проведення господарських операцій під час керування ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум .

При цьому, зі змісту нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 від 27.11.2018 і протоколу допиту вбачається, що ОСОБА_1 спростував раніше дані ним показання про фіктивність керівництва ним ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум як такі, що надані під примусом з боку правоохоронців.

Крім того в матеріалах справи є скарга його тодішнього адвоката на дії співробітників поліції від 19.11.2018, за якою прокуратурою Харківської області було розпочато кримінальне провадження № 4201822000001486 від 20.11.2018 за фактом перевищення службових повноважень співробітниками слідчого управління ГУНП у Харківській області.

Долучені до матеріалів справи договори оренди автомобілів від 20.09.2018 № 3324, від 20.09.2018 № 3323 та від 26.02.2018 р. № 702, що вчинені в нотаріальній формі за присутності та за підписом директора ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум є достатнім свіченням участі ОСОБА_1 у здійсненні господарських операцій від імені та в інтересах керованого ним Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична інвестиційна компанія Форум .

Згадані договори оренди автомобілів не оскаржені заінтересованими особами в порядку ст. 50 Закону України Про нотаріат , є чинними та мають безпосереднє і поза розумним сумнівом доказове значення щодо спростування доводів скаржника щодо непричетності колишнього директора Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична інвестиційна компанія Форум ОСОБА_1 до господарської діяльності керованим товариством.

При цьому суд зазначає, що сама по собі податкова інформація носить інформативний характер та не є належним доказом для встановлення факту, зокрема, ведення ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум під керівництвом ОСОБА_1 фіктивної діяльності, що узгоджується з висновками постанови Верховного Суду від 29.03.2019 у справі № 808/3412/16.

Отже, з огляду на наявні у матеріалах справи документи щодо діяльності контрагента позивача ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум щодо придбання у ТОВ Строй-Дісконт юридичних послуг та будівельних матеріалів за період з 2017-2020 рік, суд зазначає про відсутність підстав та достатніх доказів для висновку про фіктивність діяльності ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум за час керівництва цим товариством директором Пузановим Михайлом Костянтиновичем.

Надаючи оцінку реальності вчинення позивачем господарських операцій з ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум (податковий номер 37765197) з поставки будівельних матеріалів та отримання юридичних послуг, колегія суддів зазначає наступне.

Судом дослідженні усі надані первинні документи, що свідчать про надання ТОВ Строй-Дісконт юридичних послуг за трьома договорами від 03.01.2017 № 010317/ЮК, від 01.01.2018 № 01/01-18, від 01.08.2019 № 01/0-19, зокрема досліджені умови договорів, зміст та форма актів наданих послуг, перевірено їх співвідношення із видами діяльності позивача та його контрагента ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум .

З огляду на обсяг прав та обов`язків штатного юриста ТОВ Строй-Дісконт , закріплених в трудовому договорі № 7 вбачається, що її трудова функція обмежена організацією та супроводженням кадрового діловодства та обліку договорів.

Юридичне супроводження торгівельної діяльності ТОВ Строй-Дісконт передані на договірних умовах ТОВ ЮІК Форум .

Перевіривши наявні в матеріалах справи договори, акти наданих юридичних послуг, суд приходить до висновку, що за своєю формою та змістом вони відповідають вимогам чинного законодавства, яке в свою чергу, не передбачає обов`язкового запровадження сторонами договору про надання юридичних послуг додаткових форм фіксації об`єму та видів наданих послуг у вигляді звітів і т.п.

Наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704), спричиняли втрату юридичного статусу первинних документів відповідачем не наведено та на думку суду, не вбачається.

Змістом наявних в матеріалах справи штатних розкладів ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум за 2017-2020 рр. спростовуються доводи ГУ ДПС у Харківській області щодо відсутності спеціалістів, які за своїм фахом здатні надавати юридичні послуги у складі юридичної особи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, придбання ТОВ Юридична інвестиційна компанія Форум будівельних матеріалів у ТОВ Строй-Дісконт у 2017-2018 роках на суму ПДВ 34 991,47 грн., здійснювалося з метою проведення ремонтних робіт в нежитловій будівлі літ. А-5 загальною площею 2810,1 кв.м., що розташована по вул. Клочківській, 3 у м. Харкові. Зберігання придбаних товарів здійснювалось в складських приміщеннях по вул. Біологічна, 7 А у м. Харкові на підставі договору оренди і виконання вантажно-розвантажувальних робіт від 01.01.2018 № 4/01/01/18. Доставка здійснювалась власним автотранспортом директора покупця.

Колегія суддів звертає увагу на те, що чинним податковим законодавством України не заборонено відновлення платником податків власних основних засобів, в тому числі не заборонено придбання будівельних матеріалів наперед.

З питань взаємовідносин позивача з ФО-П Гармаш А.В. та ФО-П Ніколаєв А.В. судом досліджено умови договору доручення від 01.06.2017 № 01/06/2017, укладеного з ФО-П ОСОБА_2 , за умовами якого за 2017 рік повіреним ФО-П ОСОБА_2 за дорученням ТОВ Строй-Дісконт укладено з покупцями договори поставки. За укладення договорів сума винагороди виконавця становить 228 665,18 грн. (3 % від суми договорів), що підтверджується Звітом (переліком організацій) за 2017 рік та актом наданих послуг.

За умовами договору доручення від 03.01.2018 № 03/01-2018-2К, укладеного позивачем з ФО-П ОСОБА_2 , повіреним ФО-П ОСОБА_2 за дорученням ТОВ Строй-Дісконт з 01.01.2018 по 30.06.2018 укладено з покупцями договори поставки, сума винагороди виконавця становить 195 921,58 грн., а з 01.07.2018 по 31.12.2018 на суму 156161,59 грн. (10% від суми договорів), що підтверджується Звітом (переліком організацій) та актом наданих послуг.

Між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено 2 договори доручення: договір доручення від 03.01.2017 № 03/01-2017 та договір доручення від 03.01.2018 № 03/01-2018-1К з урахуванням змін до цих договорів, за виконані на користь позивача послуги з укладення договорів поставки винагорода виконавця послуг ФО-П Ніколаєва А.В. становить 10 % від суми укладених договорів.

З матеріалів справи встановлено, що договори доручення, договори про зміни до них та довіреності надсилались позивачем на адресу відповідача в додатках до заперечень на Акт перевірки та в розумінні норми п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України такі документи є матеріалами податкової перевірки та підлягали врахуванню контролюючим органом під час прийняття рішення.

Колегія суддів вважає хибними доводи апеляційної скарги про те, що підписання договорів та первинних документів по господарських операціях за участі ФО-П ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 за дорученням ТОВ Строй-Дісконт свідчить про їх непричетність до укладених договорів, оскільки з наданих суду довіреностей, виписаних на виконання договорів доручення вбачається, що у повірених ФО-П ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 не було повноважень саме на підписання договорів та первинних документів. Правомочності повірених полягали у пошуку клієнтів та попередньому узгодженні порядку і умов поставки товарів.

Суд зазначає, що відповідно до ст.ст. 1000, 1002 та 1003 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного. Повірений має право на плату за виконання свого обов`язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Відповідно із чч.1-3 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Сторонами договору поставки можуть бути суб`єкти господарювання, зазначені у пунктах 1, 2 частини другої статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами.

Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, сторонами договору поставки є саме постачальник (ТОВ Строй-Дісконт ) та відповідний покупець. Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до чч. 1-3 ст. 8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що за умовами договорів доручення постачальником товарів є саме позивач, від імені та за рахунок якого діяли виконавці послуг ФО-П ОСОБА_2 та ФО-П ОСОБА_3 в межах визначених повноважень, без права на підписання правочинів, товаророзпорядчих та інших звітних документів.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з чинним законодавством, платник податків при здійсненні господарської діяльності має право обирати самостійно без втручання податкового органу систему оподаткування, планувати господарську діяльність, особливо в операціях, які мають складну структуру, довгий термін виконання та великі господарські ризики, та обирати необхідних контрагентів (ст. 44 Господарського кодексу України). Усі ці дії направлені на виконання Статутних зобов`язань щодо отримання прибутку максимального розміру для сплати відповідних податків.

Враховуючи викладене, судова колегія зазначає, що на підтвердження включення зазначених витрат до витрат контролюючому органу були надані необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , що підтверджують зв`язок понесених витрат з господарською діяльністю компанії платника податку та з яких вбачається зміст і обсяг господарської операції.

Проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено правомірність спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції, зміст апеляційної скарги, яка частково дублює відзив на позовну заяву, поданий до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення відповідачем обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, а відтак, підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції відсутні.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 року по справі № 520/9870/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Задовольняючи заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції, виходив з того, що з огляду на обсяг наданої адвокатом в рамках даної справи професійної правничої допомоги та складені ним процесуальні документи, а також враховуючи Рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 про затвердження Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, відповідно до яких мінімальний рекомендований гонорар адвоката за складання позовів до адміністративних судів визначений у розмірі від 6000,00 гривень, участь у судовому розгляді справи - від 6000,00 гривень, ведення справи у суді у розмірі від 12000,00 гривень, за складання документів, звернень, заяв - від 600,00 гривень за одну сторінку, заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 гривень є обґрунтованими, доведеними належними доказами та співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) та значенням справи для позивача. Таким чином, понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, а тому у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.7 ст.139 КАС України).

Відповідно ч.3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.6 ст.135 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.135 КАС України).

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

Відповідно до статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Як свідчать матеріали справи 01.11.2020 між Адвокатським бюро Олексія Романченко та Товариством з обмеженою відповідальністю Строй-Дісконт укладено Договір № 01/11-ПД.

На виконання п. 6.2. даного договору 28 травня 2021 року між Адвокатським бюро Олексія Романченко та Товариством з обмеженою відповідальністю Строй-Дісконт укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020.

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 28.05.2021 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020 Адвокатське бюро Олексія Романченко прийняло на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в рамках адміністративної справи про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00078280728 від 19.05.2021, № 00078220728 від 19.05.2021.

Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 28.05.2021 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020 сторони погодили, що гонорар Адвокатського бюро за ведення справи, визначеної у п. 1 даної додаткової угоди, у суді першої інстанції становить 30000,00 (тридцять тисяч гривень 00 копійок) гривень у будь-якому випадку, навіть у разі ухвалення судом рішення не на користь Клієнта.

Відповідно до п. 8 Додаткової угоди № 2 від 28.05.2021 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020 надання Адвокатським бюро правничої допомоги при розгляді справи у суді першої інстанції включає: підготовка та подання до суду позовної заяви, підготовку і подання до суду відповіді на відзив на позовну заяву, підготовка та подання до суду клопотань про залучення доказів, надання суду відповідних доказів, за необхідності підготовку та подання до суду заяв та клопотань з процесуальних питань або заперечень на заяви та клопотання з процесуальних питань, участь у судових засіданнях, надання пояснень суду, підготовку та подання до суду інших документів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, які необхідні для розгляду справи.

Отже, сума гонорару Адвокатського бюро є фіксованою та не залежить від витрат часу, обсягу підготовлених та поданих документів чи ухвалення судом рішення на користь Клієнта, а тому ці обставини не впливають на вартість наданої професійної правничої допомоги та, відповідно, на розмір судових витрат.

Такий порядок визначення гонорару узгоджується з вимогами ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , яка передбачає можливість встановлення фіксованої суми гонорару, що обчислюється з урахуванням складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта та інших істотних обставин.

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 2 від 28.05.2021 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020 Клієнт сплачує кошти, визначені у п. 2 даної додаткової угоди протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання даної додаткової угоди.

Зі змісту платіжного доручення № 920 від 19.08.2021 вбачається, що ТОВ Строй-Дісконт сплатило вказаний гонорар у повному обсязі на поточний рахунок Адвокатського бюро Олексія Романченко .

19.08.2021 року між Адвокатським бюро Олексія Романченко та ТОВ Строй-Дісконт підписано Акт виконаних робіт № 2 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020, відповідно до якого сторони погодили, що відповідно до п. 1, 8 Додаткової угоди № 2 від 28.05.2021 до Договору № 01/11-ПД від 01.11.2020 Адвокатське бюро надало Клієнту правничу допомогу у Харківському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 520/9870/21 за позовом ТОВ Строй-Дісконт до Головного управління ДПС у Харківській області, що утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00078280728 від 19.05.2021 та № 00078220728 від 19.05.2021, а саме: 1) підготовлено позовну заяву про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.06.2021; 2) підготовлено відповідь на відзив від 20.07.2021; 3) підготовлено клопотання про долучення доказів від 13.08.2021; 4) прийнято участь у судових засіданнях 14.07.2021; 29.07.2021; 05.08.2021; 12.08.2021; 18.08.2021. Загальний час, витрачений Адвокатським бюро на надання вищевказаної правової допомоги у суді першої інстанціх становить 14 годин.

З огляду на наведене, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у вигляді фіксованої суми і не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 у справі №640/18402/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

З огляду на обсяг наданої адвокатом в рамках даної справи професійної правничої допомоги та складені ним процесуальні документи, а також враховуючи Рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 про затвердження Рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, відповідно до яких мінімальний рекомендований гонорар адвоката за складання позовів до адміністративних судів визначений у розмірі від 6000,00 гривень, участь у судовому розгляді справи - від 6000,00 гривень, ведення справи у суді у розмірі від 12000,00 гривень, за складання документів, звернень, заяв - від 600,00 гривень за одну сторінку, колегія суддів вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що заявлені до стягнення витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 гривень є обґрунтованими, доведеними належними доказами та співмірними із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) та значенням справи для позивача.

Таким чином, понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними та допустимими доказами, а тому у зв`язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, вказані витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Отже, додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 року по справі № 520/9870/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на додаткове рішення - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 по справі № 520/9870/21 залишити без змін.

Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2021 по справі № 520/9870/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 20.01.2022 року