Постанова

від 25.01.2022 по справі 520/14360/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 р. Справа № 520/14360/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, по справі № 520/14360/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ"

до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОМ ХХІ (далі по тексту - ТОВ ЕНЕРГОПРОМ ХХІ , позивач, заявник) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просило суд:

- встановити судовий контроль за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОМ ХХІ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії;

- зобов`язати Державну податкову службу України у 10-денний строк податки звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що незважаючи на набрання законною силою 13.10.2020 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19 про накладення штрафу Департаментом Державної виконавчої служби, відповідачем не вчинено дій, пов`язаних з його виконанням та не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Враховуючи тривале невиконання Державною податковою службою України вказаного рішення, повне ігнорування законних вимог виконавчої служби у виконавчому провадженні ВП №64919540, спричинення збитків Державному бюджету через накладення штрафу у зв`язку з невиконанням постанови державного виконавця, вважає, що без встановлення судового контролю рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19 залишиться невиконаним.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року по справі №520/14360/19 у задоволенні заяви позивача в порядку ст. 382 КАС України по справі № 520/14360/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне, невсебічне та необ`єктивне дослідження судом підстав звернення позивача із заявою про встановлення судового контролю, ненадання належної юридичної оцінки доказам, які були надані разом із заявою, у зв`язку з чим зроблено помилкові висновки у цій справі, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року по справі № 520/14360/19 та прийняти нове рішення, яким встановити судовий контроль за виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕНЕРГОПРОМ ХХІ до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії та зобов`язати Державну податкову службу України у 10-денний строк податки звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі № 520/14360/19.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що твердження суду першої інстанції про те, що ТОВ ЕНЕРГОПРОМ ХХІ не надано доказів невиконання Державною податковою службою України рішення суду, є необґрунтованими, оскільки позивач об`єктивно не може надати таких доказів у зв`язку з тим, що виконання рішення суду полягає у внесенні запису про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Між тим, квитанції в електронній формі про реєстрацію податкових накладних, що зазначені в рішенні суду позивач від другого відповідача не отримував, у зв`язку з чим надати підтвердження відсутності реєстрації неможливо через специфіку ведення Єдиного реєстру податкових накладних. Вважає, що доказом невиконання Державною податковою службою України рішення 17.03.2020 у справі № 520/14360/19, який проігнорований судом першої інстанції, є відкрите Відділом примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавче провадження ВП № 64919540, яке на момент подання апеляційної скарги не закрито.

Також наголосив, що твердження суду першої інстанції про ненадання позивачем доказів звернення до виконавчої служби з приводу примусового виконання судового рішення взагалі не відповідає дійсності, оскільки разом з заявою про встановлення судового контролю було додано відповідні постанови Відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складені в рамках ВП №64919540 про відкриття виконавчого провадження та про накладення на ДПС України штрафу за невиконання рішення суду.

Зазначив, що відмовляючи у задоволенні заяви з підстав того, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, суд першої інстанції не врахував, що ДПС України більше року (з 13.10.2020) повністю ігнорує приписи ст. 370 КАС України щодо обов`язковості виконання судових рішень, у зв`язку з чим за невиконання постанови державного виконавця на ДПС України накладено на штраф, чим спричинено збитки Державному бюджету.

Отже, позивач зі своєї сторони виконав всі можливі дії для виконання судового рішення у справі № 520/14360/19, а тому існує реальна загроза того, що без встановлення судового контролю судове рішення, яке набрало законної сили ще 13.10.2021, так і залишиться без виконання.

Відповідач правом відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 по справі № 520/14360/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" (вул. Ізмайлівська, буд. 11-А, оф. 1,м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 42440095) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС в Харківській області від 02.10.2019 року № 1296777/42440095 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.05.2019 року та від 18.10.2019 року № 1309474/42440095 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 03.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 31.05.2019 року та № 1 від 03.07.2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" датою їх подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення набрало законної сили та видано виконавчий лист.

Вважаючи, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 по справі № 520/14360/19 не виконується ДПС України, позивач подав до Харківського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодних доказів невиконання Державною податковою службою України рішення суду від 17.03.2020 або доказів наявності очевидних ризиків невиконання цього рішення, а також доказів надання на виконання рішення суду від 17.03.2020 в рамках примусового виконання рішення відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". При цьому, судом першої інстанції наголошено, що встановлення судового контролю відповідно до ст. 382 КАС України є правом, а не обов`язком суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Вимогами ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» , заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі « Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2, п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009).

На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Колегія суддів зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Колегією суддів встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 по справі № 520/14360/19 зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 6 від 31.05.2019 року та № 1 від 03.07.2019 року, подані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" датою їх подання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 13.10.2020.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.

Слід зауважити, що норми ст.ст. 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Разом з цим, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду від 07.10.2021 питання виконання судового рішення (наявність чи відсутність реєстрації податкових накладних № 6 від 31.05.2019 року та № 1 від 03.07.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних; наявність або відсутність доказів, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів, спрямованих на виконання судового рішення), судом не досліджувалося, з посиланням на ненадання таких доказів позивачем, що з урахуванням вимог ч.2 ст.77 КАС України є хибним, оскільки тягар доказування суд поклав на позивача, а не відповідачів по справі, як суб`єктів владних повноважень.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи позивачем разом із заявою про встановлення судового контролю було надано до суду першої інстанції документи, якими, на його думку, підтверджується факт невиконання рішення суду (копії постанов у ВП №64919540 про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2021, про накладення штрафу від 27.07.2021), які також залишилися поза увагою суду першої інстанції.

Крім того, залишаючи без задоволення вимоги позивача про встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, суд першої інстанції наголосив на ненаданні позивачем до матеріалів справи доказів звернення до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Однак, таке твердження суперечить змісту наданих позивачем до суду першої інстанції копій постанов головного державного виконавця Рекашової А.М. у ВП № 64919540 від 23.03.2021 про відкриття виконавчого провадження та від 27.07.2021 про накладення штрафу за невиконання без поважних причин боржником (ДПС України) судового рішення; наведеними документами саме і підтверджується факт звернення позивача до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020.

Між тим, суд лише обмежився посиланням на те, що встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, що, на думку колегії суддів є передчасним висновком, ухваленим з порушенням норм процесуального права, без встановлення обставин виконання (невиконання) судового рішення.

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення поданої позивачем заяви про встановлення судового контролю за виконання рішення суду передчасними та такими, що зроблені при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами ст. 353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

В силу ч.1 ст.382 КАС України зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення уповноважний лише суд, який ухвалив це судове рішення.

Аналіз ст. 382 КАС України дозволяє дійти висновку, що судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), а тому для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення.

Вказана позиція узгоджується із правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 20.06.2018 у справі №800/592/17, та правовою позицію Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.04.2019 по справі № 286/766/17.

Вимоги апелянта спрямовані до суду апеляційної інстанції про встановлення судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по справі №520/14360/19 колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України саме суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Враховуючи викладене, ухвала Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 року по справі № 520/14360/19 підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 326-329, 353 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГОПРОМ ХХІ" - задовольнити частково.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 07.10.2021 по справі № 520/14360/19 - скасувати.

Прийняти постанову, якою справу № 520/14360/19 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановленння судового контролю за виконанням рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року по даній справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова