Постанова

від 17.01.2022 по справі 520/4015/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 р.Справа № 520/4015/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання - Юсіфової Г.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Горшкова О.О., м. Харків) від 18.08.2021 (повний текст рішення складено 19.08.2021) по справі №520/4015/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_2 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо не відкликання (не скасування) податкових повідомлень - рішень № 142063-5806-2038 від 01.08.2019 на суму 57934,00 гривні; № 142060-5806-2038 від 01.08.2019 на суму 9867,48 гривень по сплаті земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік; визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у поверненні надмірно сплачених до Державного бюджету України податку на доходи фізичних осіб за 2019 у сумі 67801, 48 гривень 48 копійок; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №142063-5806- 2038 від 01.08.2019 на суму 57934, 00 гривні; №142060-5806-2038 від 01.08.2019 на суму 9867,48 гривень по сплаті земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік; зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області повернути ОСОБА_2 надмірно сплачені до Державного бюджету України платежі у сумі у сумі 67801, 48 гривень 48 копійок земельного податку за 2019 рік та надати для виконання до відповідного управління Державної казначейської служби України, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок, щодо суми, що підлягає поверненню; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 2270,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 285 ПК України, розділивши базовий податковий період, що починається 1 і закінчується 31 грудня того ж року, та в силу положень ст. 271 ПКУ існує єдина база оподаткування - нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка підтверджена витягом про нормативну грошову оцінку, тому нарахування земельного податку з фізичних осіб повинно проводитися саме за цей період з 01.01.2019 по 31.12.2019, а не за періоди з 01.01.2019 по 25.06.2019 та з 26.06.2019 по 31.12.2019 на підставі різних методик обрахунку. Вважає, що судом першої інстанції порушено положення підпункту 1.1. пункту 1 Додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17 (згідно зі змінами) згідно з якими ставка земельного податку земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Стверджує, що нарахування земельного податку щороку проводиться податковим органом саме у липні, а згідно оскаржуваних податкових повідомлень -рішень нарахування земельного податку проведено в серпні та вересні, то подання позивачем витягів про нормативно-грошову оцінку 1 липня 2019 року, можна розцінювати як надання інформації до проведення нарахування податку. Також зазначає, що згідно з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України платники податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товарного виробництва. Таким чином, виходячи з положень ст. 297 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 , перебуваючи на третій спрощеної системи оподаткування та використовуючи земельну ділянку, яка перебуває у власності для здійснення господарської діяльності, звільняється від обов`язку сплачувати земельний податок.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_2 є платником податку на землю з фізичних осіб на земельні ділянки:

- з 25.10.2012 за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:09:0007, площею 0,0782 га;

- з 01.01.2016 за земельну ділянку з кадастровим номером 6310138800:05:09:0012, площею 0,0622 га.

02.07.2019 ОСОБА_2 звернувся до податкового органу з заявою, в якій просив нарахувати останнього земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік. Разом із заявою, позивач надав до контролюючого органу витяги про нормативну грошову оцінку земельних ділянок з кадастровими номерами 6310138800:05:09:0007 та 6310138800:05:09:0012.

01.08.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкові повідомлення рішення, якими визначено позивачу суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб, за два періоди.

За період з 01.01.2019 по 25.06.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №142060-5806-2038 на суму 9867,48 грн та №142063-5806-2038 на суму 57934,00 грн, розмір ставки, при розрахунку яких, становить 3% відповідно до положень рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові".

За період з 26.06.2019 по 31.12.2019 прийнято податкові повідомлення-рішення №142061-5806-2038 на суму 5007,07 грн та №142062-5806-2038 на суму 3982,60 грн, розмір ставки яких розраховувся податковим органом відповідно до наданих позивачем витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 6310138800:05:09:0012 та 6310138800:05:09:0007 від 25.06.2019.

Загальна сума земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік, яка була визначена ОСОБА_2 , склала 76791,15 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи квитанцій, позивачем в період з 14.08.2019 по 22.08.2019 було сплачено вказане податкове зобов`язання в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2020 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління ДПС у Харківській області з заявою про проведення звірки даних щодо розміру ставки та нарахованої суми земельного податку з фізичних осіб.

Головне управління ДПС у Харківській області листом від 08.09.2020 №16242/ФОП/20-40-58-06-20 повідомило заявника, зокрема, про те, що податковим органом було нараховано платнику земельний податок за 2019 рік як на підставі рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 №542/17, так і на підставі нормативної грошової оцінки земель від 25.06.2019.

Позивач, вважаючи, що вищевказанами діями податковий орган двічі нарахував ОСОБА_2 земельний податок за 2019 рік відносно двох земельних ділянок, звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково та/або надміру сплаченого податку на землю за 2019 рік у сумі 67801,48 грн, а саме щодо податкового повідомлення-рішення №142063-5806-2038 на суму 57934,00 грн та податкового повідомлення-рішення №142060-5806-2038 на суму 9867,48 грн.

Листом від 23.12.2020 контролюючий орган проінформував платника податків, що підстави для скасування вказаних податкових повідомлень-рішень на загальну суму 67801,48 грн, у податкового органу відсутні.

Не погоджуючись із вказаною відповіддю, ОСОБА_2 14.01.2021 звернувся зі скаргою про скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень від 01.08.2019 №142060-5806-2038; №142063-5806-2038 та зобов`язання розглянути заяву про повернення помилково та/або надмірно сплачених грошових зобов`язань по сплаті земельного податку з фізичних осіб за 2019 рік, до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 01.02.2021 №461/Ш/99-00-06-01-04-09, скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду з підстав пропущення заявником встановленого строку на оскарження законності прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України.

Вважаючи, що відповідачем неправомірно прийнято податкові повідомлення-рішення №142063-5806-2038 та №142060-5806-2038 від 01.08.2019, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 №142063-5806-2038 та №142060-5806-2038 прийняті у відповідності, в межах та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Як визначено підпунктами 14.1.72 і 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, земельним податком визнається обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до підпункту 271.1.1, 271.1.2 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 284.1 ст. 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, визначено статтею 277 Податкового кодексу України.

Так, згідно з п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Відповідно до положень статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

У разі зміни протягом року об`єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Отже контролюючий орган уповноважений здійснювати нарахування фізичним особам податкових зобов`язань із земельного податку на підставі даних державного земельного кадастру щодо площі земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації, а також рішення сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад щодо ставок земельного податку.

Разом з тим, відповідно до статті 1, частини другої статті 20 Закону України "Про оцінку земель" від 11 грудня 2003 року №1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, як установлено частиною третьою статті 23 Закон №1378-IV, видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру (пункт 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року №15).

Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Відповідно до ст. 194 Земельного кодексу України призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з абзацом 2 частини третьої статті 38 Закону України "Про державний земельний кадастр" від 07 липня 2011 року №3613-VI для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Таким чином, для реалізації контролюючим органом повноважень щодо нарахування земельного податку фізичним особам законодавством встановлено порядок та способи отримання необхідних відомостей для здійснення відповідних розрахунків, зокрема щодо площі земельної ділянки, нормативно-грошової оцінки, коефіцієнтів.

Як вже встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, відповідач розрахував позивачу земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік за два періоди: з 01.01.2019 по 25.06.2019 та з 26.06.2019 по 31.12.2019, посилаючись га те, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №97-20-0.23.08-1628/176-19 щодо ділянки 6310138800:05:009:0012 та №97-20-0.23.08-1627/176-19 щодо ділянки 6310138800:05:009:001207 складені Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області 25.06.2019, а відтак, застосовувати вказані витяги для розрахунку земельного податку за 2019 рік, на думку відповідача, можливо лише за період з 26.06.2019 по 31.12.2019.

Матеріалами справи підтверджується, що для розрахунку земельного податку за 2019 рік за період з 01.01.2019 по 25.06.2019 (25.06.2019 - дата складання витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки) відповідач застосував положення додатку 2 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18, яким передбачено, що ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі 3 відсотка від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (КФ) та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Судовим розглядом встановлено, що розрахунок земельного податку до отримання відповідачем витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, здійснювався відповідно до абз. 2 п. 1.1 п.1 Рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/18, де нормативна грошова оцінка земельних ділянок розрахована за встановленою Харківською міською радою формулою, що є відповідною базою оподаткування.

А відповідно, з моменту отримання вищевказаних витягів про нормативну грошову оцінку земель, ( в контексті розгляду цієї справи з 25.06.2019) база оподаткування визначалась згідно даних зазначених у витягах.

Як вбачається з матеріалів справи, нормативна грошова оцінка земельних ділянок до отримання позивачем витягів, за земельну ділянку за адресою: вул. Першої Кінної Армії, буд. 97 склала 329000,26 грн, а за адресою: вул. Першої Кінної Армії, буд. 99- 1536409,30 грн.

В той час, згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: вул. Першої Кінної Армії, буд. 97 склала 508099,00 грн, а за адресою: вул. Першої Кінної Армії, буд. 99 - 641256,00 грн.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, відбулася зміна бази оподаткування, що впливає на розмір податкового зобов`язання та зумовлює прийняття податкових повідомлень-рішень за два періода - до 25.06.2019 та після цієї дати.

Саме таким чином були прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 №142063-5806-2038 та №142060-5806-2038, а тому колегія суддів уважає, що підстави для їх скасування відсутні.

Щодо посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що податковим законодавством прямо не передбачена можливість при розрахунку земельного податку з фізичних осіб здійснювати поділ податкового періоду, то колегія суддів зазначає, що в даному випадку мало місце зміна бази оподаткування, що прямо впливає на періоди, за які приймалися податкові повідомлення - рішення.

Відтак, при розрахунку орендної плати за землю необхідно керуватися чинною на час розрахунку нормативно грошовою оцінкою земельної ділянки, а оскільки нормативна грошова оцінка у період до 25.06.2019 не була проведена, то за вказаний період відповідач правомірно розрахував орендну плату землі з урахуванням нормативної грошової оцінки землі, визначеної рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 №1284/1.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі № 826/16900/13-а від 11.06.2019.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що згідно з п. 297.1 ст. 297 Податкового кодексу України він, як платник єдиного податку третьої групи звільняється від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності в частині земельного податку, колегія суддів зазначає таке.

Приписи підпункту 4 пункту 297.1 статті 297 Податкового кодексу України ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначають, що платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності і земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Як зазначив Верховний Суд України у постанові від 24.11.2015 (справа №826/14703/13-а) (що в подальшому підтримано Верховним Судом, зокрема у постанові від 16 червня 2020 року у справі №826/11166/16), у значенні наведених норм права спрощена система оподаткування не звільняє суб`єкта господарювання від виконання податкових зобов`язань зі сплати податків, встановлених у пункті 297.1 статті 297 Податкового кодексу України, а запроваджує інші умови, порядок та механізм їх сплати, а також встановлює можливість відновлення їх сплати на загальних підставах у разі недотримання умов оподаткування за спрощеною системою.

Умовою несплати земельного податку за зазначеною системою оподаткування є те, що суб`єкт господарювання, який є власником чи користувачем земельної ділянки, використовує цю землю для проведення господарської діяльності. Разом з тим, жодних доказів того, що земельна ділянка, розташована під ними, використовується позивачем саме у своїй господарській діяльності позивачем суду не надано.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування грошового зобов`язання із земельного податку згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують..

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2021 по справі № 520/4015/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. Чалий Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складено 25.01.2022.