Постанова

від 18.01.2022 по справі 520/11541/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2022 р.Справа № 520/11541/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Русанової В.Б. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Севастьянової А.Ю.

представника позивача Гордейчука В.В.

представника відповідача Шамілової Л.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 (суддя: Панов М.М., м. Харків, повний текст складено 04.10.21) по справі № 520/11541/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (далі - позивач, ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Харківській області) в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення від 09.06.2021 №00105310702 прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки №7692/20-40-07-02-08/34469408 від 07.05.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесено всупереч вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове-повідомлення рішення від 09.06.2021 №00105310702 прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі висновків акту перевірки №7692/20-40-07-02-08/34469408 від 07.05.2021.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 34469408) сплачену суму судового збору в розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495).

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" (ЄДРПОУ 34469408) судові витрати пов`язані з наданням правничої допомоги адвоката в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 43983495).

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на його прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 520/11541/21, прийнявши нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" - відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на результати проведеного аналізу отриманої податкової інформації відносно контрагентів позивача, яка свідчить, що у контрагентів-покупців позивача - ТОВ МАРСАЛ , ТОВ УНІКОЙЛ , ТОВ ІЦ Забудовник , ТОВ А-БУДРЕМ`ТОВ АСТЕКС ПРОМ відсутні основні засоби та активи, транспортні засоби, для здійснення самостійної фінансово-господарської діяльності, відсутня подальша реалізація придбаного товару, відсутні первинні документи, що підтверджують фактичне відвантаження товару (ТТН, довіреності), відсутні договори (угоди), недостатня кількість трудових ресурсів, які враховуючи загальний обсяг оподаткованих операцій, фізично не могли виконувати отримання товарів від ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ", відсутні об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність відповідно до форми 20-ОПП, не подання податкової звітності, негативна податкова інформація від ДПІ за місцем реєстрації контрагентів-покупців, ухвали (рішення) суду. Тобто, наявні всі ознаки відсутності реального здійснення вказаними підприємствами господарської діяльності, на що складені первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" по взаємовідносинам з вищенаведеними підприємствами та містять ознаки підробки. Крім того, з посиланням на проведений аналіз наявності податкової інформації відносно контрагентів-постачальників позивача - ТОВ ХОЛЛО Україна , ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС , ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС , відповідач зазначає, що отримана інформація свідчить, що договори та первинні документи, оформлені ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" з контрагентами-постачальниками не опосередковується реальним виконанням операцій, яка становить їх предмет, що призвело до завищення показника по рядку 2180 Інші операційні витрати Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід (форма № 2), та відповідно заниження рядка 02 Декларації з податку на прибуток Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та рядка 04 Об`єкт оподаткування Декларації з податку на прибуток на загальну суму 7305889,35 грн.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі плану-графіку проведення документальних планових перевірок, наказів виданих ГУ ДПС У Харківській області від 16.03.2021 №1742-п та від 16.04.2021 №2675-ц та направлень виданих ГУ ДПС у Харківській області від 07.04.2021 №4414, №4416, №4419, №4418 фахівцями контролюючого органу в період з 08.04.2021 по 28.04.2021 проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ .

Період господарської діяльності, який перевірявся - з 01.04.2017 по 31.12.2020.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №7692/20-40-07-02-08/34469408 від 07.05.2021 в якому встановлено наступні порушення вимог податкового законодавства:

- п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 Дохід та Положення (стандарту) бухгалтерського обліку Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України14.12.1999р. за №860/4153, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток 3498094 грн., у тому числі за 2018 рік в сумі 1669933грн., за 2019 рік в сумі 694992 грн., за 2020 рік в сумі 1133169 грн.;

- п.185.1 ст.85,. п.187.1 ст.187 ПК України та внаслідок чого завищено податкових зобов`язань за нереальними господарськими операціями, на загальну суму 2021327,63 грн.;

- п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 ПК України внаслідок чого не нараховано податкових зобов`язань на реалізацію товару невстановленим особам, на загальну суму 2021327,63 грн.;

- п.176.2(б) ст.176 ПК України - в податковому розрахунку за формою №1-ДФ про суми нарахованого (сплаченого) доходу на користь платника податку, та сум утриманого з них податку у перевіряємому періоді надані недостовірні дані про нараховані та виплачені доходи по ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) в сумі 6000,00 грн. за 1 кв.2018р., по ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) за ознакою доходу 157 ;

- п.2 ст.6, п.п.1.1. п.1 ст.7, п.5 ст.8, п.2 ст.9 розділу ІІІ ЗУ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08 липня 2010 року №2464-VI, а саме - заниження бази нарахування єдиного внеску за серпень 201 8року, не включення до бази оподаткування заробітної плати ОСОБА_3 (код НОМЕР_3 ) - 105,25 грн., що призвело до заниження ЄСВ на суму 23,16 грн.

На підставі висновків акту перевірки №7692/20-40-07-02-08/34469408 від 07.05.2021 про порушення ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ п.44.1, п.44.2 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, П(С)БО 15 Дохід , П9С)БО Витрати , відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №00105310702 від 09.06.2021, яким позивачу збільшено суму зобов`язань з податку на прибуток у розмірі 3498094,00 грн та 591231,25 грн штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Не погоджуючись з рішенням контролюючого органу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено належними і допустимими доказами обставин та фактів, на які він посилається в обґрунтування відповідності нормам чинного законодавства прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №00105310702 від 09.06.2021 винесено з порушенням норм чинного законодавства України, що стало підставою для його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пп. 14.1.36 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час встановлення контролюючим органом порушення), об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п. 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час встановлення контролюючим органом порушення), базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід" затверджено наказом Міністерства фінансів України №290 від 29.11.1999, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України14.12.1999 року за №860/4153 (П(С)БO 15).

За правилами п. 5 П(С)БO 15 дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

А відповідно до п.8 П(С)БO 15 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

За правилами пункту 21 П(С)БO 15 дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджено наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248 (П(С)БO 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в

фінансовій звітності.

Згідно з п.6 П(С)БO 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

За правилами пункту 7 П(С)БO 16, витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати ж, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 44.2 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Згідно положень частин 1, 3 статті 9 вказаного Закону, бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми. Таким чином, господарська операція, яка не відбулась, не може бути об`єктом оподаткування.

Отже, витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АСТЕКС ТРЕЙДИНГ зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 15.09.2006 року, номер запису: 14801020000028749.

Основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90). Окрім того, дотримуючись вимог чинного законодавства, позивач займається наступними видами діяльності: виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у (КВЕД 25.99), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 46.19), інші види роздрібної торгівлі товарами широкого асортименту (КВЕД 47.19), Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у (КВЕД 63.99), спеціалізована діяльність із дизайну (КВЕД 74.10).

Позивач є діючим суб`єктом господарювання приватного права, має у своєму штаті необхідну та достатню кількість працівників для ведення своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними штатними розкладами за 2017-2020р.

На підприємстві наказом №1 Уч від 28.12.2016 затверджено облікову політику підприємства (з доповненнями затвердженими наказом №1 Уч від 27.12.2017 та №1 Уч від 03.01.2019).

З метою ведення власної господарської діяльності позивач, у період, який перевірявся, орендував наступні приміщення та об`єкти цивільних прав:

Оренда (на праві суборенди) частини нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Броворського Миколи, 31, загальною площею 100 кв.м. (договір суборенди складського приміщення №10/04-17 від 10.04.2017 укладеного між позивачем та ТОВ Квазар-1 ). Оплата за оренду проведено у повному обсязі.

Оренда приміщень нежитлової виробничої будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Текстильна, 62 площею 191 кв.м - складські приміщення та 28 кв.м - приміщення офісного призначення (договір оренди нежитлових приміщень №01042017 від 01.04.2017 укладений між позивачем та ТОВ Профіт Фінанси ). Оплата за оренду проведено у повному обсязі.

Оренда частини приміщення навісу ангарного типу №5 площею 162,5 кв.м., який розташований за адресою: м. Бровари, вул. Янченка Дмитра, 2. (договір оренди №99 від 01.06.2019 укладений між позивачем та ТОВ Укрхімтесхінвест ). Оплата за оренду проведено у повному обсязі.

Оренда частини приміщення навісу ангарного типу №5 площею 325 кв.м. та офісного приміщення №17 в будівлі літ. Л-2 площею 11,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Бровари, вул. Янченка Дмитра, 2. (договір оренди №105 від 01.12.2019 укладений між позивачем та ТОВ Укрхімтесхінвест ). Оплата за оренду проведено у повному обсязі.

Оренда офісних приміщень 5 поверху, що знаходиться у м. Харкові, вул. Конєва, буд.4 поверх 5. (договір оренди нерухомого майна №12 від 30.12.2016 укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4 ).

Оренда офісних приміщень 5 поверху, що знаходиться у м. Харкові, вул. Конєва, буд. 4 поверх 5. (договір оренди нерухомого майна №3112 від 31.12.2018 укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_4 ).

Також позивачем укладено Договір №223-ЮІ/З від 01.10.2018 укладеного між позивачем та Публічним акціонерним товариством Українська залізниця за яким позивачу надаються послуги, пов`язані з прийомом, відправленням, переадресуванням та переробкою вантажів згідно з переліком видів послуги затвердженого додатком №1 з додатковими угодами та актами приймання-передачі. За вказаним договором також передано в оренду складські приміщення за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6.

Також між позивачем та Публічним Акціонерним товариством Українська залізниця укладено Договір №196-ЮІ/Ш від 26.01.2016 з додатковими угодами та актами приймання-передачі). За вказаним договором позивачу надано право користування частиною складу №2.

Матеріали справи свідчать, що підставою для винесення оскарженого у цій справі податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ по взаємовідносинам з контрагентами-покупцями: ТОВ МАРСАЛ , ТОВ ІЦ ЗАБУДОВНИК , ТОВ УНІКОЙЛ , ТОВ А-БУДРЕМ , ТОВ АСТЕКС ПРОМ , внаслідок чого підприємством занижено інші доходи на суму 12127965 грн (отримання коштів, не пов`язаних з реалізацією товарів) та контрагентами-постачальниками послуг: ТОВ ХОЛЛО Україна , ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС , ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС , внаслідок чого підприємством завищено показники по рядку 2180 Фінансового звіту Інші операційні витрати всього на загальну суму 7305889 грн., на що складені первинні бухгалтерські та фінансово-господарські документи ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ по взаємовідносинам з вищенаведеними підприємствами та містять ознаки підробки, що призвело до донарахувань податку на прибуток за актом перевірки.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що у підприємств ТОВ МАРСАЛ , ТОВ АСТЕКС ПРОМ , ТОВ ІНЖИРІНГОВИЙ ЦЕНТР ЗАБУДОВНИК , ТОВ УНІКОЙЛ , ТОВ А-БУДРЕМ відсутні трудові ресурси на здійснення господарських операцій, що встановлено шляхом аналізу податкової звітності; не підтверджено факт перевезення товару на адресу вказаних підприємств ТОВ МАРСАЛ , ТОВ АСТЕКС ПРОМ , ТОВ ІНЖИРІНГОВИЙ ЦЕНТР ЗАБУДОВНИК , ТОВ УНІКОЙЛ , ТОВ А-БУДРЕМ , що встановлено через ненадання товарно-транспортних накладних до перевірки; відсутнє документальне підтвердження якості і комплектності товару, що поставляється, сертифікатом або паспортом, який посвідчує відповідність названого товару вимогам відповідних стандартів або технічних умов, оскільки не дотримано вимог ч. 2 ст. 662 ЦК України; відсутній подальший рух товарів за номенклатурою, що придбані у ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ ; наявність податкової інформації по контрагентам ТОВ МАРСАЛ , ТОВ АСТЕКС ПРОМ , ТОВ ІНЖИРІНГОВИЙ ЦЕНТР ЗАБУДОВНИК , ТОВ УНІКОЙЛ , ТОВ А-БУДРЕМ .

Досліджуючи господарські відносини позивача з ТОВ Будівельна компанія МАРСАЛ (ЄДРПОУ 41387099), суд встановив наступне.

На підставі замовлень ТОВ Будівельна компанія МАРСАЛ замовляла номенклатуру у зв`язку із чим були виписані податкові накладні №378 від 18.10.2018, №379 від 18.10.2018, №383 від 24.10.2018 на загальну суму 964042,53 грн.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, Позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні №4 від 18.10.2018, №5 від 18.10.2018 та 8 від 24.10.2018.

Усі вказані товари забиралися зі складів позивача (м. Харків, вул. Біологічна, 6) власними силами ТОВ БК Марсал , а тому жодних товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДІНГ не надавалося. Позивач не здійснював навантаження товару, найму транспортного засобу тощо.

Рух товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період січень 2017 по грудень 2020 року.

Розрахунки за куплені товари проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Жодних недоліків форми та змісту документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ БК Марсал не виявлено.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу щодо нереальності господарської операції зроблені на підставі відомостей ЄРПН та на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 11.12.2020 у справі №761/41760/20 щодо надання дозволу на обшук юридичних осіб, у тому числі ТОВ БК Марсал .

Разом з тим, суд зазначає, що ухвала слідчого судді не підпадає під визначення податкової інформації та фактично не може вважатися обставиною, яка звільняє податковий орган від доведення факту неможливості здійснення господарської операції.

Згідно з ч. 6 ст.78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому, до винесення вироку в рамках кримінального провадження, інформація щодо контрагента позивача про наявність зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвал в рамках кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень не може вважатись належним доказом в адміністративному судочинстві.

Про наявність вироків щодо посадових осіб ТОВ БК Марсал в акті перевірки відомості відсутні.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ АСТЕКС ПРОМ (ЄДРПОУ 41469705), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ АСТЕКС ПРОМ , як покупець, було укладено договір поставки №041217 від 04.12.2017. За даним договором позивач зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, кількісні та якісні характеристики, зазначаються у рахунку-фактурах та видаткових накладних.

Згідно п.3 .1 Договору умовами поставки є EXW згідно правил Інкотермс 2010.

На виконання умов Договору позивач продав на адресу покупця товари за видатковими накладними №2684 від 22.12.2017, №2685 від 29.12.2017, №2686 від 29.12.2017, №2688 від 29.12.2017, №4 від 02.01.2018, №46 від 29.01.2018, №181 від 25.04.2018, №238 від 30.05.2018, №343 від 02.08.2018, №386 від 16.11.2018, №3 від 23.01.2019 на загальну суму 9216822,32 грн.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні №146 від 22.12.2017, №189 від 29.12.2017, №190 від 29.12.2017, №191 від 29.12.2017, №1 від 02.01.2018, №46 від 29.01.2018, №39 від 25.04.2018, №51 від 30.05.2018, №11 від 02.08.2018, №2 від 16.11.2018, №3 від 23.01.2019 та №8 від 24.10.2018.

Усі вказані товари забиралися зі складів позивача (м. Харків, вул. Біологічна, 6) власними силами ТОВ АСТЕКС ПРОМ , а тому товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДІНГ не надавалося. Позивач не здійснював навантаження товару, найму транспортного засобу тощо.

Рух товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період січень 2017 по грудень 2020 року.

Розрахунки за куплені товари проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Також між позивачем та ТОВ АСТЕКС ПРОМ відбулася разова господарська операція щодо надання послуг на перевезення вантажу, про що був складений акт надання послуг №226 від 21.05.2019 на загальну суму 5040,00 грн.

За наслідками такої операції були складені ТТН №17 від 06.05.2019, та №20 від 17.05.2019.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, позивачем була складена та зареєстрована податкова накладна №58 від 21.05.2019.

Суд звертає увагу, що жодних недоліків форми та змісту документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ АСТЕКС ПРОМ не виявлено. Усі висновки щодо нереальності господарської операції зроблені на підставі відомостей ЄРПН та на підставі податкової інформації.

Більше того, у вказаній господарській операції позивач є постачальником товару, а тому аналіз відомостей по ЄРПН ТОВ АСТЕКС ПРОМ жодним чином не може свідчити про фіктивність даної конкретної господарської операції, особливо враховуючи той факт, що контролюючим органом не виявлено жодних порушень в ланцюгу постачання таких товарів на адресу позивача.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ ІНЖИРІНГОВИЙ ЦЕНТР ЗАБУДОВНИК (ЄДРПОУ 42581018), суд зазначає наступне.

На підставі замовлень ТОВ ІЦ ЗАБУДОВНИК замовляла номенклатуру у зв`язку із чим була виписана податкова накладна №558 від 22.07.2019 на загальну суму 505158,75 грн.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні №63 від 19.07.2019 та №69 від 22.07.2019.

Усі вказані товари забиралися зі складів позивача (м. Харків, вул. Біологічна, 6) власними силами ТОВ ІЦ ЗАБУДОВНИК , а тому жодних товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДІНГ не надавалося. Позивач не здійснював навантаження товару, найму транспортного засобу тощо.

Рух товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період січень 2017 по грудень 2020 року.

Розрахунки за куплені товари проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Щодо взаємовідносин між Позивачем та ТОВ УНІКОЙЛ (ЄДРПОУ 42013059), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ УНІКОЙЛ було укладено договір №0107-19/1 від 01.07.2019. За даним договором позивач зобов`язується передати у власність покупця товар, повне найменування якого (номенклатура, асортимент), марка, вид, кількісні та якісні характеристики, зазначаються у рахунку-фактурах та видаткових накладних.

Згідно п. 3.1 Договору умовами поставки є EXW згідно правил Інкотермс 2010.

На виконання умов Договору позивач продав на адресу покупця товари за видатковими накладними №544 від 12.07.2019, №682 від 22.08.2019, №725 від 29.08.2019 на загальну суму 1200014,22 грн.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні №50 від 12.07.2019, №77 від 22.08.2019 та №122 від 29.08.2019.

Усі вказані товари забиралися зі складів позивача (м. Харків, вул. Біологічна, 6) власними силами ТОВ УНІКОЙЛ , а тому товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДІНГ не надавалося. Позивач не здійснював навантаження товару, найму транспортного засобу тощо.

Рух товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період січень 2017 по грудень 2020 року.

Розрахунки за куплені товари проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ А-БУДРЕМ (ЄДРПОУ 41914173), суд зазначає наступне.

На підставі замовлень ТОВ А-БУДРЕМ замовляла номенклатуру у зв`язку із чим була виписані податкові накладні №228 від 21.05.2019, №1250 від 13.11.2019, №1571 від 27.12.2019, №112 від 21.01.2020 на загальну суму 241926,84 грн.

На виконання вимог ст. 201 ПК України, позивачем були складені та зареєстровані податкові накладні №60 від 21.05.2019, №№81 від 16.02.2019, №193 від 27.12.2019, №105 від 31.01.2020.

Усі вказані товари забиралися зі складів позивача (м. Харків, вул. Біологічна, 6) власними силами ТОВ А-БУДРЕМ , а тому жодних товарно-транспортних накладних на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДІНГ не надавалося. Позивач не здійснював навантаження товару, найму транспортного засобу тощо.

Рух товару підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 281 за період січень 2017 по грудень 2020 року.

Розрахунки за куплені товари проведено у повному обсязі, заборгованість відсутня.

Суд звертає увагу, що жодних недоліків форми та змісту документів по взаємовідносинам Позивача з ТОВ А-БУДРЕМ не виявлено. Усі висновки щодо нереальності господарської операції зроблені на підставі відомостей ЄРПН та на підставі податкової інформації.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, позивач надав суду документи за якими останній купував (набував право власності) на товари, які у подальшому продавалися вказаним вище покупцям. Такими постачальниками товарів на адресу позивача є ТОВ АСС-ПОЛІГРАФПАК , ТОВ Елефант-М , ТОВ Серена-Груп , ТОВ ВІНДХЕНД ЮКРЕЙН , ТОВ ТОТАЛ ДИРЕКТ .

Таким чином, з матеріалів справи встановлено, що наявні договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, є належними доказами правомірності формування позивачем податку на прибуток по господарським операціям з його контрагентами.

При цьому, в ході проведення перевірки податковим органом не встановлено жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами.

Варто зазначити, що сумнівність господарських операцій позивача обґрунтовується податковим органом виключно інформацією, викладеною в інформаційних базах даних податкового органу. Разом з тим, така інформація не ґрунтується на фактах, які встановлені за результатами документальних перевірок контрагентів позивача, а лише містить припущення податкового органу про неможливість здійснення ними господарської діяльності у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженнями, та, як наслідок, відсутність трудових ресурсів та іншого майна, які економічно необхідні для виконання договорів.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Колегія суддів зазначає, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, неподання чи неналежне подання ними звітності не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем (позивачем), оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Що стосується посилань податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних, варто зазначити, що відсутність товарно-транспортних накладних обумовлено саме умовами контракту (поставки), а саме EXW згідно правил Інкотермс 2010. Вказані умови поставки передбачать, що покупець власними силами забирає товарно-матеріальні цінності на складі у постачальника. Усі умови транспортування, ризики збереження товару покладаються саме на покупця. Позивачем зазначено, що ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ не здійснювало жодних витрат на транспортування товару, найм транспорту чи завантаження-розвантаження товару, а тому наявність товарно-транспортної накладної у такому випадку не вимагається. Більше того, згідно зі ст. 9 Закону №996 Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов`язкові, реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис , або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо документального оформлення використання автомобільного транспорту у діяльності суб`єктів господарювання, то вони описані у Законі України Про автотранспорт . У ст. 48 цього Закону передбачено, що перевезення вантажів має бути документально оформлене товарно-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж.

Таким чином вбачається, що у разі якщо підприємство не здійснювало витрат на перевезення товару, то товарно-транспортна накладна у такому разі взагалі не може вважатися первинним документом для вимог податкового законодавства і як наслідок документом на підтвердження господарської операції.

Щодо податкової інформації на яку посилається контролюючий орган в акті перевірки, варто зазначити, що положеннями ст. 83 ПК України передбачено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення.

Отже, даний перелік є виключним.

Саме тому вбачається, що контролюючий орган не має права ігнорувати який один із вказаних у ст. 83 ПК України джерел інформації та надавати перевагу іншому.

Однак контролюючий орган під час перевірки порушив умови передбачені ст. 83 ПК України та надав перевагу лише податковій інформації і повністю ігноруючи первинні документи, які складені без дефектів форми та змісту, а також судові рішення, яким підтверджується реальність здійснення господарських операцій, у тому числі з контрагентами та у період, який перевірявся контролюючим органом.

Положеннями п.п. 14.1.171 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Відповідно ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Згідно положень ст. 14 Закону України Про інформацію податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України

Положеннями ст. 72 ПК України передбачено вичерпний перелік способи збору податкової інформації. З системного аналізу норм Податкового кодексу України передбачено, що у даному випадку доказами наявності ознак порушення вимог податкового законодавства є контролюючі заходи (акти перевірок та зустрічних звірок).

Водночас, податкова інформація, що наведена в акті контролюючого органу не є результатом проведених перевірок чи зустрічної звірки, адже в самому акті не зазначено на підставі чого та в рамках яких заходів контролю була отримана подібна інформація.

Щодо посилань в акті перевірки на ненадання документів щодо якості товарів, то суд звертає увагу, що вказані посилання взагалі не мають і не можуть мати відношення до податкового законодавства і як наслідок податкових наслідків щодо визнання нереальними господарських операцій.

Так, ні Законом України Про бухгалтерський облік чи фінансову звітність , ні Податковим кодексом України не віднесено документи щодо якості товару до первинних документів бухгалтерського обліку або податкового обліку, документу з яким пов`язується перехід права власності чи виникнення податкових зобов`язань.

У іншому випадку, поставка товару неналежної якості чи такої, що не відповідає вимогам ДСТУ чи іншим критеріям може бути предметом спору саме в рамках господарського судочинства в рамках спору про повернення товару, його заміну тощо.

Але у будь-якому випадку навіть ненадання сертифікату якості чи іншого документу щодо якості товару не може бути свідченням безтоварної операції на чому наполягає відповідач, адже навіть поставка неякісного товару по своїй природі є поставкою і тому у розумінні Податкового кодексу України не може вважатися фіктивною чи безтоварною лише з цих підстав.

Дана позиція цілком узгоджується з позицією викладеній у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 по справі №808/849/17, від 21 грудня 2018 року у справі №805/2030/16-а.

Досліджуючи господарські операції позивача з контрагентами-постачальниками послуг: ТОВ ХОЛЛО Україна , ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС , ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС , суд встановив наступне.

Так, серед порушень, які були виявлені в ході проведення перевірки по вказаним контрагентам, можна узагальнити до наступних: відсутність у підприємств ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ , ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС та ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС трудових ресурсів необхідних для здійснення господарських операцій, що виявлено шляхом аналізу податкової звітності; відсутнє документальне підтвердження придбання послуг, що поставлялося на адресу ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ ; не надано документів на погодження змісту послуг; По підприємству ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС виявлено розбіжність у наданих послугах щодо прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, а саме в частині миття стін, стелі, дверних прорізів і приборів освітлення, адже під час проведення інвентаризації виявлено, що на складі відсутня стеля, а наявна тільки крівля, перегородки між складами виготовлено з сітки-рабиці та в наявності металеві ворота.

Щодо виявлених порушень позивачем зазначено, що в ході проведення перевірки не було встановленого жодного недоліку форми та змісту первинних документів, а також відсутності відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Неточності у заявці на прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, по взаємовідносинам з ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС пов`язані перш за все із узагальненими термінами елементів будівлі, а саме: стеля , стіни та прибори освітлення . Наявність крівлі на складі однозначно підтверджує наявність стелі, на складі були наявні стіни та прибори освітлення. В той же час наявність перегородки із сітки-рабиці не лише не виключає можливість її прибирання, але й у деяких випадках ускладнює подібне прибирання. ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ не зобов`язано і не має можливості перевіряти надійність своїх контрагентів в частині оформлення своїх працівників, виплати їм заробітної плати та відрахування загальнообов`язкових платежів та податків. Наявність потреби у ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ щодо послуг зі складських робіт, пакування та прибирання обумовлено розгалуженою діяльністю підприємства та слідкуванням за своєю діловою репутацією і ексклюзивними вимогами щодо пакування деяких покупців. З приводу цього надавалися детальні письмові пояснення в ході проведення перевірки. Також наголошено, що ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ є суб`єктом приватного права, яке самостійно визначає необхідність понесення тих чи інших витрат у відповідності до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України №318 від 31.12.1999. Так, у відповідності до п. 19 вказаного положення усі витрати пов`язані із пакуванням, стікеруванням товару є витратами на збут, а витрати на прибиранням складів відносяться до інших операційних витрат, які є обов`язковими для підтримання складів і робочого місця в чистоті та в умовах пандемії короновірусу забезпечення санітарних умов праці.

Так, щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ (ЄДРПОУ 34462615), судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ , як виконавець, укладено договір про надання послуг №0107/2019 від 01.07.2019 за яким останній зобов`язувався надати послуги передпродажної підготовки, а саме маркування дверної та віконної фурнітури українського виробництва, з використанням власних матеріалів, згідно замовлень позивача.

У відповідності до п. 1.2 Договору зазначено, що місцем надання послуг є склад Позивача - м. Харків, вулю Біологічна, 6.

Вартість послуги у відповідності до Протоколу погодження ціни складає 1,00 грн. без ПДВ за маркування однієї дверної або віконної фурнітури.

Загальна вартість послуг, що надається за договором складає 3000000,00 грн без ПДВ.

За наслідком виконання умов договору ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ складено звіти про виконані роботи за договором від 03.07.2019, 16.07.2019, 22.07.2019, 30.07.2019, 09.08.2019, 20.08.2019, 30.08.2019, 16.09.2019, 30.09.2019, та між сторонами складено акти наданих послуг №0719 від 31.07.2019, №0819 від 31.08.2019, №3009 від 30.09.2019.

Всього за даним договором було надано послуг на 1110536,00 грн, які оплачені у повному обсязі, що також не заперечувалося контролюючим органом.

Також між позивачем та ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ , як виконавець, було укладено договір про надання послуг №1703/2020 від 17.03.2020 за яким останній зобов`язувався надати послуги зі складської обробки машин та контейнерів з товарами у місцях зберігання замовника, а саме: навантаження, розвантаження, сортування та складування товарів, згідно з встановленою системою зберігання; комплектації фурнітури по замовленням покупців.

Відповідно до п. 1.3 Договору зазначено, що місцем надання послуг є склади позивача - м. Харків, вулю Біологічна, 6 та м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, 2.

Протокол погодження ціни встановлено вартість послуг, які надавалися, а саме: складська обробка машин з товарами - 2000,00 грн за послугу; складська обробка контейнерів з товарами - 3000,00 грн за послугу; комплектація фурнітури по замовленням покупців - 1,00 грн за 1 штуку укомплектованого товару.

За наслідком виконання умов договору ТОВ ХОЛЛО УКРАЇНИ складено звіти про виконані роботи за договором звіти №1 та №2 від 01.04.2020, звіт №3 від 30.04.2020, звіт №4 від 30.04.2020, звіт №5 від 31.05.2020, звіт №6 від 31.05.2020, звіт №7 від 30.06.2020, звіт №8 від 30.06.2020, та між сторонами складено акти наданих послуг №0104-20 від 01.04.2020, №3004-20 від 30.04.2020, №3105-20 від 31.05.2020, №3006-20 від 30.06.2020.

Всього за даним договором було надано послуг на 884653,00 грн, які оплачені у повному обсязі, що також не заперечувалося контролюючим органом.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН (ЄДРПОУ 43710491), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , як виконавцем, було укладено договір про надання послуг №3006 від 17.07.2020 за яким останній зобов`язується за завданням замовника надати послуги генерального прибирання нежитлових офісних та складських приміщень.

У відповідності до п. 1.2 Договору адреси офісних приміщень, в яких надаються послуги з прибирання: м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, буд. 2; м. Харків, вул. Конєва буд. 4.

У відповідності до п.1. 3 Договору адреси складських приміщень, в яких надаються послуги з прибирання: м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, буд. 2; м. Харків, вул. Біологічна, 6.

Також п. 1.4 договору погоджено загальний перелік послуг з генерального прибирання, а саме: миття вікон; миття та дезінфекція підлоги; миття стін, стель та приборів освітлення; миття та дезінфекція меблів; миття та дезінфекція дверей та дверних прорізів.

На виконання умов Договору позивачем надавалися заявки №1 від 17.07.2020, №2 від 17.07.2020, №3 від 17.07.2020, №4 від 17.07.2020, №5 від 18.09.2020, №6 від 18.09.2020.

Після проведення прибирання та фактичного надання послуг між сторонами укладено акти наданих послуг №2407 від 24.07.2020, №3107-3 від 31.07.2020, №3009 від 30.09.2020.

У позивача станом на березень 2021 року виникла заборгованість щодо оплати наданих послуг у розмірі 500235,00 грн у зв`язку із чим позивач отримав від ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН листа з вимогою оплатити заборгованість на ТОВ РОЯЛ МОНОЛІТ у зв`язку із укладенням договору відступлення права вимоги №1503/1ув від 15.03.2021.

Розрахунки не проведено, наявна кредиторська заборгованість.

Також, між позивачем та ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН , як виконавцем, укладено договір про надання послуг №107 від 17.07.2020 за яким останній зобов`язується з використанням власних матеріалів, надати послуги з передпродажної підготовки товарів, а саме: стікеровки товарів; комплектації фурнітури по замовленню покупця.

У відповідності до умов п. 1.3 Договору місцем надання послуг є склади розташовані за адресою м. Харків, вул. Біологічна, 6 та м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, 2.

Протоколом погодження ціни затверджено вартість наданих послуг, а саме: стікеровка товарів - 1,03 грн за штуку; комплектація фурнітури по замовленням покупців - 1,30 грн за штуку.

За наслідком виконання умов договору ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН складено звіти про виконані роботи за договором звіти №1 від 31.07.2020, №2 від 31.07.2020, №3 від 31.07.2020, №4 від 31.07.2020р, №5 від 31.08.2020, №6 від 31.08.2020, №7 від 31.08.2020, №8 від 31.08.2020, №9 від 30.09.2020, №10 від 30.09.2020, №11 від 30.09.2020, №12 від 30.09.2020, та між сторонами складено акти наданих послуг №3107-2 від 31.07.2020, №3108 від 31.08.2020, №3009 від 20.09.2020.

У позивача станом на березень 2021 року виникла заборгованість щодо оплати наданих послуг у розмірі 3267965,35 грн у зв`язку із чим позивач отримав від ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН листа з вимогою оплатити заборгованість на ТОВ РОЯЛ МОНОЛІТ у зв`язку із укладенням договору відступлення права вимоги №1503/1ув від 15.03.2021.

Розрахунки не проведено, наявна кредиторська заборгованість.

В акті перевірки контролюючий орган фактично зводить усі порушення до невиконання ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН своїх зобов`язань щодо подання звітності, оплати праці працівників, відсутніх відомостей про власні чи орендовані основні засоби.

З цього приводу суд зазначає, що позивач не може нести відповідальність за ненадання будь-якої звітності його контрагентом та несплати (не нарахування) доходу своїм чи найманим працівникам. Більше того, форма 1-ДФ на яку посилається контролюючий орган не охоплює оплати праці працівників за цивільно-правовим договором, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом відсутності у ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН трудових ресурсів.

Більше того, в акті перевірки на стор. 58-59 наявні посилання на проведення інвентаризації на складі на станції Харків-Ліски, який знаходиться на території вантажного терміналу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6, в ході якої виявлено, що на вищевказаному складі не могло здійснюватися миття стін, стелі, дверних прорізів, приборів освітлення, як зазначено в заявках на послуги генерального прибирання, так як на даному складі стеля відсутня, а в наявності металеві ворота для під`їзду автомобільного та залізничного транспорту.

Судом встановлено, що прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6 здійснювалося за заявками №3 від 17.07.2020 та №6 від 18.09.2020 та надання послуг також заактовано актом надання послуг №3107-3 від 31.07.2020 та актом №3009 від 30.09.2020. Сума такого прибирання складає 225000,00 грн без ПДВ.

Разом з тим, контролюючий орган не висловив жодних недоліків по іншим об`єктам прибирання.

Більше того, представником позивача зазначено, що неточності у заявці на прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, по взаємовідносинам з ТОВ ЕКОДОРДИЗАЙН пов`язані перш за все із узагальненими термінами елементів будівлі, а саме: стеля , стіни та прибори освітлення . Наявність крівлі на складі однозначно підтверджує наявність стелі, на складі були наявні стіни та прибори освітлення. В той же час наявність перегородки із сітки-рабиці не лише не виключає можливість її прибирання, але й у деяких випадках ускладнює подібне прибирання.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС (ЄДРПОУ 42920565), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС , як виконавцем, було укладено договір про надання послуг з передпродажної підготовки товарів №2909 від 29.09.2020 за яким останній зобов`язується надати послуги з передпродажної підготовки - пакування палет з товарами у пакувальну плівку, з використанням матеріалів замовника.

На виконання умов договору між сторонами було підписано акти надання послуг №8-2 від 08.10.2020, №15-1 від 15.10.2020, №22-1 від 22.10.2020, №29-1 від 29.10.2020, №05-3 від 05.11.2020, №12-1 від 12.11.2020, №24-2 від 24.11.2020, №08-1 від 08.12.2020, №15-3 від 15.12.2020.

Розрахунки по даному договору проведено у повному обсязі.

В акті перевірки контролюючий орган фактично зводить усі порушення до невиконання ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС своїх зобов`язань щодо подання звітності, оплати праці працівників, відсутніх відомостей про власні чи орендовані основні засоби та відсутність на момент здійснення господарських операцій банківських рахунків.

З цього приводу суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за ненадання будь-якої звітності його контрагентом та несплати (не нарахування) доходу своїм чи найманим працівникам. Більше того, форма 1-ДФ на яку посилається контролюючий орган не охоплює оплати праці працівників за цивільно-правовим договором, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом відсутності у ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС трудових ресурсів.

Також не відомо чим обґрунтовується посилання контролюючого органу на відсутність банківських рахунків у ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС , адже під час укладання договорів та актів наданих послуг ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС вказувала свої банківські реквізити, також Позивач здійснював платежі за наданні послуги у безготівковій формі на банківські рахунки ТОВ ЛОЯЛЬТІ-СЕРВІС .

Таким чином вбачається, що висновки акту перевірки щодо взаємовідносин із вказаним контрагентом ґрунтуються на припущеннях контролюючого органу.

Щодо взаємовідносин між позивачем та ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС (ЄДРПОУ 42655042), суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС , як виконавцем, було укладено договір про надання послуг з генерального прибирання нежитлових приміщень №б/н від 01.10.2020 за яким останній зобов`язується надати послуги генерального прибирання нежитлових складських приміщень.

У відповідності до п. 1.2 Договору адреси складських приміщень, в яких надаються послуги з прибирання: м. Бровари, вул. Дмитра Янченка, буд. 2; м. Харків, вул. Біологічна, 6.

Також п. 1.4 договору погоджено загальний перелік послуг з генерального прибирання, а саме: миття вікон; миття та дезінфекція підлоги; миття стін, стель та приборів освітлення; миття та дезінфекція меблів; миття та дезінфекція дверей та дверних прорізів.

На виконання умов договору складені на підписані акти надання послуг №б/н від 31.10.2020, №б/н від 30.11.2020 №б/н від 31.12.2020.

Розрахунки за вказані операції не проведені, наявна заборгованість 562500,00 грн.

В акті перевірки контролюючий орган фактично зводить усі порушення до невиконання ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС своїх зобов`язань щодо подання звітності, оплати праці працівників, відсутніх відомостей про власні чи орендовані основні засоби.

З цього приводу суд наголошує, що позивач не може нести відповідальність за ненадання будь-якої звітності його контрагентом та несплати (не нарахування) доходу своїм чи найманим працівникам. Більше того, форма 1-ДФ на яку посилається контролюючий орган не охоплює оплати праці працівників за цивільно-правовим договором, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом відсутності у ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС трудових ресурсів.

Більше того, в акті перевірки на стор. 66-68 наявні посилання на проведення інвентаризації на складі на станції Харків-Ліски, який знаходиться на території вантажного терміналу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6, в ході якої виявлено, що на вищевказаному складі не могло здійснюватися миття стін, стелі, дверних прорізів, приборів освітлення, як зазначено в заявках на послуги генерального прибирання, так як на даному складі стеля відсутня, а в наявності металеві ворота для під`їзду автомобільного та залізничного транспорту.

Позивачем зазначено, що прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6 здійснювалося, про що складено акти б/н від 31.10.2020, №б/н від 30.11.2020, №б/н від 31.12.2020. Сума такого прибирання складає 270000,00 грн без ПДВ.

Разом з тим, контролюючий орган не висловив жодних недоліків по іншим об`єктам прибирання.

Більше того, слід звернути увагу, що неточності у заявці на прибирання складу за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, буд. 6, по взаємовідносинам з ТОВ АСТРА БУД ПЛЮС пов`язані перш за все із узагальненими термінами елементів будівлі, а саме: стеля , стіни та прибори освітлення . Наявність крівлі на складі однозначно підтверджує наявність стелі, на складі були наявні стіни та прибори освітлення. В той же час наявність перегородки із сітки-рабиці не лише не виключає можливість її прибирання, але й у деяких випадках ускладнює подібне прибирання.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку, колегія суддів вважає, що останні складені за результатом фактично проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами, з дотриманням положень Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , містять достатні дані про зміст господарських операцій, їх учасників та підтверджують реальність здійснення таких операцій.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат чи податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, під час перевірки було використано лише дані систем автоматизованого співставлення податкових даних та податкову інформацію, при цьому не надано належну оцінку первинній документації щодо господарських взаємовідносин позивача з контрагентами. Тобто висновки акту перевірки зроблені відповідачем передчасно та на підставі припущень відповідача, а не на підставі доказів, які можуть бути використані у відповідності до чинного законодавства.

При цьому, колегія суддів вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом". Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами в розумінні положень статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, доводи, що наведені в акті перевірки не є достатніми для притягнення позивача до фінансової відповідальності, оскільки не є належними та допустимими доказами порушення позивачем приписів податкового законодавства.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.06.2021 № 00105310702.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач, вказуючи на безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, суб`єктивний та оціночний характер доводів, якими це підтверджується, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване повідомлення-рішення від 09.06.2021 № 00105310702 підлягає скасуванню, а позовні вимоги ТОВ АСТЕКС ТРЕЙДИНГ - задоволенню.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2021 по справі № 520/11541/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді В.Б. Русанова Т.С. Перцова Повний текст постанови складено 26.01.2022 року