Постанова

від 13.01.2022 по справі 910/14645/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2022 р. Справа№ 910/14645/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Барсук М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Овчинніковій Я.Д.

за участю представників сторін:

від позивача: Колядинська А.Ю.;

від відповідача: не з`явився;

вільний слухач: Оскольський А.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №910/14645/21 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Служби зовнішньої розвідки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т"

про стягнення 639 394,52 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та хід розгляду справи у суді першої інстанції

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 639 394,52 грн.

13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Служби зовнішньої розвідки України про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.12.2020 до договору від 02.07.2020 №16/1/7-2 та стягнення з Служби зовнішньої розвідки України 46 797,83 грн. заборгованості за договором, 320 000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року повернуто зустрічну позовну заяву.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, а тому вони не є взаємопов`язаними.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі №910/14645/21 та направити справу до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга мотивована тим, що під час винесення оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не врахував, що первісний та зустрічний позови безпосередньо пов`язані з договором про розроблення проектної документації № 16/1/7-2 від 02.07.2020 і стосуються питань його виконання тлумачення та дійсності, зокрема додаткової угоди № 1 від 31.12.2020, а тому справи доцільно розглянути разом через виникнення спору з одних правовідносин, та обґрунтування обох позовів спільними доказами. Апелянт також зазначив, що первісний позов обґрунтований неналежним виконанням договору ТОВ Київпроект-Т , а зустрічний позов - порушенням договору Службою зовнішньої розвідки України шляхом висування вимог понад технічне завдання та перешкоджання у виконанні робіт, що пов`язане з вимогами за первісним позовом.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/14645/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Барсук М. А. - головуюча суддя; судді - Пономаренко Є.Ю., Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.11.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду на 07.12.2021.

07.12.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.12.2021.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/6447/21, у зв`язку з перебуванням судді Руденко М.А. у відпустці, відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/14645/21.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі №910/14645/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Барсук М.А., судді: Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі №910/14645/21 та призначено до розгляду на 13.01.2022.

Позиції представників сторін

10.12.2021 через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив проти доводів та вимог апелянта, просив оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Явка представників сторін

Представник відповідача у судове засідання 13.01.2022 не з`явився, однак 12.01.2022 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Подане клопотання обґрунтоване тим, що представник відповідача у період з 13.01.2022 по 18.01.2022 перебуває у щорічній оплачуваній відпустці, а тому причини неявки представника є поважними.

13.01.2022 колегія суддів ухвалила у задоволені клопотання про відкладення розгляду справи відмовити з наступних підстав.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Неявка у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи у судовому засіданні.

В матеріалах справи наявні відомості про належне повідомлення сторін про дату, час і місце судового засідання. Крім того, заявником у клопотанні підтверджено обізнаність про розгляд апеляційної скарги 13.01.2022.

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідача обставини в обґрунтування причин неявки представника у судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, адже не є об`єктивно непереборними. Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні інших представників, яким доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді відповідно до вимог процесуального закону.

В клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі представника відповідача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, явка сторін не визнавалася обов`язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Північний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 13.01.2022 за відсутності представника відповідача.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Служби зовнішньої розвідки України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 639 394,52 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між сторонами укладено договір №16/1/7-2 від 02.07.2020 року. У зв`язку з простроченням виконання зобов`язання підрядником щодо виконання робіт за завданням замовником на 109 днів (з 11.09.2020 по 28.12.2020) позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 600 810,37 грн. та штраф в розмірі 38 584,15 грн.

13.10.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" звернулось до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Служби зовнішньої розвідки України про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 31.12.2020 до договору від 02.07.2020 №16/1/7-2 та стягнення з Служби зовнішньої розвідки України 46 797,83 грн. заборгованості за договором, 320 000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

В обґрунтування зустрічного позову відповідач зазначив, що внесення змін до договору №16/1/7-2 від 02.07.2020 на підставі додаткової угоди № 1 від 31.12.2020, зобов`язання за яким вже припинилися, не може бути спрямоване на реальне настання правових наслідків, так як цивільне законодавство не передбачає можливості відновлення вже припинено зобов`язання, а тому така додаткова угода підлягає визнанню недійсною. У зв`язку з недійсністю додаткової угоди, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 46 797,83 грн. вартості виконаних робіт. Крім того, відповідач зазначає, що ним були виконані роботи понад технічне завдання у зв`язку з висуванням позивачем додаткових робіт, не передбачених договором №16/1/7-2 від 02.07.2020, у зв`язку з чим з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 320 000,00 грн. вартості безпідставно набутого майна.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що підстави та предмет позову за первісним позовом та за зустрічним позовом є різними, первісні та зустрічні позовні вимоги ґрунтуються на різних правових підставах, а тому вони не є взаємопов`язаними.

Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164 172, 173 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Слід зазначити, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому:

- обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись;

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 922/1469/18.

Крім того, колегія суддів відзначає, що зважаючи на положення частини другої статті 180 ГПК України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов`язаності, а й доцільності їх спільного розгляду (близька за змістом правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 у справі № 910/2987/18 (провадження №12-24гс19).

Взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Згідно з постановами Верховного Суду від 17.05.2021 у справі №910/18778/20, від 22.04.2019 у справі №914/2236/18 конструкція ч.2 ст.180 ГПК вказує на її імперативність, тобто суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.

У постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №908/1688/20 вказано, що зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Зустрічний позов повинен бути взаємно пов`язаний з первісним. Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову.

Отже, взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів та доцільність їх спільного розгляду може виявлятись у такому:

- повністю чи частково співпадають підстави обох позовів (фактичні обставини); при цьому правові підстави цих позовів можуть бути різними;

- для підтвердження підстав позову сторонами (позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним) надані переважно або частково одні ті самі докази;

- вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись (при цьому предмети та підстави таких позовів можуть бути не пов`язаними, доцільність розгляду в одному провадженні спрямована на процесуальну економію, уникнення процедури примусового виконання одночасно двох судових рішень);

- задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову;

- спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору/спорів між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про розроблення проектної документації № 16/1/7-2 від 02.07.2020, обидва позови безпосередньо пов`язані з цим договором та стосуються питань виконання, тлумачення та дійсності його умов. В обґрунтування як первісного, так і зустрічного позову сторони посилаються на однакові докази.

Таким чином, обидва позови взаємопов`язані, тобто вони виникають з одних правовідносин, які виникли між сторонами.

Колегія суддів погоджується з доводами відповідача, що задоволення зустрічного позову може вплинути на розрахунок заборгованості первісного позову та може бути підставою для проведення зустрічного зарахування присуджених сум на підставі ч. 11 ст. 238 ГПК України, що вказує на доцільність спільного розгляду обох позовів в одному провадженні.

А тому висновок суду першої інстанції, що зустрічна позовна заява не пов`язана з розглядом первісного позову, здійснений судом першої інстанції з порушенням вимог частини другої статті 180 ГПК України та без врахування вказаних вище правових позицій Верховного Суду щодо взаємопов`язаності зустрічного та первісного позовів та доцільності їх спільного розгляду.

Слід зазначити, що в силу приписів частини третьої статті 2 ГПК України рівність учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність є одними з основних засад господарського судочинства. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до норм чинного ГПК України відповідач наділений правом пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, яким він у даному випадку скористався.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Мельник проти України" ("Melnyk v. Ukraine" заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Вказане вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.09.2021 у справі № 910/6070/21.

Доводи позивача стосовно того, що суд першої інстанції правомірно повернув зустрічну позовну заяву, зокрема, з підстав порушення норм ст.ст. 164, 180 ГПК України, а саме через ненадання доказів направлення зустрічної позовної заяви та доданих до неї документів позивачу та доказів сплати судового збору, колегія суддів відхиляє, оскільки в силу вимог ч . 5 ст. 180 ГПК України до зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною четвертою цієї статті (невідповідність вимогам статей 162, 164, 172, 173 ГПК України) застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, які передбачають підстави залишення зустрічної позовної заяви без руху та надання часу заявнику для усунення зазначених в ухвалі недоліків, а не повернення зустрічної позовної заяви.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Частиною 3 ст. 271 ГПК України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

З огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали було невірно застосовано норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 підлягає скасуванню, а справа № 910/14645/21 - передачі до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання щодо питання про можливість прийняття до розгляду зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен бути здійснений судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 280, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі № 910/14645/21 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.10.2021 року у справі № 910/14645/21 скасувати.

3. Матеріали справи № 910/14645/21 передати до господарського суду міста Києва для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про можливість прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект-Т" та об`єднання її в одне провадження з первісним позовом.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 07.02.2022 у зв`язку з перебуванням Барсук М.А. та Пономаренка Є.Ю. на лікарняних.

Головуючий суддя М.А. Барсук

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна