Рішення

від 01.02.2022 по справі 908/3431/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/180/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2022 Справа № 908/3431/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, за участю секретарі судового засідання Кабак І.Ю. розглянувши матеріали

за позовом Керівника Бердянської окружної прокуратури, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Перемоги, 4 в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, 01135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14 в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, 69083, м. Запоріжжя, вул. Вінтера, 22а

до відповідача Приватного підприємства «Молжитлобуд» , 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Морська (Мазіна), 65/97

про стягнення коштів

без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору

26.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Бердянської окружної прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства «Молжитлобуд» , Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 5409,76 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2021, справу № 908/3431/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 30.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3431/21. Присвоєно справі номер провадження № 15/180/21. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказує, що така необхідність зумовлена невжиттям Державною службою України з безпеки на транспорті жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень. При цьому, Держслужба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і яка реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт, згідно якого порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень, транспортний засіб належить на праві власності ПП Молжитлобуд . Цього ж дня, відповідачу зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 238,95 євро.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.12.2021 у справі № 908/3431/21 відповідачу запропоновано у строк не пізніше 30.12.2021 подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, позивачу запропоновано у строк не пізніше 13.01.2022 подати письмову відповідь щодо відзиву на позовну заяву, оформлену згідно з вимогами ст. 166 ГПК України, а також запропоновано відповідачу у строк не пізніше 01.02.2022 подати заперечення на відповідь на відзив, оформлені відповідно до ст. 167 ГПК України.

10.12.2021 від відповідача до Господарського суду Запорізької області надійшов відзив № 51 від 08.12.2021, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на те, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 по справі № 280/4153/21 було визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225226 від 29.12.2020 на суму 17 000,00 грн. Підставою для скасування спірної постанови став той факт, що працівниками Укртрансбезпеки не була врахована похибка вагів у 2% (таблиця 4 Настанови з експлуатації ваг - границі допустимої похибки для маси транспортного засобу під час зважування у русі). Крім того, вбачається, що позивачем новий розрахунок плати за проїзд не складався

та уточнена сума не розраховувалась. Також, прокурор не мав повноважень самостійно визначати плату за проїзд без складення відповідного розрахунку.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 30.12.2021 сплив тридцяти денний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 01.02.2022.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

30.11.2020 уповноваженою особою Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезбеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.

На підставі направлення на рейдову перевірку від 30.11.2020 № 010253 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезбеки з 30.11.2020 до 04.12.2020 на ділянці дороги м. Запоріжжя, Запорізький район, 467 км а/д Н-08, 474 км. а/д Н-08, 264 км а/д М-18, 405 км а/д М-18 проведено рейдову перевірку транспортних засобів, у тому числі 30.11.2020 об 16 год. 02 хв. транспортного засобу марки О АР, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 .

За фактом перевірки вищевказаного автомобіля з напівпричепом посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.11.2020 № 242117 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 038843 від 30.11.2020.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , транспортний засіб марки БАР, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 належать на праві власності ПП Молжитлобуд .

На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно товарно-транспортної накладної № 1453 від 30.11.2020 та нарахована плата за проїзд у розмірі 238,95 євро.

Крім того, Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225226 від 29.12.2020, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт на 1111 Молжитлобуд накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.

Згідно із листом Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 3399/3.1/23-21 від 29.06.2021 надано інформацію про те, що ПП Молжитлобуд у добровільному порядку адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн, не сплачено.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі, обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, гак і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист крав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні; функції у спірних правовідносинах.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позором іншої особи. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 53 ГПК України передбачено, що у разі відкриття провадження, за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надано, у тому числі, заступникам керівників місцевих прокуратур.

Відповідно до абз. 4 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» , утворено Державну службу України з безпеки на транспорті (правонаступник Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки), реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Згідно з п. п. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користуванні, а також здійснює нарахування, вживає заходів щодо стишення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередній), через утворені в установленому порядку територіальні органи, та Держспецтрансслужбу.

Таким чином, Укртрансбезпека як урядовий орган державного управління по контролю на автомобільному транспорті, реалізуючи повноваження щодо габаритно - вагового контролю та нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, є суб`єктом владних повноважень, оскільки здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пунктом 1.1 Положення про територіальні органи Державної служби Україну з безпеки на транспорті утворених відповідно до наказу Державної служби України з безпеки на транспорті від 09.09.2020 № 340 «Про упорядкування структури Укртрансбезпеки» утворені міжрегіональні органи Державної служби з безпеки на транспорті, повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць. Повноваження Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки поширюються на територію Дніпропетровської і Запорізької областей (п 1.8).

Відповідно до п. 3.17 Положення про територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління відповідно до покладених на нього завдань у межах повноважень здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно- вагового контролю.

Зважаючи на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті (правонаступник Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки), уповноваженим державною здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Приписами п. 41 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вігові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 встановлено, що дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку. За таких обставин визначена плата за проїзд, не оскаржена в установленому порядку та не сплачена перевізником - власником транспортного засобу у встановлені чинним законодавством строки, що підтверджується наданою Управлінням Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області (Придніпровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки) інформацією. Таким чином, ухилення від сплати коштів за проїзд призводить до ненадходження грошових коштів до Державного бюджету України.

Беручи до уваги норми Закону України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.

За наведених обставин, суд доходить висновку, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України Про автомобільний транспорт, відповідно до ч. 12 ст. 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 48 Закон України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Статтею 33 Закону України Про автомобільні дороги визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 ст. 29 Закону України Про дорожній рух передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 (Порядок №879), пунктом 3 якого встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з підпунктом 3 п. 2 Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306 (Правила №1306). При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 %.

Пунктом 22.5 Правил № 1306 передбачено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Згідно з п. 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Також пунктами 26, 27 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.

Відповідно до пункту 28 Порядку № 879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту визначено пунктом 30 Порядку № 879, відповідно до якого плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 км проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 км проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 км проїзду; В - відстань перевезення, км. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 м.

Відповідно до п. 31-1 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 % - у подвійному розмірі; на 10 - 40 % - у потрійному розмірі; більше як на 40 % - у п`ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник.

У розділі 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, перевізником визначено фізичну або юридичну особу - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до залученої до матеріалів справи копії рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі №280/4153/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов Приватного підприємства Молжитлобуд до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225226 від 29.12.2020 на суму 17 000,00 грн.

У вказаному рішенні судом установлено, що відповідно до довідки № 038843 від 30.11.2020 про результати габаритно-вагового контролю, загальна маса транспортного засобу ПП Молжитлобуд склала 27830 кг. Навантаження на другу вісь склало 12320 кг.

Навантаження кожної окремої -1, 3, 4, 5, 6 вісі не перевищують 11 тон, тобто перебувають у межах норми. Вказані показники підтверджуються також і талоном про зважування № 333 від 30.11.2020.

Оскільки інші параметри знаходяться у межах норми, вбачається що порушення полягає у перевищенні навантаження на другу вісь - 12320 кг.

Зважування відбувалось на вагах автомобільних 20ВА-Д-2-1WWS-0,9.

У таблиці 4 Настанови з експлуатації ваг вказані границі допустимої похибки для маси транспортного засобу під час зважування у русі. Під час експлуатації похибка складає ± 2,00%.

В даному випадку похибка вагів складає 2% від 12320 кг: 246,4 кг. Тобто реальне значення навантаження на вісь перебуває у межах 12320,00 ± 246,4 кг. (від 12073,6 кг до 12566,4 кг).

Суд зазначив, що у Законі України Про автомобільний транспорт законодавець розмежував відповідальність перевізників за перевищення габаритних параметрів в залежності від максимально допустимої ваги, в даному випадку 11 тон. (11000 кг) до ПП Молжитлобуд застосовано відповідальність за перевищення навантаження на вісь від 10% до 20% від максимально допустимих 11000 кг, що складає відповідно від 1100 кг до 2200 кг.

Тобто відповідальність передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт може бути застосована коли навантаження на вісь знаходиться у проміжку від: 12200 кг(11000+1100) до 13200 кг.

Отже, фактичне навантаження на вісь з урахуванням похибки вагів -12073,60 кг не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт (12200 кг).

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, вказане рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Підставою для застосування такого заходу цивільно-правової відповідальності, як відкшодування шкоди є: вина, шкода, причинний зв`язок, протиправність поведінки.

Причинний зв`язок полягає у недотриманні перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом, що завдало державі шкоди (пошкодження дорожнього покриття).

Зі змісту позову слідує, що прокурор самостійно здійснив розрахунок плати за проїзд, використавши формулу наведену законодавцем.

Однак, як зазначено вище, єдиним уповноваженим органом, який має право здійснювати нарахування плати за проїзд є Укртрансбезпека, а саме, її працівники під час здійснення перевірки.

Самостійне складання розрахунку загального розміру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування не передбачено чинним законодавством.

Підставою для сплати суми плати за проїзд є відповідний розрахунок, який направляється на адресу автомобільного перевізника.

Абзацом 3 п. 31-1 Порядку № 879 визначено, що перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Однак, доказів складення розрахунку плати за проїзд, який би враховував похибку вагів та висновки Запорізького окружного адміністративного суду, зокрема на суму 5409,76 грн не надано. Таким чином вбачається, що позивач не складав, не направляв, не ознайомлював ПП Молжитлобуд з новим розрахунком плати за проїзд, та не пропонував добровільно сплатити його у 30-денний строк у відповідності до приписів п. 31-1 Порядку № 879.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи № 908/3431/21 щодо відсутності порушення з боку перевізника, відсутні підстави для стягнення плати за проїзд, заявленої прокуратурою та позивачем у даній справі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.02.2022.

Суддя І. С. Горохов