ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.02.2023 року м.Дніпро Справа № 908/3431/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Березкіної О.В., Дарміна М.О..
розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі №908/3431/21
за позовом керівника Бердянської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя
до Приватного підприємства "Молжитлобуд", м. Запоріжжя
про стягнення 5409,76 грн.,
ВСТАНОВИВ:
26.11.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Керівника Бердянської окружної прокуратури, Запорізька область, м. Бердянськ в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, м. Запоріжжя до відповідача Приватного підприємства Молжитлобуд, Запорізька область, м. Бердянськ про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом в розмірі 5409,76 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі №908/3431/21 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд виходив з того, що зі змісту позову слідує, що прокурор самостійно здійснив розрахунок плати за проїзд, використавши формулу наведену законодавцем, однак, єдиним уповноваженим органом, який має право здійснювати нарахування плати за проїзд є Укртрансбезпека, а саме, її працівники під час здійснення перевірки. Господарський суд вказав, що доказів складення розрахунку плати за проїзд, який би враховував похибку вагів та висновки Запорізького окружного адміністративного суду, зокрема на суму 5409,76 грн не надано, відтак позивач не складав, не направляв, не ознайомлював ПП «Молжитлобуд» з новим розрахунком плати за проїзд, та не пропонував добровільно сплатити його у 30-денний строк у відповідності до приписів п. 31-1 Порядку № 879.
Не погодившись з рішенням суду, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- суд першої інстанції послався на висновки Запорізького окружного адміністративного суду, викладені у рішенні від 26.08.2021 у справі №280/4153/21, відповідно до яких необхідно враховувати похибку вагового обладнання, фактичне навантаження на вісь складає 12 073,60 кг та не перевищує 10 %, між тим, вказана обставина була взята до уваги прокурором у позові щодо стягнення з ПП «Молжитлобуд» плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом., так, незважаючи на те, що Придніпровським міжрегіональним управління Укртрансбезпеки було розраховано відповідний розмір збитків автодорожньому господарству на рівні 8 114,64 грн (від встановленої під час габаритно-вагового контролю маси 12 320 кг), прокурор просив стягнути з автоперевізника 5 409,76 грн (від вирахуваної у справі № 280/4153/21 маси 12 073,60 кг);
- суд першої інстанції прийшов до помилкових висновків про відсутність у будь-якого іншого органу влади, окрім як у Укртрансбезпеки визначати розмір стягуваних збитків, завданих автоперевізником внаслідок перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень. Фактично позиція суду зводиться до необхідності складення цим органом нового розрахунку в разі наявності у ньому помилок;
- сам факт здійснення органами Укртрансбезпеки розрахунку плати за проїзд не призводить до набуття відповідним документом статусу рішення суб`єкта владних повноважень та, відповідно, необхідності його оновлення у разі допущення помилок при складенні. За своєю природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є сумою відшкодування матеріальних збитків. Відповідно, як вид цивільно-правової відповідальності, його розмір доводиться у судовому порядку та може коригуватись з урахуванням доведення його складових: вини, шкоди, причинного зв`язку, протиправності поведінки;
- сума стягуваної плати за проїзд не може залежати від наявності належно складеного органами Укртрансбезпеки розрахунку, а доводиться у судовому порядку з урахуванням наданих сторонами доказів.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 18.04.2022 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №908/3431/21. Ухвалено розглянути апеляційну скаргу у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2020 уповноваженою особою Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезбеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів.
На підставі направлення на рейдову перевірку від 30.11.2020 № 010253 посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезбеки з 30.11.2020 до 04.12.2020 на ділянці дороги м. Запоріжжя, Запорізький район, 467 км а/д Н-08, 474 км. а/д Н-08, 264 км а/д М-18, 405 км а/д М-18 проведено рейдову перевірку транспортних засобів, у тому числі 30.11.2020 об 16 год. 02 хв. транспортного засобу марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 .
За фактом перевірки вищевказаного автомобіля з напівпричепом посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.11.2020 № 242117 та довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 038843 від 30.11.2020.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 та НОМЕР_4 , транспортний засіб марки DAF, номерний знак НОМЕР_1 з напівпричепом МАЗ, номерний знак НОМЕР_2 належать на праві власності ПП «Молжитлобуд».
На підставі складених у ході здійснення габаритно-вагового контролю матеріалів посадовими особами Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно товарно-транспортної накладної № 1453 від 30.11.2020 та нарахована плата за проїзд у розмірі 238,95 євро.
Крім того, Придніпровським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 225226 від 29.12.2020, якою за порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» на 1111 «Молжитлобуд» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн.
Згідно із листом Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 3399/3.1/23-21 від 29.06.2021 надано інформацію про те, що ПП «Молжитлобуд» у добровільному порядку адміністративно-господарський штраф у розмірі 17 000,00 грн, не сплачено.
Водночас, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.08.2021 у справі №280/4153/21 адміністративний позов Приватного підприємства «Молжитлобуд» до Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225226 від 29.12.2020 на суму 17 000,00 грн.
У вказаному рішенні судом встановлено, що відповідно до довідки №038843 від 30.11.2020 про результати габаритно-вагового контролю, загальна маса транспортного засобу ПП «Молжитлобуд» склала 27830 кг. Навантаження на другу вісь склало 12320 кг.
Навантаження кожної окремої -1, 3, 4, 5, 6 вісі не перевищують 11 тон, тобто перебувають у межах норми. Вказані показники підтверджуються також і талоном про зважування № 333 від 30.11.2020.
Оскільки інші параметри знаходяться у межах норми, вбачається що порушення полягає у перевищенні навантаження на другу вісь - 12320 кг.
Зважування відбувалось на вагах автомобільних 20ВА-Д-2-1WWS-0,9.
У таблиці 4 Настанови з експлуатації ваг вказані границі допустимої похибки для маси транспортного засобу під час зважування у русі. Під час експлуатації похибка складає ± 2,00%.
В даному випадку похибка вагів складає 2% від 12320 кг: 246,4 кг. Тобто реальне значення навантаження на вісь перебуває у межах 12320,00 ± 246,4 кг. (від 12073,6 кг до 12566,4 кг).
Суд зазначив, що у Законі України «Про автомобільний транспорт» законодавець розмежував відповідальність перевізників за перевищення габаритних параметрів в залежності від максимально допустимої ваги, в даному випадку 11 тон. (11000 кг) до ПП «Молжитлобуд» застосовано відповідальність за перевищення навантаження на вісь від 10% до 20% від максимально допустимих 11000 кг, що складає відповідно від 1100 кг до 2200 кг.
Тобто відповідальність передбачена абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» може бути застосована коли навантаження на вісь знаходиться у проміжку від: 12200 кг(11000+1100) до 13200 кг.
Отже, фактичне навантаження на вісь з урахуванням похибки вагів -12073,60 кг не перевищує 10% з яких наступає відповідальність за абзацом 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» (12200 кг).
Означене судове рішення набрало законної сили.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Звертаючись з позовом до суду, прокурор вказав що у вказаному вище рішенні суду встановлений факт порушення ПП «Молжитлобуд» вимог абзацу 14 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: порушення навантаження на другу вісь з урахуванням похибки в розмірі 12073,60кг., у зв`язку з чим здійснено розрахунок плати за проїзд в сумі 159,3 євро.
Прокурор, обґрунтовуючи наявність підстав для його звернення з даним позовом в інтересах позивача вказував, що така необхідність зумовлена невжиттям Державною службою України з безпеки на транспорті жодних заходів щодо захисту інтересів держави з метою надходження коштів до Державного бюджету України, які полягають у стягненні плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, що свідчить про неналежне здійснення таким органом владних повноважень. При цьому, Держслужба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, і яка реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки складено акт, згідно якого порушення вимог ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг із перевезення вантажу із перевищенням осьових навантажень, транспортний засіб належить на праві власності ПП «Молжитлобуд». Цього ж дня, відповідачу зроблено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 238,95 євро.
Так, господарський суд у своєму рішенні дійшов обгрунтованого висновку, що зважаючи на норми Закону України «Про автомобільний транспорт» та інші підзаконні нормативно-правові акти про автомобільний транспорт, Укртрансбезпека та її територіальні органи мають підстави на стягнення плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автодорогами загального користування, що випливає з покладених на неї завдань щодо державного контролю за додержанням вимог законодавства про автомобільний транспорт, а несплата суб`єктами господарювання таких коштів у добровільному порядку тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави.
При цьому господарський суд вказав, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді при зверненні із цим позовом.
Водночас, відмовляючи в задоволенні позову, господарський суд дійшов висновку, що прокурор самостійно здійснив розрахунок плати за проїзд, використавши формулу наведену законодавцем, однак, єдиним уповноваженим органом, який має право здійснювати нарахування плати за проїзд є Укртрансбезпека, а саме, її працівники під час здійснення перевірки. Господарський суд вказав, що доказів складення розрахунку плати за проїзд, який би враховував похибку вагів та висновки Запорізького окружного адміністративного суду, зокрема на суму 5409,76 грн не надано, відтак позивач не складав, не направляв, не ознайомлював ПП «Молжитлобуд» з новим розрахунком плати за проїзд, та не пропонував добровільно сплатити його у 30-денний строк у відповідності до приписів п. 31-1 Порядку № 879.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Зміст і призначення закріпленої у Порядку № 879 плати за проїзд великоваговим транспортним засобом полягає насамперед у відшкодуванні матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Положення цього нормативного акта у повній мірі визначають механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування.
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного суду, викладеними у постановах від 06.06.2018 у справі № 820/1203/17, від 12.02.2020 у справі №926/16/19, за своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування.
Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
У даному випадку державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування у зв`язку з перевезенням вантажу з порушенням вимог чинного законодавства завдано шкоду.
При цьому повноваження Укртрансбезпеки обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів.
Як слідує з висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26.02.2020 у справі № 820/1337/17 плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Позовні вимоги про визнання протиправним та скасування розрахунку за наслідками оформлення результатів габаритно-вагового контролю по своїй суті жодним чином не впливають на права та обов`язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обгрунтованими доводи прокуратури стосовно того, що сам факт здійснення органами Укртрансбезпеки розрахунку плати за проїзд не призводить до набуття відповідним документом статусу рішення суб`єкта владних повноважень та, відповідно, необхідності його оновлення у разі допущення помилок при складенні.
Оскільки, як зазначалося вище, за своєю природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є сумою відшкодування матеріальних збитків, то, відповідно, розмір збитків доводиться у судовому порядку та може коригуватись з урахуванням доведення його складових: вини, шкоди, причинного зв`язку, протиправності поведінки
Відтак, прокурором при звернення з позовом до суду було взято до уваги рішення Запорізького окружного адміністративного суду, яким встановлений факт порушення ПП «Молжитлобуд» вимог абзацу 14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: порушення навантаження на другу вісь з урахуванням похибки в розмірі 12073,60кг та здійснено власний розрахунок суми плати за проїзд.
Викладене свідчить про помилковість висновків господарського суду, які стали підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення).
Відповідно до п. 1 Положення, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно з пп. 1 п. 4 Положення, основними завданнями Укртрансбезпеки є реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті.
Відповідно до п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Згідно з підпунктами 15, 27 пункту 5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування, здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок).
Згідно з п. 3 Порядку габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Згідно з абз. 1, 2 п. 22.5 Правил дорожнього руху (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі -16 т, строєні - 22 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Згідно з п. 4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю:
- здійснюють зупинку транспортного засобу для здійснення габаритно-вагового контролю у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) з дотриманням Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422;
- видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю;
- складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Згідно з п. 30 Порядку плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де
П - розмір плати за проїзд;
Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;
В - відстань перевезення, кілометрів.
Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.
Відповідно до п. 31 Порядку, при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу.
Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.
Згідно з п. 31-1 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:
до 10 відсотків - у подвійному розмірі;
на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі;
більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.
У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку.
Щодо досліджуваної справи, на підставі проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами було складено Акт від 30.11.2020 №242117 про перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів та здійснено розрахунок плати за проїзд з перевищенням нормативних параметрів навантаження.
Відповідно до довідки, складеної працівниками Укртрансбезпеки №038843 від 30.11.2020 про результати габаритно-вагового контролю, загальна маса транспортного засобу ПП «Молжитлобуд» склала 27830 кг. Навантаження на другу вісь склало 12320 кг.
Навантаження кожної окремої -1, 3, 4, 5, 6 вісі не перевищують 11 тон, тобто перебувають у межах норми. Вказані показники підтверджуються також і талоном про зважування № 333 від 30.11.2020.
Згідно розрахунку плати за проїзд, сума яка підлягає сплаті за перевищення транспортним засобом відповідача нормативних вагових параметрів становить 238,95 евро.
Як зазначалося вище, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду встановлений факт порушення ПП «Молжитлобуд» вимог абзацу 14 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: порушення навантаження на другу вісь з урахуванням похибки в розмірі 12073,60кг.
Звертаючись з даним позовом розрахунок плати за проїзд виконаний прокурором з врахуванням висновків, викладених в означеному рішенні, за наступними даними:
Рзм -0;
Рнв - 0,27 (перевищення навантаження на строєну вісь відсутнє);
Рг - 0 (габарити не перевищують нормативно-встановлені);
В - відстань 295км;
К - у подвійному розмірі (здійснення руху без дозволу з перевищенням нормативу до 10 відсотків - у подвійному розмірі). Відтак, плата за проїзд становить: (0+0,27+0)*295*2=159,3 євро.
Відповідно до офіційного курсу НБУ на день проведення розрахунку 30.11.2020 ціна 100 євро складала - 3395,96грн., отже загальний розмір плати за проїзд 5409,76грн.
Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відповідного дозволу на участь в дорожньому русі транспортного засобу з надмірним навантаженням, а також не надано доказів сплати, нарахованої внаслідок перевищення нормативних параметрів навантаження, плати за проїзд з перевищенням нормативних параметрів навантаження.
Перевіривши розрахунок, апеляційний господарський суд зазначає, що він є обґрунтованими, арифметично вірним, а тому нарахована сума плати за проїзд підлягає стягненню в повному обсязі.
Відтак, позовні вимоги належить задовольнити.
Рішення господарського суду підлягає скасуванню.
Витрати зі сплати судового збору покласти на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури задовольнити.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 01.02.2022 у справі №908/3431/21 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Молжитлобуд" на користь держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 5409,76 грн. плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.
Стягнути з Приватного підприємства "Молжитлобуд" на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Бердянської окружної прокуратури Запорізької області витрати зі сплати судового збору в сумі 5675,00грн., у тому числі за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О. Дармін
Суд | Центральний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 21.02.2023 |
Оприлюднено | 23.02.2023 |
Номер документу | 109127755 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Інші справи |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Антонік Сергій Георгійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні