Ухвала

від 07.02.2022 по справі 910/1623/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

07.02.2022Справа № 910/1623/22

За заявою Приватного підприємства "Здравниця Феофанія"

про забезпечення позову

за позовом Приватного підприємства "Здравниця Феофанія"

до Державного підприємства Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України

про усунення перешкод у користуванні майном,

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Здравниця Феофанія" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України про усунення перешкод у користуванні майном.

Відповідно до прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд зобов`язати Державне підприємство Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України усунути перешкоди у користуванні нежитловими приміщеннями та надати доступ Приватному підприємству "Здравниця Феофанія" до головного корпусу літ. "А", що розташовані за адресою: м. Київ вул. Академіка Лебедєва, 31:

-на першому поверсі (приміщення медичного блоку) № №129, 138, 146, 145 загальною площею 52,7 кв. м.;

- на третьому поверсі №377, 373, 369, 365, 361, 357, 353, 349, 345, 341, 337, 334, 329,325, 321, 317, 313, 309, 305, 380, 378, 379, 376, 375, 374, 372, 371, 370, 368, 367, 366, 364, 363, 362, 360, 359, 355, 350, 352, 351, 346, 347, 348, 342, 343, 344, 338, 340, 339, 335, 336, 333,330, 331, 332, 326, 327, 328, 322, 323, 324, 318, 319, 320, 314, 315, 316, 310, 311, 312, 306, 307, 308 загальною площею 323,4 кв. м.

Разом з позовною заявою до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій Приватне підприємство "Здравниця Феофанія" просить суд вжити заходів забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству Лікувально-профілактичний комплекс "Феофанія" Національної академії наук України та іншим особам здійснювати виселення Приватного підприємства "Здравниця Феофанія" з нежитлових приміщень головного корпусу літ. "А", що розташовані за адресою: м. Київ вул. Академіка Лебедєва, 31: на першому поверсі (приміщення медичного блоку) № №129, 138, 146, 145 загальною площею 52,7 кв. м.; на третьому поверсі №377, 373, 369, 365, 361, 357, 353, 349, 345, 341, 337, 334, 329,325, 321, 317, 313, 309, 305, 380, 378, 379, 376, 375, 374, 372, 371, 370, 368, 367, 366, 364, 363, 362, 360, 359, 355, 350, 352, 351, 346, 347, 348, 342, 343, 344, 338, 340, 339, 335, 336, 333,330, 331, 332, 326, 327, 328, 322, 323, 324, 318, 319, 320, 314, 315, 316, 310, 311, 312, 306, 307, 308 загальною площею 323,4 кв. м., а також вчиняти дії щодо відключення вказаного приміщення від електромереж, водопостачання, теплопостачання та/або щодо припинення електропостачання, водопостачання, теплопостачання у вказані приміщення.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд встановив наступне.

Обґрунтовуючи наявність підстав для забезпечення позову, позивач зазначає, що він користується спірними приміщеннями на підставі договору оренди від 08.07.19., який діє до 31.12.29. включно.

Як вказує позивач, його працівників та клієнтів не допускають до орендованих приміщень представники відповідача, що є порушенням умова зазначеного Договору оренди, у зв`язку з чим Приватне підприємство "Здравниця Феофанія" звернулося до суду з даним позовом. Також відповідачем було розміщено оголошення про припинення постачання комунальних послуг у спірних приміщеннях.

Позивач зазначає, що такі дії відповідача призводять до порушення його прав як орендаря за договором і зумовлять неможливість використання вказаних приміщень за цільовим призначенням.

Вказане за доводами позивача є підставами для вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як передбачено в ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За приписами чинного процесуального кодексу особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Системний аналіз положень частини 1 ст. 136 та ст. 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України ).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У той же час заява про вжиття заходів забезпечення позову не містить обґрунтування того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Частиною 11 статті 137 ГПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

З огляду на заявлені позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні майном, суд дійшов висновку про те, що вжиття заявлених заходів забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу здійснювати виселення Приватного підприємства "Здравниця Феофанія" зі спірних приміщень призведе до фактичного задоволення вимог позовної заяви, без розгляду спору по суті.

Також суд звертає увагу на те, що вимога про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони іншим особами здійснювати виселення Приватного підприємства "Здравниця Феофанія" зі спірних приміщень може вплинути на права невстановленого кола осіб, які заявником не визначені. Наявності підстав для такого втручання суду в діяльність таких осіб заявником не наведено та не обґрунтовано в зазначеному клопотанні.

Згідно зі статтями 73 , 74 , 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порядку, передбаченому ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За вказаного в сукупності заява Приватного підприємства "Здравниця Феофанія" про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

За приписами ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки заяву про забезпечення позову судом розглянуто, витрати заявника по сплаті судового збору за розгляд клопотання про забезпечення позову відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 123, 136-140, 234, 235 ГПК України Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному підприємству "Здравниця Феофанія" в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили 07.02.22. та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко