Ухвала

від 07.02.2022 по справі 621/2813/20

БАЛАКЛІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 621/2813/20

провадження № 1-кп/610/74/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2022 року Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора- ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

законного представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 ,

представника служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Чугуївського району ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України,

ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст. 186 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор просила продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , мотивуючи тим, що на даний час продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме останній може переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. ОСОБА_4 раніше судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час випробувального терміну, що свідчить про його схильність до скоєння кримінальних правопорушень. Крім того, зазначила, ОСОБА_4 не зважаючи на перебування на обліку та здійснення уповноваженими особами відповідної роботи щодо виконання вимог законодавства, останній допустив порушення умов обраного запобіжного заходу у виді домашнього арешту останній вчинив кримінальне правопорушення під час застосування домашнього арешту, що свідчить про неможливість застосування до нього більш м`якого виду запобіжного заходу.

Потерпілий ОСОБА_12 до суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_4 залишив клопотання прокурора на розсуд суду.

Законний представник обвинуваченого та захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили замінити на домашній арешт.

Заслухавши прокурора, думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 13.12.2021 обвинуваченому ОСОБА_13 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 10 лютого 2022 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися інші ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.177КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Таким чином, на момент розгляду питання щодо продовження дії обраного обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою існує обґрунтована підозра та ризики переховування його від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, які існували під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати до цього часу, а тому більш м`який запобіжний захід застосовувати до нього на даний час є неможливим.

На підтвердження зазначених ризиків свідчить: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих правопорушень, його вік та стан здоров`я, міцність його соціальних зв`язків в місці проживання, а саме те, що обвинувачений раніше неодноразово судимий, вчинив кримінальне правопорушення під час випробувального терміну та у період застосування домашнього арешту.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування інших запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, та які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченим запобіжному заході у вигляді тримання під вартою відпала, на сьогоднішній час судом не встановлено.

Застосування застави не вбачається можливим.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 199, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 07 квітня 2022 року.

Виконання ухвали доручити відділу поліції №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд протягом 5 днів з дня її винесення.

Повний текст ухвали складений 09.02.2022.

Головуючий ОСОБА_1