Ухвала

від 24.01.2022 по справі 138/1259/20

МОГИЛІВ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 138/1259/20

Провадження №:2-др/138/2/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2022 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого, судді: Цибульського О.Є.,

з участю: секретаря Спічко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду клопотання представника відповідача - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ Яружанка про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Могилів-Подільський міськрайонний суд з позовом до ФГ Яружанка про визнання договору оренди землі недійсним.

Ухвалою суду від 04.06.2020 у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 23.11.2020 у даній справі прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову на усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки, та витребувано докази.

Ухвалою суду від 17.12.2020 у даній справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 19.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ Яружанка про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки, - залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.

Представником відповідача - адвокатом Путіліним Є.В. 13.01.2022 подано заяву про компенсацію здійснених судових витрат. Заява мотивована тим, що ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.11.2021 позов був залишений без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника. В позовній заяві позивач зазначав, що не підписував договорів оренди з ФГ Яружанка , однак після отримання висновку експерта, в якому зазначено, що саме він підписував вказані договори двічі не з`явився в судове засідання, що стало причиною для винесення ухвали про залишення позову без розгляду. На підставі викладеного представник відповідача просить вирішити питання про стягнення з позивача витрат понесених відповідачем на отримання професійної правничої допомоги в даній справі на підставі ч.5 ст.142 ЦПК України.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник подав до суду заяву про розгляд справи у їхню відсутність, просить клопотання про розподіл судових витрат залишити без задоволення з підстав зазначених ним у запереченні.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просить подану ним заяву задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та подані учасниками процесу заяви, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання щодо розподілу судових витрат, виходячи з наступного:

доступ до суду є правом особи, гарантованим, зокрема, частиною першою статті 4 ЦПК України, частиною першою статті 55 Конституції України, пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Статтею 141 ЦПК України, передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат дає підстави для висновку про те, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов`язаний виходити з положень частини 5 статті 142 ЦПК України, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв`язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду від 19.11.2021 позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ Яружанка про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки, - залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача, дійсно після отримання висновку експерту.

У заяві про стягнення судових витрат, пов`язаних із правовою допомогою, заявник зазначив, що позов був залишений без розгляду в зв`язку з повторною неявкою позивача та його представника. Проте як встановлено судом дане твердження не відповідає підставам залишення позову без розгляду. Щодо проведення експертизи, то клопотання про її призначення було подане позивачем та не заперечувалося представником відповідача, як не заперечувалося останнім витребування доказів та відібрання зразків для проведення експертизи. Зазначені питання вирішувалися без присутності сторін на підставі їх заяв. Крім того, у заяві про стягнення судових витрат, пов`язаних із правовою допомогою, заявник зазначив, що до початку подання позову до суду позивач знав, що він підписував оспорювані ним договори оренди. Однак, суд вважає, що в даному випадку відсутнє зловживання стороною чи її представником процесуальними правами внаслідок його неправомірних дій.

З огляду на обставини справи, та доводи заяви про компенсацію здійснених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу на підставі частини 5 статті 142 ЦПК України.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що в задоволенні заяви про компенсацію здійснених витрат слід відмовити.

Керуючись ст.4, 133, 134, 137, 141, 142, 270, 353-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Путіліна Євгена Вікторовича про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФГ Яружанка про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: О.Є.ЦИБУЛЬСЬКИЙ