Постанова

від 25.04.2022 по справі 138/1259/20

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 138/1259/20

Провадження № 22-ц/801/764/2022

Категорія: 8

Головуючий у суді 1-ї інстанції Цибульський О. Є.

Доповідач:Ковальчук О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 рокуСправа № 138/1259/20м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Ковальчука О.В.,

суддів : Шемети Т. М., Якименко М. М.,

за участю секретаря Білошицької О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Яружанка» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення права оренди земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Яружанка» на ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення, постановлену у цій справі в м. Могилів-Подільський суддею цього суду Цибульським О.Є.,

В С Т А Н О В И В:

В травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФГ «Яружанка» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення права оренди земельної ділянки(з урахуванням зміни вимог).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2021 року цей позов залишено без розгляду на підставі заяви представника позивача.

13 січня 2022 року представник ФГ «Яружанка» звернувся до суду із заявою про компенсацію здійснених судових витрат, у якій просив стягнути з позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати на оплату правничої допомоги к розмірі 5456 грн, мотивуючи її тим, що позов у цій справ залишено без розгляду з підстав повторної неявки позивача, а отже відповідач має право на компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року відмовлено в задоволенні клопотання про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат.

Не погодившись із постановленою ухвалою, ФГ «Яружанка» через свого представника - адвоката Путіліна Є.В., посилаючись на порушення норм процесуального права, в апеляційній скарзі просить оскаржувану ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про компенсацію судових витрат.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надійшов, проте його відсутність відповідно до ч.3 статті 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Апеляційний суд згідно з вимогами ст. 367 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін з огляду на таке.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в травні 2020 року звернувся до суду із позовом до ФГ «Яружанка» про визнання договору оренди землі недійсним (т. 1 а. с. 1-11).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 листопада 2020 року прийнято до розгляду заяву про зміну предмета позову на усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення права оренди земельної ділянки (т. 1 а. с. 82, 98).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 17 грудня 2020 року призначено судову почеркознавчу експертизу (т. 1 а. с. 119-120).

12 листопада 2021 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Долиняного С.В. подав до суду заяву про залишення позову без розгляду (т. 1 а. с. 192).

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ФГ «Яружанка» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом повернення такої ділянки та припинення права оренди земельної ділянки залишено без розгляду (т. 1 а. с. 194, 196).

Відмовляючи у задоволенні заяви про компенсацію понесених судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що залишення заяви без розгляджу на підставі заяви позивача не є підставою для компенсації судових витрат, оскільки подання заяви про залишення позову без розгляду є правом позивача та не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Апеляційний суд повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 5 частини 4 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з частиною п`ятою статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За змістом частини дев`ятої статті 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник унаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести наявність необґрунтованих дій позивача чи зловживання позивачем процесуальними правами, або ж довести, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони.

Саме ж по собі подання заяви про залишення позову без розгляду у справі не може свідчити про необґрунтовані (неправильні, недобросовісні) дії позивача, які б були підставою для компенсації судових витрат, оскільки це є диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України, та звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, доступ до якого йому є гарантованим, зокрема, пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України, ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, які саме необґрунтовані (неправильні, недобросовісні) дії позивача були ним здійсненні під час розгляду справи та в чому вони виражені, а саме: чи діяв позивач недобросовісно і пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному і швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету ущемлення прав й інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини і чим це підтверджується тощо.

Подібні висновки містяться, зокрема, в постановах Верховного Суду від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц та від 14 січня 2021 року по справі №521/3011/18.

У заяві про компенсацію судових витрат, заявником не зазначено про те, які конкретні дії позивача в указаній справі були необґрунтованими, неправомірними чи недобросовісними та які б слугували підставою для компенсації йому витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Натомість, заявник вказує, що позов був залишений з підстав повторної неявки позивача, що не відповідає обставинам справи, оскільки ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19 листопада 2021 року про залишення позову без розгляду встановлено, що провадження закрито з підстав подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду (т. 1 а. с. 192, 194). Інших підстав для компенсації судових витрат заява ФГ «Яружанка» не містить (т. 1 а. с. 197). Так само, інших підстав не містить і апеляційна скарга (т. 2 а. с. 1-2).

Законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що підстави для визнання дій позивача необґрунтованими (неправомірними, недобросовісними) внаслідок використання ним свого диспозитивного права відсутні, оскільки звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права, а потім подання заяви про залишення позову без розгляду, не може свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, та ці дії не можуть вважатися необґрунтованими, недобросовісними й тягнути за собою обов`язок позивача відшкодувати понесені відповідачем судові витрати.

Отже, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання про компенсацію судових витрат є законним та обґрунтованим і відповідає вимогам процесуального права.

Доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи заяви, поданої до суду першої інстанції, які було описано в оскаржуваній ухвалі та враховано Могилів-Подільським міськрайонним судом. Ці доводи не спростовують висновків суду, та не містять посилань на такі порушення, що призвели до неправильного вирішення питання, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України вони не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, тому відповідно до положень ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 367, 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Яружанка» залишити без задоволення, а ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 24 січня 2022 року про відмову ухвалити додаткове рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили із дня її прийняття.

Касаційна скарга на постанову може бути подана до Верховного Суду протягом тридцяти днів із дня складання повного тексту постанови.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді : Т. М. Шемета

М. М. Якименко