Рішення

від 07.12.2021 по справі 202/2847/19

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2847/19

Провадження № 2/202/79/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 грудня 2021 року місто Дніпро

Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю., за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Тернової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства Альфа-Банк , Обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації про скасування рішення про державну реєстрацію права власності,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська з позовом до Акціонерного комерційного банку соціального розвитку Укрсоцбанк в особі Пушкінського відділення Дніпропетровської обласної філії АКБ Укрсоцбанк , Обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації про скасування рішення про державну реєстрацію права власності.

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані тим, що 01.06.2017 року між ним і Акціонерним комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк був укладений договір іпотеки.

Згідно з цим договором він виступив майновим поручителем ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та передав в іпотеку належну йому частину будівлі гуртожитку № 4 літ. А-5, що знаходиться у АДРЕСА_1 на 3 поверсі.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.04.2019 року право власності на частину будівлі гуртожитку № 4 літ. А-5, що знаходиться у АДРЕСА_1 на 3 поверсі, на підставі рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації Волос О.В., індексний номер 46244054 від 01.04.2019 року, було зареєстроване за АТ Укрсоцбанк .

Позивач вважає, що рішення про державну реєстрацію права власності на частину будівлі гуртожитку прийнято державним реєстратором з порушенням Закону України Про іпотеку . Договір про задоволення вимог іпотекодержателя між ним і банком не укладався.

За цих підстав позивач просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46244054 від 01.04.2019 року, яке прийнято реєстратором Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос Оленою Володимирівною стосовно об`єкта нерухомого майна - частини будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення 3 поверху за адресою: АДРЕСА_1 , поновивши запис про його право власності на це майно.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 02 травня 2019 року у справі було відкрито загальне позовне провадження.

Крім того, ухвалою суду від 02 травня 2019 року за заявою позивача були вжиті заходи забезпечення позову та заборонено Акціонерному товариству "Укрсоцбанк" до набрання рішенням у справі законної сили вчиняти будь-які дії, пов`язані з відчуженням та розпорядженням частиною будівлі гуртожитку № 4 літ. А-5, що знаходиться у АДРЕСА_1 на 3 поверсі.

Під час підготовчого провадження представником відповідача Акціонерного товариства Укрсоцбанк - адвокатом Грицаєм В.О. був поданий відзив на позов, в якому зазначено про невизнання відповідачем позову, оскільки банком було обрано передбачений положеннями іпотечного договору та ст. ст. 35, 37 Закону України Про іпотеку спосіб захисту порушеного права - позасудове врегулювання спору. Звертає увагу, що згідно з укладеним іпотечним договором іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів, зокрема, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку . Таким чином, указане застереження в іпотечному договорі є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. За цих підстав просить відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року до участі у справі було залучено як правонаступника відповідача Акціонерне товариство Альфа-Банк .

Крім того, ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 06 грудня 2019 року підготовче провадження у справі було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав на наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача Акціонерного товариства Альфа-Банк Грицай В.О., а в подальшому ОСОБА_7 позов не визнали з підстав наведених у відзиві.

Представник відповідача Обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації в судове засідання не з`явився.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне:

Судом установлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 18 листопада 2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Л.Л. та зареєстрованого в реєстрі за № 3398, ОСОБА_2 належала частина будівлі гуртожитку № 4 літ. А-5, що знаходиться у АДРЕСА_1 .

01 червня 2007 року між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк та ОСОБА_2 був укладений іпотечний договір № 450, відповідно до якого ОСОБА_2 як майновий поручитель передав в іпотеку за зобов`язаннями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 належну йому частину будівлі гуртожитку № 4 літ. А-5, що знаходиться у АДРЕСА_1 на 3 поверсі.

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 зазначеного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальниками основних зобов`язань іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

В пункті 4.6 іпотечного договору погоджено способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема, згідно з підпунктом 4.6.3 пункту 4.6 цього договору іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку .

Пунктом 4.8 іпотечного договору передбачено, що у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. 37 Закону України Про іпотеку , п. 4.6.3 цього Договору (застереження про задоволення вимог кредиторів), цей договір є правовстановлюючим документом на нерухоме майно, що є предметом іпотеки за цим договором, та є підставою для реєстрації права власності на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, за іпотекодержателем в органах БТІ.

В пункті 6.2 іпотечного договору сторони погодили, що усі повідомлення за цим договором будуть вважатися зробленими належним чином у випадку, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділення зв`язку одержувача.

При цьому адресою іпотекодавця ОСОБА_2 зазначено: АДРЕСА_2 .

Натомість як вбачається з матеріалів справи, в січні 2019 року АТ Укрсоцбанк було направлено ОСОБА_2 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору за адресою: АДРЕСА_3 .

Крім того, банком було направлено ОСОБА_2 повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки за адресою предмета іпотеки: АДРЕСА_1 .

В подальшому державним реєстратором Обласного комунального підприємства Софіївське бюро технічної інвентаризації Волос О.В. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 46244054 від 01.04.2019 року, право власності на частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення ІІІ поверху за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване за АТ Укрсоцбанк .

Вирішуючи між сторонами спір щодо законності звернення стягнення на предмет іпотеки, суд враховує, що відповідно до ст. 1 Закону України Про іпотеку іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 7 зазначеного Закону за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Частиною 3 статті 33 цього Закону визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

За приписами ст. 35 даного Закону у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 36 цього ж Закону сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає

можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно

до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог

іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші

встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет

іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України Про іпотеку іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки.

В свою чергу, порядок здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно закріплений в Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , згідно з яким державна реєстрація прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться державним реєстратором прав на нерухоме майно органу державної реєстрації, а також нотаріусами як спеціальними суб`єктами, на яких покладаються функції державного реєстратора.

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону визначено, що державний реєстратор, зокрема, встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною першої статті 11 цього Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

За змістом статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно з пунктом 57 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року, для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину.

Відповідно до пункту 61 цього Порядку для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

У наведених правових нормах визначено вичерпний перелік обов`язкових для подання документів та обставин, що мають бути ними підтверджені, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на предмет іпотеки за договором, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і з огляду на закріплені у статтях 10, 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та статті 37 Закону "Про іпотеку порядок державної реєстрації та коло повноважень державного реєстратора у ході її проведення ця особа приймає рішення про державну реєстрацію прав лише після перевірки наявності необхідних для цього документів та їх відповідності вимогам законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ Укрсобанк 27.03.2019 року звернулося до державного реєстратора із заявою про реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації права власності на предмет іпотеки - частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення ІІІ поверху по АДРЕСА_1 , надавши при цьому повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки № 1801/19-3 від 18.01.2019 та іпотечний договір № 450 від 01.06.2007.

Суд вважає, що в даному випадку реєстрація права власності на предмет іпотеки за АТ Укрсоцбанк була здійснена з порушенням вимог закону, оскільки іпотекодержателем не було додержано положень статті 35 Закону України Про іпотеку в частині надіслання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки в разі не усунення такого порушення.

Належних доказів вручення позивачу повідомлення про необхідність усунення порушень основного зобов`язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідачем не надано.

Суд бере до уваги, що умовами укладеного між сторонами іпотечного договору було передбачено порядок здійснення повідомлень за цим договором.

Так, згідно з пунктом 6.2 іпотечного договору усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, кур`єром, телеграфом або вручені особисто за зазначеними адресами сторін.

При цьому адресою іпотекодавця ОСОБА_2 в іпотечному договорі зазначено: АДРЕСА_2 .

Між тим, письмове повідомлення з попередженням про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі не усунення порушення зобов`язання було направлено банком ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3 , що не відповідає адресі, зазначеній у договорі.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 , відповідач - банк посилався на те, що письмове повідомлення про усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки було направлено та вручено 08.02.2019 року позивачу за адресою предмета іпотеки: АДРЕСА_1 .

Однак суд звертає увагу, що надсилання іпотекодавцю повідомлень за цією адресою не було передбачено іпотечним договором.

Крім того, відповідачем не надано належних доказів вручення особисто ОСОБА_2 письмового повідомлення за вказаною адресою.

Позивач факт отримання ним повідомлення іпотекодержателя про необхідність усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, а також належність йому підпису на повідомленні про вручення поштового відправлення з таким повідомленням заперечує.

Відповідно до частини 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі за клопотанням позивача була призначена судово-почеркознавча експертиза, на вирішення кої постановлено питання, чи виконаний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 08.02.2019 року ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 чи іншою особою.

Проведення цієї експертизи було доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Проте вказана експертиза не була проведена експертною установою з причини ненадання Акціонерним товариством Альфа-Банк як правонаступником іпотекодержателя оригіналу повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для експертного дослідження.

Статтею 109 ЦПК України передбачено, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Суд вважає, що факт вручення позивачу письмового повідомлення про необхідність усунення порушення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки банком не доведений. Отримання такого повідомлення позивачем допустимими доказами не підтверджено.

Суд звертає увагу, що за адресою предмета іпотеки (будівлі гуртожитку) знаходиться нерухоме майно належне не тільки позивачу, а й іншим особам, а відповідач доказів отримання повідомлення від 18.01.2019 за цією адресою особисто ОСОБА_2 не надав.

Таким чином, оскільки відповідачем не було надано оригіналу документа, що підлягає експертному дослідженню, у зв`язку з чим така експертиза не була проведена, належних та допустимих доказів вручення ОСОБА_2 повідомлення про усунення порушень та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки не надано, суд вважає, що рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46244054 від 01.04.2019 року, на підставі якого право власності на об`єкт нерухомого майна - частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення 3 поверху за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Акціонерним товариством УКРСОЦБАНК (код ЄДРПОУ 00039019), правонаступником якого є Акціонерне товариство Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714), підлягає скасуванню, так як при його прийнятті не було перевірено наявність факту виконання відповідних умов правочину, з якими закон та відповідний правочин пов`язує можливість переходу права власності до іпотекодержателя.

Крім того, відповідно до статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16.01.2020 року, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав є підставою для визнання, зміни чи припинення речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Згідно з наявною в матеріалах справи інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно запис про право власності ОСОБА_2 не був внесений до зазначених реєстрів.

Відтак, позов слід задовольнити частково, поновивши у зв`язку зі скасуванням рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності АТ Укрсоцбанк право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення 3 поверху за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із положень статті 133 ЦПК України, відповідно до якої судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір за подання даного позову відповідно до Закону України Про судовий збір складає 768 грн. 40 коп.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, з Акціонерного товариства Альфа-Банк як належного відповідача на користь ОСОБА_2 слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Обласного комунального підприємства "Софіївське бюро технічної інвентаризації" Волос Олени Володимирівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46244054 від 01.04.2019 року, на підставі якого право власності на об`єкт нерухомого майна - частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення 3 поверху за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Акціонерним товариством УКРСОЦБАНК (код ЄДРПОУ 00039019), правонаступником якого є Акціонерне товариство Альфа-Банк (код ЄДРПОУ 23494714).

Поновити право власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна - частину будівлі гуртожитку літ. А-5 - приміщення 3 поверху за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Альфа-Банк на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Дані відповідача: Акціонерне товариство Альфа-Банк , код ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100.

Дані відповідача: Обласне комунальне підприємство Софіївське бюро технічної інвентаризації , Дніпропетровська області, Софіївський район, смт Софіївка, вул. Больнична, буд. 78.

Суддя Н.Ю. Марченко