49/203-07
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"24" липня 2007 р. Справа № 49/203-07
вх. № 6051/3-49
Суддя господарського суду Кононова О.В.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Ткаченко В.І., дов. № 63/29 від 12.02.2007 року, Пацурковська В.І., дов. № 1390/29 від 20.07.2007 року, Кушнарьов В.Л., дов. № 1401/29 від 24.07.2007 року
відповідача - Бабійчук О.А. - керівник
розглянувши справу за позовом КП ВТП "Вода", м. Х-в
до Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 3, м. Харків
про стягнення 15280,97 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість згідно договору № 6823 від 01.12.2004 року у розмірі 15280,97 грн., з яких 13644,68 грн. сума основного боргу за водоспоживання, 101,97 грн. - пеня, 1516,32 грн. - інфляційні витрати та 18,00 грн. - три відсотки річних. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку.
27.06.2007 року від позивача до канцелярії господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з находженням представника у відпусці та неможливістю з'явитися в призначене судове засідання.
17.07.2007 року відповідач надав для залучення до матеріалів справи довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України підприємства відповідача.
В судовому засіданні 17.07.2007 року оголошувалась перерва до 24.07.2007 року до 12:20 годині.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та прохав суд їх задовольнити, надав пояснення до позовної заяви, які залучаються до матеріалів справи.
Крім того, позивач надав суду клопотання про витребування у відповідача рішення Харківського міськвиконкому про утворення КЖЕП № 3 Київського району, Статут КЖЕП № 3 Київського району, Договір між КПЖРЕП и КЖЕП № 3 Київського району. Свої вимоги обґрунтовує тим, що зазначені документи є доказами безпідставності заперечень відповідача.
Представник відповідача заперечував проти задоволення наданого клопотання.
Суд, дослідивши матеріали справи не знаходить правових підстав для задоволення наданого клопотання, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 38 ГПК України, сторона, прокурор, які порушують клопотання перед господарським судом про витребування доказів, повинні докладно зазначити: який доказ вимагається, підстави, з яких вони вважають, що ці докази має підприємство чи організація, і обставини, які можуть підтвердити ці докази, вважає, що заявлене відповідачем клопотання зазначеним вимогам не відповідають, та не знаходить правових підстав для його задоволення. Крім того, відповідно ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, але оскільки суд вважає достатніми для вирішення спору наявних у справі документів то необхідності такого витребування не вбачається.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що на його думку договір № 6823 від 01.12.2004 року, укладений між КП "ВТП "Вода" та відповідачем не може прийматися як укладений, та вказав, що за зазначений в позові період за фактичний об'єм спожитої води з позивачем розрахувався повністю.
Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
01.12.2004 року між Комунальним підприємством "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" та Комунальним житлово - експлуатаційним підприємством № 3 (Абонент) був укладений договір № 6823 про надання комунальної послуги щодо централізованого питного холодного водопостачання.
Згідно до ч.1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” істотними умовами договору про надання послуг з питного водопостачання є: режим надання послуг, обсяги питного водопостачання за нормативами питного водопостачання; порядок надання послуг з водовідведення, розмір та порядок оплати послуг централізованого водопостачання і водовідведення, права та обов'язки сторін договору, відповідальність сторін договору.
Так, згідно п. 2.1.1. договору позивач зобов'язався надавати відповідачеві комунальну послугу з централізованого питного холодного водопостачання, а саме ( п. 3.2.1., 3.2.2.) відпускати воду на житлові будинки, які знаходяться на балансі чи обслуговуванні відповідача, а також на його власні потреби та забезпечувати відповідність подаваємої води ДССТ у2874-82 „Вода питна”, а відповідач відповідно п. 2.2.1, 4.1 договору своєчасно проводити оплату за надані послуги. Згідно п. 4.1 всі розрахунки за воду здійснюються відповідачем щомісячно платіжними документами КП "ВТП "Вода" або "Абонента" на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показниками приладів обліку або нормам водоспоживання. Пунктом 4.5. сторони передбачили, що "Абонент" робить оплату за спожиту воду протягом 7-ми банківських днів від дня одержання платіжного документу. Отже при укладенні договору сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а неналежне виконання сторонами умов укладеного договору не тягне за собою визнання договору неукладеним.
При дослідженні матеріалів справи встановлено, що позивач надав відповідачу послуги з централізованого питного холодного водопостачання в період з березня 2005 року по березень 2007 року. Відповідно до показників приладів обліку відповідачем за зазначений період спожито 64 куб.м води на суму 293,24 грн. Крім того, позивачем було розраховано обсяг води спожитої відповідачем на власні потреби виходячи із споживання 142,86 куб.м. в місяць всього на суму 14325,36 грн. При цьому позивач наполягав на необхідності включення до розрахунку обсягів води, які відповідач повинен використовувати при виконанні своїх обов'язків – миття сходових площадок у розмірі – 105,71 куб.м в місяць.
Проте, суд вважає таких розрахунок безпідставним та таким, що не відповідає умовам договору з наведених нижче підстав.
Ст. 630 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно п. 2.2.2 договору відповідач зобов'язався щорічно, до 15 грудня, надавати у встановленій формі (Додаток №1) до договору "Перелік об'єктів, які споживають холодну питну воду" та щомісячно до 5-го числа поточного місяця надавати додаткові відомості для занесення змін до бази даних, дані про мешканців житлових будинків.
Згідно п. 2.2.3. договору відповідач зобов'язався щорічно до 15 грудня, надавати у встановленій формі (Додаток №2) до договору "Дані для визначення обсягів водоспоживання на власні потреби з урахуванням витрат на власні потреби, а також відомості про суб'єктів господарювання (орендарів, власників приміщень, тощо), які здійснюють водоспоживання від мереж відповідача, та до 5-го числа поточного місяця надати додатково відомості для занесення в загальну базу даних.
На виконання цього пункту договору, відповідач надав позивачеві розрахунок водоспоживання, в якому визначив обсяги необхідної кількості питної води на власні потреби із приміткою п. 4 про те, що миття сходових клітин не здійснюється. Як додаток відповідач надав данні про показники теплового навантаження внутрибудинкових систем центрального опалення житлових будинків, які обслуговує відповідач та данні про дислокацію сміттєвих камер, розташованих в житлових будинках, які обслуговує відповідач.
Позивач прийняв вказаний розрахунок, про що свідчить копія листа № 890 від 23.03.2006 року, яка додана до матеріалів справи, втім заперечував проти п. 4 примітки відповідача.
Проте умовами договору не передбачений порядок узгодження або коригування позивачем даних для визначення споживання відповідачем води на власні потреби, які відповідач надає позивачу на підставі п. 2.2.3. договору для внесення в базу даних. А питання належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення в місцях загального користування належного санітарного стану та дотримання періодичності прибирання сходових клітин не є предметом розгляду даної справи. За таких обставин, суд вважає включення до обсягів води спожитої відповідачем на підставі договору № 6823 обсягів води, які відповідач повинен використовувати при виконанні своїх обов'язків – миття сходових площадок у розмірі – 105,71 куб.м. в місяць безпідставним.
Так, відповідно до даних наданих відповідачем відповідно до п. 2.2.3. договору та розрахунку обсягів води, який КЖЕП № 3 споживає на власні потреби, наданого позивачем цей обсяг складає 37,15 куб.м. (на наповнення внутрішніх систем опалення та миття сміттєкамер). Отже, за період з 01.03.2005 р. по 01.01.2007 р., з урахуванням оплат здійснених відповідачем, належна до сплати сума за послуги постачання холодної води на власні потреби становить 3045, 69 грн.
Як свідчать матеріали справи, відповідачу були виставлені рахунки - фактури на оплату вищевказаної суми. Факт отримання рахунків підтверджується відміткою відповідача про отримання на рахунках - фактурах та на реєстрах рахунків. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, не сплатив в повному обсязі у визначені договором порядку та розмірі вартість послуг з водопостачання, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 3045,69 грн.
Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 212 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 3045,69 грн. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Відповідно п. 4.5. договору при несплаті або частковій несплаті рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожний прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства.
Крім того, відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3 % річних.
Однак позивач надав розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних в якому не вірно визначив розмір простроченого грошового зобов'язання. Суд ухвалою від 07.05.2007 р., відповідно до ч. 1 ст. 38 ГПК України, витребував у позивача обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, зокрема пені, інфляційних витрат, 3 % річних, зроблений з урахуванням умов договору. Проте позивач зазначені матеріали не надав, про поважні причини невиконання вимог суду не повідомив. За таких обставин, суд вважає за необхідне залишити позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 101,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 1516,32 грн., 3 % річних у розмірі 18,00 грн. без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України, через неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, які необхідні для вирішення спору.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 20,40 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 23,60 грн. покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, п. 6 ст. 81, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
ВИРІШИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання позивача про витребування у відповідача додаткових доказів.
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Комунального житлово - експлуатаційного підприємства № 3 Київського району м. Харкова (адреса: 61002, м. Харків, вул. Каразіна, 15, п/р 26001820051272 в Київському відділенні ХОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 31465201) на користь Комунального підприємства "Виробничо - технологічного підприємства "Вода" (адреса: 61052, м. Харків, вул. Червоножовтнева, 90, р/р 26008000002835 в Філії № 1 АБ "Факторіал - Банк", МФО 350482, код ОКПО 33206804) - 3045,69 грн. основного боргу, 20,40 грн. витрат по сплаті державного мита та 23,60 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
В частині заявлених до стягнення сум 101,97 грн. пені, 1516,32 грн. інфляційних витрат та 18,00 грн. трьох відсотків річних залишити позов без розгляду.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення підписаний 30.07.2007 року.
Суддя Кононова О.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 24.07.2007 |
Оприлюднено | 19.10.2007 |
Номер документу | 1030807 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Кононова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні