Постанова

від 30.10.2007 по справі 49/203-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

49/203-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2007 р.                                                           Справа № 49/203-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І. , Плужник О.В.

при секретарі Гудковій І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Ткаченко В.І., Кушнарьов В.Л.

відповідача -  Бабійчук О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2666Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.07.07 р. по справі № 49/203-07

за позовом Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"м. Харків

до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 3, м. Харків

про стягнення 15280,97 грн. -

встановила:

В травні 2007 р. позивач – КП ВТП „Вода”, м. Харків звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення  з відповідача – КЖЕП № 3, м. Харків 13644,68 грн. заборгованості, 101,97 грн. пені, 1516,32 грн. інфляційних, 18 грн. річних та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.07 р. (суддя Кононова О.В.) по справі № 49/203-07 позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 3045,69 грн. основного боргу, 20,40 грн. держмита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов в частині стягнення 101,97 грн. пені, 1516,32 грн. інфляційних витрат, 18 грн. річних Рішенням господарського суду Харківської області від 24.07.07 р. (суддя Кононова О.В.) по справі № 49/203-07 позовні вимоги задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 3045,69 грн. основного боргу, 20,40 грн. держмита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Позов в частині стягнення 101,97 грн. пені, 1516,32 грн. інфляційних витрат, 18 грн. річних  залишено без розгляду.

залишено без розгляду.

Рішення мотивоване з тих підстав, що відповідно до п. 2.2.3. договору № 6823 та наданого позивачем розрахунку обсягів води, яку відповідач споживає на власні потреби, цей обсяг складає 37,15 куб.м. (на наповнення внутрішніх систем опалення та миття сміттєкамер), в зв'язку з чим за період з 01.03.2005 р. по 01.01.2007 р., з урахуванням здійснених відповідачем часткових платежів, з останнього на користь позивача визнано підлягаючими стягненню 3045,69 грн. заборгованості за спожиту воду; що позивачем при підрахунку обсягів спожитої відповідачем в спірний період води за спірним договором безпідставно включено обсяг 105,71 куб.м. води в місяць, яку останній нібито використовував при виконанні своїх обов'язків - миття сходових, площадок у розмірі —105,71 куб.м. в місяць, оскільки умовами вказаного договору не передбачено порядок узгодження або коригування позивачем даних для визначення споживання відповідачем води на власні потреби, які відповідач надає позивачу на підставі п. 2.2.3. договору для внесення в базу даних, а питання належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення в місцях загального користування належного санітарного стану та дотримання періодичності прибирання сходових клітин не є предметом розгляду даної справи; що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 101,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 1516,32 грн., З % річних у розмірі 18,00 грн. залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України, через неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, які необхідні для вирішення спору та ін.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що він належним чином виконував свої договірні зобов'язання, а про відсутність заборгованості свідчать залучені до матеріалів справи платіжні документи, відповідно до яких відповідач в повному обсязі здійснював оплату за спожиту в спірний період воду та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на правомірність висновків суду першої інстанції про те, що сума боргу, яка підлягає стягненню з відповідач складає 3045,69 грн.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та правомірно встановлено судом першої інстанції, 01.12.2004 року сторонами укладено договір № 6823 про надання комунальної послуги щодо централізованого питного холодного водопостачання, відповідно до п. 2.1.1. якого позивач зобов'язався надавати відповідачеві комунальну послугу з централізованого питного холодного водопостачання, а саме (п. З.2.1., 3.2.2.) відпускати воду на житлові будинки, які знаходяться на балансі чи обслуговуванні відповідача, а також на його власні потреби та забезпечувати відповідність води ДССТ у2874-82 „Вода питна", а відповідач відповідно п. 2.2.1, 4.1 договору зобов'язався своєчасно проводити оплату за надані послуги.

Згідно з п. 4.1 вказаного договору, всі розрахунки за воду здійснюються відповідачем щомісячно платіжними документами КП "ВТП "Вода" або "Абонента" (відповідача) на підставі діючих тарифів за обсяги водоспоживання, які визначені за показниками приладів обліку або нормами водоспоживання.

Пунктом 4.5. договору сторони передбачили, що "Абонент" робить оплату за спожиту воду протягом 7-ми банківських днів від дня одержання платіжного документу.

В період з березня 2005 р. по березень 2007 р. позивач надав відповідачу послуги з централізованого питного холодного водопостачання і відповідно до показників приладів обліку відповідачем за зазначений період спожито 64 куб.м води на суму 293,24 грн. Крім того, позивачем було розраховано обсяг води спожитої відповідачем на власні потреби виходячи із споживання 142,86 куб.м. на місяць всього на суму 14325,36 грн. При цьому при зверненні до суду з відповідним позовом, позивач наполягав на необхідності включення до розрахунку обсягів води, які відповідач  повинен  використовувати  при  виконанні  своїх обов'язків - миття сходових площадок у розмірі - 105,71 куб.м на місяць.

Відповідно до п. 2.2.2 означеного договору відповідач зобов'язався щорічно, до 15 грудня, надавати у встановленій формі (Додаток №1) до договору "Перелік об'єктів, які споживають холодну питну воду" та щомісячно до 5-го числа поточного місяця надавати додаткові відомості для занесення змін до бази даних, дані про мешканців житлових будинків.

Згідно з п. 2.2.3. цього ж договору відповідач зобов'язався щорічно до 15 грудня, надавати у встановленій формі (Додаток №2) до договору "Дані для визначення обсягів водоспоживання на власні потреби з урахуванням витрат на власні потреби, а також відомості про суб'єктів господарювання (орендарів, власників приміщень, тощо), які здійснюють водоспоживання від мереж відповідача, та до 5-го числа поточного місяця надати додатково відомості для занесення в загальну базу даних.

На виконання цього пункту договору, відповідач надав позивачеві розрахунок водоспоживання, в якому визначив обсяги необхідної кількості питної води на власні потреби із приміткою (п. 4) про те, що миття сходових клітин не здійснюється. Як додаток відповідач надав данні про показники теплового навантаження внутрибудинкових систем центрального опалення житлових будинків, які обслуговує відповідач та данні про дислокацію сміттєвих камер, розташованих в житлових будинках, які обслуговує відповідач.

Позивач прийняв вказаний розрахунок, про що свідчить копія листа № 890 від 23.03.2006 р., яка додана до матеріалів справи, проте заперечував проти п. 4 примітки відповідача.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що відповідно до п. 2.2.3. договору № 6823 та наданого позивачем розрахунку обсягів води, яку відповідач споживає на власні потреби, цей обсяг складає 37,15 куб.м. (на наповнення внутрішніх систем опалення та миття сміттєкамер), в зв'язку з чим за період з 01.03.2005 р. по 01.01.2007 р., з урахуванням здійснених відповідачем часткових платежів, з останнього на користь позивача визнано підлягаючими стягненню 3045,69 грн. заборгованості за спожиту воду; що позивачем при підрахунку обсягів спожитої відповідачем в спірний період води за вказаним договором безпідставно включено обсяг 105,71 куб.м. води на місяць, яку останній нібито використовував при виконанні своїх обов'язків - миття сходових, площадок у розмірі — 105,71 куб.м. на місяць, оскільки умовами договору не передбачено порядок узгодження або коригування позивачем даних для визначення споживання відповідачем води на власні потреби, які відповідач надає позивачу на підставі п. 2.2.3. договору для внесення в базу даних, а питання належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення в місцях загального користування належного санітарного стану та дотримання періодичності прибирання сходових клітин не є предметом розгляду даної справи; що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 101,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 1516,32 грн., З % річних у розмірі 18,00 грн. залишено без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України, через неподання позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом матеріалів, які необхідні для вирішення спору та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення з наступних підстав:

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 526, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, а також те, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачений порядок узгодження або коригування позивачем даних для визначення споживання відповідачем води на власні потреби, які відповідач надає позивачу на підставі п. 2.2.3. договору для внесення в базу даних, те що питання належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо забезпечення в місцях загального користування належного санітарного стану та дотримання періодичності прибирання сходових клітин не є предметом розгляду даної справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності включення до обсягів води спожитої відповідачем на підставі договору № 6823 обсягів води, які відповідач повинен використовувати при виконанні своїх обов'язків - миття сходових, площадок у розмірі - 105,71 куб.м. на місяць.

Як свідчать матеріали справи, відповідачу були виставлені рахунки - фактури на оплату вищевказаної суми. Факт отримання рахунків підтверджується відміткою відповідача про отримання на рахунках - фактурах та на реєстрах рахунків. Однак, враховуючи те, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті наданих позивачем послуг, у повному обсязі не сплатив у визначені договором порядку та розмірі вартість послуг з водопостачання, що платежі, які відповідач вказує як спірні, позивачем були враховані при розрахунку суми позову, що відповідач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України в обґрунтування своїх вимог не надав доказів повної сплати заборгованості за спожиту воду, судова колегія також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3045,69 грн.

Відповідно до п. 4.5. договору при несплаті або частковій несплаті рахунку відповідачу нараховується пеня в розмірі 0,5 % від суми несплати за кожний прострочений день до погашення заборгованості відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочи та 3 % річних.

Разом з тим, відповідно до ст. ч. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду в разі якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, а також те, що позивач при подачі позову надав розрахунок пені, інфляційних витрат та 3% річних в якому не вірно визначив розмір простроченого грошового зобов'язання, те що господарський суд ухвалою від 07.05.2007 р., витребував у позивача обґрунтований розрахунок заявлених до стягнення сум, зокрема пені, інфляційних витрат, 3 % річних, зроблений з урахуванням умов договору, і позивач вимог даної ухвали не виконав, розрахунок не надав, та про поважні причини невиконання вимог суду не повідомив, господарський суд правомірно залишив позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 101,97 грн., інфляційних витрат у розмірі 1516,32 грн., З % річних у розмірі 18,00 грн. без розгляду на підставі ч. 5 ст. 81 ГПК України.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 24.07.07 р. по справі № 49/203-07 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Повний текст постанови підписано 29.10.07 р.

         Головуючий суддя                                                                    Могилєвкін Ю.О.  

                                 Судді                                                                    Пушай В.І.  

                                                                                                               Плужник О.В.