Справа № 646/693/22
№ провадження 2/646/1132/2022
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" лютого 2022 р. м. Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря Циркулєнко А.М.,
розглянувши заяву голови комісії з припинення АТ А.М.Б. в порядку реорганізації шляхом перетворення Лебеденка О.О., який діє в інтересах Акціонерного товариства А.М.Б. , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства А.М.Б. (код ЄДРПОУ 22723288, адреса: 61177, м. Харків, вул. Іжевська, 22-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк (код ЄДРПОУ 14361575, адреса: 01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4), треті особи: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 41430683, адреса: 61001, м. Харків, м-н Захисників України, 7/8, 7 пов.), Державне підприємство СЕТАМ (код ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) про визнання правочину недійсним, визнання права власності та звільнення майна з під арешту,-
в с т а н о в и в :
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Акціонерного товариства А.М.Б. до ОСОБА_1 , треті особи: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Державне підприємство СЕТАМ про визнання правочину недійсним, визнання права власності та звільнення майна з під арешту.
Одночасно з позовною заявою позивач звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просить суд: Вжити заходи із забезпечення позову АТ А.М.Б. до ОСОБА_1 , ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК , третя особа Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); третя особа Державне підприємство СЕТАМ , третя особа Регіональна філія Державного підприємства СЕТАМ у Харківській області про визнання правочину недійсним, визнання права власності та звільнення майна з під арешту; зупинити продаж (процедуру реалізації) арештованого майна - нежитлових приміщень підвалу № VIII, 1-13, IX в літ. "А-1", загальною площею 154,7 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (електронні торги, що проводяться ДП Сетам , у тому числі, але не виключно за лотам № 506036) до вирішення справи по суті та набрання відповідним рішенням по суті спору законної сили.
В обгрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника зазначив, що позивач є власником нежитлових приміщень підвалу № VIII, 1-13, IX в літ. "А-1", загальною площею 154,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (далі - спірне майно) на підставі договору купівлі-продажу № 1930-В-С від 12.04.2001, укладеного між позивачем та Управлінням комунального майна і приватизації Харківської міської ради, у зв`язку із чим видано свідоцтво № 1930-В-С про право власності. Вказане підтверджується договором купівлі-продажу № 1930-В-С від 12.04.2001, копія додається, оригінал знаходиться у позивача, та свідоцтвом № 1930-В-С про право власності від 12.06.2001, копія додається, оригінал знаходиться у позивача. Договором дарування від 31.08.2001 спірне майно було відчужено на користь ОСОБА_1 . Вказане підтверджується договором дарування спірного майна від 31.08.2001, копія додається, оригінал знаходиться у позивача. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 2-69/8/10 від 14.09.2010, яке набрало законної сили, визнано недійсним з моменту укладення договір дарування спірного майна від 31.08.2001. Застосовано наслідки недійсності правочину шляхом визнання право власності на спірне майно за позивачем та зобов`язано ОСОБА_1 негайно повернути вказане майно у натурі. Вказане підтверджується Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 2-69/8/10 від 14.09.2010, копія додається, оригінал знаходиться у позивача. З того часу позивач є власником вказаного майна та вільно володіє ним.
Разом з тим, 11.01.2022 на сайті електронних торгів ДП СЕТАМ розміщено оголошення про продаж спірного майна з публічних торгів, які мають відбутися 10.02.2022.
Із відомостей про лот позивач дізнався, що спірне майно перебуває під арештом, а саме: арешт нерухомого майна від 25.06.2020 № 37056764 на підставі постанови про арешт майна боржника від 25.06.2020 ВП 36531681 Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); арешт нерухомого майна від 10.02.2021 № 40487027 на підставі постанови про арешт майна боржника від 10.02.2021 ВП 63657199 Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); а також заборона на нерухоме майно від 26.04.2007 №4878773 на підставі договору іпотеки №442 від 26.04.2007. Вказане підтверджується оголошенням щодо продажу спірного майна позивача, розміщеному на торгівельному майданчику ДП СЕТАМ , копія додається, оригінал знаходиться у вільному доступі за посиланням: https://setam.net.ua/auction/505223.
В процесі дослідження цієї ситуації позивач дізнався, що 26.04.2007 ОСОБА_1 та AT Індустріально експортний банк , правонаступником якого є ПАТ Креді Агріколь Банк (далі - Відповідач 2) укладено кредитний договір № 1652/2007 та договір іпотеки №442 від 26.04.2007, за яким зобов`язання за кредитним договором були забезпечені іпотекою спірного майна.
На цей час на примусовому виконанні Основ`янсько-Слобідського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) знаходиться виконавчий лист про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1652/2007 у сумі 822705 грн. 23 коп. за рахунок спірного майна (ВП № 63657199). Вказане підтверджується документами виконавчого провадження № 63657199, копії яких додаються, оригінали знаходяться в межах виконавчого провадження.
Таким чином, на цей час не зважаючи на існування Рішення Ленінського районного суду м. Харкова по справі № 2-691 від 14.09.2010, яке набрало законної сили, та беззаперечного факту належності спірного майна на праві власності саме позивачу, воно знаходиться під арештом та на примусовому виконанні за боргами ОСОБА_1 , що є недопустимим та грубо порушує право власності позивача. У зв`язку із викладеним позивач вимушений звернутись до суду з цим позовом.
У зв`язку із викладеним на цей час існує реальний ризик унеможливлення чи істотного ускладнення поновлення порушених прав позивача у зв`язку із перебуванням майна позивача на стадії продажу майна з публічних торгів, на підставі вищевикладеного просив заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі.
Вивчивши матеріали заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, приходить до наступного.
Так, згідно Постанови Верховного Суду від 14.06.2021 року у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду (справа № 308/8567/20) Верховний суд відійшов від висновків викладених у постанові ВС від 07.08.2020 року (у справі № 520/9674/19) щодо забезпечення позову одночасно з поданням позовної заяви.
Згідно висновків ВС викладених у даній поставі, Верховний Суд зазначив, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд справи з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи інтересів фізичних осіб тощо. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення.
Так, у постанові зазначено, що системне тлумачення ч.1 ст. 153, ч. 13 ст.158, ч. 1 ст. 187 ЦПК України дає можливість дійти висновку, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову; у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.
У зв`язку із наведеним Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеному у постанові Верховного Суду в складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2020 року в справі N 520/9674/19 (провадження N 61-4032св20).
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Пункт 5 ч.1 ст. 150 ЦПК України визначає, що позов може забезпечуватись шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно вказаної постанови, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
Вивчивши заяву про забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, вбачається, що заява підлягає задоволенню, що буде відповідати принципу співмірності заявленим позовним вимогам, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, оскільки відповідач може здійснити дії щодо відчуження власності на користь третіх осіб, а відтак й порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.
Керуючись ст.ст. 8, 149, 151, 153, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України Про судовий збір , суддя,
П О С Т А Н О В И В :
Заяву голови комісії з припинення АТ А.М.Б. в порядку реорганізації шляхом перетворення Лебеденка О.О., який діє в інтересах Акціонерного товариства А.М.Б. , про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства А.М.Б. (код ЄДРПОУ 22723288, адреса: 61177, м. Харків, вул. Іжевська, 22-А) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), Публічного акціонерного товариства Креді Агріколь Банк (код ЄДРПОУ 14361575, адреса: 01024, м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4), треті особи: Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 41430683, адреса: 61001, м. Харків, м-н Захисників України, 7/8, 7 пов.), Державне підприємство СЕТАМ (код ЄДРПОУ 39958500, м. Київ, вул. Стрілецька, 4-6) про визнання правочину недійсним, визнання права власності та звільнення майна з під арешту, - задовольнити.
Вжити заходи із забезпечення позову АТ А.М.Б. до ОСОБА_1 , ПАТ КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК , третя особа Основ`янсько-Слобідський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); третя особа Державне підприємство СЕТАМ , третя особа Регіональна філія Державного підприємства СЕТАМ у Харківській області про визнання правочину недійсним, визнання права власності та звільнення майна з під арешту.
Зупинити продаж (процедуру реалізації) арештованого майна - нежитлових приміщень підвалу № VIII, 1-13, IX в літ. "А-1", загальною площею 154,7 кв.м., розташованих за адресою: Харківська область., м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3 (електронні торги, що проводяться ДП Сетам , у тому числі, але не виключно за лотам № 506036) до вирішення справи по суті та набрання відповідним рішенням по суті спору законної сили.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Термін пред`явлення даної ухвали до виконання три роки.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко
Суд | Червонозаводський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 09.02.2022 |
Оприлюднено | 11.02.2022 |
Номер документу | 103080825 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Червонозаводський районний суд м.Харкова
Сіренко Ю. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні