Рішення

від 28.01.2022 по справі 136/2173/19

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2173/19

провадження № 2/136/640/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" до ОСОБА_1 , Приватного підприємства "Прилука Агро", Приватного підприємства "Агро Україна+", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Липовецької міської ради Вінницької області про визнання недійсним договору оренди землі та договору суборенди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (далі - позивач), через свого представника, звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ПП "Прилука Агро", ПП "Агро Україна+" (далі - відповідачі), з вимогами:

- визнати недійсним договір оренди землі номер б/н від 02.03.2017 року укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Прилуки Агро", стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га.;

- визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки номер б/н від 06.11.2017 року укладений між Приватним підприємством "Прилука Агро" та Приватним підприємством "Агро Україна+", стосовно суборенди оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га.

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

Між ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі №13/0135 від 05.01.2005 щодо передачі у строкове платне користування земельної ділянки площею 2,8115 га, кадастровий номер 0522282600:06:000:0135, яка розташована на території Козинецької сільської ради, для сільськогосподарського використання строком на 10 років. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 27.03.2007 у Вінницькій Філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040782600138. Крім того, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до вище вказаного договору оренди земельної ділянки, за умовами якої, термін дії договору оренди було продовжено до 20 (двадцяти) років. Державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі проведено 05.08.2010 року у Вінницькій Філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041004400144. Відповідно до договору оренди, земельна ділянка належала орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №192025 виданий 06.09.2004. Згідно договору оренди земельна ділянка вважається переданою орендарю на наступний день після його державної реєстрації, а тому строк його дії закінчується 27.03.2027. Позивач стверджує, що від початку дії договору оренди землі ним виконуються всі обов`язки, своєчасно сплачується орендна плата, а земельна ділянка використовуються виключно за її цільовим призначенням. Позивач вказує, що йому стало відомо, що право власності на вище зазначену земельну ділянку 14.02.2017 перейшло до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №84 видане 14.02.2017. Таким чином про смерть та перехід права власності на орендовану земельну ділянку від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , позивачу стало відомо лише 06.11.2019 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме. Відповідно до договору оренди земельної ділянки, перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Таким чином, ОСОБА_1 , успадкував окрім земельної ділянки усі права та обов`язки які покладені на земельну ділянку. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №192025 виданого 06.09.2004, земельна ділянка з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135 належить ОСОБА_2 . 18.04.2017 реєстратором Чернюк Людмилою Михайлівною, реєстратором Липовецької міської ради Вінницької області провела державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зареєструвала договір оренди землі б/н від 02.03.2017 за ПП Прилука Агро , після чого тим же реєстратором 12.12.2017 зареєстровано договір суборенди земельної ділянки, номер б/н від 06.11.2017 року з Приватним підприємством Агро Україна+ . Позивачу стало відомо про порушення своїх прав лише після звернення до Головного управління Держгеокадстру у Вінницькій області, та отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підстав у ТОВ Концерн "Сімекс-Агро" вважати що у 2017 році вже проведена державна реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку не було, оскільки у 2017 році між позивачем та власником земельної ділянки діяв чинний договір оренди земельної ділянки, а від власника на адресу підприємства не надходило жодних заяв чи звернень з приводу розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. З вищевказаних причин позивач не міг дізнатися про своє порушене право раніше 06.11.2019. Оскільки, Договір оренди, укладений між Позивачем та ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) на момент укладення договору з ПП Прилуки Агро та договору суборенди з ПП Агро Україна + , був чинним, не розірваний за згодою сторін, не припинений та не визнаний недійсним в судовому порядку, а тому існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту договору та зобов`язань прямо суперечить чинному законодавству.

Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду.

Представник позивача з позовом подав до суду клопотання про витребування у відповідачів оригінальний примірник оспорюваного договору оренди та договору суборенди, а від державного реєстратора реєстраційну справу на орендовану земельну ділянку.

Ухвалою суду від 21.01.2020 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Також, серед іншого, було витребувано від відповідачів договір оренди землі б/н від 02.03.2017 та договір суборенди земельної ділянки б/н від 06.11.2017, а також реєстраційну справу на орендовану земельну ділянку.

Відповідачі у визначений судом строк відзиву на позов не подали.

16.09.2020 представник позивача подав до суду клопотання про застосування заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення, витребуваних на підставі ухвали суду від 21.01.2020, доказів у відповідачів.

Ухвалою суду від 16.09.2020 було задоволено заяву представника позивача про застосування заходів процесуального примусу шляхом тимчасового вилучення доказів у відповідних осіб.

20.05.2021 на адресу суду надійшли тимчасово (до набрання рішення суду у справі законної сили) вилучені докази.

Ухвалою суду від 05.10.2021 за клопотанням представника позивача було постановлено витребувати у Вінницької регіональної філії державного підприємства Національні інформаційні системи належним чином засвідчені копії договору оренди землі від 02.03.2017, укладеного між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Прилука Агро" стосовно оренди землі з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135 та належним чином засвідчену копію договору суборенди, укладеного між Приватним підприємством "Прилука Агро" та Приватним підприємством "Агро Україна+" стосовно суборенди землі з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135.

22.10.2021 на адресу суду надійшла відповідь від Вінницької регіональної філії державного підприємства Національні інформаційні системи , з якої слідує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня електронна копія договору суборенди, укладеного між Приватним підприємством "Прилука Агро" та Приватним підприємством "Агро Україна+" стосовно суборенди землі з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135.

22.11.2021 представник позивача подав до суду заяву про призначення розгляду справи по суті, а судове засідання провести без його участі.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульовано.

Ухвалою суду від 22.11.2021 закрито підготовче провадження в справі та призначено її до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити.

У судове засідання, належним чином повідомлені, відповідачі не з`явились.

За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Між ТОВ Концерн Сімекс-Агро , правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі №13/0135 від 05.01.2005 щодо передачі у строкове платне користування, належної останньому (Державний акт на право власності серії ВН №192025) земельної ділянки площею 2,8115 га, кадастровий номер 0522282600:06:000:0135, яка розташована на території Козинецької сільської ради, для сільськогосподарського використання строком на 10 років. Державну реєстрацію зазначеного договору оренди землі проведено 27.03.2007 у Вінницькій Філії ДП "Центр ДЗК", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040782600138. Крім того, між позивачем та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до вище вказаного договору оренди земельної ділянки, за умовами якої, термін дії договору оренди було продовжено до 20 (двадцяти) років. Державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі проведено 05.08.2010 року у Вінницькій Філії ДП "Центр державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 041004400144. Відповідно до договору оренди, земельна ділянка належала орендодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ВН №192025 виданий 06.09.2004. Згідно договору оренди земельна ділянка вважається переданою орендарю на наступний день після його державної реєстрації, а тому строк його дії закінчується 27.03.2027. Позивач стверджує, що від початку дії договору оренди землі ним виконуються всі обов`язки, своєчасно сплачується орендна плата, а земельна ділянка використовуються виключно за її цільовим призначенням. Позивач вказує, що йому стало відомо, що право власності на вище зазначену земельну ділянку 14.02.2017 перейшло до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №84 видане 14.02.2017. Таким чином про смерть та перехід права власності на орендовану земельну ділянку від ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , позивачу стало відомо лише 06.11.2019 з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме. Відповідно до договору оренди земельної ділянки, перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Таким чином, ОСОБА_1 , успадкував окрім земельної ділянки усі права та обов`язки які покладені на земельну ділянку. Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №192025 виданого 06.09.2004, земельна ділянка з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135 належить ОСОБА_2 . 18.04.2017 реєстратором Чернюк Людмилою Михайлівною, реєстратором Липовецької міської ради Вінницької області провела державну реєстрацію речового права на нерухоме майно та зареєструвала договір оренди землі б/н від 02.03.2017 за ПП Прилука Агро , після чого тим же реєстратором 12.12.2017 зареєстровано договір суборенди земельної ділянки, номер б/н від 06.11.2017 року з Приватним підприємством Агро Україна+ . Позивачу стало відомо про порушення своїх прав лише після звернення до Головного управління Держгеокадстру у Вінницькій області, та отримання Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Підстав у ТОВ Концерн "Сімекс-Агро" вважати що у 2017 році вже проведена державна реєстрація права оренди на вищевказану земельну ділянку не було, оскільки у 2017 році між позивачем та власником земельної ділянки діяв чинний договір оренди земельної ділянки, а від власника на адресу підприємства не надходило жодних заяв чи звернень з приводу розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки. З вищевказаних причин позивач не міг дізнатися про своє порушене право раніше 06.11.2019. Оскільки, Договір оренди, укладений між Позивачем та ОСОБА_2 (спадкоємець ОСОБА_1 ) на момент укладення договору з ПП Прилука Агро та договору суборенди з ПГІ Агро Україна + , був чинним, не розірваний за згодою сторін, не припинений та не визнаний недійсним в судовому порядку, а тому існування одночасно двох правочинів щодо однакового об`єкту договору та зобов`язань прямо суперечить чинному законодавству. Разом із тим відповідачі, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 21.01.2020, не навели обставин, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі та не спростували доводи позивача.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Правовідносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України). Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі".

За змістом ст.ст. 18, 20 Закон України "Про оренду землі" (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) укладений договір оренди землі підлягав державній реєстрації, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

З урахуванням зазначених норм матеріального права, строк дії договору оренди землі №13/0135 від 05.01.2005 між ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 , з урахуванням набрання його чинності після його реєстрації має закінчитися 27.03.2027.

Договір оренди землі припиняється з підстав визначених ст. 31 Закону України "Про оренду землі". Підстави припинення вищезазначеного договору сторони визначили в п.п. 17-18.

Суд зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Судом встановлено, що право власності на вище зазначену земельну ділянку 14.02.2017 перейшло до ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №84 виданого 14.02.2017.

Однак, під час дії вищевказаного договору оренди землі, між ПП "Прилука Агро" та ПП "Агро Україна+" було укладено на ту ж саму земельну ділянку договір суборенди земельної ділянки б/н від 06.11.2017, строк дїї - 18.04.2024, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про інше речове право (індексний номер 107641035 від 15.12.2017).

Суд зважає на те, що відповідачі не подали заперечень проти позову на пропозицію суду викладену в ухвалі суду від 21.01.2020 та не навели обставин, які підлягають з`ясуванню та доказуванню у даній справі і не спростували доводи позивача.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 5-6 ст. 203 цього Кодексу. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч.1 ст. 203 ЦК України).

В силу ст. 13 ЦК України визначено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені ч.ч. 2-5 цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 зобов`язаний був виконувати умови договору, укладеного з ТОВ "Концерн "Сімекс-Агро", правонаступником якого є позивач, отож розпорядження відповідачем під час дії договору земельною ділянкою, яка перебуває в оренді позивача шляхом передачі її в оренду ПП "Прилука Агро", ПП Агро Україна+ , порушує права позивача як землекористувача, що згідно ст. 13, ч. 1 ст. 203 ЦК України є підставою для визнання правочину недійсним, а договір суперечить моральним засадам суспільства.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання недійсним договору оренди землі номер б/н від 02.03.2017, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Прилука Агро", стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га та визнання недійсним договору суборенди земельної ділянки номер б/н від 06.11.2017, укладений між Приватним підприємством "Прилука Агро" та Приватним підприємством "Агро Україна+", стосовно суборенди оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га, шляхом припинення права оренди, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Водночас правові наслідки, передбачені ч. 1 цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Суд зауважує, що особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів визначено, серед інших, в ч. 1 та ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , за змістом якої, за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Однак, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор чи посадова особа МЮ України проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Суд, вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору, керується вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на те, що позов задоволено повністю, а тому суд дійшов висновку, що з відповідачів на користь позивача слід солідарно стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3842,00 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 13, 19, 23, 76-80, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 63, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 32513287) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), Приватного підприємства "Прилука Агро" (місцезнаходження: вул. Аграрна, буд. 31 А, с. Нова Прилука, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 40365472), Приватного підприємства "Агро Україна+" (місцезнаходження: вул. Аграрна, буд. 37Е, с. Нова Прилука, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ 40671778), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Державний реєстратор Липовецької міської ради Вінницької області (місцезнаходження: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл.) про визнання недійсним договору оренди землі та договору суборенди земельної ділянки - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди землі номер б/н від 02.03.2017, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством "Прилуки Агро", стосовно оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га та припинити право оренди.

Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки номер б/н від 06.11.2017, укладений між Приватним підприємством "Прилука Агро" та Приватним підприємством "Агро Україна+", стосовно суборенди оренди земельної ділянки з кадастровим номером 0522282600:06:000:0135, площею 2,8115 га та припинити право оренди.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ПП "Прилука Агро", ПП "Агро Україна+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАС АГРО ЗАХІД" судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО