Ухвала

від 07.02.2022 по справі 755/13848/21

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/13848/21

Провадження №: 1-кс/755/151/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" лютого 2022 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на дії (бездіяльність) слідчого та повернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32021100000000360 від 08.01.2021

В СТ АН ОВ ИВ :

В провадження Дніповського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на дії (бездіяльність) слідчого з ОВС четвертого відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві ОСОБА_5 , яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку 10 вересня 2021 року в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32021100000000360 від 08 липня 2021 року.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 10 вересня 2021 року, було проведено обшук у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого незаконно було вилучено: 29 комп`ютерних системних блоків, 29 комп`ютерних моніторів, 10 комп`ютерних клавіатур, 19 оптичних маніпуляторів (комп`ютерних мишок), згідно з протоколом обшуку, яке є непричетним до даного кримінального провадження та не було зазначено в ухвалі Дніпровського районного суду м. Києва від 20.08.2021, а належить суборендарю приміщенняТОВ «Екстра Лінк», а відтак вилучене майно має статус тимчасово вилученого та відповідно підлягає поверненню його законному володільцю.

З огляду на викладене, вилучені речі є такими, що не входили до переліку, щодо якого було прямо надано дозвіл на відшукання та вилучення вищевказаною ухвалою слідчого судді № 755/13848/21, а відтак підлягають поверненню його законному володільцю.

Представник особи, що подала скаргу - адвокат ОСОБА_3 , слідчий, бездіяльність якого є предметом оскарження, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням стислих строків, встановлених процесуальним законом України для розгляду таких скарг в порядку судового контролю, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд скарги у відсутність сторін.

Вивчивши скаргу, та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Судовим розглядом встановлено, що четвертим відділом розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР № 32021100000000360 від 08.07.2021.

Ухвалою Дніпровськогорайонного судум.Києва 20серпня 2021року,надано дозвілслідчим слідчоїгрупи,дозвіл напроведення обшукунежитлових приміщень,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 , якізгідно інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнота Реєструправ власностіна нерухомемайно,Державного реєструІпотек,Єдиного реєструзаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна направі власностіналежить ТОВ«Дежавю» (код31024236), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ),ТОВ «Олгріс»(код30855603), ОСОБА_7 ,в якихздійснюється незаконнийгральний бізнес,з метоювиявлення іфіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення,відшукання івилучення доказіввчинення кримінальногоправопорушення,а саме: комп`ютерної техніки,планшетів,електронних носіївінформації (оптичнихдисків,жорстких дисків,флеш накопичувачів),магнітних носіївінформації,USBфлеш-накопичувачівінформації,мобільних телефонівта сім-карток,на якихзберігається абоможе зберігатисьінформація ізвідомостями щодовчинення розслідуваногозлочину,що неможливовстановити безпроведення комп`ютерно-технічноїекспертизи; печаток та штампів; записних книжок або чорнових (робочих) записів, а також документів, як в паперовому, так і в електронному вигляді, які містять інформацію щодо вчинення розслідуваного злочину;

Відповідно до ч. 1ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Згідно положень ч.ч. 8, 9ст. 236 КПК України, особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку. Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

Разом з цим, статтями7,16 КПК Українивстановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Частиною 5статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Так, згідно з усталеною практикою ЄСПЛ стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, що виражається в першому реченні першого абзацу та має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, що міститься в другому реченні того ж абзацу, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, що міститься в другому абзаці, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (див., серед інших джерел, рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) [ВП], заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» (<...>) [ВП], заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).

ЄСПЛ наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

У своєму рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04) ЄСПЛ також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A № 98).

Згідно зіст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогамистатті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, володільцем тимчасово вилученого майна.

Відповідно дост. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК Українипередбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст.171, ч. 6 ст.173цьогоКодексу; у разі скасування арешту.

У судовому засіданні встановлено, що вилучене, відповідно до протоколу обшуку від 10.09.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , майно на поверненні якого наполягає володілець, підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.08.2021 року на підставі якої працівниками органу досудового розслідування проведено слідчу дію - обшук.

Відтак, вилучене майно, не є тимчасово вилученим майном, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст.171, ч. 6 ст.173цьогоКодексу.

За вказаних обставин, під час судового розгляду даної скарги за наданими матеріали, встановлено, що втручання органу досудового розслідування у правоТОВ «Екстра Лінк» законними критеріями, тобто з дотриманням відповідних положень національного законодавства та відповідності верховенства права. Також, слідчим суддею встановлено, що даний час забезпечується «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних правТОВ «Екстра Лінк», відповідно існує пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуютьсяорганом досудового розслідування, та метою, яку прагнуть досягти.

На підставі викладеного, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог скарги, а відтак у задоволенні вимог скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.100,169-170,303,305,306,307,309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ТОВ «Екстра Лінк» на дії (бездіяльність) слідчого та повернення тимчасово вилученого майна в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №32021100000000360 від 08.01.2021 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя