Ухвала

від 09.02.2022 по справі 2-41/2006

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 2-41/2006 Головуючий у 1 інстанції Грицко Р.Р.

Провадження № 22-ц/811/3908/21 Доповідач в 2-й інстанції Мікуш Ю. Р.

УХВАЛА

09 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Мікуш Ю.Р.

суддів : Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відвід суддів Львівського апеляційного суду Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В. та Приколоти Т.І. у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 02 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТзОВ Корект , Франківської районної адміністрації м.Львова, треті особи Управління архітектури та містобудування Львівської міської ради, Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , приватний нотаріус Гірник І.А. про визнання будівництва самочинним, знесення самочинного будівництва, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та 1/3 частиною будинковолодіння, приведення житлового будинку до попереднього стану, визнання недійсним договору дарування кафетерію, свідоцтва про право власності, реєстраційного посвідчення, звільнення приміщень будинку ,-

в с т а н о в и в:

рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 14 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 26 березня 2007 року, задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТЗОВ Корект , Франківської районної адміністрації м.Львова, третіх осіб: управління архітектури та містобудування Львівської міської Ради, обласного комунального підприємства Львівської обласної Ради, Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» , приватного нотаріуса Гірника І.А. про визнання будівництва самочинним, знесення самочинного будівництва, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та 1/3 частиною будинковолодіння, приведення житлового будинку до попереднього стану, визнання недійсним договору дарування кафетерію, свідоцтва про право власності, реєстраційного посвідчення, звільнення приміщень будинку.

12.12.2018 року до Личаківського районного суду м. Львова від заступника начальника Франківського ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області Лавришин М.М. надійшла мирова угода на стадії виконання рішення у вказаній справі, укладена між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ТОВ ВКФ Корект .

Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року затверджено мирову угоду укладену між стягувачем ОСОБА_2 та боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальністю Корект .

Постановою Львівського апеляційного суду від 24 вересня 2020 року ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 15 лютого 2019 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 02 червня 2021 року відмовлено у затвердженні мирової угоди від 06.12.2018 року, укладеної в процесі примусового виконання рішення Личаківського районного суду м.Львова від 14.09.2006 року між стягувачем ОСОБА_2 та боржниками ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Товариством з обмеженою відповідальність Корект .

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 02 червня 2020 року повернуто апелянтам.

Постановою Верховного Суду від 30 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково. Ухвалу Львівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року скасовано. Передано справу № 2-41/2006 до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Львівського апеляційного суду від 15 листопада 2021 року відкрито апеляційне провадження, а ухвалою від 18 листопада 2021 року розгляд апеляційної скарги призначено на 14 лютого 2022 року.

08 лютого 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 подали заяву про відвід судді Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

Мотиви відводу зводяться до того, що постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, яка скасована судом касаційної інстанції, суд у складі колегії суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., Савуляка Р.В. позбавив їх доступу до правосуддя та можливості захистити свої права на стадії виконання судового рішення. Зазначають, що мають сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів під час розгляду апеляційної скарги, оскільки вважають, що дана колегія суддів прямо та опосередковано зацікавлена в розгляді даної справи на користь судді Грицка Р.Р, який постановив оскаржувану ухвалу та сторонніх осіб, які не були учасниками справи. Вважають, що повертаючи апеляційну скаргу, колегія суддів керувалася виключно своїми міркуваннями , що суперечить завданню цивільного судочинства та Конституції України, була зацікавлена саме в поверненні апеляційної скарги, що спонукало недовіру до цього складу суду. У суддів склалися певні суб`єктивні внутрішні переконання щодо цих правовідносин, які не спрямовані на захист прав безпосередніх сторін у справі, що в майбутньому може зашкодити всебічному, повному , неупередженому та об`єктивному розгляду апеляційної скарги. Стверджують, що не мають жодних сподівань, що дана колегія здатна неупереджено , об`єктивно та у законний спосіб розглянути апеляційну скаргу та захистити їх права. В результаті повернення апеляційної скарги для них були створені надмірні та практичні перепони у вигляді тривалої судової тяганини, що призвело до моральних переживань та додаткових матеріальних затрат. Для забезпечення умов , за яких у скаржників не виникало б будь-яких сумнівів та заради уникнення атмосфери конфліктності , а також для забезпечення довіри до судової влади в цілому просять заяву про відвід задовольнити.

Відповідно до ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з положеннями ч.4 ст.39 ЦПК України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 цього Кодексу, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Отже, виходячи зі змісту ч.4 ст.39 ЦПК України, заявник заявляючи відвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України зобов`язаний надати докази щодо наявності обставин, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Жодних доказів про неупередженість чи необ`єктивність суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. та Савуляка Р.В. чи про їх зацікавленість у розгляді даної апеляційної скарги, заявниками не надано, а тому доводи заяви в цій частині суд визнає як припущення, оскільки суддя здійснюючи правосуддя є незалежним і керується верховенством права(ст.129 Конституції України).

Обставини для відводу зводяться до незгоди з процесуальним рішенням колегії суддів, яке було скасовано за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч.17 ст.33 ЦПК України особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Пунктом 2.3.43. Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року із змінами і доповненнями станом на 11 червня 2021 року судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Відповідно до п.1 розділу ІV Засад використання автоматизованої системи у Львівському апеляційному суді затвердженого рішенням загальних зборів суддів Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2018 року із наступними змінами і доповненнями станом на 26 листопада 2021 року, судові справи, що надійшли із суду касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються тим суддям, ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.

Зазначене свідчить про те, що після скасування ухвали про повернення апеляційної скарги, справа розглядається тим самим складом суду. Скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі судом вищої інстанції не свідчить про те, що суд був необ`єктивний чи упереджений або буде необ`єктивним чи упередженим при подальшому розгляді апеляційної скарги.

У справі Rustavi 2 Broadcasting Company Ltd та інші проти Грузії (заява № 16812/17) ЄСПЛ висловився про те, що безпідставні звинувачення суддів в упередженості та скарги на них до дисциплінарних органів можуть бути оцінені як спроби паралізувати здійснення правосуддя, та зрештою зіграти проти самих скаржників.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відвід повинен бути вмотивований - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Покликання в заяві про відвід на упередженість та необ`єктивність суддів Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І. та Савуляка Р.В. зводяться до незгоди з ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 червня 2021 року, що в силу ч.4 ст. 36 ЦПК України не може бути підставою для відводу. Відповідно наведені мотиви відводу не свідчать про упередженість суддів при розгляді даної справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим.

Керуючись ст. ст.36, 40 ЦПК України, суд апеляційної інстанції -

у х в а л и в:

Відвід суддям Мікуш Ю.Р., Приколоті Т.І., Савуляку Р.В. визнати необгрунтованим.

Питання вирішення відводу передати судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст.33 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді: Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк