Рішення

від 30.08.2021 по справі 308/11905/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/11905/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого - судді Придачук О.А.

за участю секретаря судового засідання - Бомбушкар В.П.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд - Україна до ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Агробуд-Україна звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого володіння.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_3 є власником вбудованих нежитлових приміщень 1 поверху гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 . Вказані нежитлові приміщення вибули з володіння ТОВ Агробуд - Україна поза волею товариства за наступних обставин. Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015 року, позовні вимоги у цивільній справі № 308/13418/14-ц задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 3 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 26.08.1998 року № 156 Про видачу документів на реєстрацію щодо дозволу правової реєстрації відкритому акціонерному товариству Агробуд гуртожитку по АДРЕСА_1 . Визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 04.11.1998 року № 200 Про внесення змін і доповнень до рішення щодо внесення доповнень в п. 3 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.08.1998 року № 156 Про видачу документів на реєстрацію стосовно дозволу на правову реєстрацію відкритому акціонерному товариству Агробуд гуртожитку по АДРЕСА_1 у частині літ. А. Скасовано свідоцтво про право власності ВАТ Агробуд на гуртожиток по АДРЕСА_1 від 26.07.1999 року, виданого на підставі рішень виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 26.08.1998 року № 156 та 04.11.1998 року № 200. Скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.01.2014 року, індексний номер:17099086, серії САК № 262174 - на гуртожиток літ. А. за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 372,8 кв.м., житловою площею 231 кв.м., видане ТОВ Агробуд-Україна РС Ужгородського МРУЮ Закарпатської області. Судові рішення у справі № 308/13418/14-ц стали підставою для прийняття рішення ХХVІІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради від 09.04.2015 року № 1682 у зв`язку з чим гуртожиток по АДРЕСА_1 , збудований у 1968 році, загальною площею 372,8 кв.м. прийнято у комунальну власність міста. Рішенням V сесії VІІ скликання Ужгородської міської ради від 14.07.2016 року № 277 Про зміни та доповнення до рішення ІІ сесії міської ради VІІ скликання 21.04.2016 року № 178 приміщення площею 119,5 кв.м. по АДРЕСА_1 включено до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2016 році шляхом аукціону. Вказане приміщення є вбудованим приміщенням, входить до складу неподільного мана гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 та не виділялося із складу, як окремий об`єкт речового права.

16.09.2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради у якості продавця та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_1 ) у якості покупця укладено договір купівлі-продажу за яким у власність покупцеві передаються вбудовані нежитлові приміщення 1 поверху, загальною площею 119,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . У договорі купівлі-продажу зазначено, що об`єкт приватизації виділений в натурі продавцем із належного йому гуртожитку літера А, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею до моменту проведення виділу 372,8 кв.м. Виділ проведений на підставі висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна № 26 від 13.09.2016 року КП Архітектурно-планувальне бюро м. Ужгорода . Під час судового розгляду справи № 308/13418/14-ц ОСОБА_4 реалізував набуті ним права на вбудовані нежитлові приміщення 1 поверху гуртожитку, загальною площею 119.5 кв. м. розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та подарував це майно відповідачу.

Таким чином належні станом на сьогодні відповідачу вбудовані нежитлові приміщення 1 поверху гуртожитку, загальною площею 119,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 вибули з володіння позивача поза його волею та внаслідок прийнятих судами рішень у справі № 308/13418/14-ц, якими скасовані рішення органу місцевого самоврядування щодо приватизації нерухомого майна на користь позивача. Внаслідок винесених судами рішень позивач позбувся титулу власника на нерухоме майно, права на яке до ухвалення судових рішень були зареєстровані та підтверджені за позивачем у встановленому порядку. Після набрання судовими рішеннями законної сили. Однак до остаточного вирішення судового спору, Ужгородська міська рада користалася можливостями, що випливали з судових рішень винесених не на користь ТОВ Агробуд-Україна , прийняла майно в комунальну власність та згодом відчужила частину майна шляхом проведення аукціону. При цьому теперішній власник нежитлових приміщень гуртожитку - відповідач у справі, набула нерухоме майно безоплатно на підставі договору дарування. 25.05.2016 року Вищим спеціалізованим судом України винесена ухвала у справі № 308/13418/14-ц, якою задоволено касаційну скаргу ТОВ Агробуд-Україна , рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. 26.09.2018 року Ужгородський міськрайонний суд виніс ухвалу у справі № 308/13418/14-ц якою позовну заяву у цій справі залишено без розгляду. Внаслідок скасування Вищим спеціалізованим судом України судових рішень у справі № 308/13418/14-ц відпали підстави. Що зумовили вибуття з володіння ТОВ Агробуд-Україна вбудованих приміщень першого поверху гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 119,5 кв.м., права на яке на даний час зареєстровані за відповідачем, рішення та правовстановлюючі документи щодо нерухомого майна на користь позивача не вважаються скасованими та відповідно у ТОВ Агробуд-Україна поновлений правовий титул власника на вбудовані нежитлові приміщення гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому вбудовані нежитлові приміщення гуртожитку по АДРЕСА_1 , площею 119,5 кв.м. перебувають у володінні відповідача та використовуються відповідачем для здійснення у цих приміщеннях підприємницької (комерційної) діяльності.

А тому, посилаючись на те, що частина нежитлового приміщення гуртожитку вибула з володіння позивача без його волі, на підставі та протягом чинності судових рішень, які набрали законної сили, але в подальшому були скасовані судом касаційної інстанції, позивач просить витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 належні товариству з обмеженою відповідальністю Агробуд-Україна нежитлові приміщення 1 поверху гуртожитку, загальною площею 119,5 кв.м., розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги, з підстав, наведених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд доходить наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Зі змісту ст.319 ЦК України вбачається, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

У відповідності до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном.

Підстави витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) врегульовано положеннями статей 387- 390 Цивільного кодексу України.

Так, за правилами статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Як випливає з положень статті 387 Цивільного кодексу України зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти (право власності) й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.

Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей. Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов`язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.

При цьому у правовій конструкції витребування майна шляхом віндикації позивач повинен довести наявність таких обов`язкових елементів даного способу захисту права власності: 1) позивач є безсумнівним власником майна, що витребовується; 2) майно, що є предметом віндикації вибуло з володіння позивача поза його волею; 3) відсутні правові підстави для вибуття спірного майна з володіння позивача.

Обов`язок доводити наявність усіх елементів такої правової конструкції покладається саме на позивача.

Отже, звертаючись з віндикаційним позовом до суду, позивач насамперед має підтвердити своє право власності на витребувану річ або інше титульне право на річ, посилаючись на ті чи інші докази (свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, технічний паспорт, довіреність на розпорядження майном, договір тощо).

Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню за правилами ст.ст. 387, 388 ЦК України. Пунктом 19 вказаної Постанови передбачено, що застосовуючи положення ст. 387 ЦК України, суди повинні виходити з того, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і в якої майно фактично знаходиться та є індивідуально визначеним. Майно може бути повернуте за позовом власника про його витребування на підставі ст. 387 ЦК України , якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, зазначених в цій статті, а саме підтвердження право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння поза його волею, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Так, судом встановлено, що на підставі рішення Ужгородської міської ради № 156 від 26.08.1998 року та від 04.11.1998 року № 200 виконкомом Ужгородської міської ради ВАТ Агробуд видано свідоцтво про право власності на гуртожиток, який розташований у АДРЕСА_1 та складається з будівель літ. А,Б.

Як убачається з рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 року під літ. А. значиться гуртожиток, під літ. Б- гаражі.

У подальшому ОСОБА_5 звернулася до суду до суду з позовом до ТОВ Агробуд - Україна , реєстраційної служби Ужгородського районного управління юстиції Закарпатської області, третя особа - Регіональне відділення Фонду Державного майна України у Закарпатській області, про визнання незаконними та скасування пунктів рішення та свідоцтва про право власності, на підставі яких видано вищезазначене свідоцтво.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015 року, позовні вимоги у цивільній справі № 308/13418/14-ц задоволено, зокрема з тих підстав, що після 26.05.2004 року гуртожитки віднесено до об`єктів державного житлового фонду, який підлягає приватизації громадянами України чи підлягає передачі у комунальну власність відповідних Рад:

- визнано незаконним та скасовано п. 3 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 26.08.1998 року № 156 Про видачу документів на реєстрацію щодо дозволу правової реєстрації відкритому акціонерному товариству Агробуд гуртожитку по АДРЕСА_1 ;

- визнано незаконним та скасовано п. 2 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 04.11.1998 року № 200 Про внесення змін і доповнень до рішення щодо внесення доповнень в п. 3 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 26.08.1998 року № 156 Про видачу документів на реєстрацію стосовно дозволу на правову реєстрацію відкритому акціонерному товариству Агробуд гуртожитку по АДРЕСА_1 у частині літ. А.;

- скасовано свідоцтво про право власності ВАТ Агробуд на гуртожиток по АДРЕСА_1 від 26.07.1999 року, видане на підставі рішень виконавчого комітету Ужгородської міської ради Закарпатської області від 26.08.1998 року № 156 та 04.11.1998 року № 200;

- скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.01.2014 року, індексний номер:17099086, серії САК № 262174 - на гуртожиток літ. А. за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 372,8 кв.м., житловою площею 231 кв.м., видане ТОВ Агробуд-Україна РС Ужгородського МРУЮ Закарпатської області.

Згідно ухвали апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015 року вказане рішення суду залишено без змін.

На підставі рішення Ужгородського міськрайонного суду від 17.02.2015 року, рішенням ХХVІІ сесії VІ скликання Ужгородської міської ради від 09.04.2015 року № 1682 прийнято у комунальну власність міста гуртожиток по АДРЕСА_1 , збудований у 1968 році, загальною площею 372,8 кв.м., в т. ч. житловою площею 231,0 кв.м.

23.02.2016 року внесено запис про скасування права власності ТОВ Агробуд - Україна зареєстроване 29.01.2015 року державну реєстрацію.

11.03.2016 державним реєстратором - приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Лаврів М.М. за номером запису: 13706730 внесено відомості про державну реєстрацію власності на гуртожиток, А, загальною площею 372,8 кв.м. за Ужгородською міською радою, з формою власності комунальна.

В подальшому 16.09.2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_6 укладено договір купівлі - продажу вбудованих нежитлових приміщень 1 поверху, загальною площею 119,50 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно договору дарування від 28.09.2016 року ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_3 вбудовані нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 119,5 кв.м., а саме: поз. 1 - перукарня загальною площею 11.70кв.м., поз. 2 - перукарня загальною плою 10,70 кв.м. поз. 3 - загальною площею 13,70 кв.м. , поз. 4 - коридор загальною площею 4,00 кв.м., поз. 5 - коридор загальною площею 3,50 кв.м., поз. 6- торговий зал загальною площею 16,10 кв.м., поз. 7 - торговий зал загальною площею 5,60 кв.м. , поз. 8 - торговий зал загальною площею 14,10 кв.м., поз. 9 - кабінет - загальною площею - 13,50 кв.м., поз. 10- коридор загальною площею 2,30 кв.м., поз. 11 - вбиральня загальною площею - 3,10 кв.м., поз. 12- комора загальною площею 2,10 кв. м. поз. 14 - пекарня загальною площею 14,90 кв. м., поз. 15- загальною площею 4,40 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.05.2016 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2015 року та ухвалу колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області від 26.11.2015 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.02.2019 року закрито провадження у справі № 308/13418/14-ц, у зв`язку з відмовою позивача від позову.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки рішення суду у справі № 308/13418/14-ц від 17.02.2015 року скасоване поновлено правовстановлюючі документи ТОВ Агробуд-Україна на вбудовані приміщення першого поверху гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 119,5 кв.м., право власності на які на даний час зареєстровані за відповідачем.

Однак, суд не може погодитися з вказаною позицією позивача, оскільки позивачем не надано доказів належності йому на праві власності витребуваного майна - вбудованих нежитлових приміщень першого поверху гуртожитку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , площею 119,5 кв.м.

Крім того, на даний час на розгляді суду знаходиться спір щодо вказаного майна між органом самоорганізації населення будинкового комітету Моноліт та Ужгородською міською радою про визнання незаконним рішення Ужгородської міської ради V сесії VII скликання від 14.07.2016 року № 277 "Про зміни та доповнення до рішення Ужгородської міської ради II сесії VII скликання від 21.04.2016 року № 178", в частині включення вбудованих приміщень площею 119,5 кв. м. по АДРЕСА_1 до переліку об`єктів комунальної власності, які підлягають приватизації у 2016 році шляхом аукціону, на виконання якого укладено 16.09.2016 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ОСОБА_6 договір купівлі - продажу вказаних приміщень, а саме з приводу того, що спірні нежитлові приміщення загальною площею 119,5 кв.м., що знаходяться по по АДРЕСА_1 , є допоміжними приміщеннями та не можуть бути приватизованими, оскільки не є житловими приміщеннями.

У даній справі позивач залучений до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача .

Також на розгляді Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом органу самоорганізації населення будинкового комітету Моноліт до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , треті особи - Ужгородська міська рада, Департамент міського господарства Ужгородської міської ради, про визнання недійсним договору купівлі продажу та витребування майна.

За таких обставин позивач не довів наявності усіх зазначених елементів для віндикації спірного майна. Зокрема позивач не довів, що є власником витребуваного майна.

Згідно з п.23 Постанови Пленуму ВССУ №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав вказано, що відповідно до статті 387 ЦК та частини третьої статті 10 ЦПК особа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Зазначену правову позицію підтримала і Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.12.2018 року (справа №522/2202/15-ц).

За правилами ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно вимог ст.76 ЦК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Як вбачається зі ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищенаведене, на підставі об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі матеріалів, з`ясування фактичних обставин, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, оцінивши подані сторонами докази та враховуючи те, що позивачем не наведено доказів та не підтверджено того, що він є безсумнівним власником майна, що витребовується, а також, що зазначене майно знаходиться у незаконному володінні відповідача та відсутність у відповідача правових підстав для володіння спірним майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необгрунтовані та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 317, 319, 321, 391 ЦК України, ст. ст. 10 , 12 , 13 , 18 , 81 , 258 , 259 , 263-265, 352 , 354 , 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Агробуд - Україна до ОСОБА_3 , про витребування майна з чужого володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.А. Придачук