Вирок

від 11.02.2022 по справі 485/1817/19

БЕРЕЗНЕГУВАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 1-кп/470/4/22

Справа № 485/1817/19

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Березнегувате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2018 року за № 12018150310000718, за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Василівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, не працюючого, раніше не судимого, військовозобов`язаного, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

19 грудня 2018 року о 19 годині 21 хвилині ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки ВАЗ 2101, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по освітленій міським електроосвітленням проїжджій частині вул. Базарна в м. Снігурівка Миколаївської області, зі сторони перехрестя вулиць Маяковського - Базарна у напрямку вул. Валерія Бойченка зі швидкістю близького 50 км/год., неподалік будинку № 12, грубо порушив вимоги п.п.2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху України, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, не стежив за її змінами, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов`язаний був його контролювати, та виявивши на проїжджій частині пішохода ОСОБА_3 , який рухався в зустрічному напрямку по проїжджій частині дороги на відстані 0,9 метри від лівого краю, не зменшив швидкості руху та не зупинився, хоча мав таку можливість, внаслідок чого допустив наїзд на нього, через що ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження - закриту черепно-мозкову травму у вигляді перелому лівої тім`яної кістки та забій головного мозку, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, розрив правого грудинно-стернального з`єднання та перелом другого ребра, що за критерієм тривалості розладу здоров`я відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, рану на лобі, яка відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, садно на нижній кінцівці та численні садна на обличчі, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення фактично визнав частково, пояснив, що того дня у темний час доби рухався на нещодавно придбаному автомобілі ВАЗ 2101 світлого кольору по правій стороні вул. Базарної в напрямку вул. Валерія Бойченка в м. Снігурівка Миколаївської області. За 20 метрів попереду свого автомобіля помітив силует людини, однак не встиг відреагувати на неї та почув удар від зіткнення. Трохи пригальмувавши подивився у дзеркало заднього огляду, однак, не помітивши там нікого, поїхав з місця події. Згодом зателефонував до знайомого ОСОБА_8 та попросив залишити своє авто на території його домоволодіння, оскільки він проживає неподалік. Під`їхавши до будинку, його матір відчинила ворота та він заїхав у двір, де залишив авто, а сам пішов додому. Через деякий час до нього приїхали працівники поліції, повідомили про вчинене ним ДТП та повезли його до районної лікарні на медичний огляд, де виявили стан сп`яніння. Вважав, що у стані алкогольного сп`яніння під час ДТП він не перебував, оскільки алкогольні напої (пиво) того дня вживав лише зранку, а після події нічого крім заспокійливого не вживав. Також пояснив, що посвідчення водія на право керування транспортними засобами він не має, автомобіль придбав, щоб навчитися ним керувати, а того дня під час ДТП їхав не швидко, не більше 40 кілометрів за годину. Крім того пояснив, що після придбання авто до страхової компанії за укладанням договору цивільно-правової відповідальності не звертався, оскільки попередній власник авто вказував на те, що він є, однак з якою компанією йому не відомо. Протягом досудового розслідування та розгляду справи у суді до потерпілого з вибаченнями не звертався та завдану шкоду не відшкодовував через брак коштів. Позови прокурора в інтересах держави про стягнення з нього витрат КНП «Снігурівка міська лікарня», в розмірі 1106,67 грн. та КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги», в розмірі 14474,2 грн. на лікування ОСОБА_3 визнав повністю. Позов потерпілого в частині стягнення з нього майнової шкоди завданої злочином, в розмірі 29648,89 грн. визнав повністю, однак в частині стягнення моральної шкоди, в розмірі 200000 грн. визнав частково, в розмірі 50000 грн., оскільки вважав обрахований ним розмір шкоди занадто великим.

Не дивлячись на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Так, згідно рапорту старшого інспектора-чергового Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, адресованого на ім`я начальника Снігурівського відділу поліції, 19 грудня 2018 року зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що того дня о 19 годині 21 хвилині по вул. Базарна в м. Снігурівка Миколаївської області автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору здійснив наїзд на чоловіка, а з місця пригоди зник (а.п.2 т.2).

Крім того за рапортом старшого інспектора-чергового Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, адресованим на ім`я начальника Снігурівського відділу поліції, 19 грудня 2018 року о 21 годині до приймального відділення Снігурівської ЦРЛ після ДТП доставлено з тілесними ушкодженнями мешканця м. Снігурівка ОСОБА_3 , 1992 року народження (а.п.3 т.2).

За даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди зі схемою та фототаблицею, 19 грудня 2018 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто ділянку проїжджої частини вул. Базарна біля будинку № 12 в м. Снігурівка Миколаїської області де того дня сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті чого на правій її частині при русі від вул. Маяковського до вул. В. Бойченка на відстані 1,2-1,9 метри, виявлено та вилучено частину фарби білого кольору, частину дзеркала автомобіля, частину решітки радіатору, двірник, навушники, чорну шапку, частину mp-3 плеєра та плями бурого кольору, схожі на кров (а.п.4-18 т.2).

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що того вечора близько 19 години повертався додому та йшов по лівій стороні по узбіччю вулиці Базарна в м. Снігурівка від вул. Валерія Бойченко в напрямку вул. Маяковського. Вказана вулиця була освітлена вуличним освітленням, а одягнутий він був у чорну куртку, чорну шапку та темні штани. Побачив, як на зустріч йому їхав легковий автомобіль з увімкненими фарами. Коли автомобіль наблизився до нього, став відходити в сторону, однак не встиг, після чого автомобіль його збив. Внаслідок ДТП він отримав черепно-мозкову травму, перелом ребра та ключиці, проходив лікування в Миколаїській лікарні швидкої медичної допомоги, а згодом амбулаторно в Снігурівській ЦРЛ. На лікування він та його рідні витратили значні кошти, а обвинувачений будь-якої допомоги на лікування не надавав та з вибаченнями про вчинене не звертався. Цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди - витрат на лікування, в розмірі 29648,89 грн. та моральної шкоди, в розмірі 200000 грн. підтримав та просив його задовольнити. Моральну шкоду обґрунтовував фізичним болем та душевними стражданнями, які він зазнав внаслідок тривалого лікування, погіршення стану здоров`я через ДТП, додатковими зусиллями для звернення до поліції та суду за відновленням порушеного права.

Показання потерпілого щодо отриманих тілесних ушкоджень та проходження лікування повністю узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_9 , наданими в судовому засіданні, який показав, що є тестем потерпілого та того вечора сусідка повідомила, що невідомий автомобіль збив зятя. Поїхавши до місцевої лікарні виявив його там без свідомості з тяжкими тілесними ушкодженнями. Наступного ранку потерпілого направили на лікування до м. Миколаєва, де він проходив лікування близько трьох тижнів, а після цього декілька тижнів лікувався в Снігурівській ЦРЛ. На лікування потерпілого їх родина витратила значні кошти, однак обвинувачений, не дивлячись на звернення до його батька за допомогою, будь-яких коштів не відшкодував. Крім того показав, що протягом досудового розслідування добровільно видав працівникам поліції одяг, у який був одягнути потерпілий того дня.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що 19 грудня 2018 року близько 19 години йшов по вул. Базарній в м. Снігурівка в напрямку вул. Валерія Бойченка та на зустріч йому по правій стороні вулиці йшов потерпілий. Розминувшись з ним він пішов далі, а через кілька хвилин позаду себе почув звук їдучого автомобіля та звук зіткнення. Повернувшись, побачив лежачого на асфальті потерпілого, а автомобіль, який їхав від нього, без зупинки повернув на вул. В. Бойченка та зник у невідомому напрямку. Вказаний автомобіль був білого кольору марки ВАЗ і рухався він зі швидкістю 50-60 кілометрів за годину. Зрозумівши, що сталася дорожньо-транспортна пригода, він викликав швидку допомогу та залишався на місці події.

Крім того свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що того дня у вечірній час їхав на власному автомобілі по вул. Базарній в напрямку вул. Валерія Бойченка в м. Снігурівка та попереду себе побачив габаритні вогні автомобіля, який повернув на вул. В. Бойченка. Згодом на проїжджій частині вулиці виявив лежачого потерпілого, в зв`язку з чим зупинився, вийшов до нього, зрозумів, що його щойно збив автомобіль та викликав поліцію. На місці події залишався до приїзду працівників поліції разом зі свідком ОСОБА_10 , який підійшов туди зі сторони вул. В. Бойченка. Крім того показав, що вул. Базарна в м. Снігурівка освітлюється вуличним освітленням.

Рапортом від 19 грудня 2018 року, адресованим слідчому СВ Снігурівського відділу поліції, старший оперуповноважений вказаного відділу поліції повідомив, що в результаті його доручення по даному кримінальному провадженню було встановлено місце знаходження автомобіля ВАЗ 2101 білого кольору, який скоїв ДТП, зник з місця події та перебуває по вул. В. Бойченка, 60 в м. Снігурівка Миколаївської області (а.п.23 т.2).

Того ж дня свідок ОСОБА_12 своєю заявою надала дозвіл працівникам поліції для проведення на території її домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , слідчих дій з автомобілем ВАЗ білого кольору, який того дня загнав на подвір`я наглядно знайомий їй хлопець (а.п.24 т.2).

20 грудня 2018 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції у невідкладному випадку було проведено обшук автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, дозвіл на який надано слідчим суддею Снігурівського районного суду від 20 грудня 2018 року, що перебуває у власності ОСОБА_13 , однак яким фактично володіє ОСОБА_5 , в ході якого було виявлено сліди дорожньо-транспортної пригоди у виді відсутності двірника, лівого дзеркала, пошкодження фар головного світла, відсутності лобового скла, наявності уламків скла на капоті та в салоні автомобіля, наявності на передньому номерному знаку та передньому бампері плям бурого кольору. В ході проведення обшуку слідчим було вилучено марлеві бинти зі слідами речовини бурого кольору схожої на кров, частину фарби білого кольору, частину сітки радіатору, два папілярні узори пальців рук та ручку перемикання передач. Крім того було вилучено сам автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.25-34,41-45 т.2).

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що проживає по АДРЕСА_1 та у вечері, на день «Святого Миколая» у 2018 році, до неї зателефонував її син ОСОБА_8 та попросив відкрити ворота, оскільки на їх подвір`я зажене автомобіль його знайомий. Вийшовши на двір та відчинивши ворота, автомобіль заїхав та став під навіс у дворі, ним керував обвинувачений ОСОБА_5 . Згодом він пішов, а через деякий час до неї приїхали працівники поліції, яким вона надала згоду на проведення слідчих дій на території її домоволодіння.

Майже аналогічні показання в судовому засіданні надав і свідок ОСОБА_8 , зазначивши, що того вечора поставити автомобіль на території його домоволодіння попросив обвинувачений ОСОБА_5 , повідомивши, що він зламався.

29 жовтня 2019 року начальником слідчого відділу Снігурівського відділу поліції було оглянуто автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , білого кольору, який перебував на території Снігурівського ВП ГУНП в Миколаївській області, в ході чого з капоту, даху та багажнику було вилучено зразки фарби вказаного автомобіля (а.п.27-29 т.3).

За висновками експертів №654-і від 21 жовтня 2019 року та 655-і від 29 жовтня 2019 року Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської облради, на марлевому тампоні зі змивом, вилученого в ході огляду місця ДТП 19 грудня 2018 року, знайдено кров людини, серологічні дослідження якої не виключають можливості її походження від потерпілого ОСОБА_3 (а.п.232-234, 242-245 т.2).

У відповідності до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 684 від 29 жовтня 2019 року два фрагменти решітки радіатору, вилучені під час огляду місця ДТП 19 грудня 2018 року та фрагмент решітки радіатору, вилучений під час обшуку автомобіля 20 грудня 2018 року, до розділу, складали єдине ціле облицювання радіатору автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.п.6-15 т.3).

Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 1769 від 11 грудня 2019 року вилучені під час огляду місця ДТП 19 грудня 2018 року, під час обшуку автомобіля 20 грудня 2018 року та під час огляду автомобіля 29 жовтня 2019 року зразки фарби, є лакофарбовим покриттям, вказані зразки містять однакові морфологічні ознаки, мають однаковий молекулярний склад плівкоутворювача та мають між собою спільну родову належність (а.п.36-43 т.3).

Заявою від 19 грудня 2018 року свідок ОСОБА_9 добровільно видав працівникам поліції одяг потерпілого, у який він був одягнутий під час дорожньо-транспортної пригоди (а.п.53 т.2).

20 грудня 2018 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було оглянуто добровільно видані свідком ОСОБА_9 речі потерпілого в ході чого на зимовий куртці темного кольору та кофті світло-коричневого кольору виявлено численні плями бурого кольору, схожі на кров, на куртці сліди тертя з твердою поверхнею, а на кофті механічні пошкодження у вигляді розрізу (а.п.54-59 т.2).

У відповідності до довідок чергового лікаря Снігурівської ЦРЛ та завідувача відділенням Міської лікарні швидкої медичної допомоги, 19 грудня 2018 року потерпілого було доставлено до хірургічного відділення Снігурівської ЦРЛ з діагнозом: черепно-мозкова травма, забій головного мозку, рвана рана обличчя та численні садна нижніх кінцівок, а 20 грудня 2018 року його направлено на лікування до нейрохірурчічного відділення Миколаївської міської лікарні швидкої медичної допомоги (а.п.71,72 т.2).

Згідно медичної карти стаціонарного хворого №9928/1179, виданої Міською лікарнею швидкої медичної допомоги, потерпілий ОСОБА_3 знаходився на лікуванні у вказаній лікарні в період з 20 грудня 2018 року до 09 січня 2019 року з діагнозом: забій головного мозку ІІ ступеню, забійна рана голови, розрив правого грудинно-стернального з`єднання (а.п.46-107 т.3).

Крім того, згідно листків непрацездатності, виданих 16 січня та 21 лютого 2019 року Снігурівською ЦРЛ, потерпілий ОСОБА_3 проходив амбулаторне лікування у вказаній лікарні з приводу отриманих тілесних ушкоджень в період з 10 січня до 21 лютого 2019 року (а.п.50-51 т.1).

За даними висновків експерта Миколаївського обласного бюро судово-медичної експертизи Миколаївської обласної ради № 133 від 26 грудня 2018 року та № 95 від 28 жовтня 2019 року у ОСОБА_3 , 1992 року народження, малися тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма у вигляді перелому лівої тім`яної кістки та забою головного мозку, яка утворилася від дії тупого твердого предмету та по ознаку небезпеки відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень, розрив правого грудинно-стернального з`єднання та перелом 2 ребра, які утворилися від дії тупого твердого предмету та по критерію тривалості розладу здоров`я відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень, рана на лобі утворилася від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, спричинивших короткочасний розлад здоров`я, садно на нижній кінцівці та численні садна на обличчі, які утворилися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контанктуючою поверхнею та відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень. Час утворення тілесних ушкоджень 19 грудня 2018 року та не виключено, що вказані ушкодження могли утворитися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, а саме при зіткненні потерпілого як пішохода з легковим автомобілем, при цьому в момент зіткнення потерпілий був розташований обличчям до автомобіля (а.п.77-80 т.2, 18-22 т.3).

Заявою від 28 грудня 2018 року свідок ОСОБА_14 добровільно видав працівникам поліції відеозапис з камер спостереження, які перебувають біля його будинку по вул. Базарна, 12 в м. Снігурівка (а.п.81 т.2).

Того ж дня слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було переглянуто відеозапис, який добровільно надав свідок ОСОБА_14 , з якого вбачається, що того вечора потерпілий проходив повз будинок АДРЕСА_3 , рухаючись по лівій стороні проїжджої частини від вул. В Бойченка, а назустріч йому по правій стороні рухався автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору та збив його передньою частиною. Від удару потерпілого підкинуло до гори, після чого він впав на землю, а автомобіль, не зупиняючись, продовжив рух в напрямку вул. В Бойченка (а.п.82-85 т.2).

Заявою від 27 грудня 2018 року свідок ОСОБА_15 добровільно видав працівникам поліції відеозапис з камер спостереження, які перебувають біля його будинку по вул. В. Бойченка, 95 в м. Снігурівка (а.п.94 т.2).

29 грудня 2018 року слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було переглянуто відеозапис, який добровільно надав свідок ОСОБА_15 , з якого вбачається, що того вечора автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору проїхав по вул. Базарній в м. Снігурівка та повернув ліворуч на вул. В. Бойченка (а.п.95-121 т.2).

Також заявою від 28 грудня 2018 року свідок ОСОБА_16 добровільно видав працівникам поліції відеозапис з камер спостереження, які перебувають біля церкви «Велике Доручення» по вул. В. Бойченка, 70 в м. Снігурівка (а.п.87 т.2).

Того ж дня слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було переглянуто відеозапис, який добровільно надав свідок ОСОБА_16 , з якого вбачається, що того вечора автомобіль ВАЗ 2101 білого кольору проїхав по вул. В. Бойченка в м. Снігурівка та звернув у пров. Пилипа Орлика, де знаходиться заїзд до домоволодіння свідка ОСОБА_12 (а.п.88-92 т.2).

Після перегляду відеозаписів з камер спостереження слідчим СВ Снігурівського відділу поліції було здійснено узагальнення отриманої інформації та на карті м. Снігурівка позначено місце знаходження вулиць Базарна, В. Бойченка та пров. Пилипа Орлика, на них виділено домоволодіння свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 та позначено місце знаходження відеокамер (а.п.123-125 т.2).

За висновком експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 23 від 13 лютого 2019 року, автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 в передній частині має сліди та ушкодження, характерні для контактування з пішоходом. Під час первинного контактування вказаний автомобіль розташовувався майже центральною передньою частиною до пішохода на проїжджій частині в межах своєї смуги руху (а.с.155-161 т.2).

Згідно висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 22 від 05 лютого 2019 року, на момент дорожньо-транспортної пригоди ходова частина, фари головного світла та рульове керування автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходилися в працездатному стані, однак мали ряд невідповідностей вимогам ДСТУ та ПДР, що виникли до ДТП. Робоча гальмівна система вказаного автомобіля має невідповідності вимогам ДСТУ та ПДР і перебуває в стані часткової відмови. Вказані невідповідності виникли до ДТП та могли бути виявлені водієм завчасно (а.п.170-176 т.2).

12 січня 2019 року начальником СВ Снігурівського відділу поліції за участі потерпілого було проведено слідчий експеримент, в ході якого ОСОБА_3 на місці дорожньо-транспортної пригоди неподалік будинку № 12 по вул. Базарній в м. Снігурівка показав з якою швидкістю він рухався до зіткнення з автомобілем обвинуваченого, показав безпосередньо на місце на проїжджій частині, де обвинувачений здійснив на нього наїзд, вказав напрямок руху автомобіля обвинуваченого до зіткнення та його боковий інтервал від краю проїжджої частини (а.п.133-146 т.2).

У відповідності до висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 308 від 19 серпня 2019 року, у дорожній ситуації, яка склалася, водій автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_5 повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.2 та п.12.3 Правил дорожнього руху України. У вказаній дорожній ситуації, в діях водія ОСОБА_5 вбачається невідповідність технічним вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України. У дорожній ситуації, що склалася, дії водія вказаного автомобіля ОСОБА_5 з технічної точки зору знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. У вказаній дорожній ситуації ОСОБА_5 мав технічну можливість запобігти виникненню дорожньо-транспортної пригоди, а технічні несправності автомобіля ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з технічної точки зору не знаходяться у прямому причинному зв`язку з настанням ДТП (а.п.186-190 т.2).

Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданого Снігурівською центральною районною лікарнею, на момент огляду 20 грудня 2018 року о 00 годині 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп`яніння (1,77 %) (а.п.47 т.2).

Крім того, за даними Акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння № 1 від 20 грудня 2018 року, складеного лікарем наркологом Снігурівської ЦРЛ, того дня о 00 годині 20 хвилин обвинувачений ОСОБА_5 пройшов медичний огляд, в результаті чого у нього виявлено хитання в позі Ромберга, координаційні проби з невеликим промахом, наявність тремору пальців рук та за результатами приладу Alcotest-6810, у нього виявлено 1,77 %, 1,75 % етилового спирту і відібрано кров на аналіз (а.п.169 т.3).

За результатами токсикологічного дослідження №7256 від 02 січня 2019 року Миколаївського наркологічного диспансеру, у обвинуваченого ОСОБА_5 в крові виявлено 1,27 % етанолу (а.п.171 т.3).

Доводи обвинуваченого та його захисника про недоведеність органом досудового розслідування перебування обвинуваченого під час дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп`яніння судом до уваги не приймаються, оскільки вони протирічать показанням самого обвинуваченого, який в судовому засіданні вказував на вживання того дня алкогольних напоїв (пива), висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наданого Снігурівською центральною районною лікарнею 20 грудня 2018 року, де зазначено про виявлення у обвинуваченого гострої алкогольної інтоксикації, акту медичного огляду обвинуваченого від 20 грудня 2018 року та результатів токсикологічного дослідження № 7256, що узгоджується з показаннями обвинуваченого та між собою.

Вказане також узгоджується і з позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 01 грудня 2021 року у справі №672/1420/17.

Твердження захисника про відсутність роздруківки алкотестеру у медичному закладі, який проводив освідування обвинуваченого, на час розгляду кримінального провадження судом, як підстави для неприйняття висновків про результати медичного огляду, прийняті судом бути не можуть, оскільки вони не спростовують зазначених висновків та факту перебування обвинуваченого у стані сп`яніння під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

Також не приймаються до уваги судом і доводи захисника про виключення з обвинувачення даних про перебування ОСОБА_5 в стані алкогольного сп`яніння через не зазначення органом досудового розслідування в обвинувальному акті порушення обвинуваченим п.2.9. «а» Правил дорожнього руху, оскільки за висновками експерта № 308 від 19 серпня 2019 року та № 22 від 05 лютого 2019 року саме порушення обвинуваченим пунктів 2.3 «б» та 12.3 Правил дорожнього руху перебувають у причинному зв`язку з наслідками, що настали, а стан сп`яніння обвинуваченого є фактичною обставиною, яка підлягає встановленню у кримінальному провадженні та виключена з обвинувачення через це бути не може.

Хибними також вважаються судом і твердження захисника про недопустимість висновку експерта № 308 від 19 серпня 2019 року про порушення обвинуваченим під час вчинення ДТП пункту 12.3 Правил дорожнього руху через отримання хибних вихідних даних для його проведення, оскільки з досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що 12 січня 2019 року за участю потерпілого ОСОБА_3 та статистичного автомобіля ВАЗ 2101, начальником слідчого відділу Снігурівського відділу поліції було проведено слідчий експеримент з метою встановлення швидкості руху потерпілого як пішохода, напрямку руху та бокового інтервалу від краю проїжджої частини автомобіля обвинуваченого, місця наїзду на потерпілого та визначення видимості пішохода. Вказаний слідчий експеримент було проведено в зимову пору, в темний час доби, при вуличному освітленні та сухій проїжджій частині в умовах максимально наближених до умов дорожньо-транспортної пригоди, оскільки згідно протоколу огляду місця події від 19 грудня 2018 року він проводився також в зимову пору, в темний час доби (з 20 до 22 години), при світлі з вікон будинків та сухій і чистій проїжджій частині дороги.

Допитаний в судовому засіданні експерт Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_17 , який проводив вказану експертизу, пояснив, що різниця між похмурою та ясною погодою в темний час доби, могла і не вплинути на видимість пішохода під час ДТП.

В ході досудового розслідування Миколаївським НДЕКЦ було проведено експертизу технічного стану автомобіля обвинуваченого та встановлено, що його ходова частина, рульове керування та фари головного світла на момент ДТП знаходилися у працездатному стані, а тому залучення слідчим до участі у слідчому експерименті статистичного автомобіля аналогічної марки і моделі з працездатним світлом фар головного світла, що вбачається з фототаблиці до слідчого експерименту, суттєвої різниці не складає.

Крім того, з ілюстративної таблиці до висновку експерта щодо технічного стану автомобіля обвинуваченого вбачається, що він внаслідок дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений, у нього відсутнє лобове скло, що з технічних причин могло унеможливити проведення слідчого експерименту за його участю у зимовий час.

Також надуманими є доводи захисника про недоведеність стороною обвинувачення порушення обвинуваченим п.2.3. «б» під час вчинення дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вказаний пункт правил передбачає обов`язок водія бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміни, стежити за технічним станом транспортного засобу, а за висновком експерта № 22 від 05 лютого 2019 року та наслідками, що настали, вони обвинуваченим виконані не були.

За такого вину обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення суд знаходить доведеною, а виправдання обвинуваченого через відсутність в його діях складу кримінального правопорушення, на чому наполягав в судовому засіданні захисник, не знайшло свого підтвердження.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує в межах пред`явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, знаходиться на військовому обліку призовників ІНФОРМАЦІЯ_2 , у 2019 році навчався у Снігурівському професійному ліцеї, де характеризувався позитивно, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває (а.п.112-128 т.3).

За даними досудової доповіді, наданої Снігурівським районним сектором філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки його для суспільства, оцінюються як середній, а його виправлення можливе без цілодобового нагляду, контролю та ізоляції від суспільства (а.п.118-122 т.1).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує тяжкість та суспільну небезпечність кримінального правопорушення, що відноситься до тяжкого необережного злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого та його поведінка після вчинення кримінального правопорушення.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого зазначив про наявність у останнього обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття, Однак під щирим каяттям у кримінальному законодавстві України розуміється критична оцінка особою своєї протиправної поведінки, щирий її осуд, висловлювання жалю з приводу вчиненого, бажання виправити ситуацію, що склалася, а також готовність підлягати кримінальній відповідальності. В ході судового розгляду вказаний дій обвинуваченим вчинено не було, а тому обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено вчинення кримінального правопорушення особою, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

На підставі зазначеного, з урахуванням наведених даних про особу обвинуваченого, відсутності обставин, які пом`якшують покарання, наявністю обставини, яка його обтяжує та позиції потерпілого, який в судовому засіданні наполягав на суворому покаранні обвинуваченого через наслідки, які він спричинив, його ставлення до вчиненого та не відшкодування завданих збитків, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, в межах ближче до мінімальних, як того просила в судовому засіданні прокурор, оскільки воно буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Крім того, санкція статті кримінального закону, за якою обвинувачується ОСОБА_5 , передбачає можливість призначення судом додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Однак, п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також адміністративні правопорушення на транспорті» зазначає, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати як додаткове покарання незалежно від того, що особу вже було позбавлено такого права в адміністративному порядку. Призначення цього покарання особі, яка взагалі не мала права керувати транспортними засобами, є неможливим.

З листат.в.о.начальника ВП№2Баштанського РВПГУНП вМиколаївській областівід 15грудня 2021року талиста територіальногосервісного центруМВС №4845від 22грудня 2021року вбачається,що обвинувачений ОСОБА_5 посвідчення водіяна правокерування транспортнимизасобами неотримував тасеред осіб,які тимчасовопозбавлені правакерування транспортнимизасобами незначиться,а томудодаткове покарання,передбачене ч.2ст.286КК Україниу видіпозбавлення такогоправа,суд незастосовує (а.п.178т.3).

Вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого витрат на стаціонарне лікування потерпілого за цивільними позовами прокурора, суд доходить наступного.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.1206 ЦК України, особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування від цього кримінального правопорушення. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно довідки Снігурівської центральної районної лікарні від 19 вересня 2019 року, потерпілий ОСОБА_3 в період з 19 до 20 грудня 2018 року перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному (реанімаційному) відділенні вказаної лікарні, та вартість його лікування за 1 ліжко-день склала 1106,67 грн., а згідно довідки КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» від 24 вересня 2019 року, потерпілий ОСОБА_3 в період з 20 грудня 2018 року до 09 січня 2019 року перебував на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні вказаної лікарні, та вартість його лікування за 20 ліжко-днів склала 14474,20 грн. (а.п.19, 24 т.1).

Враховуючи доведеність вини обвинуваченого у завданні потерпілому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, визнання ним позовних вимог у повному обсязі та реорганізацію Снігурівської ЦРЛ в КНП «Снігурівська міська лікарня» Снігурівської міської ради, суд дійшов висновку про задоволення позовів прокурора та стягнення з обвинуваченого на користь держави, в особі КНП «Снігурівська міська лікарня» 1106,67 грн. та на користь держави, в особі КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» 14474,20 грн., як витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_3 (а.п.167 т.3).

Також вирішуючи питання про стягнення з обвинуваченого та Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), яке було залучене до участі у справі в якості співвідповідача за ухвалою суду від 16 грудня 2021 року, майнової шкоди, в розмірі 29648,89 грн. та моральної шкоди, в розмірі 200000 грн. за цивільним позовом потерпілого ОСОБА_3 , суд доходить наступного.

Відповідно до ст.ст.1166, 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення та шкода завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала відповідно до закону.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

За вимогами ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно з приписами ст.128 вказаного Кодексу особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, КПК не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України №1961-ІV «Про обов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» у разі настання події, що є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ в межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньої транспортної пригоди (далі - ДТП) життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 41 Закону №1961-IVпередбачено також перелік випадків, в яких регламентні виплати здійснюються саме МТСБУ за рахунок коштів з централізованих страхових резервних фондів чи з коштів фонду страхових гарантій.

Згідно з п.41.1 ст.41 Закону МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння, зокрема транспортним засобом, власник якого не застрахував своєї цивільно-правової відповідальності, крім шкоди заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам п.1.7 ст.1 цього Закону, та майну, яке перебувало в такому транспортному засобі.

За вимогамист.26-1вказаного Закону,лише увипадках,передбачених підпунктами «г» і «r» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, МТСБУ відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода.

Розмір відшкодування моральної шкоди, як роз`яснено в пунктах 9 та 10 Постанови Пленуму Верховного суду України від 25 травня 2001 року «Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує душевний біль, якого зазнав потерпілий внаслідок посягання на його здоров`я та тривалий час змушений був відновлювати його у медичних установах за власний кошт, прикладаючи певних зусиль для того, порушення життєвих зв`язків через змушення звертатися за захистом своїх прав до правоохоронних органів та суду, через відсутність добровільного відшкодування шкоди з боку обвинуваченого.

Доводи представника МТСБУ викладені у відзиві на позовну заяву, стосовно відмови потерпілому у стягненні майнової шкоди на лікування через його не звернення з відповідною заявою в позасудовому порядку, судом до уваги не приймаються, оскільки для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до МТСБУ про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст.35 Закону № 1961-IV, не є обов`язковим. Аналогічний висновок було викладено і Великою Палатою Верховного Суду 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к.

Враховуючи доведеність вини обвинуваченого у заподіянні потерпілому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, понесення ним витрат на лікування, часткове визнання позову обвинуваченим стосовно моральної шкоди, засад розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову потерпілого та стягнення на його користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України 29648,89 грн. майнової шкоди та з обвинуваченого 70000,00 грн. моральної шкоди, оскільки відповідно до ст.26-1Закону№1961-ІV підстави для стягнення моральної шкоди з МТСБУ відсутні (а.п.44-77 т.1, 151-165 т.3).

У відповідності до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави витрати пов`язані з проведенням інженерно-транспортних, судово-трасологічних та судово-дактилоскопічної експертиз, в розмірі 7413,29 грн.

Долю речових доказів, що знаходяться на майданчику тимчасового тримання, в матеріалах кримінального провадження та передані до камери зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Баштанського РВП ГУП в Миколаївській області, суд вирішує відповідно до п.п.1,4,5,7 ч.9 ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_18 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня приведення даного вироку до виконання.

Позовну заяву прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави, в особі КНП «Снігурівська міська лікарня» Снігурівської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, в особі комунального некомерційного підприємства «Снігурівська міська лікарня» Снігурівської міської ради (код ЄДРПОУ 01998302), кошти витрачені на лікування ОСОБА_3 , в розмірі 1106,67 (одна тисяча сто шість грн. 67 коп.) грн.

Позовну заяву прокурора Снігурівського відділу Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави, в особі КНП ММР «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» до ОСОБА_5 про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави, в особі комунального некомерційного підприємства Миколаївської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (код ЄДРПОУ 05483090), кошти витрачені на лікування ОСОБА_3 , в розмірі 14474,20 (чотирнадцять тисяч чотириста сімдесят чотири грн. 20 коп.) грн.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення майнової шкоди, задовольнити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ 21647131, на користь ОСОБА_3 завдану майнову шкоду, в розмірі 29648,89 (двадцять дев`ять тисяч шістсот сорок вісім грн. 89 коп.) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення майнової шкоди, відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 завдану моральну шкоду, в розмірі 70000,00 (сімдесят тисяч) грн.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення моральної шкоди, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати, пов`язані з проведенням інженерно-транспортних, судово-трасологічних та судово-дактилоскопічної експертиз, в розмірі 7413,29 (сім тисяч чотириста тринадцять грн. 29 коп.) грн.

Речові докази:

- автомобіль ВАЗ 2101, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебуває на майданчику тимчасового тримання відділення поліції № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, конфіскувати, як знаряддя вчинення кримінального правопорушення;

- частки фарби білого кольору - Пакет № 1, частки переднього дзеркала автомобіля - Пакет № 2, частини mp-3 плеєра та навушники - Пакет №4, двірник автомобіля - Пакет №5, сітка радіатору - Пакет №6, фрагмент шлангу - Пакет №7, марлевий тампон з речовиною бурого кольору - Пакет №8, два марлеві тампони з речовиною бурого кольору, поміщені до паперових конвертів - Пакети №1 та №2, зразки фарби з капота автомобіля ВАЗ 2101 поміщені до паперового конверту - Пакет №3, частина металевої сітки радіатору автомобіля ВАЗ 2101 поміщена до паперового конверту - Пакет №4, ручку перемикання передач автомобіля ВАЗ 2101 - спецпакет №ЕN23023528, зразки крові потерпілого ОСОБА_3 на марлі - спецпакет №ЕХР0166738, які перебувають в камері зберігання речових доказів відділення поліції № 2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області, знищити як майно, яке не має ніякої цінності;

- шапку, поміщену до полімерного пакету - Пакет №3, штани спортивні темно-синього кольору, темні кросівки зі вставками чорного кольору, кофту світло-коричневого кольору з плямами бурого кольору, які поміщені до полімерного пакету - повернути потерпілому ОСОБА_3 , як власнику;

- три DVD диски з відеозаписами камер спостереження ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 . Снігурівської ЦРЛ №4269/191 та копію медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_3 лікарні швидкої медичної допомоги м. Миколаєва, залишити в матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Березнегуватський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набуваєзаконної силипісля закінченнястроку поданняапеляційної скарги,якщо такускаргу небуло подано.

Суддя ОСОБА_1