Рішення

від 02.02.2022 по справі 144/791/21

ТЕПЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 144/791/21

Провадження № 2/144/144/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. смт. Теплик

Теплицький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої - судді Бондарук О.П.,

з участю секретаря судового засідання - Сторожук О.М.,

представника позивача - адвоката Клінчикова С.О.,

представника відповідача ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича -

Токарчука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Теплик в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова Сергія Олександровича до фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, -

в с т а н о в и в :

19 травня 2021 року адвокат Клінчиков Сергій Олександрович в інтересах свого довірителя ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати.

В обґрунтування позову вказав, що ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 отримав у спадщину земельну ділянку площею 3,3923 га, з кадастровим номером 0523755100:02:000:0243, яка розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя вказана земельна ділянка була передана його матір`ю в оренду фермерського господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на підставі договору оренди землі від 19.06.2015 року, укладеного між спадкодавцем ОСОБА_2 та відповідачем строком на 10 років. Вказує, що після спадкування земельної ділянки у 2016 році жодного разу орендної плати від відповідача не отримував, хоча останньому достеменно відомо, що після смерті матері власником спірної земельної ділянки являється саме ОСОБА_1 , як спадкоємець ОСОБА_2 , з якою проживав на день її смерті, вів спільне господарство, а тому вступив у спадщину з моменту її відкриття. Враховуючи той факт, що ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича неналежно виконує умови договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати, що в свою чергу є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, він змушений вимагати розірвання такого договору та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 23826 грн. 29 коп., а також судові витрати.

24 травня 2021 року судом постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження. Відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження.

31.08.2021 року відповідачем разом із клопотанням про поновлення строку на подачу відзива на позовну заяву подав такий до суду, в якому просив суд в задоволенні позову представника ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова Сергія Олександровича відмовити повністю, у зв`язку з безпідставністю та необгрунтованістю заявлених позовних вимог. Вказує, що йому не було відомо про успадкування орендованої ним земельної ділянки, яка належала ОСОБА_2 , саме її сином ОСОБА_1 , підтверджуючі правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку останнім орендареві надано не було. Хоча відповідач неодноразово в усній формі звертався до позивача про надання таких документів з метою нарахування та виплати йому орендної плати. На переконання ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича заборгованості по виплаті орендної плати перед позивачем немає, оскільки 27 квітня 2018 року ним було виплачено 12000 грн. орендної плати за 2017-2020 роки, яку отримав ОСОБА_1 , що підтверджується доданим до відзиву видатковим касовим ордером від 27 квітня 2018 року.

Ухвалою Теплицького районного суду Вінницької області від 01 вересня 2021 року підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 13.00 год. 21 вересня 2021 року.

До початку судового засідання з розгляду справи по суті через канцелярію суду представником позивача - адвокатом Клінчиковим С.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордеру та договору про надання правової допомоги №б/н від 16.04.2021 року, було подано письмове клопотання про призначення у справі судово-технічної експертизи документу, а саме видаткового касового ордеру від 27.04.2018 року, на вирішення якої просить поставити питання: чи є текст -2020 рр) , вчинений у графі Підстава, після тексту: за пай 2017 р у даному документі допискою, яка вчинена після складання тексту досліджуваного документу?

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року вказане клопотання було задоволено, у справі призначено судову технічну експертизу документу - видаткового касового ордеру від 27.04.2018 року.

Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року , після отримання висновку експерта за результатами проведення судово-технічної експертизи № 7085/21-21 від 25 листопада 2021 року, провадження у справі поновлено та призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 11.00 год. 30 грудня 2021 року.

21 грудня 2021 року через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відмову від частини позовних вимог та детальний розрахунок наданих юридичних послуг, згідно якого сторона позивача відмовилась від стягнення заборгованості з орендної плати за 2017 рік, зменшивши суму заборгованості до 18886 грн. 69 коп.

У судовому засіданні представник позивача - адвокат Клінчиков С.О. позовні вимоги підтримав з врахуванням позиції, викладеної у клопотанні про відмову від частини позовних вимог, посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві та у вказаному клопотанні. Звернув увагу суду на те, що його довіритель набув право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523755100:02:000:0243, яка розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, після відкриття спадщини, яка залишилась після смерті його матері ОСОБА_2 , а тому відповідач зобов`язаний був нараховувати та виплачувати належну йому орендну плату. Жодних дій щодо проведення нарахування орендної плати, її виплати ОСОБА_1 , не кажучи про внесення коштів на депозитний рахунок нотаріуса чи нотаріальної контори, як то передбачено вимогами ст. 537 ЦК України, ФГ ОСОБА_3 не здійснювало, чим грубо порушило умови договору. Окрім того, стверджував, що відповідач намагався ввести суд в оману, підробивши видатковий касовий ордер від 27.04.2018 року, вчинив дописку у даному документі -2020 рр , коли орендна плата у сумі 12000 грн. була виплачена ОСОБА_1 лише за 2017 рік. А тому просив суд критично поставитись до доводів відповідача і задоволити позовні вимоги його довірителя.

Представник відповідача - ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві на позовну заяву. Проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича на користь ОСОБА_1 заборгованості з орендної плати та судових витрат не заперечував. Показав, що про смерть орендодавця ОСОБА_2 дізнався лише у 2018 році, жодних правовстановлюючих документів на земельну ділянку позивач фермерському господарству не надав, а оскільки з ОСОБА_2 окрім сина проживав ще чоловік, а також у позивача є ще рідний брат, то йому не було достеменно відомо, хто саме успадкував орендовану ним земельну ділянку і кому нараховувати й виплачувати орендну плату. В 2018 році він в силу своїх людських переконань видав орендну плату 12000 грн. за 2017 рік ОСОБА_1 , як сину орендодавця, не маючи для цього правових підстав.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 суду показав, що перебуває з позивачем ОСОБА_1 у товариських відносинах. У 2016 році ОСОБА_1 поховав свою матір ОСОБА_2 , з якою до дня смерті проживав і вів спільне господарство. Поховавши її він виїхав до Росії на заробітки, а у будинку залишився проживати батько позивача. У 2018 році ОСОБА_1 приїхав додому. Під час перебування у Теплику ОСОБА_1 вирішив оформити на нього довіреність, щоб у випадку його відсутності на території України, можна було вирішити спадкові та земельні питання через представника. 27.04.2018 року вони оформили таку довіреність у нотаріуса, після чого разом із ОСОБА_5 поїхали до відповідача з метою отримання орендної плати. В приміщенні магазину ОСОБА_3 ОСОБА_1 отримав 12000 грн. орендної плати за 2017 рік, про що засвідчив підписом у видатковому касовому ордері. Жодних претензій на той час до відповідача у ОСОБА_1 не було. У лютому 2019 року він як представник ОСОБА_6 за довіреністю звернувся до ОСОБА_3 за отриманням орендної плати, однак останній відмовив йому і запропонував розірвати договір оренди земельної ділянки. В подальшому від даної пропозиції відмовився.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що являється товаришем ОСОБА_6 . У 2016 році останній поховав свою матір ОСОБА_2 , з якою за життя постійно проживав однією сім`єю та вів спільне господарство. Після її смерті виїхав на заробітки до Астрахані (Росія), де працював також його рідний брат, а у будинку по АДРЕСА_1 залишився проживати його батько. У 2018 році ОСОБА_1 повернувся з Росії і в квітні місяці цього ж року оформив довіреність на ОСОБА_4 для того, щоб останній зміг в подальшому, у випадку невиконання ОСОБА_3 умов договору оренди земельної ділянки, розірвати такий із відповідачем та переукласти з ОСОБА_5 . Одразу після оформлення довіреності він з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 поїхали до ОСОБА_3 , де в приміщенні магазину останнього ОСОБА_1 отримав 12000 грн. орендної плати від відповідача за 2017 рік, про що засвідчив підписом у видатковому касовому ордері, який сфотографував на мобільний телефон. Цього ж дня ОСОБА_6 вручив ОСОБА_3 примірник довіреності на ОСОБА_4 , та відповідач запевнив, що умови договору оренди земельної ділянки позивача буде виконувати неухильно. У 2019 році він разом із ОСОБА_4 приїздили до ОСОБА_3 з метою отримати орендну плату за 2018 рік, однак виплатити таку відповідач відмовився. Пізніше ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_4 , що має намір розірвати договір оренди земельної ділянки позивача, проте навесні засіяв її, після чого ОСОБА_1 вирішив звернутись до суду із даним позовом.

На підставі письмових доказів судом встановлено, що 09 червня 2015 року між ОСОБА_2 та ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича в особі голови Токарчука Володимира Мефодійовича було укладено договір оренди землі №6, за умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича належну їй згідно Державного акту серії IV-ВН № 015396 від 21.06.2002 року земельну ділянку площею 3,3923 га, розташовану на території Теплицької селищної ради, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 10 років.

15.06.2016 року на підставі вказаного договору оренди землі та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 22167111 від 18.06.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Гайсинського районного управління юстиції Вінницької області Головань Тамарою Михайлівною було зареєстровано інше речове право - право оренди земельної ділянки строком на 10 років з орендною платою 3% від нормативно-грошової оцінки; орендар: ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича , орендодавець: ОСОБА_2 (а.с. 59).

Як встановлено з інформації копії Свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 10) ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Зі слів сторін судом встановлено, що на момент відкриття спадщини ОСОБА_2 з нею разом проживали чоловік ОСОБА_7 та син ОСОБА_1 - позивач. Окрім вказаних осіб спадкоємцем померлої був ще брат позивача, який перебував на роботі в РФ.

Дані обставини сторонами по справі визнані і ніким не оспорюються.

Позивачу по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 0523755100:02:000:0243, яка розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2020 року (а.с. 10).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності датою та часом державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за позивачем є 05.11.2020 року 16:11:42.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Свобода договору включає, серед іншого, право сторін змінювати, розривати або продовжувати чинність укладеного ними договору.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Таким законом є Закон України Про оренду землі від 06.10.1998 року №161-ХІV, відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 31 якого, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України Про оренду землі врегульовано правовідносини щодо припинення договору оренди землі шляхом його розірвання.

Згідно частини четвертої зазначеної статті Закону №161-ХІV, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи не є підставою для розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Системний аналіз вказаних положень діючого законодавства дає підстави вважати, що договір оренди землі може бути розірваний судом на вимогу нового власника земельної ділянки, якщо таке право передбачено договором.

За загальними приписами ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення ( ч.1 ст. 1225 ЦК України)

Згідно ч. 1 ст. 148-1 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди щодо такої земельної ділянки.

У пункті 37 договору оренди землі сторони погодили, що дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом, ліквідації юридичної особи-орендаря.

Також, у пункті 40 договору сторони узгодили і те, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (а.с. 62).

Вказаний пункт договору повністю узгоджується з вищезазначеними положеннями ЦК України, Закону України Про оренду землі , а також положеннями ЗК України.

Посилання представника позивача на положення ст. 1268 ЦК України та те, що його довіритель набув право власності на орендовану відповідачем земельну ділянку з моменту відкриття спадщини, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем та від прийняття спадщини не відмовлявся, на увагу не заслуговують, оскільки на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем проживав ще її чоловік, і це визнано сторонами під час розгляду справи в суді, а також у позивача є ще брат, який теж являється спадкоємцем першої черги за законом. Доказів відмови вказаних осіб від прийняття спадщини суду не надано.

А тому ОСОБА_1 не може вважатись таким, що прийняв у спадщину спірну земельну ділянку на час відкриття спадщини після смерті матері.

Стаття 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п. 3 ч. 1).

У ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у ст. 12 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0523755100:02:000:0243, яка розташована на території Теплицької селищної ради Гайсинського району Вінницької області, ОСОБА_1 зареєстрував лише 05 листопада 2020 року.

Із дня смерті орендодавця ОСОБА_2 і до вказаної дати орендар в особі ОСОБА_3 не був у встановленому законом порядку повідомлений про перехід права власності на орендовану ним земельну ділянку до другої особи.

Суд вважає, що позивачем не доведено факт невиконання або неналежного виконання умов договору оренди землі, на що він та його представник посилаються, як на підставу розірвання вказаного договору.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 148-1 ЗК України особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

- кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки;

- найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

- місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

- платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Як вбачається з матеріалів справи такі вимоги закону позивачем ОСОБА_1 виконані не були.

Згідно вимог ст. 182 Цивільного Кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Зареєструвавши своє право власності на земельну ділянку аж 05 листопада 2020 року, до ОСОБА_1 лише з вказаної дати перейшли права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки ( ОСОБА_2 ) за чинним договором оренди щодо такої земельної ділянки, в тому числі і право на отримання орендної плати.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині розірвання договору оренди земельної ділянки, суд виходить з того, що не маючи можливості самостійно визначити коло спадкоємців померлої ОСОБА_2 та не отримавши передбачені ч. 3 ст. 148-1 ЗК України документи, орендар ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича не мав можливості здійснювати виплату орендної плати за землю спадкоємцям померлого власника земельної ділянки.

Посилання представника позивача на положення ст. 537 ЦК України про те, що ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича не вжило усіх можливих заходів для виплати орендної плати ОСОБА_1 , в тому числі шляхом внесення боргу на депозит нотаріуса, нотаріальної контори, спростовуються вище викладеними доводами суду. Орендар ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича не мав можливості здійснювати виплату орендної плати за землю, в тому числі і шляхом внесення плати на депозит нотаріуса/нотаріальної контори, оскільки коло спадкоємців померлого власника земельної ділянки встановлено не було.

Крім того, аналіз даної норми дає підстави вважати, що виконання зобов`язання внесенням боргу в депозит нотаріуса, нотаріальної контори - є правом боржника, а не прямим його обов`язком.

Згідно з положеннями ст.ст. 21, 22 Закону України Про оренду землі орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Судом встановлено та визнано відповідачем, що заборгованість ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича з орендної плати за користування земельною ділянкою, яка на даний час належить позивачу, складає 18 846 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 42 коп., а тому позовні вимоги в частині стягнення такої заборгованості підлягають до задоволення.

Окрім того, вирішуючи питання про стягнення заборгованості по орендній платі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 27 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 отримав від відповідача ОСОБА_3 орендну плату в розмірі 12000 грн. за 2017 рік.

На підтвердження даної обставини відповідачем до відзиву на позовну заяву було надано видатковий касовий ордер від 27 квітня 2018 року, в якому підставою виплати вказано: за пай 2017-2020 рр) (а.с. 60).

На переконання позивача та його представника текст -2020 рр у даному видатковому касовому ордері є допискою, вчиненою відповідачем після складання тексту вказаного документа.

Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року за клопотанням представника позивача у справі було призначено судову технічну експертизу документу - видаткового касового ордеру від 27.04.2018 року, виконання якої було доручено експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, який знаходиться за адресою: вул. Батозька, 1 м. Вінниця, 21007.

Згідно висновку експерта Анни Лозінської за результатами проведення судово-технічної експертизи № 7085/21-21 від 25 листопада 2021 року, текст -2020 рр , вчинений у графі Підстава, після тексту за пай 2017р у наданому документі є допискою, яка вчинена після складання тексту досліджуваного документу (а.с. 86-89).

Дана обставина підтверджує той факт, що орендодавець ОСОБА_3 сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою, яка на даний час є власністю позивача, лише за 2017 рік, що визнано відповідачем та прийнято позивачем, оскільки представник позивача відмовився від стягнення заборгованості з орендної плати за 2017 рік (а.с. 97-99).

Згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 вказаної статті інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Що стосується стягнення з ФГ Токарчука Володимира Мефодійовича витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.

Адвокатом Клінчиковим С.О., який здійснює представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у даній справі на підставі угоди про надання правової допомоги від 16.04.2021 року, суду надано вказану угоду, ордер та детальний розрахунок-опис наданих адвокатом послуг позивачу у цивільній справі (а.с. а.с. 27, 98-100).

З урахуванням практики Верховного Суду щодо відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу, критерію реальності та розумності адвокатських витрат та фінансового стану обох сторін, дослідивши всі надані докази у їх сукупності на підтвердження здійснення таких послуг, а також врахувавши відсутність письмового клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, суд прийшов до висновку про часткове стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., що є співмірним із складністю виду правничої допомоги у даній справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76, 78, 81, 95, 141, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Клінчикова Сергія Олександровича до Фермерського Господарства Токарчука Володимира Мефодійовича про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості з орендної плати, задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського Господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборгованість по орендній платі в сумі 18 846 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок шість) грн. 42 коп.

Стягнути з Фермерського Господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Стягнути з Фермерського Господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 2574 (дві тисячі п`ятсот сімдесят чотири) грн. 15 коп. за проведення судово-технічної експертизи.

Стягнути з Фермерського Господарства Токарчука Володимира Мефодійовича на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 3000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача - адвокат Клінчиков Сергій Олександрович, адреса: вул. Д. Галицького, 27а, оф. 203 м. Вінниця, 21036, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №364 від 19.12.2003 року.

Відповідач Фермерське Господарство Токарчука Володимира Мефодійовича : вул. Незалежності, 73 смт. Теплик Гайсинського району Вінницької області, код ЄДРПОУ 34704697.

Повний текст рішення виготовлено 11.02.2022 року.

Суддя