Ухвала

від 11.02.2022 по справі 148/166/22

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/166/22

Провадження №2/148/238/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Тульчин

Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Штифурко Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договорів дійсними, визнання права власності.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони:

ОСОБА_2 відчужувати: - земельну ділянку площею 1,0000 га, кадастровий номер 0524385300:01:001:0283 на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту) для ведення особистого селянського господарства, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №783810; - земельну ділянку, площею 1,6679 га, кадастровий номер 0524385300010030173, на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №392122; - земельної ділянки, площею 1,6679 га, кадастровий номер 0524385300010030174, що розташована на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №392123;

ОСОБА_4 відчужувати земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 0524385300:01:001:0296, на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, належну йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №783826;

ОСОБА_5 відчужувати земельну ділянку, площею 1,0000 га, кадастровий номер 0524385300:01:001:0295, на території Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області (за межами населеного пункту), цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, належну їй на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №783827.

Ознайомившись з заявою, матеріалами позовної заяви, доходжу наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктом 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії.

Згідно зі п. 4 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову таким заходом.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову суд ( суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, яке допускається на протязі всього терміну розгляду справи, є обґрунтована наявність такої необхідності. Суд, виходячи з конкретних доказів, повинен встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Подана заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивач має побоювання, що відповідачі, дізнавшись про звернення його до суду із позовом, вчинять відчуження спірного майна, що в подальшому утруднить, ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Разом з тим, при перевірці цих доводів ОСОБА_1 ні з заяви про забезпечення позову, ні з позовної заяви не вбачається реальної небезпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.

Крім того, позивачем не надано жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч.2 ст. 149 ЦПК України, а самі лише побоювання позивача про відчуження відповідачами спірних земельних ділянок, без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є достатньою підставою для задоволення даної заяви.

З огляду на викладене, підстав для задоволення заяви суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.149, 150, 151, 153 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.

Копію ухвали направити до відома позивачу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Л.А.Штифурко