Рішення

від 06.08.2007 по справі 47/316-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/316-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2007 р.                                                            Справа № 47/316-07

вх. № 7630/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Малахова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Малий В.В. за довіреністю б/н від 27.10.2006р.  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Домотехніка-Дистриб'юшн", с.Велика Олександрівка  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК - Електронікс", м. Харків  

про стягнення 1475450,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1373666,97грн., пені у розмірі 71886,82грн., інфляційних у розмірі 17929,18грн., 3% річних у розмірі 11967,84грн., які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов"язань на підставі договору №41/09 від 12.09.2005р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 13070,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. та вжити заходи щодо забезпечення позову.

Позивач у позовній заяві заявив клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачу у розмірі позовних вимог. Суд розглянувши дане клопотання відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач  в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін  господарським судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір № 41/09 від 12.09.2005р. Відповідно до умов даного договору продавець  зобов"язався продавати, а покупець зобов"язався у свою чергу прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов даного договору поставив на адресу відповідача товар згідно видаткових накладних №4532 та №4533 від 20.12.2006р., який було отримано покупцем за довіреністю серії ЯНВ №893213 від 19.12.2006р. на загальну суму на суму 80729,58грн.

Таким чином станом на 03.01.2007р. загальна прострочена заборговність за отриманий товар становить у розмірі 1373666,97грн.

Згідно п. 17 вищезазначеного договору покупець повинен здійснити оплату за товар протягом 14 календарних днів з моменту фактичного отримання товару.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу  України.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 1373666,97 грн.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 22 договору № 41/09 від 12.09.2005р. за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань була встановлена відповідальність у вигляді пені за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 71886,82грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 17929,18грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 11967,84грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 13070,00грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК-Електронікс" (юридична адреса: 61125, м. Харків, Красношкільна набережна, 18, р/р 26000291610000 в ХФ АКІБ "Укрсиббанк" "ХРУ" м. Харків, МФО 351641, код ЄДРПОУ 30358081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Домотехніка-Дистриб"юшн" (08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Леніна, 121, р/р 2600000003690 в АКБ "Правекс-Банк", МФО 321983, код ЄДРПОУ 33483924) основної заборгованості у розмірі 1373666,97грн., пені у розмірі 71886,82грн., інфляційних у розмірі 17929,18грн., 3% річних у розмірі 11967,84грн., держмита у розмірі 13070,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.