Рішення

від 19.07.2007 по справі 11/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/109-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2007 р.                                                            Справа № 11/109-07

вх. № 7614/4-11

Суддя господарського суду Черленяк М.І. 

при секретарі судового засідання Збаражській В. П.

за участю представників сторін:

позивача по первісному позову та відповідача по зустічному позову - Стець М. Л.,

відповідвача по первісному позову та позивача по зустрічному позову -             Тарасов Ю. Д.

розглянувши справу за позовом ДП  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків

до  ПП "Гера", м. Харків  

про розірвання договору та стягнення 8702,78 гривень

та зустрічну позовну заяву ПП "Гера", м. Харків

до ДП "Завод імені В. О. Малишева", м. Харків

про визнання частково недійсним договору та додаткової угоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Державне підприємство „Завод імені В. О. Малишева” – звернувся до суду з позовною заявою про розірвання договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року, укладеного з відповідачем – ПП „Гера”, зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення за адресою: вул. Соіча,1, у місті  Харкові, а також стягнення з відповідача на користь ВП ЖБК ДП „Завод імені В. О. Малишева” суми боргу за договором в розмірі 7605,94 гривень, з урахуванням пені і 3% річних в сумі 1096,84 гривень, всього 8 702,78 гривень, а також стягнення з відповідача судових витрат в розмірі 118,00 гривень та державного мита в розмірі 172,02 гривень.

08 липня 2007 року (вх. № 14667) на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява позивача про зміну підстав та предмету позову. Частиною 4 статті 22 ГПК України встановлено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову. Оскільки позивачем заявлено про зміну і підстави, і предмету позову, що не передбачено вказаною нормою Господарського процесуального кодексу України, суд відмовляє у прийнятті до провадження заяви про зміну підстав та предмету позову.

12 липня 2007 року (вх. № 18370) на адресу господарського суду Харківської області надійшло уточнення позивача до позовної заяви. Зокрема, позивач вказує, що за червень 2007 року за відповідачем внаслідок невиконання ним зобов'язань за договором № 1431 дп від 01.12.2001 року утворилась заборгованість в розмірі 1970,03 гривень, в тому числі 116,30 гривень орендної плати, 1456,50 гривень експлуатаційних витрат, 82,67 відшкодування плати за землю, 331,09 гривень ПДВ. В зв'язку з наведеним позивач уточнив свої позовні вимоги та просить суд договір оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року між ДП „Завод імені В. О. Малишева” і ПП „Гера” розірвати, зобов'язати відповідача звільнити займане ним приміщення за адресою: м. Харків, вул. Соіча, 1, а також зобов'язати відповідача повернути позивачу державне майно, що є предметом договору № 1431 дп від 01.12.2001 року, стягнути з відповідача на користь ВП ЖБК „Завод імені В. О. Малишева” суму боргу за договором в розмірі 11071,73 гривень, 269,24 гривень інфляційних нарахувань, 73,47 гривень 3% річних за користування чужими грошима, 406,58 гривень пені, всього 11751,02 гривень та покласти на відповідача судові витрати в розмірі 118,00 гривень та державного мита в розмірі 276,02 гривень. Суд вважає вказану заяву такою, що відповідає приписам статті 22 ГПК України, в зв'язку з чим приймає до провадження уточнення до позовної заяви та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд в позові відмовити з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (аркуш справи 57).

21 червня 2007 року (вх. № 13023) відповідачем подано до господарського суду зустрічну позовну заяву про визнання додаткової угоди до договору недійсною. Оскільки відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом та враховуючи, що зустрічний позов взаємно пов'язаний з первісним, суд ухвалою від 25.06.2007 року прийняв до провадження зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом.

05 липня 2007 року позивач за зустрічним позовом подав до господарського суду доповнення до зустрічної позовної заяви, яке приймається судом до провадження як таке, що відповідає вимогам статті 22 ГПК України. Позивач за зустрічної позовною заявою просить суд визнати недійсним пункт 5.11 договору оренди нежитлового приміщення № 1431 від 01.12.2001 року між ПП „Гера” та ДП „Завод імені В. О. Малишева” та додаткову угоду до нього в частині, яка стосується експлуатаційних витрат. Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що відповідно до пункту 3 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ № 768 від 04.10.1995 року в орендну плату не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які у відповідності до укладених угод зобов'язується надати державне підприємство, на балансі якого знаходиться майно, що орендується. Отже позивач за зустрічним позовом вважає, що надання послуг, пов'язаних із утриманням орендованого майна не може бути предметом договору оренди, зокрема договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року, а є предметом окремих договорів на надання послуг.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти зустрічного позову з мотивів, наведених у відзиві на зустрічну позовну заяву (аркуш справи 102-103) та у уточненому відзиві до зустрічної позовної заяви (аркуш справи 115-116) та просить суд відмовити в задоволенні зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні з 09 липня 2007 року до 12 липня 2007 року оголошувалась перерва для надання сторонами додаткових доказів по справі, з 12 липня 2007 року до 19 липня 2007 року оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Дослідивши докази по справі, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.

01.12.2001 року ДП „Завод імені В. О. Малишева” (позивач по справі) уклало договір оренди № 1431 дп з ПП „Гера” (відповідач по справі), відповідно до якого орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення загальною площею 97,1 кв. м., розташоване за адресою: м. Харків, вул. Соіча, 1 (копія договору містить в матеріалах справи – аркуш справи 8-11). Приміщення  було передано відповідачу згідно акту прийому-передачі від 01.12.2001 року (аркуш справи 13).

Відповідно до пункту 3.3 договору орендар зобов'язаний своєчасно й у повному обсязі вносити орендну плату та експлуатаційні витрати не пізніше 10 числа наступного місяця.

Орендна плата за договором оренди визначалась згідно розрахунку орендної плати за оренду державного майна, виконаної на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року з подальшими змінами і доповненнями.

В порушення вимог договору оренди відповідачем оплата за оренду займаних приміщень в повному обсязі не здійснювалась, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 11751,02 гривень, з яких 11071,73 – сума боргу за договором оренди, 269,24 гривень - інфляційних нарахувань, 73,47 – 3% річних, 406,58 гривень – пені.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року № 2269-12 ( з подальшими змінами та доповненнями) орендою   є   засноване   на  договорі  строкове  платне користування   майном,   необхідним   орендареві   для  здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України). Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 ЦК України). Частиною 3 статті 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що орендар  зобов'язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 3.5 вказаного договору орендна плата, що перерахована орендарем несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця у відповідності до чинного законодавства з урахуванням нарахувань пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочки платежу.

З наведеного виливає, що позивачем доведено належними доказами наявність боргу відповідача перед позивачем в розмірі 11751,02 гривень, з яких 11071,73 – сума боргу за договором оренди, 269,24 гривень - інфляційних нарахувань, 73,47 – 3% річних, 406,58 гривень – пені (розрахунки пені, 3% річних та інфляційних нарахувань містяться в матеріалах справи та приймаються судом). Наведене дає підстави суду дійти висновку, що позовні вимоги позивача в зазначеній сумі є обґрунтованими, доведеними належними доказами, в зв'язку з чим вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Пунктом 8.4 вищевказаного договору оренди визначено, що виникнення заборгованості строком понад 3-х місяців від встановленого в договорі терміну внесення орендної плати, є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року № 2269-12 ( з подальшими змінами та доповненнями) на  вимогу  однієї  із  сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду,  арбітражного суду у разі  невиконання сторонами  своїх  зобов'язань  та  з  інших підстав,  передбачених законодавчими актами України. Оскільки відповідачем належно не виконуються умови договору, платежі не вносяться у встановлені договором строки, у встановленому розмірі та враховуючи приписи вказаних правових норм та домовленість сторін, виражену у тексті договору оренди, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року  є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, як і підлягає в зв'язку з цим задоволенню вимога про зобов'язання відповідача звільнити займане ним приміщення та повернути позивачеві державне майно, що є предметом вказаного договору оренди.

Розглядаючи вимоги зустрічної позовної заяви суд виходить з такого. Твердження позивача за зустрічним позовом відносно того, що надання послуг, пов'язаних із утриманням орендованого майна не може бути предметом договору оренди, зокрема договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року, а є предметом окремих договорів на надання послуг, судом не приймаються, оскільки відповідно до вимог статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Отже посилання позивача за зустрічним позовом на пункт 3 Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ № 768 від 014.10.1995 року як на підставу для зустрічного позову відхиляються судом. Крім того, як свідчать матеріали справи, позивач за зустрічним позовом до укладення додаткової угоди 01.01.2007 року, згідно додаткової угоди від 01 вересня 2006 року до договору оренди № 1431 від 01.12.2001 року погодився на оплату експлуатаційних витрат та здійснював часткову оплату таких витрат.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Проте давши правову оцінку договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року та додатковим угодам до вказаного договору від 01.09.2006 року та від 01.01.2007 року, суд не знаходить правових підстав для визнання недійсним частково вказаного договору (пункту 5.11) та визнання додаткової угоди від 01.01.2007 року недійсною, в зв'язку з чим відмовляє в задоволенні зустрічної позовної заяви.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забазпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 509, 525, 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, - суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у прийнятті до провадження заяви позивача по первісному позову про зміну підстав та предмету позову від 08 липня 2007 року (вх. № 14667).

Прийняти до провадження заяву позивача по первісному позову від 12 липня 2007 року (вх. № 18370) про уточнення до позовної заяви.

Первісний позов задовольнити.

Розірвати договір оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року між ДП „Завод імені    В. О. Малишева” і ПП „Гера” та зобов'язати ПП „Гера” звільнити займане ним приміщення за адресою: м. Харків, вул. Соіча, 1 та повернути ДП „Завод імені           В. О. Малишева” державне майно, що є предметом договору оренди № 1431 дп від 01.12.2001 року.

Стягнути з Приватного підприємства „Гера” (61036, м. Харків, вул. Соіча, 1, р\р 26009860085880 в Харківському обласному філіалі АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 351016, код 24141337) на користь ВП ЖБК ДП „Завод імені В. О. Малишева” (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, р\р 260053001328 у ХФ ВАТ „ВіЕйБіБанк”, МФО 350620, код ЗКПО 14312571)  - 11071, 73 гривень боргу, 269,24 гривень інфляційних нарахувань, 73,47 гривень 3% річних, 406,58 гривень пені, 276,02 гривень витрат по сплаті державного мита, 118,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 19 липня 2007 року.

Суддя                                                                                            Черленяк М.І.