Ухвала

від 08.02.2022 по справі 947/38894/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/38894/21

Провадження № 1-кс/947/723/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №32020160000000006 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим відділом Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні№ 32020160000000006 відомості про яке 13.01.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснюється Київською окружною прокуратурою міста Одеси.

Так, в ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження установлено, що невстановлені особи протягом 2018-2019 років, діючи умисно, використовуючи реквізити підприємств-імпортерів, які здійснюють ввезення товарно-матеріальних цінностей на територію України через Одеську митницю ДФС, шляхом заниження фактурної вартості товарів, підміни їх номенклатури та супровідних документів, внесення до них недостовірних відомостей, зміни маршруту товарів та місць їх відвантаження, ухилились від сплати податків та інших обов`язкових платежів на загальну суму понад 8 млн.грн., що призвело до фактичного ненадходження коштів до державного бюджету в особливо великих розмірах.

В ході проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження установлено, що до незаконної діяльності причетне ПП «ВКФ «Альфа - грант» (код за ЄДРПОУ 36344509). Підприємством ПП «ВКФ «Альфа - грант» (код за ЄДРПОУ 36344509) протягом 2019-2020років імпортовано товарe «портландцемент» на загальну суму 162,1 млн.грн. В подальшому зазначене підприємство частину імпортованого товару документально реалізує на підприємства з ознаками фіктивності з мінімальною націнкою, а фактично реалізують за готівкові кошти через власні складські приміщення по ринковим цінам, які на 30% вище фактурної вартості, не відображаючи в бухгалтерській та податковій звітності реальних доходів, та отримає при цьому неоподаткований прибуток понад 8 млн. грн.

29.12.2021 року, на підставі Ухвали слідчого судді Київського районного суду міста Одеси, проведено обшук складського приміщення на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастровий номер, з наступними географічними координатами: 46.487712, 30.669391; 46.487965, 30.668204; 46.490027, 30.670572; 46.490207, 30.669420 - основний склад, з метою відшукання і вилучення речей та документів які є речовими доказами в кримінальному провадженні.

В результаті проведення обшуку за вищезазначеною адресою було виявлено та вилучено речі, перелік яких міститься у клопотанні.

Разом з тим, 14.01.2021 слідчим отримано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 06.01.2021 року, якою слідчим суддею ухвалено рішення про повернення клопотання слідчого для усунення недоліків, які як вважає слідчий та прокурор усунуто.

Метою накладення арешту згідно п.1, п.11 ч.2 ст.170 КПК України, на вилучені речі та документи, є збереження речових доказів якими є вищезазначені будівельні матеріали, які мають суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та їх арешт потрібен для позбавлення власників можливості відчужувати вказане майно, або псування, втрати, знищення, перетворення, пересування, передачі, що в свою чергу в подальшому унеможливить прийняття законного та об`єктивного рішення.

З метою подальшого забезпечення сплати податків, зборів (обов`язкових платежів) службовими особами ПП «ВКФ «Альфа - Грант», ПП «Альфа Люкс» та ТОВ «Буд Трейд» (код ЄДРПОУ 38937049), а також відшкодування такими шкоди, завданої державі, необхідно накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку будівельні матеріали, та встановленні приналежності зазначених наступним підприємствам: ПП «ВКФ «Альфа - Грант», ПП «Альфа Люкс» та ТОВ «Буд Трейд» (код ЄДРПОУ 38937049).

На підставі вищевикладеного, з метою забезпечення збереження вилучених у кримінальному речей і документів, які за обставинами кримінального провадження визнані речовими доказами, а також забезпечення можливої конфіскації майна за вироком суду, виникла необхідність у накладенні арешту.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник ПП «ВКФ «Альфа-Люкс» - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила відмовити, вказавши, що клопотання необґрунтоване, подане з порушенням пропущених строків, вилучені речі не мають відношення до кримінального провадження.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення підлягає поверненнюз наступних підстав.

Положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України, визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

При розгляді клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Слідчим суддею встановлено, що подане стороною обвинувачення клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст. 171 КПК України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування кримінального провадження №32020160000000006 від 13.01.2020 року, здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

В рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси клопотання про арешт майна, вилученого при проведенні обшуку складського приміщення на земельній ділянці, якій не присвоєно кадастровий номер, з наступними географічними координатами: 46.487712, 30.669391; 46.487965, 30.668204; 46.490027, 30.670572; 46.490207, 30.669420 - основний склад, поверталося прокурору для усунення відповідних недоліків.

Стороною обвинувачення повторно було подано клопотання про накладення арешту майна, між тим не в повній мірі надано належної уваги недолікам, які були зазначені в ухвалі слідчого судді Київського районного суду м. Одеси про повернення клопотання прокурору, що призвело до повторного подання клопотання про арешт майна, яке не відповідає вимогам КПК України.

Так, слідчий суддя зазначає, що у клопотанні сторони обвинувачення взагалі не розкрито та не конкретизовано, яке відношення наведені у клопотанні речі мають саме до цього кримінального провадження, не визначений процесуальний статус зазначеного у клопотанні майна, відповідно до вимог ст.98 КПК України.

В клопотанні про арешт майна сторона обвинувачення обмежується виключно формальним цитуванням положень КПК України та припущеннями, що вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, проте будь-яких обґрунтувань викладених обставин клопотання сторони обвинувачення не містить.

Більш того, в обґрунтування необхідності накладення арешту, сторона обвинувачення зазначає також про забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України (конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

В порушення вищевказаних норм законодавства, до матеріалів клопотання не було долучено підтвердження того, що в рамках кримінального провадження є підозрювана особа, або юридична особи, щодо якої здійснюється провадження.

На підставі викладеного, враховуючи необґрунтованість та вищевказані недоліки клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання підлягає повторному поверненню прокурору для усунення зазначених в ухвалі слідчого судді недоліків, з встановленням відповідного процесуального строку.

Керуючись ст. ст. 98, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №32020160000000006 від 13.01.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України повернути прокурору.

Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1