Ухвала

від 08.02.2022 по справі 522/10703/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа №522/10703/21

Провадження № 1-кс/522/1452/22

УХВАЛА

08 лютого 2022 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_3 в інтересах власників майна: в особі директора та засновника обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» громадянина КНР ОСОБА_4 та співзасновниці ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 надійшло клопотання представника в інтересах власників майна: в особі директора та засновника обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» громадянина КНР ОСОБА_4 та співзасновниці ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що 15 липня 2021 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 було ухвалено оскаржувальне судове рішення про арешт майна обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (код ЄДРПОУ 39007129) у кримінальному провадженні №12021162510000562 від 12.05.2021 року із забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо вказаного кооперативу.

Виходячи із аналізу змісту оскарженої ухвали вважає, що зазначена ухвала від 15.07.2021 року ґрунтується на припущеннях, винесена з грубим порушенням вимог ст. 7 КПК України, з недотриманням вимог ст. 132 КПК України (без наявної підозри у провадженні, без обгрунтування наявної потреби у накладенні арешту на майно та заборони щодо реєстраиійних дій), без надання суду будь-яких доказів, на які посилався слідчий та прокурор у клопотанні, без визначення розміру матеріальних збитків (шкоди) завданої кримінальним правопорушенням, в супереч вимог ст. 170 КПК України не містить посилання на визначені Законом ризики, які б надавали підстави для накладення арешту.

Зазначає, що, в оскаржувальній ухвалі хибно зазначено, що ОСОБА_6 ніби-то вносив пайові внески як член обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг», тоді як жодного юридичного підтвердження зазначеного ні в матеріалах судової справи, а нів матеріалах кримінального провадження не має, не має жодного протоколу зборів співзасновників зазначеного кооперативу, які б підтверджували розбір внесеної ОСОБА_7 суми (паю) та подальше використання таких коштів у господарській діяльності цього кооперативу.

Відповідно да Закону України «Про Кооперацію» вищим органом управління Кооперативу є загальні збори його членів, а розмір паю, порядок та строки його внесення, визначаються саме рішенням Загальних зборів Членів Кооперативу, із чого слідує, що саме заявник ОСОБА_8 , не маючи відповідного рішення оформленого протоколом загальних зборів членів кооперативу, використовував отримані від громадянина КНР ОСОБА_4 грошові кошти, на власні потреби, намагаючись надати цьому вигляд пайових внесків за відсутності протоколу Загальних зборів членів кооперативу про розмір таких пайових внесків та строки їх внесення. З огляду на викладене відносно ОСОБА_6 зареєстровано та розслідується кримінальне провадження №12021162510000933 та №12021162510001012.

Додатково, 08 лютого 2022 року надав копію постанови слідчого від 23 грудня 2021 року про закриття кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 7, 13, 160, 164, 165, 168 234 КПК України, виходячи із Узагальненої судової практики ВССУ (з розгляду цивільних і кримінальних справ), щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року, за якими - «Щодо осіб, які не є підозрюваними (тобто яким у порядку, передбаченому ст.ст. 276 - 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), не є обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна»», - просить скасувати ухвалу від 15 липня 2021 року слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року.

Заявник у судове засідання не з`явився, 08 лютого 2022 року подав заяву про розгляд клопотання без його участі за наявними матеріалами у справі.

Слідчий та прокурор у судове засідання не з`явились, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Відомостей із кримінального провадження, та висловлення своєї позиції щодо необхідності застосуванні в подальшому цього заходу забезпечення суду не надано.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що у провадженні слідчого відділення відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області перебували матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021162510000562 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року накладено арешт майна обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (код ЄДРПОУ 39007129) у кримінальному провадженні №12021162510000562 від 12.05.2021 року із забороною державним реєстраторам вчиняти будь-які дії щодо вказаного кооперативу.

Постановою слідчого від 23.12.2021 року кримінальне провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

Відповідно до частини 3 ст. 174 КПК України, прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена слідчим, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.

Частиною 4 ст. 174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Частина 6 ст. 9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження на даний момент постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, приходжу до переконання, що потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном немає, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України.

Аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 727/2878/19 (провадження № 14-516цс19).

Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду:

Частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.

Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).

Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Згідно із частиною третьою статті 174 КПК України 2012 року прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.

Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (частина четверта статті 174 КПК України 2012 року).

Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК України 2012 року регулюють порядок вирішення питання про скасування арешту майна у двох випадках: судом - за наслідками розгляду кримінальної справи та прокурором - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження. Натомість у цій справі кримінальне провадження закрив постановою слідчий, який згідно з приписами КПК України 2012 року, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.

Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України 2012 року слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов`язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.

На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.

Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року (справа № 727/2878/19), обставини встановлені в ході розгляду клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника ОСОБА_3 в інтересах власників майна: в особі директора та засновника обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» громадянина КНР ОСОБА_4 та співзасновниці ОСОБА_5 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2021 року в рамках кримінального провадження №12021162510000562 від 12.05.2021 року (справа №522/10703/21, № пр. 1-кс/522/6457/21), шляхом скасування заборони усім державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, нотаріусам та будь яким іншим особам, які відповідно до законодавства мають право проводити реєстраційні дії, та вносити будь-які записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань здійснювати будь-які реєстраційні дії відносно обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ" (код ЄДРПОУ 39007129), виключати раніше внесені записи до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, проводити державну реєстрацію будь яких змін до установчих документів та вносити будь-які записи до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1