Ухвала

від 18.01.2022 по справі 183/168/22

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/168/22

№ 2-з/183/12/22

У Х В А Л А

18 січня 2022 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Майної Г. Є., розглянувши в письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про солідарне стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який переданий судді 17 січня 2022 року, та у якому позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість у розмірі 143 825,47 євро та 19 788,49 доларів США, а також судові витрати.

Разом із позовною заявою на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення його позову, яка обґрунтована тим, що у провадженні суду перебуває цивільна справа за його позовом до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 на праві власності належить нерухоме майно: квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельна ділянка, площею 2 га, кадастровий номер 1223255600:02:611:0051.

Окрім того, згідно Витягу від 07 січня 2022 року з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів, убачається, що за ОСОБА_2 також зареєстрований транспортний засіб марки "Ford", модель "Focus", рік випуску 2007, дата державної реєстрації за особою 2008-01-09.

З огляду на те, що між сторонами виник спір про стягнення заборгованості, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, позивач вважає, що на час розгляду вищезазначеної цивільної справи існує достатньо обґрунтоване припущення, що ОСОБА_2 , як власник нерухомого та рухомого майна, може розпорядитися ним, зокрема відчужити його іншим особам до вирішення справи по суті, що в подальшому може утруднити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У зв`язку з чим, заявник просить суд вжити заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_4 майно, а саме:

- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- земельну ділянку, площею 2 га, кадастровий номер 1223255600:02:611:0051;

- транспортний засіб марки "Ford", модель "Focus", рік випуску 2007, дата державної реєстрації за особою 2008-01-09.

Сторони у судове засідання на підставі ч. 1 ст. 153 ЦПК України не викликались.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви заявника, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України визначено види забезпечення позову, згідно яких останній забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1 -1 ) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Предметом спору, що виник між сторонами у цій цивільній справі, є стягнення заборгованості за розписками у розмірі 143 825,47 євро та 19 788,49 доларів США.

Як убачається з досліджених судом матеріалів справи, ОСОБА_2 є власником нерухомого майна, а саме: квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ; земельної ділянки, площею 2 га, кадастровий номер 1223255600:02:611:0051, що підтверджується інформаційної довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 293662959 від 04 січня 2022 року. Також, відповідно до Витягу з Державного реєстру Міністерства внутрішніх справ стосовно зареєстрованих транспортних засобів від 07 січня 2022 року, установлено, що за ОСОБА_2 зареєстрований транспортний засіб марки "Ford", модель "Focus", рік випуску 2007, дата державної реєстрації за особою 2008-01-09.

Суд вважає, що накладення арешту на зазначені об`єкти нерухомості та транспортний засіб відповідача не є співмірним із заявленими позовними вимогами позивача у цій цивільній справі. При цьому, суд наголошує, що позивач не позбавлений права звернення до суду із заявою про забезпечення даного позову шляхом вжиття інших заходів забезпечення позову, зокрема шляхом заборони відчуження вказаного майна.

Разом з тим, суд зазначає, що подана заява не містить належних доказів та аргументів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Посилання заявника на те, що відповідач не обмежений у своєму праві власності, а тому є висока вірогідність здійснення дій, спрямованих на відчуження майна, як обґрунтування необхідності забезпечення позову, суд не приймає до уваги, як безпідставні, крім того, самі лише посилання заявника на здійснення відповідачем ОСОБА_2 заходів на відчуження зазначених об`єктів нерухомості та транспортного засобу не є належним та допустимим доказом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 260 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про солідарне стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга подається протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем складення ухвали суду.

Ухвала суду складена і підписана 18 січня 2022 року.

Суддя Г.Є. Майна