Рішення

від 09.02.2022 по справі 635/7137/20

ХАРКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09.02.22

Справа № 635/7137/20

Провадження № 2/635/1169/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Шинкарчука Я.А.,

секретар судового засідання - Кондратенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Покотилівка Харківського району Харківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма РАССВЕТ про скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, -

встановив:

У жовтні 2020 року до Харківського районного суду Харківської області від адвоката Харченка Костянтина Сергійовича, який діє в інтересах позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надійшов позов до Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ про скасування запису про державну реєстрацію договору оренди. 22 грудня 2020 року представником позивачів було подано заяву про зміну предмету, а відтак в остаточній редакції прохальну частину позовної заяви викладено так:

-скасувати рішення державного реєстратора Радіонова Олександра Сергійовича, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 46908833 від 17 травня 2019 року, щодо державної реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018, видавник: сторони;

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму понесених нею судових витрат, а саме, суму сплаченого судового збору у розмірі 840, 80 грн та витрати на професійну правову допомогу.

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що вони є власниками земельної ділянки з кадастровим номером 6325180500:04:007:0351, площею 4,4342 га, що розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 11.09.2017 у справі №635/3753/17, яке у відповідному порядку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 03 вересня 2018 року між позивачами та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірмою РАССВЕТ укладено договір оренди вказаної земельної ділянки строком дії до 03 вересня 2028 року.

Проте, під час реєстрації вказаного договору оренди земельної ділянки стало відомо, що вона начебто вже перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , на підставі договору оренди від 11.05.2018, який зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: номер запису 31589278 від 11.05.2018 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018., видавник: сторони, внесений державним реєстратором Радіоновим Олександром Сергійовичем, Харківська районна державна адміністрація Харківської області.

Однак, Позивачі не підписували жодних договорів оренди та актів приймання-передачі земельної ділянки з Відповідачем та їх підписи, якщо вони містяться на вказаних документах, є підробленими.

Дізнавшись про реєстрацію підробленого договору оренди від 11.05.2018, разом з іншими власниками, які постраждали від такого ж свавілля з боку Відповідача, Позивачами було подано заяву до Липецького відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, за результатом розгляду яких 16.06.2019 було відкрито кримінальне провадження та внесені відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42019221430000182, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України. На день звернення до суду з відповідним позовом, досудове розслідування триває.

Згідно статті 17 Закону України Про оренду землі об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Отже, у зв`язку з існуванням вказаного запису про право Відповідача на оренду земельної ділянки, внесеного на підставі договорів, які Позивачі не укладали, вони позбавлені можливості зареєструвати договір оренди землі укладений 03 вересня 2018 року з ТОВ АФ РАССВЕТ та передати земельну ділянку останньому.

Таким чином, існування вказаного запису порушує право Позивача на здійснення права власності гарантованого статтею 41 Конституції України та статтями 319, 321 ЦК України.

Також, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно право оренди земельної ділянки зареєстровано 11.05.2018, на підставі начебто укладеного цього ж дня договору оренди, без зазначення сторін цього договору. При цьому, саме ж право власності Позивачів на цю земельну ділянку зареєстровано 30.08.2018, тобто через майже 4 місяці після реєстрації права оренди, що також ставить під сумнів правомірність начебто укладених з Відповідачем договорів оренди та запису в Єдиному державному реєстрі речових прав.

При цьому, згідно частини дев`ятої статті 791 ЗК України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 3 Закону України Про оренду землі встановлено, що об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Згідно статті 4 цього ж закону орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи.

Отже, лише з моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку вона може бути предметом договору оренди та у її власника виникає право на її передачу в оренду.

Таким чином, на підставі вищевикладених норм зміст договору оренди землі від 11.05.2018, навіть якщо б він був підписаний Позивачами, суперечить ЦК України, ЗК України та Закону України Про оренду землі , а Позивачі не мали б необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Таким чином, для відновлення гарантованого статтею 41 Конституції України, статями 319, 321 ЦК України права Позивачів передати в оренду належну йому земельну ділянку ТОВ АФ РАССВЕТ необхідно встановити неукладенність договору оренди між Позивачами та Відповідачем та скасувати рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавник: сторони, внесений державним реєстратором Радіоновим Олександром Сергійовичем, Харківська районна державна адміністрація Харківської області.

Аргументи учасників справи

Представником відповідача ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ - адвокатом Чуб Сергієм Володимировичем, який діє на підставі ордеру серії АХ №103137, виданого у відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , наданий відзив на позов, в якому він просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав. 11 червня 2018 року між позивачем та відповідачем був укладений договір належної позивачу земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351, який був зареєстрований державним реєстратором Радіоновим О.С. у встановленому законом порядку 11 травня 2018 року, номер запису 31589278. До державного реєстратора були надані всі передбачені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень документи. За результатами перевірки поданих документів державним реєстратором не було виявлено недоліків документів, які б могли призвести до зупинення або відмови у задоволенні заяви про реєстрацію, а також ним було перевірено відповідність реєстраційних дій в доступних для нього державних реєстрах щодо права власності та обтяжень земельної ділянки і, відповідно, було зареєстровано договори оренди земельної ділянки. Тобто, записи про державну реєстрацію Договору були вчинені законно та відповідно до належно поданих документів.

Виходячи з презумпції правомірності правочину, саме на позивача покладається обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним. Жодних доказів та будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про те, що позивачі не підписували договір оренди, до суду не надано. Позивачами підписано договір та надано добровільно всі необхідні документи для його державної реєстрації. Крім того, що під час реєстрації нерухомого майна, у випадку наявності будь-яких договорів оренди, державний реєстратор повинен був оповістити позивачів про такі обставини, а тому позивачам було відомо про укладення договорів оренди і схвалено такі договори і після всіх реєстраційних дій.

Крім того, представник відповідач вказує, що даний спір має публічно-правовий характер, оскільки у даному випадку оскаржується рішення державного реєстратора, а тому спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, що відповідає практиці Верховного Суду.

Процесуальні дії у справі

29 лютого 2020 року на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказана цивільна справа надійшла у провадження судді Шинкарчука Я.А.

На підставі ухвали суду від 03 листопада 2020 року вказану позовну заяву залишено без руху, окреслено недоліки, які слід усунути та надано строк для їх усунення.

27 листопада 2020 року від адвоката Харченко К.С. подано заяву на усунення недоліків визначених ухвалою від 03.11.2020.

Згідно ухвали суду від 30 листопада 2020 року відкрито провадження у даній справі, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

22 грудня 2020 року до канцелярії суду від адвоката Харченка К.С. надійшла заява про зміну предмету позову та залучення третьої особи до участі у даній справі. В заяві про зміну предмету позову представник позивачів просить викласти прохальну частину позовної заяви в наступній редакції:

- скасувати рішення державного реєстратора Радіонова Олександра Сергійовича, Харківська районна державна адміністрація Харківської області, про державну реєстрацію права та їх обтяжень, індексний номер: 46908833 від 17 травня 2019 року, щодо державної реєстрації договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018, видавник: сторони.

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 суму понесених нею судових витрат, а саме, суму сплаченого судового збору у розмірі 840, 80 грн та витрати на професійну правову допомогу.

Згідно заяви про залучення третьої особи до участі представник позивачів просить залучити до участі у вказаній цивільній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму РАССВЕТ , в якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Ухвалою суду від 23 грудня 2020 року прийнято заяву адвоката Харченка К.С. про зміну предмету позову у цивільній справі №635/7137/20 та залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірму РАССВЕТ , в якості третьої особи на стороні позивачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

29 грудня 2020 року засобами поштового зв`язку від представника відповідача ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ ? адвоката Чуб Сергія Володимировича, який діє на підставі ордеру серії АХ №103137, виданого у відповідно до Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , надійшло заперечення щодо залучення третіх осіб, а також відзив на позовну заяву.

22 січня 2021 року від адвоката Чуб С.В. засобами поштового зв`язку надійшов ще один відзив на позовну заяву.

04 лютого 2021 року на електронну пошту суду від представника третьої особи ? Товариства з обмеженою відповідальністю РАССВЕТ ? генерального директора Піменова В.Є. надійшли пояснення у справі.

05 лютого 2021 року від адвоката Чуб С.В. засобами поштового зв`язку надійшов відзив на позовну заяву.

17 червня 2021 року на електронну адресу суду від адвоката Харченка К.С. надійшло клопотання про витребування доказів, в якій представник позивачів просить витребувати з Відділу державної реєстрації Харківської районної адміністрації Харківської області (Григорівське шосе, 52 м.Харків, 61098) копії документів на підставі яких державним реєстратором Радіоновим Олександром Сергійовичем Харківської районної державної адміністрації Харківської області було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис номер 31589278 від 11.05.2018, щодо державної реєстрації договору оренди землі, серії та номер: б/н, виданий 11.05.2018, видавник: сторони.

Відповідне клопотання адвоката розглянуто та задоволено, про що постановлено ухвалу суду від 17 червня 2021 року.

12 серпня 2021 року до канцелярії суду від адвоката Харченка К.С. надійшла заява про долучення до матеріалів справи, доказів, витребуваних на підставі ухвали суду від 17.06.2021.

Ухвалою суду від 08 вересня 2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд по суті.

08 грудня 2021 року від адвоката Харченка К.С. до канцелярії суду подано заяву про долучення до матеріалів справи ухвали слідчого судді Харківського районного суду Харківської області від 14.02.2020 у справі №635/6127/19 про надання тимчасового доступу до речей та документів (провадження №1-кс/635/258/2020), відповідь старшого слідчого СУ ГУ України в Харківській області за вих.№19.10.2021 №23956/119-24-2021 та відповіді Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 23.10.2021 №01-22/1972 за підписом першого заступника голови райдержадміністрації Усова В., з якого підтверджується відсутність оригіналу договору також у державного реєстратора.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

В матеріалах справи від представника позивачів ? адвоката Харченка К.С. міститься заява, в якій останній просить суд проводити розгляд справи його у відсутність та відсутність позивачів з наявними у справі доказами, вимоги позову підтримує в повному обсязі, а також зазначає, що у разі задоволення позовних вимог протягом п`яти днів з дати винесення рішення буде подано докази щодо понесених в ході розгляду справи витрат на правову (правничу) допомогу.

Від представника відповідача ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ ? адвоката Чуб С.В. в матеріалах справи також міститься заява, в якій останній не заперечує проти проведення розгляду даної справи у його відсутність, проти задоволення позову заперечує виходячи з обґрунтувань приведених у відзиві на позов.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на приведене, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, який був повідомлений про час, дату та місце судового засідання, проте про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини встановлені судом

На підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2017 року у справі №635/3753/17, яке набрало законну силу 31.10.2017, за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано право власності (за кожним по 1/3 частці) на земельну ділянку. Площею 4,4342 га, кадастровий номер 6325180500:04:007:0351, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-13 том 1).

Право власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 30 серпня 2018 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42880092 від 06 вересня 2018 року 16:50:03 реєстратором Харківської філії Комунального підприємства Реєстрація бізнесу Коровинської сільської ради Недригайлівського району Сумської області Онуфрієнко Ю.М. на підставі вищевказаного Харківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2017 року у справі №635/3753/17 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №229667598 від 26 жовтня 2020 року) (а.с. 14-15 том 1).

30 вересня 2018 року між позивачами та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма РАССВЕТ укладено договори оренди землі, згідно умов якого позивачі передали в оренду ТОВ агрофірма РАССВЕТ земельну ділянку кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 площею 4,4342 га, строк дії договору до 03 вересня 2028 року (а.с. 16-17, 18-19, 20-21 том 1).

ТОВ агрофірмою РАССВЕТ надані копії відомостей на виплату грошей, згідно яких ТОВ агрофірма РАССВЕТ виплатило ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у грудні 2019 року кожному по 3942,49 гривень та у жовтні 2018 року кожному по 3942,49 гривень (а.с.94-96 том 1).

При цьому, підставою для звернення до суду з відповідним позовом стало те, що державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіоновим Олександром Сергійовичем здійснено реєстрацію речового права на земельну ділянку кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 загальною площею 4,4342 га, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46908833 від 17 травня 2019 року 12:16:04 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони, номер запису про інше речове право 31589278 від 11.05.2018 (Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №229667598 від 26 жовтня 2020 року) (а.с. 14-15 том 1).

Вищезазначену реєстрацію здійснено на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351, подану державному реєстратору уповноваженою особою ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ Богдановичем А.В., дата та час реєстрації заяви 11.05.2018 15:08:26 (а.с. 147 том 1).

Також до суду було надано копію договору оренди землі, укладеного 11 травня 2018 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , згідно умов якого останній передав в оренду ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ земельну ділянку кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 загальною площею 4,4342 га строком на 10 років, та копію акту приймання-передачі земельної ділянки згідно з договором без номеру та дати. Справжність договору оспорюється позивачами (а.с.149-151 том 1).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

У відповідності до частини першої статі 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з наступних висновків.

Державна реєстрація речових прав та їх обтяжень здійснюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до частини третьої статті 10 вказаного Закону реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно; відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом.

Згідно з положеннями статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заява подана неналежною особою або подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Отже, до кола повноважень реєстратора входить перевірка повноважень особи заявника, дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження.

Відповідно до положень частини другої статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Частиною п`ятою статті 6 Закону України "Про оренду землі" визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Цей Закон регулює відносини, пов`язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до статті 2 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Частиною другою статті 3 Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (далі - Закон № 1952-IV) визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Як встановлено судом, реєстрацію речового права на земельну ділянку кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 загальною площею 4,4342 га, здійснено державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Радіоновим Олександром Сергійовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 46908833 від 17 травня 2019 року 12:16:04 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 червня 2018 року, видавник: сторони, номер запису про інше речове право №31589278 від 11 травня 2018 року.

Згідно із частиною третьою статті 26 Закону № 1952-IV у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року справа №145/2047/16-ц, відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права. У ході перегляду судових рішень щодо визнання договорів оренди недійсними з підстав вчинення підписів на останніх не орендодавцем, а іншою особою від його імені, містяться висновки про те, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Разом із тим, Велика Палата Верховного Суду констатує, що у випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Зайняття земельних ділянок фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. У такому випадку власник земельної ділянки вправі захищати своє порушене право на користування земельною ділянкою, спростовуючи факт укладення ним договору оренди земельної ділянки у мотивах негаторного позову та виходячи з дійсного змісту правовідносин, які склалися у зв`язку із фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 05 серпня 2021 року (справа № 125/702/17, провадження № 61-48842св18) суд зазначив, що реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження власністю - земельною ділянкою.

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження. Обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права. При цьому, обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування державної реєстрації є ефективним, а задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права.

Як встановлено судом, на підставі рішення Харківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2017 року у справі №635/3753/17, яке набрало законну силу 31.10.2017, за ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнано право власності (за кожним по 1/3 частці) на земельну ділянку. Площею 4,4342 га, кадастровий номер 6325180500:04:007:0351, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Веселівської сільської ради Харківського району Харківської області, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.11-13 том 1). 30 вересня 2018 року між позивачами та товариством з обмеженою відповідальністю агрофірма РАССВЕТ укладено договори оренди землі, згідно умов якого позивачі передали в оренду ТОВ агрофірма РАССВЕТ земельну ділянку кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 площею 4,4342 га, строк дії договору до 03 вересня 2028 року, під час реєстрації вказаного договору стало відомо, що вказана земельна ділянка перебуває в оренді у ТОВ АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ (а.с. 16-17, 18-19, 20-21 том 1).

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, що має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Позивачами у своїй позовній заяві зазначено підставу, що свідчить про неукладеність спірного договору, відсутність підписів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як сторони договору, тобто відсутність волевиявлення останніх на укладення такого договору, посилаючись на те, що підписи у спірному договорі виконані від імені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не ними особисто, а невідомими особами.

Виходячи зі змісту обставин, зазначених позивачами в обґрунтування позовних вимог, вирішальним є ідентифікація виконавців підписів в спірному договорі, що можливо довести лише певними засобами доказування, якими у даному випадку є проведення по справі судової почеркознавчої експертизи, предметом дослідження якої має бути підпис особи в оригіналі документу.

Як встановлено судом, позивачами та їх представником вичерпані всі процесуальні можливості для виконання обов`язку подання суду доказу на підтвердження своїх доводів про підроблення підпису від імені позивача в спірному договорі - оригіналу договору земельної ділянки, про що свідчать надані адвокатські запити до правоохоронних органів, отримання інформації з електронного реєстру Державного реєстру речових прав щодо реєстраційної справи на спірну земельну ділянку, звернення до суду з клопотаннями про витребування доказів. Разом з тим, представником відповідача такі оригінали не було надано.

Відповідно до вимог статті 20 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та пунктами 10, 24 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, оригінали документів, що подаються державному реєстратору, у тому числі, оригінали договорів, після проведення реєстраційних дій не зберігаються у реєстратора та невідкладно повертаються заявнику. Відсутність оригіналу договору у державного реєстратора також підтверджується відповіддю Харківської районної державної адміністрації Харківської області від 23.10.2021 № 01-22/1973 за підписом першого заступника голови райдержадміністрації Усова В. на адвокатський запит представника позивача.

Відсутність оригіналу спірного договору оренди виключило можливість призначення судової почеркознавчої експертизи для спростування або підтвердження виконання підписів у спірному договорі особисто позивачами, оскільки для проведення експертизи документа необхідний його оригінал.

Відповідно до статті 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Отже, доводи відповідача про те, що позивачами не надані докази, які б свідчили про те, що вони не підписувала договір оренди, повністю спростовуються сукупністю активних дій позивачів, спрямованих на отримання та надання до суду таких доказів. Виходячи з пояснень позивачів про підроблення підписів у спірному договорі, суд вважає, що оригінал такого договору може бути наданий лише відповідачем, як особою, яка уклала договір оренди земельної ділянки та звернулася із заявою щодо його реєстрації.

У статті 13 ЦК України зазначені наступні межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п`ятою цієї статті, суд може зобов`язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Факт реєстрації права оренди за відсутності належним чином укладеного договору оренди не відповідає загальному принципу цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність, визначеному пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, та свідчить про зловживання орендарем цивільним правом, тому відповідно до згаданої норми статті 13 ЦК України таке право не підлягає захисту.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону на час укладення спірного договору) договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/247/16, суд звертає увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

Разом із цим, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Отже, системно аналізуючи законодавство, яке регулює дане питання, з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 145/2047/16-ц від 16 червня 2020 року, суд приходить до висновку про неукладеність спірного договору, у зв`язку з чим приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

У праві України доктрина venire contra factum proprium (суперечливої поведінки), проявляється, зокрема, у кваліфікації певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу) як волевиявлення, яке свідчить про вчинення правочину, зокрема про його схвалення.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду України від 19 серпня 2014 року у справі № 3-59гс14.

Відповідно до частини другої статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Отже, конклюдентними діями може підтверджуватися лише укладення договору в усній формі.

Аналогічний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Крім того, висновок суду про неукладеність спірного договору оренду земельної ділянки підтверджується непрямими доказами, а саме відомостями на виплату грошей ТОВ агрофірма РАССВЕТ позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період 2018-2019 років (а.с. 94, 95, 96 том 1) за користування належною їм спірною земельною ділянкою, що свідчить про те, що земельна ділянка не вибувала з користування ТОВ агрофірма РАССВЕТ , що повністю узгоджується з доводами позивачів про те, що вони не передавали в оренду земельну ділянку іншій особі, а також обставина, що належною позивачу земельною ділянкою фактично користується ТОВ агрофірма РАССВЕТ представником відповідача не заперечувалось.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16). Крім того, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 та від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", який набрав чинності з 16 січня 2020 року, статтю 26 Закону № 1952 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини третьої статті 26 Закону України № 1952 (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст зазначеної правової норми переконливо свідчить про те, що, на відміну від частини другої статті 26 Закону України №1952 у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, чинна редакція встановлює такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: 1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Саме такий висновок зробив Верховний Суд в своїй постанові від 23 червня 2020 року у справі №922/2589/19.

Виходячи з наведеного, та оскільки суд прийшов до висновку про наявність підстав для скасування рішення індексний номер 46908833 від 17 травня 2019 року 12:16:04 про державну реєстрацію договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони, також необхідно припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 за вказаним договором оренди землі.

З приводу доводів представника відповідача про те, що справу необхідно розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 823/588/16 висловила позицію про те, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Велика Палата Верховного Суду вважає, що такий спір має приватноправовий характер та не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства.

Висновки суду за результатами розгляду справи

Оцінивши всі приведені сторонами доводи та наявні у справі документи в сукупності, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, враховуючи норми чинного законодавства на час вирішення спору у сфері державної реєстрації, суд приходить до висновку, що для реального захисту та відновлення порушених прав позивача необхідно скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Радіонова Олександра Сергійовича індексний номер 46908833 від 17 травня 2019 року 12:16:04 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони та припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони.

Розподіл судових витрат

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Згідно платіжних доручень №261120-3 від 26.11.2020 на суму 840,80 гривень, №261120-4 від 26.11.2020 на суму 840,80 гривень та №271020-4 від 27.10.2020 на суму 840,80 гривень, кожним із позивачів при пред`явленні позову до суду були понесені витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2522,40 гривень (840,80+840,80+840,80).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивачів підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 2522,40 гривень (840,80+840,80+840,80).

Керуючись статями 4, 12, 13, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд, ?

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю агрофірма РАССВЕТ про скасування рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень ? задовольнити.

Скасувати рішення державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Радіонова Олександра Сергійовича індексний номер 46908833 від 17 травня 2019 року 12:16:04 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - договору оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони та припинити право оренди земельної ділянки кадастровий номер 6325180500:04:007:0351 за договором оренди землі, серія та номер: б/н, виданий 11 травня 2018 року, видавник: сторони.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ на користь ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

-позивач 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків ? НОМЕР_1 ;

-позивач 2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків ? НОМЕР_2 ;

-позивач 3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків ? НОМЕР_3 ;

-відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю АГРОФІРМА ПРЕСТИЖ , місцезнаходження юридичної особи за адресою: вул.Жовтнева, 4 с.Веселе Харківського району Харківської області; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 37574805;

-третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю РАССВЕТ , місцезнаходження юридичної особи за адресою: с.Тернова Харківського району Харківської області; ідентифікаційний код юридичної особи (код ЄДРПОУ) - 30712821.

Повне рішення складено 11 лютого 2022 року

Суддя - Я.А. Шинкарчук