Ухвала

від 10.02.2022 по справі 51/328

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 лютого 2022 року

м. Київ

cправа № 51/328

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Губенко Н.М., Стратієнко Л.В.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 23.01.2012

та постанову Київського апеляційного господарського суду

від 19.06.2012

у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Трикотажна фабрика "Киянка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Киянка-плюс"

про визнання права власності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 позов ТОВ "Трикотажна фабрика "Киянка" (надалі - Фабрика) задоволено частково. Зобов`язано ТОВ "Киянка - плюс" (надалі - Товариство) здійснити державну реєстрацію виходу учасника - ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників Товариства. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від19.06.2012 апеляційну скаргу Фабрики задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано частково та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано за Фабрикою право власності на нежилі приміщення у будинку № 30 по вул. Васильківській у місті Києві загальною площею 6775,20 грн згідно з переліком та зобов`язано Товариство звільнити указані приміщення. У іншій частині рішення залишено без змін.

3. Судові рішення обґрунтовані тим, що Товариство порушує права позивача, як учасника, що вийшов, оскільки на виконання рішення загальних зборів учасників Товариства, оформленого протоколом № 1/08-11 від 08.11.2010 року, та акту прийому-передачі від 08.11.2010 року, підписаного з іншим учасником Товариства - ТОВ "ОРО", не визнає права на спірні приміщення, що були повернуті як вклад позивача, та не вчиняє дії щодо їх звільненню вказаних приміщень.

4. 20.04.2021 ОСОБА_1 , який є учасником ТОВ "ОРО" (учасника Товариства з часткою в статутному капіталі у розмірі 70 %), звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на судові рішення. ТОВ "ОРО" також приєдналось до цієї апеляційної скарги.

5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та за заявою ТОВ "ОРО" про приєднання до апеляційної скарги на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК України, оскільки суд дійшов висновку, що оскаржуваним судовим рішенням питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалися.

6. Постановою Верховного Суду від 15.12.2021 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021- без змін.

7. Верховний Суд врахував правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15, від 17.09.2019 у справі № 20/5007/101/11, від 05.02.2021 у справі № 42/254 щодо неможливості повторного апеляційного перегляду судового рішення, переглянутого в апеляційному порядку за правилами ГПК України (у редакції, яка була чинною до 15.12.2017).

8. При цьому Верховний Суд зауважив, що здійснення перегляду судового рішення, законність якого вже була предметом апеляційного розгляду (здійсненого за правилами, чинними на час набрання рішенням законної сили), є порушенням принципу правової визначеності, оскільки таке рішення не може бути поставлено під сумнів, а здійснення перегляду цього рішення не є виправданим та обґрунтованим, оскільки може бути наслідком порушення прав інших осіб, які покладаються на чинність рішення, здійснюючи свої права та обов`язки протягом усього часу чинності цього рішення.

9. Верховний Суд також зазначив, що не розглядає аргументи касаційної скарги щодо помилковості висновків суду апеляційної скарги про не порушення прав скаржника, оскільки суд апеляційної інстанції взагалі повинен був відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 261 ГПК України.

10. Ухвалою від 21.12.2021 Верховний Суд відмовив у відкритті касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ "ОРО" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.

11. 14.01.2022 ТОВ "ОРО" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою (зареєстрована 18.01.2022), в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

12. В обґрунтування свого права на подання касаційної скарги ТОВ "ОРО" посилається на те, що:

- рішенням Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 вирішувалось питання про права, інтереси та (або) обов`язки ТОВ "ОРО", оскільки останній є власником 70 % корпоративних прав Товариства, а виведення майна, що внесено до статутного капіталу Товариства впливає на вартість частки, розмір його відповідальності перед кредиторами, а також обов`язки, пов`язані зі здійсненням перерозподілу часток;

- суд першої інстанції необґрунтовано відхилив клопотання Товариства, і ТОВ "ОРО" не було залучено до участі у справі;

- ТОВ "ОРО" через надмірний формалізм позбавлено доступу до суду і не може оскаржити судове рішення у справі;

- право на касаційне оскарження судових рішень, прийнятих до набрання чинності редакції ГПК України від 15.12.2017 року, передбачено пунктом 14 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України;

- подання касаційної скарги спрямоване на реалізацію права на захист свого інтересу, як власника корпоративних прав Товариства.

13. ТОВ "ОРО" заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, посилаючись на те, що не було залучено до участі у справі, а про ухвалені рішення не було відомо до подання апеляційної скарги ОСОБА_1 .

14. 26.01.2022 до Верховного Суду від ТОВ "Трикотажна фабрика "Киянка" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначає, що скаржник пропустив строк на касаційне оскарження судових рішень без поважних причин, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.

15. В обґрунтування зазначає, що:

- судове рішення оприлюднено в судовому реєстрі 23.07.2012;

- касаційну скаргу подано через 10 років після прийняття рішення у справі;

- відповідач не оскаржив відмову у задоволенні клопотання ТОВ "ОРО" про залучення його до участі у справі;

- представник Товариства Марченко М.А., який брав участь у судових засіданнях під час розгляду справи, одночасно був директором ТОВ "ОРО", що свідчить про обізнаність скаржника про судовий процес у 2011-2012 роках;

- ТОВ "ОРО" брало участь у судових процесах, пов`язаних ЗАТ "Трикотажна фабрика "Киянка" зі складу учасників Товариства, тому йому було відомо про всі обставини;

- ТОВ "ОРО" не оскаржувало судові рішення у визначений законом строк відповідно до вимог ГПК України, в редакції до 15.12.2017, тому втратило право на апеляційне та касаційне оскарження цих рішень;

- дії скаржника є зловживанням правом, порушують принцип правової визначеності.

16. Верховний Суд вивчив матеріали касаційної скарги, розглянув заперечення проти відкриття касаційного провадження та дійшов висновку, що скаржник не має право подавати касаційну скаргу на судові рішення з таких підстав.

17. Підпунктом 14 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України передбачено, що судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

18. Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

19. Отже, судові рішення, ухвалені судами апеляційної інстанції до 15.12.2017, можуть бути оскаржені в касаційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, проте розгляд таких скарг здійснюється за правилами, встановленими ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017.

20. Відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, так особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи.

21. Розглядаючи питання про можливість подання касаційної скарги на рішення суду першої інстанції за скаргою особи, що не брала участь у справі, Верховний Суд виходить з того, що відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, касаційне оскарження судового рішення забезпечується лише у визначених законом випадках.

22. За змістом частини четвертої статті 287 ГПК України подання касаційної скарги такою особою дозволяється лише за наявності двох умов одночасно: судовим рішенням вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи; судове рішення переглядалось в апеляційному порядку за скаргою цієї особи, крім випадку, коли судове рішення про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

23. З огляду на особливості та встановлені обмеження оскарження судових рішень, ухвалених до набрання чинності ГПК у редакції 2015, а саме: неможливість повторного апеляційного перегляду рішення як учасниками справи, так і особами, що не брали участь у справі, що унеможливлює виконання однієї з умов відповідно до частини четвертої статті 287 ГПК України, Верховний Суд вважає, що у такому разі касаційний перегляд рішення суду не допускається.

24. Аргументи скаржника щодо порушення доступу до суду та надмірний формалізм Верховний Суд відхиляє, оскільки відповідно до усталеної практики "право на доступ до суду не є абсолютним, і апеляції з питань права або апеляції до вищих судів можуть мати більш суворі вимоги, ніж звичайні апеляції".

25. Посилання скаржника на підпункт 14 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України Верховний Суд відхиляє, оскільки ця норма регулює виключно строк для реалізації права на подання касаційної скарги і не встановлює, що таке право є безумовним.

26. Беручи до уваги конкретні обставини цієї справи, особливо зважаючи на значний сплив часу після ухвалення остаточного рішення (майже 10 років); суперечливі і непереконливі доводи скаржника щодо необізнаності про прийняте рішення (з огляду на участь у процесі представника Товариства, що був одночасно і директором скаржника), Верховний Суд доходить висновку, що встановлені обмеження на касаційний перегляд мають легітимну мету (дотримання принципу правової визначеності) і є пропорційними.

27. Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню за скаргою особи, яка не брала участі у справі, тому Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 51/328 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ОРО" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2012.

2. Касаційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий І. Кондратова

Судді Н. Губенко

Л. Стратієнко