УХВАЛА
08 лютого 2022 року
м. Київ
cправа № 803/437/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Кролевець О. А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Кравчук А. М.
від 21.07.2021 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Дужич С. П., Коломис В. В., Саврій В. А.
від 02.11.2021
за позовом Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву
до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області
про скасування запису державного реєстратора,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 у справі № 803/437/17 відмовлено у задоволенні позову Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву до Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області про скасування запису Державного реєстратора Луцької районної державної адміністрації Волинської області, вчиненого в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 11871100004001012 - про перебування Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву в процесі припинення і призначення головою комісії з припинення Сидун О. С.
Постановою від 02.11.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 у справі № 803/437/17.
14 січня 2022 року Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву, Судом встановлено, що її слід залишити без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині 3 цієї статті.
Поряд з цим, за приписами частини 2 зазначеної статті підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках :
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону, при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити:
пункт 1 ) - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується скаржник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах ;
пункт 2 ) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення;
пункт 3 ) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній та обґрунтувати необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву вбачається, що підставами касаційного оскарження рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявності виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, в обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частини 2 статті 287 цього Кодексу, скаржник зазначив, що суд апеляційної інстанції прийняв рішення про права, інтереси та обов`язки ОСОБА_1 , яка не була залучена судом до участі у справі (пункт 8 частини 1 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас, в обґрунтування виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву зазначило, що "суд апеляційної інстанції не застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах", викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17, від 17.06.2020 у справі № 826/10249/18, у постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 910/13125/19 та частково процитувало наведені постанови. Проте не зазначило яку (які) саме норму (норми) права застосував/не застосував суд апеляційної інстанції, в якій саме постанові Великої Палати Верховного Суду або Верховного Суду містяться висновки щодо застосування цієї (цих) норми (норм) права та які саме висновки, що містяться в цих постановах (постанові), не врахував суд апеляційної інстанції. В касаційній скарзі скаржник, зокрема, повинен чітко та конкретно вказати норму/норми (пункт, частину, статтю) права, яку, на його думку, невірно застосував чи не застосував суд апеляційної інстанції, навести постанову Верховного Суду (номер справи і дату її ухвалення), в якій викладено висновок щодо застосування саме цієї норми права, та яку не врахував суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови.
Крім того, статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова Північно-західного апеляційного господарського суду у справі № 803/437/17 ухвалена 02.11.2021, без відмітки про дату складання її повного тексту, а отже перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку, почався саме 02.11.2021. Таким чином останнім днем для подання касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17 було 22.11.2021 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву звернулося 14.01.2022 , про що свідчить відтиск штампу на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Верховного Суду, тобто після перебігу строку, встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте з клопотанням про його поновлення, викладеним в прохальній частині касаційної скарги.
У тексті касаційної скарги Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву зазначає, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17 йому вручена 24.12.2021 на підтвердження чого додає копію поштового конверту із трек номером 33001 0564366 1 та роздруківку з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта".
Дослідивши копію поштового конверту та роздруківку з офіційного сайту Акціонерного товариства "Укрпошта", Судом встановлено, що оскаржувана постанова дійсно отримана Торчинським міжгосподарським підприємством по птахівництву 24.12.2021. Отже скаржник мав право на безумовне поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга була би подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, тобто до 13.01.2022 включно.
Нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження, у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення .
Згідно із пунктом 6 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Водночас скаржником не наведено підстав і обґрунтувань для поновлення пропущеного строку і звернення з касаційною скаргою до Верховного Суду після 13.01.2022.
Також, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з позовної заявою) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки у даній справі позов поданий у 2017 році, для вирахування розміру сплати судового збору застосовується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 1 600,00 грн, оскільки статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2017 року встановлений у розмірі 1 600,00 грн.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою судовий збір підлягав оплаті у сумі 3 200,00 грн, а саме 1 600,00 грн * 200%, де 1 600,00 грн - розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви (за одну немайнову вимогу), 200% - ставка судового збору за подання касаційної скарги.
25 січня 2022 року до Суду надійшло клопотання, в якому Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву просить, зокрема, приєднати до касаційної скарги платіжне доручення № 109 від 17.01.2022 про сплату судового збору в сумі 3 088,00 грн. Отже судовий збір сплачений у розмірі меншому, ніж встановлено чинним законодавством.
Крім того, відповідно до пункту 6 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено вимоги особи, яка подає скаргу.
В свою чергу, з огляду на те, що суд, як державний орган, відповідно до вимог статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні кореспондуватися з повноваженнями суду касаційної інстанції, передбаченими положеннями статті 308 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;
5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;
6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;
7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.
Аналіз положень статті 308 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, повинні бути повними та однозначними , тобто містити інформацію не лише про те, які судові рішення оскаржуються, а й про те, які повноваження суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду оскаржуваних рішень.
При постановленні судового рішення суд касаційної інстанції застосовує і повноваження, передбачені статтею 308 Господарського процесуального кодексу України, і вирішує питання про розподіл судових витрат виходячи саме з прохальної частини касаційної скарги, у зв`язку з чим застосування повноважень суду безпосередньо залежить від того, які з них просить заявник касаційної скарги застосувати за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення в касаційному порядку.
Водночас Суд зауважує, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції (частина 4 статті 310 Господарського процесуального кодексу України).
Втім, в прохальній частині касаційної скарги Торчинське міжгосподарське підприємство по птахівництву просить скасувати рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17, а справу № 803/437/17 направити на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. Отже касаційна скарга зазначеним вище вимогам не відповідає.
Згідно із частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву залишається без руху на підставі частин 2 та 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків, шляхом:
- уточнення норми (норм) права, яку (які) застосував/не застосував суд апеляційної інстанції, в якій саме постанові Великої Палати Верховного Суду або Верховного Суду містяться висновки щодо застосування цієї (цих) норми (норм) права та які саме висновки, що містяться в наведених скаржником постановах, не врахував суд апеляційної інстанції;
- наведення підстав та обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження;
- надання Суду доказів доплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17 у встановленому законом порядку та розмірі, а саме у сумі 112,00 грн (таким чином, щоб у загальному розмірі разом із вже сплаченими 3 088,00 грн, загальна сума складала 3 200,00 грн);
- уточнення вимог касаційної скарги в частині повноважень, які суд касаційної інстанції повинен застосувати за результатами перегляду рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17.
Згідно із частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись статтями 174, 234, 287, 288, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Підстави, наведені у клопотанні Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву про поновлення строку на касаційне оскарження, визнати неповажними.
2. Касаційну скаргу Торчинського міжгосподарського підприємства по птахівництву на рішення Господарського суду Волинської області від 21.07.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 у справі № 803/437/17 залишити без руху.
3. Надати Торчинському міжгосподарському підприємству по птахівництву строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
4. Роз`яснити Торчинському міжгосподарському підприємству по птахівництву, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
5. Роз`яснити Торчинському міжгосподарському підприємству по птахівництву, що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді С. В. Бакуліна
О. А. Кролевець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103127493 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Губенко Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні