УХВАЛА
07 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 440/1940/21
адміністративне провадження № К/990/2058/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС, (далі - ГУ ДПС) на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "Квант-Сервіс-ЛТД" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних,
УСТАНОВИВ:
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021 позов ТОВ "Квант-Сервіс-ЛТД" задоволено.
12.01.2022 ГУ ДПС на адресу Верховного Суду направлено касаційну скаргу на вищезазначене судове рішення.
Однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом (частина третя статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).
Частиною першою статті 13 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень адміністративну справу №440/1940/21 розглянуто судом першої інстанції в порядку загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених частиною четвертою статті 12 КАС України.
Враховуючи характер правовідносин, з приводу прав і обов`язків сторін в яких виник спір, що є предметом судового розгляду у цій адміністративній справі, предмет доказування, обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій, а також доводи, викладені в касаційній скарзі, ця адміністративна справа підпадає під критерії визначення справи незначної складності відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України, хоча і розглянута судом першої інстанції за правилами загального позовного провадження.
ГУ ДПС у касаційній скарзі наводить довід, що справа має для відповідача важливе значення для визначення особливостей порядку застосування норм матеріального права та може вплинути на результати розгляду інших аналогічних справ, тобто має фундаментальне значення для формування єдиної правозастсовочої практики.
Разом з тим, вживання законодавцем слова "фундаментальне" несе змістовне навантаження особливо складного і важливого питання у правозастосуванні. Доводів щодо такої особливої складності чи важливості питання, якого стосується спір у цій справі, відповідачем не наведено. За змістом підпункту "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, не ставиться у залежність від наявності висновку Верховного Суду з цього питання та від відповідності судового рішення, яке оскаржується, висновку Верховного Суду.
Щодо доводу про виняткове значення розгляду справи для відповідача, то такий довід не відповідає правовому навантаженню норми підпункту "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки ті обставини, на які посилається ГУ ДПС, не свідчать про винятковість справи для відповідача, не створюють для нього несприятливі наслідки в його правовому статусі, а стосуються виконання функцій, визначених законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 248, 328, пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, як відокремленого підрозділу ДПС, на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
СуддіЄ.А. Усенко М.М. Гімон М.М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 07.02.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103128069 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Усенко Є.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні