Рішення

від 11.02.2022 по справі 753/17921/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17921/21

провадження № 2/753/28/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Гусак О.С., розглянувши в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У вересні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля (далі - ТОВ ПК Зоря Поділля , позивач) звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат за невиконання грошового зобов`язання.

Свої вимоги мотивувало тим, що постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у справі № 753/11293/16-ц стягнуто на користь ТОВ ПК Зоря Поділля з ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 300 729 грн 09 коп., який включає суму позики 250 000 грн, інфляційні нарахування у розмірі 38420 грн 87 коп., три проценти річних у розмірі 12308 грн 22 коп. та стягнуто судовий збір у розмірі 3927 грн. Зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних вказаним рішенням суду стягнуто по 10 жовтня 2018 року. Відповідно до розрахунку за період з 11 жовтня 2018 року по 5 серпня 2021 року інфляційні втрати ТОВ ПК Зоря Поділля за час прострочення виконання грошових зобов`язань становлять 50 150 грн, три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов`язань становлять 21413 грн 84 коп. Оскільки борг відповідачем не повернуто, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права. Просить суд ухвалити рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками, які повернулися з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Отже зважаючи на те, що судом вжито всіх можливих та розумних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, та неподання у встановлений судом строк заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмового відзиву на позов, справа вирішується за наявними матеріалами у відповідності з нормою частини 5 статті 279 ЦПК України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року у справі № 753/11293/16-ц змінено рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року та стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ ПК Зоря Поділля із ОСОБА_1 борг за договором позики у розмірі 300729 грн 09 коп., який включає суму позики 250000 грн, інфляційні нарахування у розмірі 38420 грн 87 коп., три проценти річних у розмірі 12308 грн 22 коп. та стягнуто судовий збір у розмірі 3927 грн.

Як вбачається зі змісту рішення, 12 лютого 2016 року між ТОВ ПК Зоря Поділля і ОСОБА_1 було укладено договір безпроцентної позики, за яким товариство передало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 250000 грн, які позичальник зобов`язався повернути у строк до 18 лютого 2017 року. Окрім того, встановлено, що ОСОБА_1 позику позивачу не повернув та не вчинив жодного платежу на погашення отриманої позики. Інфляційні втрати та 3% річних стягнуті за період із 19 лютого 2017 року по 10 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг не повернув, рішення в добровільному порядку не виконує.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першої статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за договором позики, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).

Таким чином, з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідача сплатити борг за договором позики не припинилося.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість, що утворилась з 11 жовтня 2018 року по 05 серпня 2021 року, тобто за період не означений постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2021 року та після його ухвалення, а саме: інфляційні втрати за час прострочення виконання грошових зобов`язань у розмірі 50150 грн 00 коп., три відсотки річних за час прострочення виконання грошових зобов`язань у розмірі 21143 грн 84 коп.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних наданий позивачем (а.с. 3,4).

Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 2270 грн 00 коп.

Керуючись статтями 526, 530, 533, 625 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Продовольча компанія Зоря Поділля (код ЄДРПОУ 34009446, адреса: Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. Заводська, буд. 150) інфляційні втрати у розмірі 50150 грн 00 коп. та три проценти річних у розмірі 21143 грн 84 коп., за час прострочення виконання грошових зобов`язань за період з 11 жовтня 2018 року по 05 серпня 2021 року, а всього 71 293 грн та 2 270 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Гусак О.С.