Ухвала

від 26.01.2022 по справі 296/2624/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 року

м. Київ

справа № 296/2624/21

провадження № 61-20938ск21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О. розглянувшикасаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 31серпня 2021 року в складі судді Шалоти К. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С. Павицької Т. М., Миніч Т. І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області ), в якому просив стягнути на свою користь з ГУ Держгеокадастру у Житомирській області моральну шкоду в розмірі 1 500 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/3272/18 визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області викладену у листі від 29 травня 2018 року в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою земельної ділянки для сінокосіння, з послідуючою передачею в оренду терміном на 49 років, за клопотанням від 03 травня 2018 року.

Зазначив, що протиправність і винність дій ГУ Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням, а тому існують підстави для відшкодування моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях пережитими ним у зв`язку із неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу України. В обґрунтування моральної шкоди позивач також вказав, що був змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасного та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на його психічному стані та відносинах в сім`ї.

Рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Суд першої інстанції виходив, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, які б вказували на завдання йому фізичних чи душевних страждань, або інших негативних явищ, внаслідок визнання відмови відповідача у наданні дозволу на виготовлення проекту земельної ділянки за клопотанням від 03 травня 2018 року протиправною.

Постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 31 серпня 2021 року- без змін.

Апеляційний суд зазначив, що сам лише факт відмови ГУ Держгеокадастру у Житомирській області позивачеві у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі в оренду земельної ділянки, не тягне наслідків цивільно-правового характеру і не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідача заподіяли позивачу моральної шкоди. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/3272/18 права позивача відновлено, отже підстав для задоволення його позову немає. Встановивши, що позивачем під час розгляду справи не надано суду доказів, які б вказували на факт заподіяння йому моральної шкоди, сильних душевних страждань чи інших втрат немайнового характеру, та не доведено як самого факту завдання моральної шкоди, настання відповідних негативних наслідків, так і причинного зв`язку між зазначеними фактами та наслідками, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо відсутності підстав для задоволення позову.

13 грудня 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання мотивоване тим, що повний текст оскарженої постанови складено 04 листопада 2021 року, повний текст оскарженого судового рішення позивач отримав 18 листопада 2021 року.

Відповідно до частин першої-третьої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Враховуючи те, що особа, яка подала касаційну скаргу, отримала повний текст оскарженого судового рішення 18 листопада 2021 року та подала скаргу протягом тридцяти днів з дня вручення цього судового рішення, тому наведені підстави належить визнати поважними, строк на касаційне оскарження необхідно поновити.

Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17.

Касаційна скарга мотивована тим, що моральна шкода виразилась в душевних стражданнях, пережитими позивачем у зв`язку із неправомірними діями відповідача, у зв`язку з чим похитнулась віра в державні органи та саму державу України. Позивач змушений виділити тривалий час для звернення до юристів та судових органів для усунення незаконних перешкод зі сторони відповідача, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно та нормального вирішення побутових проблем та задоволення своїх людських потреб. Перенесений у зв`язку з неправомірними діями відповідача сильний психологічний стрес, постійне напруження під час судового врегулювання призвело до погіршення стосунків з односельчанами, негативно позначилось на моєму психічному стані та відносинах в сім`ї. Посилаючись на норми статті 56 Конституції України, статей 23, 1167 ЦК України, зазначає, що протиправність дій ГУ Держгеокадастру у Житомирській області доведена судовим рішенням, ця обставина не підлягала доказуванню, тому суди встановивши протиправність діяння заподіювача моральної шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням та вини останнього в її заподіянні, дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Суди встановили, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2018 року у справі № 806/3272/18 позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру у Житомирській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки, кадастровий номер 1820983500:05:000:1000, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, для сінокосіння за клопотанням від 03 травня 2018 року.

Зобов`язано ГУ Держгеокадастру у Житомирській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03 травня 2018 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки кадастровий номер 1820983500:05:000:1000 для сінокосіння, яка розташована на території Брусилівського району Житомирської області, із врахуванням встановлених обставин справи та у відповідності до норм Земельного кодексу України.

В решті позовних вимог відмовлено.

У відповідності до частин першої, шостої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів при вирішенні питання про відмову у відкритті касаційного провадження, повинна вказати мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 та частина першої статті 16 ЦК України).

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

За загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (стаття 1173 ЦК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У пункті 32 постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 вересня 2019 року в справі № 916/1423/17 (провадження № 12-208гс18) вказано, що застосовуючи статті 1173, 1174 ЦК України, суд має встановити: по-перше, невідповідність рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування чи відповідно їх посадової або службової особи вимогам закону чи іншого нормативного акта; по-друге, факт заподіяння цим рішенням, дією чи бездіяльністю шкоди фізичній або юридичній особі. За наявності цих умов є підстави покласти цивільну відповідальність за завдану шкоду саме на державу, Автономну Республіку Крим або орган місцевого самоврядування .

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2021 року в справі № 296/3139/20 (провадження № 61-1086св21) вказано, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень, виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою. У справах про відшкодування моральної шкоди обов`язок доказування покладається на особу, яка заявляє вимогу про відшкодування такої шкоди. Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження понесення моральної шкоди, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача у рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 000 грн. Сам по собі факт, що визнано протиправно бездіяльність Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 від 02 березня 2018 року, не свідчить про наявність заподіяння шкоди позивачу .

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 296/9426/20, від 20 січня 2022 року у справі № 296/3114/20.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суди встановивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що внаслідок відмови в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою йому заподіяно моральну шкоду, дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Посилання ОСОБА_1 на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) від 01 вересня 2020 року та у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2018 року у справі № 640/14909/16-ц, від 04 березня 2019 року у справі № 295/443/17, від 08 травня 2019 року у справі № 233/3464/17, необґрунтовані, оскільки указані висновки зроблено за інших фактичних обставин.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу суд може визнати таку касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами першої та шостої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 31серпня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 31серпня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про стягнення моральної шкоди.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді М. М. Русинчук

Н. О. Антоненко

І. О. Дундар