Ухвала

від 08.02.2022 по справі 335/1041/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

08 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 335/1041/19

провадження № 61-814ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

розглянув заяви ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід суддів Ступак Ольги В`ячеславівни, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Погрібного Сергія Олексійовича у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Ленд Дівелопмент , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди землі та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю Ленд Дівелопмент (далі - ТОВ Ленд Дівелопмент ) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у вказаній справі.

12 січня 2022 року Запорізька міська рада звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у вказаній справі.

14 січня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у вказаній справі.

19 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами ТОВ Ленд Дівелопмент та Запорізької міської ради на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року у цій справі, витребувано справу із суду першої інстанції, зупинено дію постанови Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 до закінчення касаційного провадження.

21 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто заявниці з підстав, передбачених пунктом 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України.

04 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.

В обґрунтування заяви про відвід заявниця зазначає, що судді Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейков І. Ю., Погрібний С. О. не можуть розглядати справу і підлягають відводу, оскільки вони прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 36 ЦПК України); існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності суддів (пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України). Заявниця вказує, що у тексті ухвали Верховного Суду від 19 січня 2022 року наявні недоречності та помилки. Зокрема, на сторінці 1 указаної ухвали зазначено, що ТОВ Ленд Дівелопмент та Запорізька міська рада звернулись до Верховного Суду з касаційними скаргами. На думку заявниці, до суду касаційної інстанції не звертаються , а оскаржують рішення судів попередніх інстанцій. Крім того, зазначає, що на сторінці 3 указаної ухвали відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради, третя особа - ТОВ Ленд Дівелопмент , про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсними договорів оренди землі та відшкодування моральної шкоди. На думку заявниці, позови розглядаються у судах першої інстанції, а в суді касаційної інстанції оскаржуються рішення судів попередніх інстанцій. Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 вважає, що у суддів Верховного Суду відсутні професіоналізм і компетентність.

Крім того, на думку заявниці, судді Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейков І. Ю., Погрібний С. О., зупиняючи дію постанови Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року в частині задоволення її позову до закінчення касаційного провадження, діяли упереджено.

04 лютого 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.

В обґрунтування заяви про відвід представник заявниці - ОСОБА_2 зазначає,що існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості та об`єктивності при розгляді цієї справи суддів, а також порушено порядок визначення суддів для розгляду цієї справи.

Розглядаючи заяви про відвід суддів, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до положень статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Зміст заяв ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України , для відводу суддів з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі Білуха проти України , N 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року).

Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов переконання про відсутність підстави стверджувати, що судді Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейков І. Ю., Погрібний С. О., виявляють особисту упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявницею та її представником - ОСОБА_2 суду не надано.

Щодо наявності об`єктивного критерію.

По суті заява ОСОБА_1 про відвід обґрунтована незгодою заявниці з ухвалою Верховного Суду від 19 січня 2022 року про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ Ленд Дівелопмент та Запорізької міської ради на постанову Запорізького апеляційного суду від 01 грудня 2021 року та зупиненням дії оскаржуваного судового рішення.

Положення процесуального закону однозначно визначають, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Оцінюючи такі доводи заяви ОСОБА_1 про відвід, Верховний Суд виходить із того, що вони по своїй суті зводяться до незгоди заявниці із постановленою суддями ухвалою про відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ Ленд Дівелопмент та Запорізької міської ради, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді.

Оцінюючи доводи представника заявниці - ОСОБА_2 про втручання в автоматизований розподіл справи № 335/1041/19, Верховний Суд виходить із такого.

Положеннями частини третьої, четвертої, п`ятої статті 15 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційна (автоматизована) система. Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційною (автоматизованою) системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до частини першої, третьої, статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої розділу VIII Автоматизований розподіл судових справ між суддями Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26 листопада 2010 року, визначено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, відповідно до якого первісний розподіл судових справ здійснюється модулем автоматизованого розподілу в хронологічному порядку їх надходження до суду (реєстрації). Визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється модулем автоматизованого розподілу шляхом: 1) первісного розподілу справи; 2) додаткового визначення суддів; 3) передачі судової справи на розгляд палати, об?єднаної або Великої Палати Верховного Суду; 4) заміни судді в колегії або основного судді; 5) повторного розподілу справи; 6) передачі судової справи раніше визначеному судді, колегії суддів, палаті або об?єднаній палаті.

Постановою Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року № 8 затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді.

Відповідно до пункту 1.7. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду та визначення складу суду у Верховному Суді, визначення судді-доповідача (колегії суддів) для розгляду судових справ здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації документів відповідальною особою секретаріату відповідного касаційного суду або Великої Палати - користувачем автоматизованої системи документообігу суду, який має відповідні функціональні обов`язки та права, а також в інших випадках необхідності визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу з урахуванням спеціалізації (за наявності).

Судді не є користувачами автоматизованої системи документообігу суду з правами та технічними можливостями здійснювати розподіл справ.

Протокол автоматизованого розподілу кожної справи оприлюднюється на сайті Судової влади, який є загальнодоступний.

Оскільки визначення судді-доповідача і складу суду у справі № 335/1041/19 здійснювалося відповідно до вимог статті 33 ЦПК України, доводи заяви представника заявниці - ОСОБА_2 про відвід суддів Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О. з підстав, передбачених пунктом 4 частини першої статті 36 ЦПК України, є необґрунтованими.

При цьому, Верховний Суд керується тим, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд, так само як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.

Ураховуючи необґрунтованість заявлених ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 відводів суддям Верховного Суду: Ступак О. В., Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., питання про відвід суддів, відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.

Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 та її представника - ОСОБА_2 про відвід суддів Ступак Ольги В`ячеславівни, Гулейкова Ігоря Юрійовича, Погрібного Сергія Олексійовича визнати необґрунтованими.

Заяви про відвід передати іншому судді у порядку, передбаченому статтею 40 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний