Ухвала

від 10.02.2022 по справі 369/4385/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

10 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 369/4385/19

провадження № 61-1458ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі за позовом Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, правонаступником якого є Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій щодо видачі державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року у задоволенні позову Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області до Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, правонаступником якого є Міськрайонне управління Держгеокадастру у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного Управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання незаконними дій щодо видачі державних актів на право власності на земельні ділянки та їх скасування відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 квітня 2019 року, відповідно до якої накладено арешт на земельну ділянку площею 1,8687 га з кадастровим номером 3222482001:01:005:0097, цільове призначення - для обслуговування виробничої бази, що знаходиться у с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області та належить на праві власності ОСОБА_1 , та заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо відчуження, зміни цільового призначення, вчиняти інші правочини щодо вказаної земельної ділянки.

Постановою Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року апеляційну скаргу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області відмовлено з інших підстав.

У січні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Подана касаційна скарга Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках :

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;

2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;

3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;

4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;

5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;

6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;

8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:

1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або

2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або

3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або

4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області узагальнено посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.

Крім того, касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки викладаючи вимогу про скасування постанови Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, якою скасовано рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 квітня 2021 року, та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, заявник не зазначає про те, чи оскаржується ним рішення районного суду, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.

За приписами статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій у відповідній частині і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині;

7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-6 частини першої цієї статті.

Отже, Гореницькій сільській раді Києво-Святошинського району Київської області необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов`язковим зазначенням у ній: судових рішень, що оскаржуються заявником та чітко викладених вимог касаційної скарги, які узгоджуються із повноваженнями суду касаційної інстанції, визначених статтею 409 ЦПК України; підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області на постанову Київського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвалипротягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Р. А. Лідовець