ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
02 лютого 2022 року
м. Харків
Справа № 639/7628/19
Провадження № 22-ц/818/1664/22
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Маміної О.В., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Гармаш К.В.,
учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення у цивільній справі №639/7628/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на успадковане майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року, постановлену суддею Труханович В.В., -
В С Т А Н О В И В :
У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на успадковане майно.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 листопада 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою цього ж суду від 04 лютого 2020 року залучено до участі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 .
25 лютого 2020 року ТОВ Фінансова компанія Інновація подало до суду заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року оголошено заборону на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ Теллус-М , яка належить ОСОБА_3 у розмірі 4 200 000грн.
27 вересня 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про зустрічне забезпечення, в якому просила застосувати заходи зустрічного забезпечення позову, шляхом зобов`язання ТОВ Фінансова компанія Інновація протягом десяти днів з дня постановлення ухвали внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 2 000 000грн. та скасувати заходи забезпечення вжиті ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року в задоволення заяви ОСОБА_3 про застосування зустрічного забезпечення - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву про зустрічне забезпечення позову.
В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що забезпечення позову не дає їй можливості як власнику здійснювати господарську діяльність та вільно розпоряджатися своєю часткою у майні, що є конституційно закріпленим правом сторони, а тому наявні підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення, оскільки відмова у їх застосуванні порушує її права як третьої особи, яка взагалі не є зацікавленою у даному процесі.
У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів зустрічного забезпечення є правом, а не обов`язком суду. При цьому, обставин для застосування зустрічного заперечення не встановлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Судовим розглядом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що у жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на успадковане майно.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 лютого 2020 року залучено до участі справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - ОСОБА_3 .
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року, яка постановою Харківського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року залишена без змін, заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Інновація про забезпечення позову - задоволено.
Оголошено заборону на відчуження частки у статутному капіталі ТОВ Теллус-М , яка належить ОСОБА_3 у розмірі 4 200 000грн.
Як на підставу вимог заяви про застосування заходів зустрічного забезпечення позову ОСОБА_3 посилався на те, що позивачем документально не доведено що відповідачами успадковано зазначену суму у натурі та не зазначено за рахунок чого була сформована частка, на яку позивач претендує. Натомість забезпечення накладено на кошти, якими було сформовано частку вже після спадкування і що належить на праві власності третій особі, яка не є спадкоємцем або боржником у даних правовідносинах.
З огляду на численну кількість судових спорів що перебувають у судах України з ТОВ Фінансова компанія Інновація (що викликає у неї сумніви щодо добросовісності дій даного позивача) та на те, що забезпечення позову не надає їй можливості як власнику здійснювати господарську діяльність та вільно розпоряджатися своєю часткою у майні, що є конституційно закріпленим правом сторони, вважає за необхідне вжити заходи зустрічного забезпечення у розмірі самого забезпечення.
Окрім цього, 03 лютого 2020 року нею було укладено попередній договір купівлі-продажу 100% частини корпоративних прав ТОВ Теллус-М , який вона має виконати до 10 жовтня 2021 року, але у зв`язку із наявним арештом вона не в змозі цього зробити і відповідно має виплатити іншій стороні суму штрафу за невиконання зобов`язання, яка складає 2000 000грн. Таким чином, у випадку неможливості мирного урегулювання цього питання з іншою стороною, спричинені мені збитки неможливістю вільного розпорядження своїм майном мають бути сплачені позивачем у даній справі.
Статтею 154 ЦПК України встановлено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Перелік випадків, у яких суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення визначений частиною 3 ст.154 ЦПК України та є вичерпним.
Так, суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що за відсутності обставин, які є обов`язковою умовою застосування зустрічного забезпечення, таке забезпечення є правом, а не обов`язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом (ч.4 ст.154 ЦПК України ).
Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову (ч.5 ст.154 ЦПК України ).
Таким чином, зустрічне забезпечення - це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Воно має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів за заявою позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, обов`язкових підстав для застосування зустрічного забезпечення у цій справі не встановлено.
Посилання ОСОБА_3 на те, що внаслідок вжитих ухвалою суду від 26 лютого 2020 року заходів забезпечення позову, їй будуть спричинені майнові втрати (збитки), колегією суддів не приймаються, оскільки такі доводи ґрунтуються на хибному сприйнятті та трактуванні відповідачем суті положень ст.154 ЦПК України, т.я. тільки за наявності у справі відповідних доказів суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.
Відповідачем таких доказів ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду надано не було.
Посилання ОСОБА_3 на те, що внаслідок вжитих заходів забезпечення позову вона не може виконати умови попереднього договору від 03 лютого 2020 року щодо продажу її частки корпоративних прав у ТОВ Теллус-М колегією суддів не приймаються, оскільки вказаний договір було укладено вже після звернення до суду з цим позовом ТОВ ФК Інновація . Тобто, на час укладання цього договору вже мав місце спір з приводу частки у статутному капіталі ТОВ Теллус-М .
Колегія суддів також зауважує, що вжитий судом першої інстанції вид забезпечення позову не впливає на матеріальний стан відповідача, як власника майна, та не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування.
Що стосується доводів ОСОБА_3 , що позивачем документально не доведено що відповідачами успадковано зазначену суму у натурі та не зазначено за рахунок чого була сформована частка, на яку позивач претендує, колегією судді не приймаються, оскільки вказаним обставинам буде надано оцінку під час розгляду справи судом по суті.
Здебільшого доводи ОСОБА_3 в апеляційній скарзі зводяться до того, що вона не погоджується із ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 лютого 2020 року про забезпечення позову, яка у свою чергу вже переглядалась апеляційним судом та постановою Харківського апеляційного суду від 08 вересня 2020 року була залишена без змін.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
У частинах 1, 2 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Вказане свідчить, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного провадження.
Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення, враховуючи предмет позову, захід забезпечення позову, відсутність доказів підтвердження того, що ОСОБА_3 зазнала чи може зазнати збитків саме в зв`язку із вжитими заходами по забезпеченню позову, - відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Крім того, як вже зазначалось вище суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч.1 ст.154 ЦПК України).
Разом з тим, ОСОБА_3 є не відповідачем, а є третьою особою у справі.
З урахуванням викладеного, у ОСОБА_3 , як третьої особи по справі, відсутнє процесуальне право клопотати до суду про застосування зустрічного забезпечення.
Тому колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на те, що при ухваленні рішення районним судом були додержані норми матеріального і процесуального права, доводи скарги висновків суду не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 375 ЦПК України залишає скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 11 лютого 2022 року.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - О.Ю. Тичкова
О.В. Маміна
Суд | Харківський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2022 |
Оприлюднено | 14.02.2022 |
Номер документу | 103135020 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Харківський апеляційний суд
Пилипчук Н. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні