Рішення

від 08.02.2022 по справі 910/11223/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2022Справа № 910/11223/21

За заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон

про розподіл судових витрат

у справі № 910/11223/21

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон

до 1) Комунального концерну Центр комунального сервісу

2) Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс

про розірвання договору

та

за зустрічним позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон

про стягнення заборгованості

Суддя Удалова О.Г.

Секретар судового засідання Єременок О.В.

Представники сторін:

від позивача (за первісним позовом) Філіппенко С.О. (адвокат за довіреністю б/н

від 09.07.2021)

від відповідача-1 (за первісним позовом) Розпаченюк А.С. (адвокат за довіреністю

№ 370-Д від 30.12.2021)

від відповідача-2 (за первісним позовом) Гришковець Л.І. (довіреність № 244-7-122 від 05.01.2022, самопредставництво)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/11223/21 за первісним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон (далі - ОСББ Грифон ) до Комунального концерну Центр комунального сервісу (далі - КК Центр комунального сервісу ), Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс (далі - КП Київкомунсервіс ) про розірвання договору та за зустрічним позовом КП Київкомунсервіс до ОСББ Грифон про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 первісний позов задоволено повністю та розірвано договір про надання послуг з вивезення побутових відходів № ВС-16-01039 від 01.09.2016, укладений між ОСББ Грифон та КП Київкомунсервіс в особі заступника генерального директора - директора СВП по роботі зі споживачами КК Центр комунального сервісу , стягнуто з КП Київкомунсервіс на користь ОСББ Грифон витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 270,00 грн, у задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

24.01.2022 позивач за первісним позовом КП Київкомунсервіс подав до суду клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якому просив суд покласти на КП Київкомунсервіс понесені ним судові витрати в розмірі 14 200,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2022 для ухвалення додаткового рішення у справі № 910/11223/21 призначено судове засідання на 08.02.2022.

04.02.2022 відповідач-2 за первісним позовом КП Київкомунсервіс подав до суду заперечення на вищевказане клопотання позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, в яких просив суд відмовити в його задоволенні повністю.

У судовому засіданні 08.02.2022 позивач за первісним позовом подану ним заяву про розподіл судових витрат підтримав, просив суд вказану заяву задовольнити.

Відповідач-2 за первісним позовом проти задоволення заяви заперечував, просив суд у її задоволенні відмовити.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд заяви щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення за наявними матеріалами.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 910/11223/21, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

У позовній заяві ОСББ Грифон вказало, що до складу його втрат, пов`язаних з розглядом даного спору судом, входять витрати на правову допомогу в розмірі 14 200,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.01.2022 позовні вимоги за первісним позовом були задоволені у повному обсязі.

Відповідно до поданої заяви про ухвалення додаткового рішення у справі позивач за первісним позовом просив покласти на відповідача-2 за первісним позовом понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 14 200,00 грн.

Заперечуючи проти покладення на нього вищевказаних судових витрат, відповідач-2 за первісним позовом вказував наступне:

- умовами договору на правову допомогу, укладеного між ОСББ Грифон та його представником, не була визначена гонорарна політика. Так, гонорар за договором про надання правової допомоги залежить від погодинної оплати правових послуг фахівців за кожну 1/10 години за 4-ма категоріями. Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлюються однакові для всіх правила допуску до професії, надання професійної правничої допомоги. При цьому, якої саме категорії фахівцем надаються правові послуги не зазначається, не зазначається також і того, яким чином визначена відповідна категорія і чим така категорія підтверджується. Відповідно, встановити доцільність, добросовісність, розумність і співмірність неможливо, а в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18.12.2019 по справі № 522/17845/15-ц наведено правову позицію, відповідно до якої відсутність у договорі розміру та/або порядку обчислення гонорару не дає підстав вважати, що сторони погодили його розмір;

- витрачений адвокатом Філіппенком С.О. час на здійснення тих чи інших дій не є співмірним ні зі складністю справи, ні з дійсно необхідним часом на підготовку відповідних процесуальних документів. Крім того, також не є необхідним вивчення, опрацювання та підготовка процесуальних документів. Вказаний представником позивача витрачений час є значно завищеним порівняно з дійсно необхідним для цього часом, а копіювання, оцифровування, систематизація документів не відноситься до видів правничої допомоги;

- позивачем не подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судового збору, не виконано вимогу процесуального законодавства, якою передбачено подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а позивачем не додано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу, тому обсяг наданих послуг адвокатом в суді не відповідає критерію реальності таких витрат. При цьому докази на підтвердження факту понесення витрат на надання правової допомоги були подані позивачем несвоєчасно (після винесення рішення по справі), а докази поважності причин неможливості подати вказані докази своєчасно суду надано не було;

- заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу є неспівмірним зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг (оскільки підготовка цієї справи до розгляду в суді не вимагала значного обсягу юридичної й технічної роботи, адже зазначена справа не є складною, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося), не відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їх розміру.

З урахуванням викладеного, відповідача-2 за первісним позовом просив суд відмовити позивачу за первісним позовом у задоволенні його заяви про розподіл судових витрат.

Оцінюючи аргументи та заперечення сторін, суд вказує наступне.

Судом встановлено, що представник ОСББ Грифон Філіппенко С.О. є адвокатом, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю КВ № 000139 від 10.04.2018 та відомостями, розміщеними в Єдиному реєстрі адвокатів України.

На підтвердження понесених ним судових витрат відповідач долучив до матеріалів справи:

- абонентський договір про надання правової допомоги № 28 від 09.07.2021, укладений між ОСББ Грифон та адвокатом Філіппенком С.О.;

- додаток № 1 від 09.07.2021 (долучений до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу);

- акт прийому-передачі виконаних робіт від 20.01.2022 на суму 14 200,00 грн з наведенням переліку наданих послуг;

- прибутковий касовий ордер № 28 від 09.07.2021 та квитанцію до нього на суму 14 200,00 грн.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи заперечення відповідача-2 за первісним позовом, суд вказує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 ст. 126 ГПК України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

З урахуванням вказаного, з огляду на характер спірних правовідносин сторін, беручи до уваги:

- рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі,

- незначний обсяг доказів по справі, які були долучені до матеріалів справи та підлягали оцінці представником позивача за первісним позовом (з огляду на що суд вважає необгрунтованими твердження представника позивача за первісним позовом про те, що на опрацювання таких доказів йому знадобилось 24 години),

- обсяг та обґрунтованість документів, підготовлених та поданих до суду позивачем за первісним позовом, їх значення для вирішення спору,

- ту обставину, що відповідач-2 є комунальним, а не комерційним підприємством, та створений з метою надання певних послуг населенню, а не отримання прибутку від ведення господарської діяльності,

суд зазначає, що заявлений до стягнення позивачем за первісним позовом розмір витрат на оплату послуг адвоката, є неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідає критерію розумності та їх стягнення у повному обсязі становить надмірний тягар для відповідача-2 за первісним позовом, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги вимоги ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про те, що обґрунтованим є розмір витрат позивача за первісним позовом на правову допомогу в межах 10 000,00 грн, які з урахуванням задоволення первісного позову в повному обсязі покладаються судом на КП Київкомунсервіс (дповідача-2), як на особу, внаслідок неправильних дій якої виник даний спір.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в справі № 910/11223/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Київкомунсервіс (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 23, код 33745659) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Грифон (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 13, код 33307731) витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч грн 00 коп.).

3. У задоволенні іншої частин заяви відмовити.

4. Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 10.02.2022.

Суддя О.Г. Удалова