ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/12998/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради, Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат», Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (далі Департамент, відповідач 1), Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» (далі КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат», відповідач 2) про визнання протиправною бездіяльності щодо виплати позивачу, як учаснику бойових дій, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає у сумі 8845,00 грн з врахуванням виплачених сум; зобов`язати відповідачів виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів і війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає у сумі 8845,00 грн з врахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 17 липня 2015 року має статус учасника бойових дій та перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради.
Так, в 2021 році позивач, як учасник бойових дій, отримав разову грошову допомогу до 05 травня в сумі 1491,00 грн, яка передбачена Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач вказує, що має право на отримання грошових коштів в сумі 8845,00 грн (1769 грн (розмір мінімальної пенсії за віком станом на 01 січня 2021 року) х 5 = 8845,00 грн.
ОСОБА_1 29 вересня 2021 року звернувся із письмовою заявою до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради з проханням перерахувати і виплатити йому разову грошову винагороду в сумі 8845,00 грн як учаснику бойових дій.
Листом Департаменту соціальної політики Луцької міської ради від 05 жовтня 2021 року №11.2-9/12171/2021 позивача повідомлено, що виплату зазначеної допомоги у розмірі 1491,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 «Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі Постанова №325) проведено Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради згідно списку Ковельського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (лист від 14 травня 2021 року №200/6.22).
Враховуючи те, що ОСОБА_1 проходить службу в ГУ НП у Волинській області місцевим органом соціального захисту населення для нього є Департамент соціальної політики Луцької міської ради, який є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та проводить виплату разової грошової допомоги отримувачам із числа поліцейських за місцем їх служби.
Позивач 27 жовтня 2021 року звернувся до КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат», проте відповіді не отримав.
На думку позивача, Департаментом соціальної політики Луцької міської ради та КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» порушено його право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме у сумі 8845,00 грн, так як на момент нарахування і виплати до 5 травня 2021 року разової грошової допомоги та на дату звернення із відповідним позовом до суду діє стаття Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій - в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Уважає протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради та КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» щодо невиплати йому разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, визначеному частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в сумі 8845,00 грн.
З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 14).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2021 року залучено до участі у справі як відповідача Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (далі Управління, відповідач 3) (арк. спр. 43-44).
КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» у відзиві на позовну заяву від 02 грудня 2021 року №186/01-08/21 позовних вимог не визнала, мотивуючи тим, що згідно призначення, проведеного Управлінням соціального захисту населення Ковельської міської ради, ОСОБА_1 була нарахована допомога до 5 травня 2021 року на суму 1491,00 грн згідно Постанови №325.
Нарахування даного виду допомоги проводилось в березні 2021 року, далі формувались виплатні відомості для друку. Друк виплатних відомостей здійснювався у квітні 2021 року, які були передані Управлінню соціального захисту населення області для подальшої виплати у період з 1 до 28 травня 2021 року.
Відповідно до Положення «Про комунальну установу «Центр по здійсненню соціальних виплат», затвердженого розпорядженням голови обласної ради від 26 січня 2011 року №25-р, Центр по здійсненню соціальних виплат здійснює нарахування допомог та підготовку документів для виплати соціальних допомог, які вже призначені управліннями соціального захисту населення області.
Наголошує, що в Центрі по здійсненню соціальних виплат всі нарахування та підготовка документів для виплати (виплатних відомостей) проводяться лише за призначенням органів соціального захисту населення області та не здійснюється виплата грошової допомоги до 5 травня, оскільки це не входить до покладених на нього завдань, з огляду на що просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» Волинської обласної ради відмовити повністю (арк. спр. 30-33).
Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради у відзиві на позовну заяву від 24 грудня 2021 року №215/1.37 позовних вимог не визнало та повідомило, що ОСОБА_1 з 22 липня 2015 року перебуває на обліку в управлінні в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, як учасник бойових дій та користувався пільгами відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до Постанови №325 встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня у 2021 році, в тому числі учасникам бойових дій у розмірі 1491,00 гривень. Дану допомогу ветеран війни отримав у квітні 2021 року через відділення AT «Ощадбанку» згідно списку, поданого Ковельським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, як це передбачено пунктом 2 вищевказаної Постанови.
Звертає увагу, що на адресу управління надходять вже готові списки осіб на виплату одноразової допомоги до 05 травня від Пенсійного Фонду чи від Міноборони із зазначенням ПІП пільговика, його статус, паспортні дані, адреса, виплатні реквізити в уповноваженому банку та розмір самої допомоги. Списки на виплату допомоги до 05 травня формуються зазначеними установами згідно встановленої форми та подаються щороку до управлінь соціального захисту населення у березні-квітні. Управління соціального захисту населення у свою чергу здійснює лише звірку інформації, зазначеної у поданих від Пенсійного Фонду чи від Міноборони списках, в частині наявного статусу пільговика з інформацією з бази даних ЄДАРП (Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги) та надсилає їх в м. Луцьк, комунальну установу «Центр по здійсненню соціальних виплат» для формування виплатних відомостей. Після отримання сформованих Центром відомостей, управління проводить виплату уже нарахованої до 05 травня допомоги, як це передбачено в частині першій статті 17-11 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
З наведених підстав відповідач 3 просить в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю (арк. спр. 56-57).
На адресу суду 21 грудня 2021 року надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якій позивач зазначає, що КУ «Центр по здійсненню соціальних виплат» порушено його право на отримання разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а саме у сумі 8845, 00 грн, так як на момент нарахування і виплати до 5 травня 2021 року разової грошової допомоги та на дату звернення із відповідним позовом до суду діє стаття Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня учасникам бойових дій - в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком (арк. спр. 51-52).
Позивач також подав відповідь на відзив відповідача 3, в якій зазначає, що на час виникнення спірних правовідносин рішенням Конституційного суду України від 27 лютого 2020 року №3- р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII в редакції Закону №367-XIV згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас, Кабінет Міністрів України у Постанові №325 (а саме, у додатку до Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань) установив, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасниками Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, -1491 гривням.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII та Постанова № 325, однак виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову № 325, а Закон №3551-XII який має вищу юридичну силу (арк. спр. 63-64).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням від 17 липня 2015 року серії НОМЕР_1 (арк. спр. 6).
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 11 вересня 2020 року №275 о/с, ОСОБА_1 з 11 вересня 2020 року прийнятий на службу в поліції (арк. спр. 11).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу, як учаснику бойових дій, відповідно до Постанови №325 у 2021 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня здійснено у розмірі 1491,00 грн.
Позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою від 29 вересня 2021 року та до Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» із заявою від 26 жовтня 2021 року, в яких просив виплатити одноразову грошовому допомогу до 05 травня у розмірі 8845,00 грн, що складає 5 мінімальних розмірів пенсій за віком станом на 01 січня 2021 року, та листом від 05 жовтня 2021 року №11.2-9/12171/2021 відповідач 1 повідомив, що позивачу, як учаснику бойових дій, виплату зазначеної допомоги у розмірі 1491,00 грн відповідно до Постанови №325 проведеного Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради згідно списку Ковельського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (лист від 14 травня 2021 року №200/6.22) (арк. спр. 9-10, 23).
Незгода позивача із розміром виплат та непроведення відповідачем перерахунку допомоги у розмірі, визначеному статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», стали підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі Закон №3551-XII). Згідно із преамбулою Закону №3551-ХІІ цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.
Законом України від 25 грудня 1998 року №367-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон №367-ХІV), який набрав чинність 01 січня 1999 року, статтю 12 Закону №3551-ХІІ доповнено частиною такого змісту: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком».
Законом України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону №3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 вказані зміни визнані неконституційними.
Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 12 Закону №3551-ХІІ застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону №3551-ХІІ фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Конституційний Суд України рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2-2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, №45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Статтею 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» встановлено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційним Судом України в рішенні від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 вказано про втрату чинності положеннями Закону саме з дня ухвалення цього Рішення.
Таким чином, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону №3551-ХІІ в редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, у Постанові №325, яка набрала чинності 09 квітня 2021 року визначено розмір виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-ХІІ та Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині третій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій необхідно застосовувати не Постанову №325, а Закон №3551-ХІІ, який має вищу юридичну силу.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися учасникам бойових дій у розмірі, встановленому частиною п`ятою статті 12 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №367-ХІV. Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01 січня 2021 року в розмірі 1769,00 грн.
Отже, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій у 2020 році становить 8845,00 грн (1769,00 грн х 5). Сума недоотриманих позивачем коштів становить 7354,00 грн. Виплата позивачу у 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн не відповідає статті 12 Закону №3551-ХІІ та свідчить про порушення його прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
При цьому суд наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів Закону №3551-ХІІ.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20, які відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають застосуванню при ухваленні рішення у розглядуваній справі.
Крім того, у судових рішеннях Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20 висловлена правова позиція про те, що Мінсоцполітики перераховує кошти регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між районними органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, які здійснюють безпосередню виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат є органами, уповноваженими здійснювати виплату вказаної допомоги; відмова відповідача в перерахунку та виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі, визначеному Законом №3551-ХІІ, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти своїм майном; доки відповідне положення цього Закону є чинним, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в такій виплаті. Тобто, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Кечко проти України», заява №63134/00).
Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради із заявою від 29 вересня 2021 року, в якій просив виплатити одноразову грошовому допомогу до 05 травня у розмірі 8845,00 грн, що складає 5 мінімальних розмірів пенсій за віком станом на 01 січня 2021 року, за результатами розглдяу якої відповідач 1 листом від 05 жовтня 2021 року №11.2-9/12171/2021 повідомив, що виплату зазначеної допомоги у розмірі 1491,00 грн відповідно до Постанови №325 проведеного Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради згідно списку Ковельського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (арк. спр. 9-10, 23).
Обставини проведення у 2021 році виплати позивачу разової грошової допомоги до 05 травня, яка передбачена Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» згідно списків Ковельського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради підтверджується також листом від 14 травня 2021 року №200/6.22 (арк. спр. 23).
Таким чином, Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради виплативши позивачу як учаснику бойових дій разову грошову допомогу відповідно до Постанови №325 в сумі 1491,00 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону, допустило протиправну бездіяльність.
У поданій позовній заяві ОСОБА_1 просить зобов`язати відповідачів виплатити позивачу, як учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів і війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що складає у сумі 8845,00 грн.
Відповідно до статті 17-1 Закону України «Про статус ветеранів і війни, гарантії їх соціального захисту» військовослужбовцям, поліцейським, особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України, особам начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, які проходять службу (крім пенсіонерів), виплата разової грошової допомоги здійснюється шляхом перерахування коштів органами праці та соціального захисту населення на спеціальні рахунки військових частин, установ і організацій за місцем їх служби.
Пунктом 5 Порядку використання коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань, затвердженого Постанови №325 «передбачено, що бюджетні кошти розподіляються Мінсоцполітики в межах бюджетних призначень і спрямовуються регіональним органам соціального захисту населення, які розподіляють їх між місцевими органами соціального захисту населення, центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що перераховують кошти за місцем отримання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання через відділення організації, що здійснює виплату і доставку пенсій та грошової допомоги за місцем фактичного проживання, або на поточні рахунки уповноваженого банку (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у розмірах згідно з додатком до цього Порядку
Відповідно до витягу з наказу Головного управління Національної поліції у Волинській області від 11 вересня 2020 року №275 о/с, ОСОБА_1 з 11 вересня 2020 року прийнятий на службу в поліції (арк. спр. 11).
Тобто, у даному випадку нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, зобов`язаний саме Департамент соціальної політики Луцької міської ради.
Натомість у відповідь на заяву ОСОБА_1 від 29 вересня 2021 року про виплату одноразової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 8845,00 грн, що складає 5 мінімальних розмірів пенсій за віком станом на 01 січня 2021 року, відповідач 1 листом від 05 жовтня 2021 року №11.2-9/12171/2021 лише повідомив, що зазначену допомогу у розмірі 1491,00 грн відповідно до Постанови №325 проведеного Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради згідно списку Ковельського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (арк. спр. 9-10, 23), тим самим допустив протиправну бездіяльність щодо виплати позивачу недоплаченої суми одноразової грошової допомоги в сумі 7354,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, висновків Верховного Суду у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради та Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у повному розмірі ( п`яти мінімальних пенсій за віком) та зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, що з урахуванням раніше виплаченої суми становить 7354 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні).
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 263, 291, 295 КАС України, на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради (43025, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 03191963), Комунальної установи «Центр по здійсненню соціальних виплат» (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 9, ідентифікаційний код юридичної особи 37610701), Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Незалежності, будинок 148, ідентифікаційний код юридичної особи 03191974) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Ковельської міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у повному розмірі (п`яти мінімальних пенсій за віком).
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної політики Луцької міської ради щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у повному розмірі (п`яти мінімальних пенсій за віком).
Зобов`язати Департамент соціальної політики Луцької міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком в сумі 7354,00 грн (сім тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повний текст судового рішення складено 17 січня 2022 року.
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.01.2022 |
Оприлюднено | 24.08.2022 |
Номер документу | 103138478 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо соціального захисту (крім соціального страхування), з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Смокович Віра Іванівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні