Рішення

від 12.09.2007 по справі 1/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/122

12.09.07  

        УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                                тел. 674-013

просп. Миру , 20

Іменем України

РІШЕННЯ

«11»вересня 2007 року                                                                           справа № 1/122

 Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Віко ЛТД", код ЄДРПОУ 33688376, вул. Примакова, 1, м. Чернігів,14000

Відповідач:          Приватне підприємство "Альянс-Плюс", код ЄДРПОУ 31691586, вул. Савчука 11, кв.197, м. Чернігів,14013

          Предмет спору: про визнання договору дійсним  

Суддя: В.І. Шестак

Представники сторін:

Позивача: Заболотний О.М. довіреність № 19 від 05.09.2007 уп. представник

Відповідача: не з`явився   

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про визнання  дійсним договору  купівлі-продажу від 16 липня 2007 року, укладеного між ТОВ „Віко Лтд” та ПП „Альянс-Плюс”.

В обґрунтування позовних вимог  ТОВ „Віко Лтд” посилається на те, що недотримання  нотаріальної форми угоди відповідачем, позбавляє позивача  можливості   в установленому порядку зареєструвати  право власності  на зазначений об`єкт  в органах державної реєстрації.

До початку  судового засідання відповідачем надіслано клопотання про  розгляд справи без участі представника за наявними  в матеріалах справи документами.

В письмовому відзиві на позов відповідач заперечує проти позовних вимог, стверджуючи що на момент укладення договору ПП „Альянс-Плюс” не вважало укладення вищезазначеного договору в нотаріальній формі обов`язковим.

За  таких  обставин,  суд  приходить  до  висновку  про  можливість  вирішення   цієї  справи  за  наявними  матеріалами  у  порядку  ст. 75 Господарського  процесуального  кодексу  України.

          Розглянувши матеріали справи, що мають значення для прийняття рішення, заслухавши пояснення представника позивача, суд ВСТАНОВИВ:

16 липня 2007 року  між ПП „Альянс-Плюс” та ТОВ „Віко Лтд” укладено договір купівлі-продажу. Згідно  умов договору  Продавець зобов`язується передати  у власність Покупцю нерухоме майно –будівлю телятника загальною площею 1800 кв.м., що розташовується  в с. Количівка  Чернігівського  району,  а Покупець  зобов`язується прийняти об`єкт і сплатити ціну відповідно до умов, які визначені в цьому Договорі.

Сторони виконали свої зобов`язання  за договором, що підтверджується копіями Акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу від  16.07.07р., що підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками та платіжного доручення № 2  від 17.07.07р., що свідчить про  перерахування 14 000 грн.  за нерухоме майно –будівлю телятника.

У відповідності до  ст. 181 Цивільного кодексу України  до нерухомих речей (нерухоме майно,  нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

          Як вбачає позивач,  будівля телятника є майном, яке  має індивідуально визначені властивості, та, зокрема відділення його від землі  не можливо  без майже повного знецінення цільового господарського призначення вказаного об`єкту  як такого,  то сам об`єкт  є нерухомим майном.

          Згідно ст. 657 Цивільного кодексу України  договір   купівлі-продажу   земельної   ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи листом № 13/07-2007 від 13.07.07р. ТОВ „Віко Лтд” пропонувало  ПП „Альянс-Плюс”  при укладенні вищевказаного договору  дотриматися  нотаріальної форми.

ПП „Альянс-Плюс”  у  своїй відповіді зазначило, що предметом договору  є телятник, що є господарською спорудою, а отже, на  думку  відповідача,  нотаріальне посвідчення   такого  договору  не є  обов`язковим.            

        Отже,  при укладенні  договору відповідач ухилився від  його нотаріального посвідчення.

У відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України змістом договору  купівлі-продажу є  ті  умови, з приводу яких сторони досягли угоди. Суттєвими умовами, зокрема, є предмет  та ціна.

          Сторони  в договорі передбачили  предмет  (пункт 1.1) та ціну  (п.1.5).

Частиною 2 статті 220 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов  договору, що  підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У  цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Зважаючи на те, що відбулося повне виконання договору та враховуючи фактичні обставини, суд до ходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Судові витрати  по справі слід покласти на відповідача, оскільки останнім недодержано  процедури нотаріального посвідчення  договору, як це передбачено чинним законодавством, внаслідок чого  позивач був змушений звернутися до суду.

Керуючись ст. ст. 181, 220, 657 Цивільного кодексу України, ст. ст.49, 82-85 Господарського-процесуального кодексу  України, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дійсним договір купівлі-продажу від  16 липня 2007 року, укладений між Приватним підприємством „Альянс-плюс” та  Товариством з обмеженою відповідальністю „Віко Лтд”.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Альянс-Плюс”,  вул. Савчука,11/197, м. Чернігів (р/р 260000010001 в ВАТ  КБ „Надра”, МФО 353564, код 31691586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віко Лтд”, вул. Примакова,1, м. Чернігів (р/р 26004003003001 в ВАТ КБ „Надра” м. Чернігів, МФО 353627, код 33688376) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.  Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                                     Суддя                                               В.І. Шестак